1. Основні бюджети.

1.1. Бюджет доходів і витрат.

1.2. Бюджет руху грошових коштів.

1.3. Розрахунковий баланс.

2. Операційні бюджети.

2.1. Бюджет продажів.

2.2. Бюджет запасів готової продукції.

2.3. Виробничий бюджет.

2.3.1. Бюджет виробництва.

2.3.2. Бюджет прямих матеріальних витрат (бюджет за­купівель основних матеріалів і запасів товарно-матеріальних цінностей).

2.3.3. Бюджет прямих витрат праці.

2.3.4. Бюджет прямих операційних або виробничих витрат.

2.3.5. Бюджет накладних (загальновиробничих) витрат.

2.4. Бюджет управлінських витрат.

2.5. Бюджет комерційних витрат.

3. Допоміжні бюджети.

3.1. План капітальних (первісних) витрат.

3.2. Кредитний або інвестиційний план.

4. Спеціальні бюджети.

4.1. Бюджет балансового прибутку.

4.2. Бюджет чистого прибутку.

4.3. Бюджет науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

4.4. Бюджет технічної реконструкції виробництва.

4.5. Податковий бюджет.

Усі ці види бюджетів необхідні як для складання прогнозів фінан­сового стану підприємства, окремого проекту або бізнесу, так і для проведення так званого план-факт-аналізу.

План-факт-аналіз являє собою періодичне зіставлення запланованих у бюджетах показників (складених і затверджених про­гнозів на бюджетний період) з фактичними показниками (даними звітів про виконання бюджетів за минулі періоди), оцінку й аналіз виявлених відхилень (в абсолютному вираженні або у відсотках).

Як управлінська технологія бюджетування є не тільки інстру­ментом планування, це ще й інструмент контролю за станом і зміною положення справ з фінансами в компанії в цілому або в окремому виді бізнесу.

Тому поряд з бюджетами на майбутній період повинні складати­ся звіти про виконання бюджетів за минулий час, а також планові і фактичні показники. Збір інформації про виконання бюджетів до­зволяє не тільки надавати необхідні цифри для всього процесу бюджетування, але й наприкінці кожного звітного періоду (наприк­лад, місяця) надавати дані про поточне виконання бюджетів. Це доз­воляє оперативно реагувати на зміну фактичної фінансової ситуації на підприємстві й аналізувати виконання бюджетів ще на стадії їх виконання і вчасно вносити зміни у фінансовий план компанії.

Головним споживачем системи управлінського обліку на під­приємстві є система бюджетування, в якій оперативні дані консолі­дуються за бюджетний період, наприклад місяць.

У підсистемі управлінського обліку найбільш важливими модулями, які надають самий великий обсяг інформації для системи бюджетування, є:

• облік руху грошових коштів на розрахунковому рахунку;

• облік руху грошових коштів у касі.

Взагалі автоматизовані системи бюджетування повинні забез­печувати:

1. Оперативний процес складання, зміни й обґрунтування бюд­жетів як підприємства в цілому, так і всіх його підрозділів.

2. Своєчасну консолідацію фінансових і кількісних даних при будь-якій складній організаційній структурі підприємства або гру­пи підприємств, у тому числі холдингів та фінансово-промислових груп.

3. Можливість самостійної підтримки і внесення змін без залу­чення сторонніх технічних фахівців.

4. Різноманітний прогноз розвитку подій за принципом «що, коли» для побудови різноманітних прогнозів розвитку подій і наслідків прийнятих рішень.

5. Оперативне попередження про відхилення від планових по­казників для негайного аналізу причин.

6. Використання Web-технологій для роботи користувачів в організації з розгалуженою територіальною структурою під­розділів.

7. Єдиний інформаційний простір для всіх співробітників на ос­нові сховищ даних.