33

Київський національний університет

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора

з навчальної роботи

______________________

«____»____________20__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА

для студентів

галузі знань 0302 Міжнародні відносини

спеціальності 6.030204 – міжнародна інформація

КИЇВ – 2013

Робоча програма дисципліни «Міжнародні відносини та світова політика» для студентівгалузі знань0302 міжнародні відносини, спеціальності6.030204 – міжнародна інформація.

«___» _____________ 2013 року - 00с.

Розробник: д.політ.н., професор Пархомчук Олена Станіславівна

Робоча програма дисципліни «Міжнародні відносини та світова політика» затверджена на засіданні кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики

Протокол № .....від “....” 20___ року

Завідувач кафедри _________________________ В.А. Манжола

(підпис)

«_____» ___________________ 20__ року

Схвалено науково - методичною комісією Інституту міжнародних відносин

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії _________________________ О.А.Коппель

(підпис)

«_____» _________________ 20___ року

© О.С.Пархомчук, 2013 рік

© ____________, 201_ рік

© ____________, 201_ рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Міжнародні відносини та світова політика (1914-1955 рр.)» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» знапряму підготовки– 0302 міжнародні відносини,спеціальності 6.030204 – міжнародна інформація.

Дана дисципліна входить у цикл нормативних дисциплін - студентівзаспеціальністю «Міжнародна інформація». Викладається упершому семестріІІ курсу бакалаврату вобсязі – 108 год. (3 кредити ECTS) зокрема:лекції – 34 год., семінарські заняття – 17 год., самостійна робота – 57 год.У курсі передбачено2змістових модулітапідсумкова модульнаконтрольна робота. Завершується дисципліна – іспитом.

Мета дисципліни –ознайомити студентів 3-го курсу з основними тенденціями та проблемами міжнародних відносин в 1914-1955 рр., виробити навички аналізу закономірностей та особливостей розвитку міжнародних відносин, а також навчити їх працювати з дипломатичними, політичними та міжнародно-правовими джерелами щодо їх тлумачення та аналізу.

Завдання – набуття студентами необхідних методичних та методологічних знань і практичних навичок застосування існуючих у світі методів досліджень міжнародних відносин (зокрема, системного методу).

Курс складається з двохзмістових модулів.Першийприсвячений вивченню концептуальних та методологічних засад становлення Версальсько-Вашингтонської та Ялтинсько-Потсдамської систем повоєнного устрою світу, їх особливостям, структурі, основним характеристикам та етапам розвитку, особливостям механізмів підтримання та функціонування даних систем.

Другий – вивченню основних теорій, доктрин і концепцій, загальної міжнародної проблематики, регіональної специфіки зазначеного періоду, положень міжнародно-правових актів. Засвоєння студентами понять, термінів, бібліографічних довідок видатних політичних діячів, що характеризують міжнародні події і дозволяють студентам орієнтуватись у літературі на міжнародні теми.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• специфіку системного підходу до вивчення міжнародних відносин;

• основні закономірності розвитку міжнародних систем;

• причини та характер першої світової війни;

• особливості мирного врегулювання після Першої світової війни;

• фактори які сприяли стабілізації Версальско-Вашингтонської системи;

• особливості формування колективної системи в 20-ті роки;

• вплив міжнародних подій на виникнення вогнища війни на Далекому Сході;

• причини і наслідки приходу до влади фашистських урядів у Італії та Німеччині;

• основні проблеми міжнародних відносин в 30-ті роки ХХ ст..;

• особливості створення колективної безпеки в 30-ті роки ХХ ст;

• причини кризи версальського порядку;

• проблеми, пов’язані з руйнацією Версальського порядку та встановлення Німецької гегемонії.

• причини, характер та цілі Другої світової війни;

• етапи другої світової війни та їх основні міжнародно-політичні події.

• договірна основа формування Ялтинсько-Потсдамської системи;

• проблеми повоєнного мирного врегулювання в Європі;

• проблеми мирного врегулювання в Азії;

• причини виникнення «холодної війни». Доктринальну основу «Холодної війни»

• сутність процесу деколонізації;

вміти:

• використовувати системний підхід до аналізу міжнародно-політичних процесів;

• здійснювати системне бачення міжнародних відносин;

• аналізувати міжнародні системи на глобальному і регіональному рівнях;

• здійснювати аналіз основних тенденцій в галузі міжнародних відносин, міжнародної безпеки;

• здійснювати порівняльний аналіз і синтез міжнародно-політичних подій;

• використовувати основні теоретичні підходи до аналізу міжнародно-політичних подій;

• аналізувати діяльність акторів світової політики, виявляти інтереси різних акторів світової політики;

• використовувати теоретичні знання для аналізу сучасних проблем світової політики;

• демонструвати аналітичні вміння та навички;

• вміти викладати проблему і підходити до її рішення у різних видах документів (реферат, наукова доповідь, сценарні варіанти розвитку подій) приймати участь в наукових дискусіях;

• збирати, узагальнювати та аналізувати інформацію і давати оцінку міжнародно-політичним подіям, аналізувати документи;

• використовувати раціональні методи пошуку, відбору та використання міжнародної інформації, здійснювати її перевірку та класифікацію джерел, орієнтуватись в літературі за фахом.

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародної інформації: нормативна дисципліна «Міжнародні відносини та світова політика (1914-1955 рр.)» є професійно-орієнтованою дисципліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» зі спеціальності 6.030201 «міжнародні відносини» напряму  – «міжнародна інформація».

Зв’язок з іншими дисциплінами. Навчальна дисципліна «Міжнародні відносини та світова політика (1914-1955 рр.)» базується на циклі дисциплін професійної та практичної підготовки, зокрема «Теорія міжнародних відносин», «Міжнародні відносини та світова політика».

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки (20%) включає: презентацію (20%), глибинність методології у репрезентованому дослідженні (20%), аналіз першоджерел (20%), ступінь оригінальності (20%) та визначення методологічних проблем теми (20%) та оцінювання практичної підготовки (80%) включає: здатність оцінити проблему (25%), вміння вирішувати конкретні ситуативні задачі (25%), самостійно опрацьовувати тексти (25%), вміння публічно чи письмово подати певний матеріал (25%). Курс складається з двох змістових модулів.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 4, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 5 - 10.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1		ЗМ2
	Min. – 10 балів	Max. – 30 бали	Min. – 10 бали	Max. – 30 балів
Усна відповідь	„2” х 1 = 2	„7” х 1 = 7	„2” х 1 = 2	„7” х 1 = 7
Доповнення	„1” х 1 = 1	„3” х 1 = 3	„1” х 2 = 1	„3” х 1 = 3
Бліц опитування	„2” х 1 = 2*	„5” х 1 = 5*	„2” х 1 = 2*		„5” х 1 = 5*
Модульна контрольна робота 1	„5” х 1 = 5*	„15” х 1 = 15*
Підсумкова модульна контрольна робота			„5” х 1 = 5*		„15” х 1 = 15*

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 20 балів, не допускаються до складання іспиту, який оцінюється у 40 балів. Рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 40 балів.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	іспит	Підсумкова оцінка
Мінімум	20	20		60
Максимум	30	30	40	100

Шкала відповідності

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
1 – 59	не зараховано