13

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ ТА МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Методичні вказівки

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ

“МІКРОЕКОНОМІКА”

для студентів напрямків

«Економічна кібернетика»

та

«Маркетинг»

Затверджено

Редакційно-видавничою

радою університету,

протокол №

від “___”__________ 2007 р.

Харків НТУ ”ХПІ”

2007

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................................................3

1 Мета та завдання курсової роботи..........................................................................................3

2 Методичні вказівки щодо виконання роботи........................................................................3

3 Оформлення курсової роботи.............................................................................................….9

4 Порядок захисту курсової роботи та критерії оцінювання.................................................10

Додаток А. Вихідні дані до курсової роботи (варіанти завдань)..........................................11

Додаток Б. Зразок титульного аркуша.....................................................................................12

Вступ

Курсова робота з мікроекономіки виконується у другому семестрі відповідно до навчальних планів підготовки фахівців кафедрою Економічної кібернетики та маркетингового менеджменту НТУ “ХПІ” з напрямів підготовки 6.030502 – Економічна кібернетика та 6.030507 - Маркетинг галузі знань “Економіка та підприємництво”.

Курсова робота є важливою складовою опрацювання циклу економіко-теоретичних дисциплін, що дозволяє студенту закріпити теоретичні знання, одержані у попередньому семестрі при вивченні мікроекономіки. Робота має комплексний характер, тобто торкається усіх найважливіших розділів дисципліни в їх взаємозв’язку та взаємо обумовленості, зокрема, дослідження поведінки споживача, стану та перспектив функціонування локального ринку, становища виробника та його поведінки у завданих ринком умовах. Однак особливості змісту навчання за названими спеціальностями визначають спрямованість завдань на визначення насамперед кількісних характеристик предмету дослідження, на яких ґрунтується його якісний аналіз та оцінка перспектив розвитку.

1 Мета та завдання курсової роботи

Метою виконання курсової роботи є формування у студента уявлення про можливість, принципи та деякі способи використання математичного інструментарію в економічних дослідженнях, а також набуття навичок самостійного аналізу показників, що одержані у результаті розрахунків.

Виконуючи роботу, студент повинен обґрунтувати свої дії, пояснити доцільність використання тих чи інших способів розрахунку, сформулювати відповідні висновки.

Результати проведених досліджень необхідно представити у вигляді звіту, оформленого у відповідності до діючих стандартів НТУ “ХПІ” щодо науково-технічної документації.

2 Методичні вказівки щодо виконання роботи

Індивідуальне завдання, одержане кожним студентом, містить характеристики двох основних агентів ринкових процесів – споживача продукції та її виробника (зміст індивідуальних завдань наведено у розділі 3 цих вказівок. Номер завдання відповідає порядковому номеру студента в журналі академічної групи).

Споживачем продукції є група покупців з відповідним доходом М та функцією корисності

U=f(Q_A;Q_B;Q_C),

де Q– обсяг споживання відповідного товару в фізичних одиницях.

Характеристики виробників продукції узагальнено представлені функцією ринкової пропозиції

S=f(P),

де Р – ринкова ціна відповідного товару, а також функцією індивідуальних валових витрат

TC=f(Q)

окремого виробника.

Вважаючи поведінку покупців раціональною, необхідно виконати наступні завдання:

1. Використовуючи функцію Лагранжа, визначити функцію попиту споживачів на вказаний у завданні товар.

2. Визначити параметри ринкової рівноваги, сформованої заданою функцією пропозиції та винайденою функцією попиту.

3. Розрахувати значення попиту та пропозиції для 5 значень цін вище рівноважної та 5 значень нижче рівноважної (з шагом 0,1 рівноважної ціни).

4. Розрахувати коефіцієнти цінової еластичності попиту та пропозиції на визначених інтервалах. Визначити економічний зміст еластичності попиту (пропозиції) та значення її рівня для практики ринкової діяльності виробника.

5. Побудувати криві попиту та пропозиції за одержаними даними. Визначити ділянки еластичного та нееластичного попиту (пропозиції).

6. Визначити розміри надлишку споживача, надлишку виробника та виграшу ринку.

7. Протестувати ринкову рівновагу на стійкість у короткому та довгому часових інтервалах.

8. Перелічити та охарактеризувати найбільш важливі та дієві фактори порушення ринкової рівноваги.

9. Описати та представити графічно зміну ринкової ситуації в результаті введення потоварного податку у розмірі 10% рівноважної ціни (визначити нову ринкову ціну, нову функцію пропозиції, зміну обсягів попиту, пропозиції, надлишків споживача та виробника, розрахувати обсяг податкових надходжень, обсяг втрат суспільства, визначити причину виникнення цих втрат).

10. Співставити розміри податкових платежів та втрат суспільства,зробити висновок щодо доцільності введення потоварного податку у такому розмірі. Висновок обґрунтувати.

11. Використовуючи функцію індивідуальних валових витрат гіпотетичного підприємства-виробника, визначити, чи спроможна ринкова ціна до та після введення податку забезпечити підприємству принаймні нормальний прибуток. Обґрунтувати відповідь. Визначити перспективи розвитку ринку та стану виробника в умовах, що склались.

Розглянемо методичні прийоми виконання цих завдань.

1.Побудова функції попиту визначеної групи споживачів продукції здійснюється у межах кардиналістського підходу до вивчення поведінки споживача. Нагадаємо, що, згідно цього підходу, переваги споживача описуються за допомогою функції корисності U=f(Q_A,…Q_N), деQ_N– обсяг споживання товаруN, який забезпечує разом з іншими товарами споживчої сукупності рівень задоволення потреб (корисності)U. Споживач намагається максимізувати сукупну корисність, перебуваючи у бюджетних обмеженнях, які описуються бюджетним рівнянням

М=, (2.1)

де P_i– ціна товару і-го виду.

Задача максимізації корисності за наявних бюджетних обмежень формулюється через побудову функції корисності Лагранжа

L=f(Q_A,…Q_N)+(M-), (2.2)

де - коефіцієнт граничної корисності грошей.

Побудувавши функцію Лагранжа, визначаємо умови її максимізації за допомогою часткових похідних , кожну з яких дорівнюємо нулю. Таким чином одержуємо системуN рівнянь виду

. (2.3)

Розділивши рівняння почергово одне на інше, одержуємо співвідношення цін та обсягів споживання всіх товарів. Підставивши обсяги витрат на товари в бюджетне рівняння, одержуємо залежність споживання кожного товару від бюджету споживача та цін, тобто, фактично, функцію попиту на визначений товар Q=f(M;P).

Одержану функцію необхідно проаналізувати, визначити тип взаємозв’язку товарів, які споживає покупець (субститути, комплементи, нейтральні?), охарактеризувати дієвість інших факторів, які впливають на попит визначеного споживача.

У даній курсовій роботі аналізується попит групи споживачів, виділеної за розміром доходу, тому винайдена функція є функцією ринкового попиту цієї групи, а не окремого споживача у її складі.

2.Функція ринкового попиту разом із заданою функцією пропозиції дозволяють визначити параметри ринкової рівноваги. Підставивши у функцію попиту значення бюджету та дорівнявши функції попиту та пропозиції, визначаємо рівноважну ринкову ціну. Підставивши її значення у ту чи іншу функцію, отримаємо значення рівноважного обсягу продажів продукції на ринку за даною ціною.

3.Визначивши рівноважну ціну, розрахуємо допоміжні значення попиту та пропозиції. Для цього вирахуємо значення шагу ціни. Наприклад, якщо рівноважна ціна дорівнює 8 грошовим одиницям, шаг у 0,1 ціни складатиме 0,18=0,8 грошових одиниць. Тому для визначення допоміжних значень попиту та пропозиції необхідно використати такі рівні ціни:

1) 8+0,8=8,8; 6) 8-0,8=7,2;

2) 8,8+0,8=9,6; 7) 7,2-0,8=6,4;

3) 9,6+0,8=10,4; 8) 6,4-0,8=5,6;

4) 10,4+0,8=11,2; 9) 5,6-0,8=4,8;

5) 11,2+0,8=12,0; 10) 4,8-0,8=4,0,

тобто по п’ять значень ціни у бік збільшення та зменшення з шагом у 0,1 рівноважної ціни.

Підставивши ці значення ціни у відповідні функції, розрахуємо обсяги попиту та пропозиції. Результати розрахунків необхідно представити у вигляді наступної таблиці.

Таблиця 2.1 - Кількісні значення попиту та пропозиції за розрахованими цінами

Ціна, Р
Попит, D
Пропозиція, S

4.Розрахунок коефіцієнтів цінової еластичності попиту та пропозиції здійснюємо за формулами точкового коефіцієнта

(2.5)

Для цього використовуємо визначені раніше цінові інтервали з шагом у 0,1 рівноважної ціни.

Результати розрахунків представляємо у вигляді таблиці (цінові інтервали наведено з прикладу у пункті 3):

Таблиця 2.2 - Коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції у розрахованих цінових інтервалах

Цінові інтервали (Рn-Рn-1)	4-4,8	4,8-5,6	5,6-6,4	6,4-7,2	...
Коефіцієнт еластичності попиту,
Коефіцієнт еластичності пропозиції,

На підставі одержаних даних необхідно проаналізувати ринкову ситуацію з точки зору впливу зміни ринкової ціни на обсяги попиту та пропозиції. Потрібно також охарактеризувати економічну сутність показника еластичності та його роль у визначенні ринкової поведінки виробника продукції, тобто описати найбільш характерні дії виробника за умов того чи іншого рівня коефіцієнта еластичності.

5.Побудувати криві попиту та пропозиції у системі координат P-Q, дотримуючись правил побудови графіків економічного змісту.Виділити на графіках ділянки еластичного та нееластичного попиту (пропозиції).

6.Визначаючи розміри надлишків продавця та покупця продукції, необхідно охарактеризувати ці показники з точки зору їх економічного змісту. Для розрахунку кількісних значень надлишків скористатися графічним методом.

Наприклад, ринкову ситуацію представлено графічно таким чином:

P

A S

P₀ B

C D

Q₀ Q

Рисунок 2.1 - Графічне представлення вихідної ринкової ситуації

Розмір надлишку споживача відповідає площі трикутника АВР_0, надлишку виробника – площі трикутника Р₀ВС, загальний виграш ринку дорівнює сумі цих показників. Якщо попередньо визначена функція попиту не є лінійною, її графік, зрозуміло, не буде прямою лінією, а фігура, площа якої кількісно відповідає надлишку споживача, стане криволінійною. У цьому випадку визначення її площі відбувається за правилами розрахунку площі криволінійної фігури на інтервалі від ціни рівноваги до десятикратного значення цієї ціни.

Необхідно чітко визначити ознаки, за якими виділяються відповідні надлишки, позначити ефективний та неефективний ціновий сектори ринку, зробити висновок відносно того, чи має виробник продукції стимули для функціонування у кожному з цих секторів.

7.Відомо, що ринкова рівновага перебуває під впливом багатьох факторів, які діють у різних напрямках та мають різноманітну природу. Це можуть бути як детермінанти попиту або пропозиції, їх комбінації, так і інструменти державного регулювання.

Ринкова рівновага може бути більш чи менш стійкою. Діагностика стійкості ринкової рівноваги здійснюється за методами Вальраса (для короткого часового інтервалу) та Маршалла (для довгого)

Ринкова рівновага вважається стійкою, якщо, порушуючись, вона відновлюється виключно за допомогою ринкового механізму, без державного втручання в ринкові процеси. Якщо самостійного відновлення рівноваги не відбувається, попередній рівноважний стан ринку вважається нестійким.

Діагностуючи стійкість рівноваги у короткому часовому інтервалі (за методом Вальраса), необхідно обрати по одному значенню ціни вище та нижче рівноважної, використовуючи відповідні функції, визначити обсяги попиту та пропозиції, які виникають при даних рівнях цін, співставити ці обсяги та зробити висновок щодо типу ринкової ситуації (дефіцит або надвиробництво). Визначити обсяг дефіциту або надлишку товару на ринку.

Поява кожної з цих ситуацій вмикає специфічний механізм ринкового реагування, у якому один з ринкових агентів (продавець чи покупець) відіграє головну роль. Так, наявність ринкового дефіциту підвищує цінність товару в очах споживача, що є результатом дії ефекту рідкісності. Звичайний попит доповнюється попитом ажіотажним, покупець пропонує продавцеві більш високу ціну за право купити дефіцитний товар. Підвищення ціни спонукає виробника збільшувати поставки товару на ринок, що, згодом, ліквідує дефіцит та відновлює ринкову рівновагу. Дзеркальне відображення цих процесів виникає за умов виникнення надвиробництва товару. Але результат звичайно такий же.

Аналіз стійкості ринкової рівноваги за Вальрасом повинен закінчуватись висновком щодо механізму відновлення рівноваги, його основної рушійної сили, ступеня сталості рівноваги у короткому часовому інтервалі. Обов’язковою є графічна інтерпретація проведеного аналізу з означенням на графіку обсягів дефіциту або надлишку товару.

Діагностика сталості рівноваги у довгому часовому інтервалі (за Маршаллом) більш складна. Обравши значення ціни вище та нижче рівноважної, перш за все визначаємо обсяг пропозиції, який є можливим за означеної ціни. Наступним кроком є визначення ціни, яку погодились би сплатити покупці за товар при наявності його запасу на ринку, відповідного обсягу пропозиції. Для цього шукаємо точку на кривій попиту, відповідну обсягу пропозиції.

Співставивши ціну пропозиції та ціну попиту, визначаємо наявність у виробника стимулів до розширення виробництва товару. Якщо ціна попиту вища за ціну пропозиції, стимул для збільшення пропозиції існує, виробництво товару буде збільшуватись, ціна попиту поступово знизиться і ринок повернеться у стан рівноваги. Якщо ціна попиту нижча за ціну пропозиції, стимулів для розширення виробництва не існує, навпаки, пропозиція товару буде зменшуватись.

Аналіз стійкості ринкової рівноваги за Маршаллом також повинен закінчуватись висновком щодо механізму відновлення рівноваги, його основної рушійної сили, ступеня сталості рівноваги у довгому часовому інтервалі. Обов’язковою є графічна інтерпретація проведеного аналізу з означенням розривів між ціною продавця та ціною покупця.

8.Аналізуючи стійкість ринкової рівноваги, слід мати на увазі, що її порушення може бути викликано різними факторами як ринкового, так і неринкового характеру. Тому важливим елементом дослідження ринку є характеристика факторів порушення рівноваги, дієвості кожного з них, умов, у яких вони діють, можливих комбінацій факторів, наслідків їх взаємодії та взаємовпливу для ринку. Усі найважливіші фактори потрібно проаналізувати, проілюструвавши аналіз графічно.

Окремим пунктом дослідження повинна стати характеристика факторів державного впливу на функціонування ринку, таких як державне ціноутворення та оподаткування. Аналіз впливу оподаткування має бути не тільки теоретичним, а й формалізованим, для чого виконується завдання 9.

9.Виконання цього завдання передбачає, перш за все, визначення поняття потоварного податку та його кількісного значення для конкретних даних індивідуального завдання.

Визначивши абсолютний розмір потоварного податку як 10% рівноважної ціни, оцінюємо наслідки уведення податку для конкретного ринку. Для цього потрібно скористатись як аналітичним, так і графічним методами дослідження.

Використовуючи аналітичний метод, можна визначити нову, модифіковану ринкову ціну, яка виникла в результаті введення податку у розмірі Т:

Р_{модифікована}= Р_{рівноважна}+, (2.6)

де . (2.7)

Значення E_D таE_S взяти з таблиці 2.2.Вибір потрібних коефіцієнтів з усієї їх кількості, представленої в таблиці, обґрунтувати самостійно.

Аналітичним методом визначаємо також нові обсяги ринкового попиту та пропозиції, розміри їх змін, обсяги надходжень до державного бюджету, які виникли у результаті введення потоварного податку. При визначенні нових характеристик ринку слід пам’ятати про кількісну різницю між ціною, за якою купує товар покупець, і ціною, яку одержує продавець за кожну одиницю товару після сплати податку.

За допомогою графічного метода (рис.2.2) визначаємо всі характеристики, наведені вище, а також формуємо нову функцію пропозиції, що виникла після введення податку, розраховуємо зміни обсягів надлишків споживача та виробника, їх нові значення, обсяги втрат суспільства, спровокованих введенням потоварного податку. Необхідно детально охарактеризувати та проаналізувати причини виникнення втрат суспільства.

P

A S_t

K L t S

P₀ E

B

N M

C D

Q₁ Q₀ Q

Рисунок 2.2 - Реакція ринку на введення потоварного податку.

10.Визначивши обсяги податкових надходжень у бюджет та втрат суспільства в результаті введення потоварного податку, необхідно співставити їх. При цьому слід мати на увазі, що втрати суспільства мають безпосередній характер та виникають через короткий проміжок часу після введення податку, а надходження до бюджету можуть перетворитись у додатковий попит держави, підприємств або населення тільки згодом, а його обсяг може бути значно меншим за обсяг надходжень. Виходячи з цих міркувань, необхідно зробити висновок про доцільність введення потоварного податку з точки зору суспільства в цілому та задоволення його потреб.

11.Використовуючи функцію індивідуальної пропозиції виробника, наведену у завданні, слід визначити та охарактеризувати становище виробника до та після введення податку.

Для цього перш за все необхідно розрахувати мінімальну ринкову ціну, що забезпечить виробникові нормальний прибуток, за умов існування якого підприємець зможе втриматись у даному бізнесі.

Відомо, що мінімальна ринкова ціна, що забезпечує нормальний прибуток в умовах конкурентного ринку, дорівнює мінімальним середнім витратам (вони, в свою чергу, при мінімальних значеннях дорівнюють граничним витратам). Тому задача зводиться до відшукання обсягу виробництва, який мінімізує середні витрати, та визначення мінімального розміру середніх витрат (див. рис.2.3).

Функцію середніх витрат (AТС) визначаємо за допомогою функції валових витрат (ТC), пам’ятаючи про те, що. Обсяг виробництва Q^*, який дозволяє мінімізувати середні витрати, відшукується як звичайний екстремум функції АТС, тобто через визначення її першої похідної. Значення обсягу виробництваQ^*підставляємо у функцію середніх витрат. Рівень цього показника відповідає мінімальному рівню ринкової ціни, який забезпечує виробникові нормальний прибуток.

A

MC

P

ATC

ATC

P,MR

MC

P^*

Q^* Q

Pисунок 2.3 - Співвідношення параметрів функціонування підприємства у випадку одержання нормального прибутку

Порівнявши одержане значення ціни з ринковою ціною до та післявведення податку, можна зробити висновок щодо можливості функціонування підприємства на даному ринку, а також щодо перспектив розвитку самого ринку. Висновок потрібно проілюструвати графічно, побудувавши відповідні криві для визначеного завданням підприємства.

Виконавши всі наведені завдання, необхідно зробити висновок з усієї роботи, оцінивши ринкову ситуацію з позиції споживача та виробника продукції, а також оцінивши перспективи розвитку цього ринку.