Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовая_Халявкина.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
119.73 Кб
Скачать

Методика «Мотивація професійної діяльності» (а.А.Реан)

Методика може застосовуватися для діагностики мотивації професійної діяльності, у тому числі мотивації професійно-педагогічної діяльності. У основу покладена концепція про внутрішню і зовнішню мотивацію. Про внутрішню мотивацію слід говорити, коли для особи має значення діяльність сама по собі. Якщо ж в основі мотивації професійної діяльності лежить прагнення до задоволення інших потреб, зовнішніх по відношенню до вмісту самої діяльності (мотиви соціального престижу,зарплати і так далі), то в даному випадку прийнято говорити про зовнішню мотивацію. Самі зовнішні мотиви диференціюються на зовнішні позитивні і зовнішні негативні. Зовнішні позитивні мотиви, поза сумнівом, ефективніші і бажаніші зі всіх точок зору, чим зовнішні негативні мотиви. У методиці представлено 7 мотивів професійної діяльності, яким необхідно дати оцінку їх значущості для респондента за п'ятибальною шкалою.

Методика діагностики рівня эмпатичних здібностей В.В.Бойко

Методика діагностує загальний рівень емпатії і розвиток різних компонентів даного феномену: раціонального, емоційного, інтуїтивного каналів; установок, сприяючих або перешкоджаючих емпатії, проникаючої здатності і ідентифікації в емпатії. Раціональний канал емпатії характеризує спрямованість уваги, сприйняття і мислення людини на розуміння суті будь-якої іншої людини, на його стан, проблеми і поведінку. Це спонтанний інтерес до іншого, що відкриває можливість емоційного і інтуїтивного віддзеркалення партнера. У даному компоненті емпатії не слід шукати логіку або мотивацію інтересу до іншого. Партнер привертає увагу своєї битійністю, що дозволяє емпатіючого об'єктивно виявляти його сутність. Емоційний канал емпатії дозволяє визначити здатність емпатіючого входити в емоційний резонанс з тими, що оточують – співпереживати, соучаствовать. Емоційна чуйність стає засобом входження в енергетичне поле партнера. Зрозуміти внутрішній світ іншої людини, прогнозувати його поведінку і ефективно впливати можливо лише у випадку, якщо сталося енергетичне підстроювання до партнера. Співучасть і співпереживання виконує роль сполучної ланки між людьми.

Інтуїтивний канал емпатії дозволяє людині передбачати поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту вихідної інформації про них, спираючись на досвід, що зберігається в підсвідомості. На рівні інтуїції замикаються і узагальнюються різні відомості про партнерів.

Установки, сприяючі або перешкоджаючі емпатії. Ефективність емпатії знижується, якщо людина прагне уникати особистих контактів, вважає недоречним проявляти цікавість до іншої особи, переконав себе спокійно відноситися до переживань і проблем тих, що оточують. Подібні умогляди різко обмежують діапазон емоційної чуйності і емпатічеського сприйняття.

Проникаюча здатність в емпатії розцінюється як важлива комунікативна властивість людини, що дозволяє створювати атмосферу відвертості, довірчості, задушевності. Розслаблення партнера сприяє емпатії, а атмосфера напруженості, неприродності, підозрілості перешкоджає розкриттю і емпатійному збагненню.

Ідентифікація - важлива умова успішної емпатії. Це уміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, постановки себе на місце партнера. У основі ідентифікації легкість, рухливість і гнучкість емоцій, здібність до наслідування. В.В.Бойко визначає емпатію як «форму раціонально-емоційно-інтуїтивного віддзеркалення іншої людини, яка є витонченим засобом «входження» в психоенергетичний простір іншої людини». Опитувальник складається з 36 думок, що дозволяють не лише виявити особливості прояву емпатійних здібностей, але і прогнозувати їх можливий розвиток.

Визначення стилю управління керівника за допомогою самооцінки викладача (Козлов, Мануйлов, Фетіскін)

Специфіка даної методики полягає в тому, що вона дозволяє визначити стилі керівництва не експертним способом, а за допомогою самооцінки. Другою її відмінністю є те, що вона дозволяє виявити не лише провідний стиль керівництва, але і міру вираженості кожного з трьох класичних стилів керівництва. Методика складається з 60 тверджень, на які випробовуваному пропонується відповісти «та чи ні» відповідно до його особистої думки.