Методичка з філософії історії

Семінарські заняття 1.

Фiлософiя iсторiї: сутнiсть, етапи iсторичного становлення, функцiї. (2 год.).

Заняття 1.

1. Історія і феномен минулого.

2. Історична свідомість та її компоненти: перцепція, пам'ять, фантазія.

3. Філософія історії: поняття та предмет (формування предмету).

4. Субстантивна та аналітична філософія історії: відмінності концептів.  

5. Дисциплінарні межі філософії історії.

6. Актуальність філософії історії, її сучасні завдання.

                       

 Лiтература.

Г.Арендт Минуле, сучасне, майбутнє. К.2001 // Вступ

Н. Бердяев. Смысл истории. М. 1990. С.4-17.

Ф. Бродель. История и общественные науки. Историческая длительность. // Философия и методология истории. М. 1977.

Г. В. Ф. Гегель. Лекции по философии истории. С.-Пб. 1993. с.5-57, 57-158.

А. Данто. Аналитическая философия истории. Идея-пресс, москва, 2002. Р.і, іі.

Р.Козеллек. Минуле Майбутнє. К. Дух і літера. К.,2005. С.44-74.

Козеллек Рейнгарт. Часові пласти.Дослідження з теорії історії–К. Дух і Літера, 2006. – С. 42-97.

Р. Дж. Колінгвуд. Ідея історії.К. 1996. С.54-64; 529-534.

Поппер К. Злиденність історицизму. Пер. з анг. К., Абрис, 1993.

Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. К.: Основи, 1995. С.14-24; 55-58.

К. Ясперс Смысл и назначение истории. М. 1991. С.29-62

Рюзен Й. Нові шляхи історичного мислення.Львів,Літопис, 2010. Р.1-4.

Семінарське заняття 2.

Еволюцiя iсторичної свiдомостi. Основнi етапи постання фiлософiї iсторiї. (2 год.)

1. Міфологічна свідомість. «Природний історизм» античної філософії. Давньогрецька історіографія.

2. Історизація свідомості в добу Середньовіччя. Християнська інтерпретація історії як певного роду цілісності.

3. Формування філософії історії в Новий час. Ідея «Нової науки» Дж.Віко. Філософія історії в епоху Просвітництва

4. Концепція універсального історичного процесу Г.В.Ф.Гегеля.

5. Позитивістські спроби звести історію в ранг науки.

6. Теорія історичного процесу К.Маркса.

Література.

Августин О Граде Божием. В кн: Философия истории. Антология, М., 1995.

Дж. Вико. Основания новой науки об общей природе наций. М.-К.,1994, с. 5-28, 39-122.

В. Виндельбанд. История древней философии. К., 1995, с. 335-357.

Г. В. Ф. Гегель. Лекции по философии истории. СПб. 1993, с.5-57, 57-125.

Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества. М., 1977.

Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. 1784. //Кант, Иммануил Сочинения в шести томах. М., “Мысль”, 1966.-(Философ. наследие). Т. 6.- 1966. 743 с.- С.5-23. Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії. К., 1996, с.67-197.

Конт О. Основные законы социальной динамики, или Общая теория естественного прогресса человечества // Философия истории. Антология, - М., 1995. -С. 116-131.

Маркс К., Енгельс Ф. Нiмецька iдеологiя. Гл.1. // Твори. 2-е вид., т.3.

Ящук Т.І. Філософія історії. Курс лекцій. К. Либідь, 2004. С.54-145.

Семінарське заняття 3.

Нова постановка проблеми про сутність історичного у філософії історії кінця ХІХ-ХХ ст. Критична філософія історії. (2 год.)

1. Історія як історія духу: В.Дільтей. Народження критичної філософії історії.

2. Аналітична філософія історії (А.Данто).

3. Критика історицистських схем історії (К.Поппер).

4. Особливості сучасного історичного дискурсу. Генеалогія історії М.Фуко.

5.„Метаісторія" Х. Уайта: історичні сюжети.

Література.

Артур . Данто. Аналитическая философия истории. Идея-пресс, москва, 2002, гл.1.

Дильтей В. Введение в науки о духе .//Дильтей В.Собрание сочинений в 6 тт. Под ред. A.B. Михайлова и Н.С. Плотникова. Т. 1. -М.: Дом интеллектуальной книги, 2000. - С. 279-290.

Дильтей В. Типы мировоззрений и обнаружение их в метафизических системах// Хрестоматия по зарубежной философии конца XIX – начала ХХ столетий. – М., 1995.

ДрагомановМ.П. Два учителі //Драгоманов М.П.Вибране.-К., 1991. с.601-602.

Драгоманов М.П. Положення й задача науки дрввней истории том само.- с.7б ^- 81

Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії. К., 1996, с.199-277.

кроче Бенедетто. Антология сочинений по философии. - спб., «пневма», 1999. -часть 3-я. Теория истории.

Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни. // Ницше Ф. Соч. в 2-х т. М., 1990, т. 1.

Поппер К. Злиденність історицизму. Пер. з анг. К., Абрис, 1993.

Тойнбi Дж.. Дослiдження iсторiї. К., 1995, т.2, с.323-374.

Хайдеггер М.. Бытие и время. М. 1997. Гл. V.

Фуко М. Ницше, генеалогия, история //Философия эпохи постмодерна: Сборник переводов и рефератов. – Минск, 1996. – 82 с.

Шпенглер О. Закат Европы. М., 1993, с. 128-188.

Ясперс К.. Смысл и назначение истории. М., 1991, с. 7-25

Ящук Т.І. Філософія історії. Курс лекцій.- К. Либідь, 2004. -С.146-258.

Hayden White. historicism, history, and the figurative imagination..//history and theory, vol. 14, no. 4, Beiheft 14: Essays on Historicism (Dec., 1975), - Р.48-67.

Семінарське заняття 4.

Заперечення iснування єдиної логiки та етапiв всесвiтнього iсторичного розвитку. Культурно-цивілізаційна модель типології історичних систем. (2 год.)

1.Заперечення iснування єдиної логiки та етапiв всесвiтньо-iсторичного процесу (М. Данiлевський, О. Шпенглер, А. Тойнбi, П. Сорокiн).

2."Рiзома” як метафора історичного простору. ( Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі).

3. Образи світової історії в новітній філософії історії: осі Схід-Захід/Південь-Північ

Лiтература.

Основна:

Бердяев Н.. О смысле истории. - М., 1990.,- Гл. 1,2.

Данилевский Н.. Россия и Европа. -М., 1990. -Гл. V, VI, XVII.

Делез Ж., Гваттари Ф. Ризома. //Философия эпохи постмодерна.- Минск, 1996, -с.6-31.

Сорокин П. А.. Социокультурная динамика // Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.

Тойнбi А. Дж.. Дослiдження iсторiї. К. Основи. 1995. У 2-х т. Т.1. С.14-24, 55-57.

Тойнбi А. Дж.. Дослiдження iсторiї. - К. Основи. 1995. У 2-х т. Т.1.- С.14-24, 55-57.

Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории. - М.; СПб., 1996.- С. 99, 102, 130, 133 и др.

Тоффлер, Е. Третя хвиля .пер. з англ. А. Євса.- К. : Всесвіт, 2000.

Трельч Э.. Историзм и его проблемы. - М., 1994. - Гл. 2.

Хантингтон С. Запад уникален, но не универсален //Мировая экономика и мировые отношения. - М.,1997, № 8, - с.84-93.

Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993. - Т.1. Введение.

Штомпка П. Социология социальных изменений.- М.,1996, - с.45-67;

Ю.В. Яковец Исторические циклы //Ю.В. Яковец "Циклы. Кризисы. Прогнозы", - М., 1999, Доступ: http://abuss.narod.ru/Biblio/jakovets.htm

Ю.В. Яковец. Взаимодействие цивилизаций Востока и Запада: осевая проблема XXI века. Доклад к IV Международной Кондратьевской конференции и XV Междисциплинарной дискуссии. М.: МФК, 2001, . Доступ: http://akarelova.narod.ru/biblio.htm

Ю.В. Яковец Глобализация и взаимодействие цивилизаций. –М.: ЗАО "Изд-во "Экономика"", 2003. Доступ: http://abuss.narod.ru/Biblio/jakovets_global.htm

Ясперс К.. Смысл и назначение истории. - М., 1991.- С.253-287.

Ящук Т.І. Філософія історії. Курс лекцій.- К. Либідь, 2004.- С.259-320.

Deleuze G., Parnet C. Dialogues. - N.Y.: Colombia Univ. Press, 1987.

Семінарське заняття 5.

глобальне-локальне: виміри, контроверзи, дефініції. (2 год.)

1. Що таке глобалізація? Логіка, виміри, процеси та наслідки глобалізації.

2. Колізії глобалізму: нееквівалентний економічний, інформаційний і міжкультурний обмін.

3. Теорія світ-системного аналізу І. Валерстайна.

4. Контури світового суспільства: конкуруючі перспективи.

5. Глокалізація (Р.Рорбертсон)

Література.

Основна:

Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. Григорьева, В. Седельника; М.: Прогресс-Традиция, 2001. – Ч. 1, 2.

Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / Пер с англ. П.М. Кудюкина под общей ред. Б.Ю. Кагарлицкого. — СПб.: Университетская книга, 2001. С. 19-226.

Валлерстайн И. Миросистемный анализ: Введение / пер. Н. Тюкиной. М.: Издательский дом "Территирия будущего", 2006. - 248 с.

Иммануэль Валлерстайн. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире

Пер с англ. П М. Кудюкина. Под общей редакцией канд. полит, наук Б. Ю. Кагарлицкого

Издательство "Университетская книга"; Санкт-Петербург 2001. С. 19-226. (http://www.politstudies.ru/universum/newbook/12_2003/12_2003.htm#2)

И.Валлерстайн. Миро-системный анализ//http://www.nsu.ru/filf/rpha/papers/geoecon/waller.htm

Уоллерстейн И. Общественное развитие или развитие мировой системы? // Вопр. социологии. – 1992. – № 1;

А. Валлерстайн И. Глобализация как переходная эпоха? Взгляд на долгосрочное развитие мир-системы//Красные холмы. М., 1999.

И.Валлерстайн. Социальное изменение вечно? Ничто никогда не изменяется? //Социс, 1997, № 1. С.8-21.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций // Полис. 1994. № 1.

А.А. Фисун . Мир-системный анализ как теория геоисторических изменений //http://abuss.narod.ru/Biblio/fisun.htm

Roland Robertson and Kathleen M. White (2002), Globality and Modernity, Sage Publications, London

Семінарське заняття 6.

Поняття суб'єкта iсторiї. (2 год.).

1. Вiд онтологiї субстанцiї - до онтологiї суб’єкта в нiмецькому iдеалiзмi 18 - поч. 19 ст.

2. Постановка питання про соцiально-iсторичний суб’єкт як рушiйну силу iсторiї в марксизмi. Марксистський фемінізм. Неомарксистські течії (Г.Маркузе, В.Брайсон).

3. Заперечення свiтобудiвничої мiсiї суб’єкта як сенсу та призначення людського життя у фiлософiї 20 ст. (психоаналіз, фiлософiя життя, феноменологiя, екзистенцiалiзм).

4. Нові інтерактивні прояви масових спільностей за Г.Рейнгольдом: Flash- & Smart- Mobs.

5. М.Хардт та А.Негрі: агентність біополітичного проекту “Multitude”.

Лiтература.

1. Бурдье П. Введение в социологию социальных наук: объективация субъекта объективации. Журнал социологии и социальной антропологии. 2004. Том VII. № 5 [Доступ: http://bourdieu.name/content/burde-vvedenie-v-sociologiju-socialnyh-nauk-obektivacija-subekta-obektivacii].

2. Брайсон Валери. Гендер и политика времени. Феминистская теория и современные дискуссии. - К. : Центр учебной литературы, 2011. - 248 с. - (Время в зеркале науки): http://www.time-grants.com.ua/files/content/docru/181.pdf

3. Делез Ж. Эмпиризм и субъективность. Критическая философия Канта. Бергсонизм. Спиноза. М.: ПЕР СЭ, 2001   

4. Хабермас Ю. О субъекте истории. Краткие замечания по поводу ложных альтернатив.//Философия истории. Антология.- М., 1995. - С. 283-290.

5. Берлин И. Две концепции свободы // Современный либерализм. - М., 1998.- С. 19-43.

6. Жижек С. Дражливий суб’єкт: відсутній центр політичної онтології. – К. ППС-2002, 2008. – С. 90-160.

7. Кимелев Ю. А."Субъект" и "субъективность" в современной западной социальной философии, М., ИНИОН РАН, 2006

8. Кебуладзе В.Феноменологія досвіду. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 142-257.

9. Лой А.М. Мета (Zwek) та ціль (Ziel): ідеали та цінності// Філософські студії Київського університету. Випуск 1. - К.,1995. - С.36-46.

10. Маркузе Г. Марксизм и феминизм. М., 2008.

11. Рідель М. Свобода і відповідальність// Першоджерела комунікативної філософії. - К.: Либідь,1996. - С.68-84.

12. Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция (Howard Rheingold “Smart Mobs: The Next Social Revolution”) [Електронний ресурс] / Говард Рейнгольд. – Режим доступу до джерела : http://en.neweurope.ru/print/docs/reigold/?item_id=161.

13. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто: Опыт феноменологической онтологии / Пер. с фр., предисл., примеч. В. И. Колядко. - М.: Республика, 2000. - 639 с. - (Мыслители XX века).

14. Слинин Я. А. Трансцендентальный субъект: феноменологическое исследование. - СПб.: Наука, 2001. 528 с.

15. Фройд З. Вступ до психоаналізу. Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками / Зиґмунд Фройд. – К. : Основи, 1998. – 709 с.

16. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Эрих Фромм ; [пер. с нем. Э. Телятниковой]. – М. : АСТ : АСТ МОСКВА, 2006. – 635,[5]с. – (Philosophy).

17. Фромм Э. Адольф Гитлер: клинический случай некрофилии / Эрих Фромм ; [пер. с нем М. Гнедовский]. – М. : Высшая школа, 1992. – 143 с.

18. Юнг К. Либидо, его метаморфозы и символы / Карл Густав Юнг. – СПб. : Восточно-Европейский инcтитут психоанализа, 1994. – 415 с.

19. Юнг К. Г. Архетип и символ / Карл Густав Юнг. – М. : Ренессанс. 1991. – 304 с.

20. Якубіна В. Футурологічна “чорна скринька” соціального – інтерактивні спільності, глобальна демократія та космополітична Співдружність // Гуманітарні студії. Зб. наук. праць – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2012. . – Вип. 15. – С. 208-215.

21. Якубіна В. Трансформаційна сутність біополітичного виробництва як концепт постмодерного неомарксизму, або рraxis від Zoē до Bios / В. Якубіна // “Гілея: науковий вісник”: Збірник наукових праць.- К., 2012. Випуск 64. – С. 297-302.

22. Якубина В.Л. Флеш- и смарт- мобы как новые социальные спекулятивные общности. Філософські виміри сучасної соціальної реальності // Матеріали міжнародної наукової конференції. – Т.І. - Донецьк 14-16 квітня 2011 р. – С. 219-221.

23. Якубина В.Л. Тайные актуально-спекулятивные общности: флеш-мобы и смарт-мобы // Материалы Международного молодежного научного форума «ЛОМОНОСОВ-2011» / Отв. ред. А.И. Андреев, А.В. Андриянов, Е.А. Антипов, М.В. Чистякова. [Електронний ресурс] http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2011/1330/9644_ce22.pdf — М.: МАКС Пресс, 2011. Международная научная конференция студентов, аспирантов и молодых учёных «Ломоносов-2011» Даты проведения: 11-15 апреля 2011 года.

24. Ясперс К. Смысл и назначение истории / Карл Ясперс. – М. : Политиздат, 1991. – 527 с. – (Мыслители ХХ века).

25. Ясперс К. Общая психология / Карл Ясперс. – М. : Практика, 1997. – 153 с.

26. Ящук Т.І. Філософія історії. Курс лекцій. - К. Либідь, 2004. С.386-466.

Семінарське заняття 7.

Постіндустріальні концепти філософії історії: інформаційно-комунікаційні напрями розвитку та трансформацій людства (2 год.).

1. Біля витоків постіндустріалізму: Д. Белл (D. Bell) як перший теоретик;

2. Концепція технотронного суспільства Зб. Бзежинського (Zb. Brzezinski);

3. Посткапілістичне суспільство за П. Дракером (P. Drucker);

4. "Пророцтва"  М. Маклюена (M. McLuhan) щодо "мозаїчної культури" та  "глобальних селищ";

5. Футурологічний тріадний  проект: "Шок майбутнього"-"Третя хвиля"-"Метаморфози влади" Е. Тоффлера (A. Toffler);

6. Інформаціональна ера, мережеве суспільство та нові ідентичності/ідентифікації за М. Кастельсом (M. Castells).

Література та джерела:

1. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: Учебн. пособие для студентов вузов. М., 2000.

2. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе. Екатеринбург, 2004.

3. Кастельс М. Информационная эпоха: Экономика, общество и культура. М.: ГУ ВШЭ, 2000.

4. Кастельс М. Могущество самобытности //Новая постиндустриальнаяволна на Западе: Антология. М., 1999.

5. Кастельс М. Становление общества сетевых структур //Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология. М., 1999.

6. Маклюэн Г.М. Понимание Медиа: Внешние расширения человека. М.,2003.

7. Маклюэн М. Галактика Гуттенберга: Становление человека печатающего. М., 2005.

8. Тоффлер Э. Метаморфозы власти: знание, богатство и сила на пороге XXI века. М., 2003.

9. Тоффлер Э. Третья волна. М., 1999.

10. Тоффлер Э. Шок будущего. М., 2003.

11. Уэбстер Ф. Теории информационного общества. М., 2004.

12. Якубіна В. Актуальні ситуації із ідентичністю та ідентифікаціями: медіологічна концептуалізація регістрів // Альманах „Філософські проблеми гуманітарних наук”, КНУ ім. Тараса Шевченка – К. : 2012 Випуск 21. – С. 66-69.

13. Якубіна В. „Три кити” теорії ідентичності Мануеля Кастельса – технології, досвід, влада / В. Якубіна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Філософія. Політологія. – К. : 2007. – випуски 84-86. – С. 93-97.

14. Якубіна В.Л. Комунікаційно-технологічна природа людини у концепції інформаціонального суспільства Мануеля Кастельса / В.Л. Якубіна // "Культура народов Причерноморья": Научный журнал. – Крымский научный центр национальной академии наук и министерства образования и науки Украины, Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Межвузовский центр "Крым". – АРК, Симферополь, 2008. – №130. – С. 51-53.

15. Якубіна В.Л. Теоретико-методологічні засади концепції інформаціонального суспільства Мануеля Кастельса / В.Л. Якубіна // Дні науки філософського факультету-2007: Міжнародна наукова конференція (18-19 квітня 2007 року): Матеріали доповідей та виступів. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007. – Ч. V. – С. 137-138.

16. Якубіна В.Л. Конструкція ідентичності у суспільстві-мережі (за Мануелем Кастельсом) / В.Л. Якубіна // Дні науки філософського факультету-2006: Міжнародна наукова конференція (12-13 квітня 2006 року): Матеріали доповідей та виступів. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”. – 2006. – Ч. V. – С. 82-84.

17. Якубіна В.Л. Сучасне розуміння ідентичності (на прикладі концепції М.Кастельса) / В.Л. Якубіна // Ідентичність у сучасному вимірі (40-річчю кафедри філософії ДонНУ присвячується) // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції (14-15 листопада 2006 року). – Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 250-252.

18. Якубіна В. Ідентичність у глобально-інформаційному суспільстві / В. Якубіна // Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку (2-3 березня 2006 року): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річній Незалежності України. / За заг. ред. проф. О.К.Закусила. – К. : Логос, 2006. – Вип. ІV: У 3-х част. – Ч. 1 – С. 475-476.

Семінарське заняття 8.

“Лінійна”, “циклічна” та „культурно-цивілізаційна” парадигми в аналізі сучасності й обгрунтуванні сценаріїв майбутнього. (2 год.)

1. Ідея історичного коловороту. Ідея циклічного історичного часу в культурно-цивілізаційних концепціях ХХ.-ХХІ ст.

2. Новітні філософські концепції прогнозування майбутнього: футурологічні прогнози, прогностика, метод побудови сценаріїв.

3. Застережне і проектне знання як жанри сучасної філософії історії.

4. Ідеї „кінця історії” як сценарію майбутнього в новітніх філософсько-історичних концепціях.

5. Ідея „зіткнення цивівлізацій”.

Література.

Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. Григорьева, В. Седельника; М.: Прогресс-Традиция, 2001. – Ч. 1, 2.

Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность // Философия и методология истории. Сборник переводов / Под ред. И.С. Кона. М.: Прогресс, 1977. С. 115—142

Гантінґтон С. П.  Універсальна цивілізація? Модернізація та вестирнізація / С. П. Гантінґтон // Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. – Львів : Кальварія, 2006.

Гидденс Э. Последствия модернити //Новая индустриальная волна на Западе. – М., 1999, С.101-122. Доступ:http://iir-mp.narod.ru/books/inozemcev/index.html

Гидденс Э. Постмодерн //Философия истории. Антология. – М.: 1995. Питер Дракер Посткапиталистическое общество //Новая индустриальная волна на Западе. – М., 1999 Доступ:http://iir-mp.narod.ru/books/inozemcev/index.html//

Сорокин П.А. Социокультурная динамика и эволюционизм //Американская социологическая мысль. - М.- 1996. С.372-392.

Доступ:http://iir-mp.narod.ru/books/inozemcev/index.html

В.И.Пантин, В.В.Лапкин. философия исторического прогнозирования: Ритмы истории и перспективы мирового развития в первой половине XXI века. - Дубна: ООО "Феникс+", 2006. – гл. 1.

Уэбстер Ф. Теории информационного' общества.- М.: Аспект Пресс, 2004.

Френсис Фукуяма. Великий разрыв. Издательство ас 1 , Москва, 2003. С.340-381.

Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции. пер., перев. с англ. М.Левина, из-во АСТ, Москва, ЛЮКС, Москва. 2004.

Хесле В. Философия и экология. – М., 1993.

Яновский Р.Г. Глобальные изменения и социальная безопасность. – М., 1999.

Drucker P.F. Post-Capitalist Society. -N. -Y.: Harper Business, 1993. -232 pp.