Зміст
ВСТУП…………………………………………………………………………………......3
1 ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ………………………………………...5
1.1 Термін та його характеристики……………………………………............................5
1.1.1 Загальні особливості терміну………………………………………........................5
1.1.2 Класифікація терміну……………………………………………………………….8
1.2 Нові терміни, їх особливості та класифікація………………….................................9
1.3 Особливості та види складних термінів……………………………………………10
2 ПЕРЕКЛАД ЛЕКСИКИ В ТЕКСТАХ У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ………………………………………………………………………………….13
2.1 Лексичні перекладацькі трансформації…………………………………………….13
2.2 Переклад термінів у галузі транспортних систем…………………………………16
2.3 Переклад неологізмів у галузі транспортних систем……………………………...18
2.4 Переклад складних термінів у галузі транспортних систем………………………19
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...…24
ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………….26
Summary…………………………………………………………………………………..28
ВСТУП
У зв'язку з бурхливим розвитком техніки та поширенням науково-технічної інформації виросло значення науково-технічного перекладу. Перекладацький досвід показує, що для успішного навчання вмінь вільно читати, розуміти та правильно перекладати науково-технічну літературу необхідні, крім загальних підручників та словників, практичні посібники з перекладу технічних текстів, які спрямовані на вивчення як лексичних, так і граматичних особливостей англійської мови. Існує ряд робіт українською мовою, які присвячені питанням перекладу науково-технічної літератури, але учбових посібників з технічного перекладу явно недостатньо.
Технічний переклад – певний вид перекладацької діяльності, основу якої складають творчі розумові здібності перекладача.
Наука про переклад і теорія перекладу, або перекладознавство – одна з самих молодих наук мовознавства. У світі постійно зростає потреба спілкування в таких сферах діяльності як наука, культура, торгівля та багато інших. У більшості випадків таке взаємне спілкування можливе завдяки перекладу.
Переклад науково-технічної літератури по праву займає почесне місце серед інших перекладів. Процес перекладу – своєрідна мовна діяльність, яка направлена на найбільш повне відтворення на іншій мові змісту і форми іншомовного тексту. Процес перекладу складається із трьох етапів: сприймання (читання або слухання) на одній мові, розуміння, відтворення на рідній мові. Задача теорії перекладу полягає у вивченні особливостей прояву закономірностей на основі науково-технічної літератури при перекладі [Карабан, 2006, 18].
Актуальність теми обумовлена ростом науково-технічних контактів з англомовним світом та збільшенням обсягів перекладу різного роду англійських науково-технічних текстів. У світі високо розвинені транспортні системи,оскільки це єдиний вихід імпортувати та експортувати будь-які види товарів та послуг інтернаціонально. Отже, ми вважаємо, що всі наведені чинники зумовлюють актуальність цієї курсової роботи.
О’єктом є ан гломовні тексти у галузі транспортних систем.
Предмет – лексичні особливості перекладу науково-технічної літератури у галузі транспортних систем.
Мета роботи – розглянути лексичні особливості перекладу науково-технічної літератури в галузі транспортних систем. Ознайомитися з вивченням термінів та неологізмів, охопивши всі їх характерні риси, притаманні цій темі. Подібні дослідження сприяють підвищенню якості науково-технічного перекладу в галузі транспортних систем, роль якого зростає у зв’язку з тим, що фахівцям та науковцям цієї галузі необхідно ознайомитися з новітніми досягненнями в галузі науки й техніки.
Мета передбачає дослідження наступних задач:
-
Розглянути природу терміну та неологізму з точки зору різних дослідників. Їх загальні особливості та класифікацію.
-
Охарактеризувати лексичні перекладацькі трансформації.
-
Зробити аналіз перекладу термінів та неологізмів з науково-технічних текстів у галузі транспортних систем.
Багато авторів, вчених-лінгвістів, торкались питання лексичних особливостей перекладу науково-технічної літератури та намагались дати визначення поняттям «термін», «неологізм», «перекладацька трансформація» і, щоб отримати загальне уявлення про ці поняття та порівняти думки різних вчених ми скористалися працями Арнольда І.В. [Арнольд, 1959], Гальперина І.Р. [Гальперин, 1953], Заботкіної В.І. [Заботкіна, 1989], Зацного Ю.А. [Зацний, 2007] та О.С. Ахманової [Ахманова, 1957].
Друга частина праці Карабана [Карабан, 2001] допомагає нам у практичній частині курсової роботи, надаючи досить докладний опис способів перекладу простих і складних термінів, лексичних перекладацьких трансформацій.
Актуальність та важливість нашої теми не підлягає сумніву, так як науково-технічна література поширюється і перекладач повинен знати та вміти правильно перекласти той чи інший текст на рідну мову.
РОЗДІЛ I
ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ
1.1 Термін та його характеристики
1.1.1 Загальні особливості терміну
Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як А. А. Реформатський [Реформатський, 1960.], О. С. Ахманова [Ахманова, 1957], Н. З. Котьолова [Котьолова, 1975], С. В. Гриньов [Гриньов, 1987] та інші. Більшість дослідників признає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки. Під терміном, зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття[Структурно-семантичні особливості термінів в англійській мові, 1, режим доступу (http://kref.ru/infoenglish/131178/1.html)].
Сучасна англійська термінологічна лексика являє собою особливу підсистему (терміносистему) у складі лексичної системи сучасної української літературної мови. Її дослідження мають ґрунтуватися на врахуванні зовнішньомовних ознак – впливу інтенсивного розвитку науки , техніки, суспільного життя в країні. Газети, радіо, телебачення, науково-популярна література подають досить об’ємну і нову інформацію з різних галузей науки, що зумовлює появу термінів-інновацій у мові. Одні терміни виникають разом із новими поняттями (factory-automaton), інші – починають уживатися як синоніми до вже наявних у мові слів (highway-autoroad). Частина термінів сформувалися тільки внаслідок набуття словом нового значення [Опанасюк, Кухарчук, 2008].
У ході нашої роботи ми дослідили визначення поняття «термін» різних науковців та фахівців цієї області. Так, наприклад О.С.Ахманова визначає термін як слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів [Ахманова,1957, 95-96].
Короткий тлумачний словник [за ред. Гринчишина, 1999], у свою чергу, дає визначення слова «термін» як спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань.
Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, у словнику Ж.Марузо «Словник лінгвістичних термінів» [Марузо,1960] термінологія визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних певній науці.
Ознайомившись із роботами М. І. Мостового, можна дійти висновку, що він дає таке визначення терміна: термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [Мостовий,1993, 191].
А ось В. І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [Карабан,2001, 54].
З точки погляду А. Я. Коваленка можна сказати, що термін – це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [Коваленко, 2001, 257].
І. В.Арнольд терміном називає слово або словосполучення, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для якої-небудь галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини [Арнольд, 1991, 81].
В основі кожного терміна обов’язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки [Структурно-семантичні особливості термінів в англійській мові, 2, режим доступу (http://kref.ru/infoenglish/131178/1.html)].
Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Так, наприклад, М. І. Мостовий [Мостовий, 1993, 191-192] поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми.
Своєрідно визначав номенклатуру Г. О. Винокур, під якою розумів «...систему повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами»[Винокур,2005, 161-167].
Професіоналізми – це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Внаслідок цього професіоналізми відносяться до окремого підвиду діалекта, особливо якщо вони вживаються поза межами виробничих стосунків[Структурно-семантичні особливості термінів в англійській мові, 3].
У своїх роботах І. В. Арнольд [Арнольд, 1991,83] приділяє увагу тому, що сукупність термінів тієї або іншої галузі утворює її термінологічну систему. Об’єм і зміст відображеного терміном поняття фіксується в спеціальній літературі та входять в систему професіонального знання в цій галузі. Для того щоб слово стало терміном, у нього має бути визначення в спеціальній літературі. Таке визначення називається дефініцією. Але це не означає, що кожен термін має одну дефініцію. Різні автори, користуючись одним і тим же терміном, дають йому дефініцію трохи по іншому. Причиною такого різноманіття являється те, що визначення відповідає різним задачам того або іншого напрямку в лінгвістиці та відображає становлення автора до предмета.