КНИГИ / Фізіологія_навч.посіб._О.А.Кащенко, О.М.Поспєлов та ін., за ред. О.А.Шандри_ОНМедУ, 2013-288 с

тичними нервами призводить до розслаблення

5.2. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ АНС

м’язів. Відповідно застосування β -адреноблока-

У РЕГУЛЯЦІЇ ВІСЦЕРАЛЬНИХ

тора спричинює підвищення тонусу бронхів.

ФУНКЦІЙ

3) Немає. Застосування β -адреноблокатора

спричинює зниження АТ.

Мотиваційна характеристика теми. Знання

4. 1) У гладких м’язах бронхів локалізовані

ролі АНС в регуляції вісцеральних функцій необ-

β -адренорецептори, активація яких адреналіном

хідне для розуміння механізмів фізіологічних про-

призводить до розслаблення м’язів і зняття брон-

цесів у організмі людини, що є необхідним для

хоспазму.

практичної роботи лікаря.

2) Адреналін викликає збільшення АТ.

Мета заняття. Знати:

3) Може спостерігатися збільшення сили і

1. Будову і функції АНС.

ЧСС, підвищення рівня глюкози в крові.

2. Роль структур АНС у забезпеченні вісце-

5. 1) Після перерізання симпатичних і пара-

ральних функцій організму.

симпатичних нервів координована моторика

Питання до усного і тестового контролю:

ШКТ забезпечується рефлекторними дугами, що

1. Організація вегетативних центрів.

замикаються в межах м’язового і підслизового

2. Роль гіпоталамуса і кори великих півкуль

сплетінь у стінках травних органів — інтраму-

в інтеграції функцій організму.

ральних гангліїв.

3. Чим представлена еферентна частина веге-

2) Блукаючі нерви за допомогою холінергі-

тативної рефлекторної дуги?

чного механізму підсилюють моторику ШКТ

(збільшують ритм і силу скорочень). Разом із

4. Вплив відділів АНС на органи, які вона

іннервує.

тим, блукаючі нерви чинять і гальмівний вплив:

викликають релаксацію шлунка, знижують то-

5. Функціональні особливості АНС у дітей та

у людей літнього і старечого віку.

нус пілоричного сфінктера. Симпатичні нерви

крізь α -адренорецептори гальмують моторику

Питання до письмової відповіді:

ШКТ. Відомі і стимулювальні впливи сим-

1. Складіть таблицю ефектів впливу СНС і

патичних нервів, наприклад, на пілоричний

ПСНС на діяльність органів, що іннервуються.

сфінктер.

2. Опишіть роль гіпоталамуса як вищого

6. 1) Активна моторна діяльність жовчного

підкіркового центру, що контролює діяльність

міхура і жовчовивідних шляхів пов’язана з функ-

АНС.

цією блукаючих нервів. Блокада М-холінорецеп-

Програма практичної роботи на занятті: ви-

торів гладких м’язів викликає тимчасове блоку-

значення функціональних станів АНС за резуль-

вання впливів вагуса, отже, зниження тонусу та

татами проведення:

моторики жовчовивідних шляхів і самого жовч-

— орто- і кліностатичної проб;

ного міхура.

— проби Ербена.

2) Супровідними ефектами можуть бути су-

Методика проведення орто-

хість у роті, зниження перистальтичної актив-

ності шлунка і кишечнику, а також нетривале

і клінортостатичної проб

розширення зіниць.

Для роботи необхідні: секундомір, стетофонен-

7. 1) Зіниця звужується за умов скорочення

доскоп, тонометр.

кільцевого м’яза (сфінктера) райдужки, який

Об’єкт дослідження — людина.

іннервується парасимпатичними волокнами око-

Проведення роботи. Спостереження рефлексів

рухового нерва. Атропін, вибірково блокуючи

рекомендується проводити на кількох піддослід-

М-холінорецептори м’яза, викликає розширення

них, оскільки в цьому випадку буде помітна

зіниці.

різниця виразності індивідуальних рефлекторних

2) М-холіноблокатор атропін викликає роз-

реакцій.

ширення зіниці, збільшення сили і ЧСС, зменшен-

1. Під час проведення ортостатичної проби

ня перистальтики ШКТ (М-холінорецептори).

вихідне положення піддослідного — горизон-

3) За цих умов не змінюється скоротлива

тальне (лежачи). Після 3-хвилинного відпо-

функція скелетної мускулатури (Н-холінорецеп-

чинку реєструють пульс, піддослідний перехо-

тори).

дить у вертикальне положення (стоячи). У

8. 1) Після введення атропіну (М-холінобло-

нормі ортостатичний рефлекс проявляється

катор) спостерігатиметься розслаблення стінок

прискоренням пульсу на 10–12 ударів за 1 хв

воротаря у випадку гіпертонусу і відсутність

(реєструють у першу хвилину після зміни по-

ефекту за умов рубцевих змін.

ложення).

2) Тонус воротаря залежить, у першу чергу,

2. Під час проведення клінортостатичної

від функцій блукаючих нервів. При їх ви-

проби вихідне положення піддослідного — вер-

миканні атропіном за допомогою блокади

тикальне (стоячи). Після 3-хвилинного відпо-

М-холінорецепторів тонус знижується. Атропін

чинку підраховують пульс, піддослідний пере-

у цьому випадку дозволяє віддиференціювати

ходить в горизонтальне положення (лежачи). У

органічні ушкодження воротаря від функціо-

нормі клінортостатичний рефлекс виражається

нальних.

в уповільненні пульсу на 10–12 ударів за 1 хв

3) При цьому можуть спостерігатися збільшен-

(реєструють у першу хвилину після зміни по-

ня ЧСС, сухість у роті і розширення зіниць.

ложення).

Більше вповільнення розцінюється як вагото-

Тестові завдання до самоконтролю

нічний ефект, відсутність уповільнення або пара-

рівня знань

доксальне прискорення — як симпатикотонічний.

1. При введенні бета-адреноблокаторів ЧСС

Рефлекторна дуга рефлексу: механорецептори

зменшиться внаслідок впливу на:

судин — аферентні волокна блукаючого нерва,

рівень замикання — проміжний і каудальний

A. Пресорний центр

B. Депресорний центр

відділи ядра солітарного тракту довгастого моз-

C. Пейсмейкери міокарда

ку, еферентні волокна блукаючого нерва — міо-

D. Ядро nervus vagus

кард. За цих умов спостерігаються й інші ваго-

E. Гіпоталамус

тонічні рефлекторні явища: зміна АТ, дихання,

кишкової перистальтики й ін.

2. Моторику ШКТ можна знизити, викорис-

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

товуючи такі речовини:

тати експерименту рекомендується оформити у

A. Аміназин

вигляді табл. 5.4.

Таблиця 5.4

B. А

C. Атропін

D. Хінін

Піддослідний

пробиНазва

полеРецептивне

ланкаАферентна

замиканняРівні

ланкаЕферентна

ЧССВихідна

пробипісляЧСС

реакціїХарактер

E. АХ

3. При введенні норадреналіну АТ збільшить-

№

ся внаслідок ... адренорецепторів ...:

A. Стимуляції ... судин

B. Стимуляції ... серця

C. Стимуляції ... судин і серця

D. Блокади ... судин

E. Блокади ... серця

1

4. Які з перерахованих ефектів не характерні

2

для НА?

Методика проведення проби Ербена

A. Пригнічення перистальтики кишечнику

B. Скорочення радіальних м’язів зіниці

Для роботи необхідні: секундомір, стетофонен-

C. Розширення судин скелетних м’язів

доскоп, тонометр.

D. Стимуляція секреції інсуліну

Об’єкт дослідження — людина.

E. Стимуляція секреції реніну

Проведення роботи. Спостереження рефлексів

5. Нікотин у великих дозах блокує дію медіа-

рекомендується проводити на кількох піддослід-

них, оскільки в цьому випадку буде помітна

тора ... в ... синапсах АНС:

різниця виразності індивідуальних рефлекторних

A. АХ ... нервово-органних

реакцій.

B. НА... гангліонарних

При проведенні проби Ербена піддослідному

C. НА ... нервово-органних

пропонують присісти навпочіпки і сильно нахили-

D. АХ ... гангліонарних

ти голову вперед, бажано до зіткнення підборіддя

E. А ... нервово-органних

з коліньми. У нормі виникає вповільнення пульсу

6. При введенні норадреналіну ЧСС ... внас-

в межах 8–12 ударів за 1 хв. Більше уповільнення

розцінюється як переважання збудливості системи

лідок ... адренорецепторів серця:

блукаючого нерва. За цих умов спостерігаються й

A. Збільшиться ... блокади

інші ваготонічні рефлекторні явища: зміна АТ, ди-

B. Зменшиться ... стимуляції

хання, кишкової перистальтики й ін.

C. Зменшиться ... блокади

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

D. Збільшиться ... стимуляції

E. Не зміниться ... блокади

тати експерименту рекомендується оформити у

вигляді табл. 5.5.

7. Фентоламін блокує дію НА в ... синапсах ...

Таблиця 5.5

нервової системи:

A. Гангліонарних ... симпатичної

B. Гангліонарних ... парасимпатичної

Піддослідний

пробиНазва

Рецептивнеполе

Аферентналанка

замиканняРівні

Еферентналанка

ВихіднаЧСС

післяЧССпроби

Характерреакції

C. Нервово-органних ... симпатичної

B. Парасимпатичної ... збільшення

D. Нервово-органних ... парасимпатичної

E. Гангліонарних ... метасимпатичної

№

8. Стимуляція ... нервової системи викликає ...

коронарного кровотоку:

A. Симпатичної ... зменшення

C. Парасимпатичної ... зменшення

1

D. Симпатичної ... збільшення

2

E. Соматичної ... зменшення

2. Перед операцією під загальним знеболю-

2) Можуть спостерігатися зупинка серця,

ванням людині серед інших премедикаційних за-

зміни моторики та секреції різних відділів

собів уводять атропін, що є М-холіноблокато-

ШКТ.

ром. Поясніть:

3) Схема: рецептори брижі — аферентні во-

1) З якою метою це робиться?

локна блукаючого нерва — ядра блукаючого

2) Які супровідні фізіологічні ефекти можуть

нерва в довгастому мозку — міокард.

під час цього спостерігатися?

2. 1) Атропін, блокуючи М-холінорецептори в

3) Чи може за цих умов змінитися скоротли-

постгангліонарних синапсах ПСНС, тим самим

ва функція скелетної мускулатури?

блокує еферентний вплив блукаючого нерва на

3. У новонароджених дітей ЧСС сягає 140–150

діяльність різних органів і відділів ШКТ, усува-

за 1 хв, тимчасом як у дорослих — 60–80. Відо-

ючи небажані рефлекторні реакції: наприклад,

мо, що чим старша дитина, тим більш значне по-

посилення перистальтики і секреції шлунка, ки-

частішання ритму серцевих скорочень настає

шечнику.

після введення атропіну, що є М-холіноблокато-

2) При цьому можуть спостерігатися збільшен-

ром. Поясніть:

ня ЧСС, сухість у роті й розширення зіниць.

1) Чим зумовлене почастішання ритму серце-

3) Скелетна мускулатура за цих умов зали-

вих скорочень за умов введення атропіну?

шається інтактною, оскільки там немає М-холі-

2) Якими особливостями регуляції серцевої

норецепторів.

діяльності зумовлена більш висока ЧСС у дітей і

3. 1) Атропін, блокуючи М-холінорецептори в

її зменшення в міру дорослішання організму?

постгангліонарних синапсах ПСНС, тим самим

4. Центри симпатичного і парасимпатичних

припиняє гальмівні впливи блукаючого нерва на

відділів АНС мають різну локалізацію. Поясніть:

серцеву діяльність.

1) Де розташовані центри симпатичного і па-

2) Після народження у дітей переважають ме-

расимпатичних відділів АНС?

ханізми симпатичної регуляції ССС. З ростом ди-

2) Які ефекти спостерігатимуться під час пере-

тини це переважання стає менш вираженим,

різання спинного мозку на рівні нижніх шийних

тому що поступово зростає тонічне збудження

сегментів?

центрів блукаючих нервів. Проявом цього є змен-

5. Рефлекторні дуги соматичної й автономної

шення з віком ЧСС.

нервової системи істотно різняться. Поясніть:

4. 1) Центри симпатичного відділу АНС роз-

1) У чому морфологічні розбіжності рефлектор-

ташовані в бічних рогах, починаючи з 8-го ший-

них дуг вегетативних і соматичної нервових сис-

ного і закінчуючи 2-м сегментом поперекового

тем?

відділу спинного мозку. Центри ПСНС розташо-

2) Яка розбіжність у морфофункціональній

вані в передніх відділах гіпоталамуса, середньо-

організації рефлекторних дуг СНС і ПСНС?

му мозку, мості та довгастому мозку, а також у

6. У пре- і постгангліонарних закінченнях

2–4 сегментах сакральних відділів спинного моз-

АНС виділяють різні медіатори і олігопептиди.

ку.

Поясніть:

2) Після перерізання спинного мозку на рівні

1) У чому подібність і розбіжність виділення

нижніх шийних сегментів у людини спостері-

медіаторів у пре- і постгангліонарних закінчен-

гається падіння АТ і ЧСС, посилення моторики

нях СНС і ПСНС?

ШКТ і синдром Горнера (екзофтальм, звуження

2) Який фізіологічний ефект спостерігається

зіниці, напливання на око 3-ї повіки).

після симпатичної і парасимпатичної денерва-

5. 1) Відмінність рефлекторних дуг АНС від со-

ції?

матичної нервової системи полягає в тому, що в

7. Ганглії АНС мають різну локалізацію, а

еферентну ланку рефлекторних дуг АНС вклю-

пре- і постгангліонарні волокна СНС і ПСНС

чені нервові ганглії.

мають різну швидкість проведення збудження.

2) Рефлекторні дуги ПСНС мають довший

Поясніть:

шлях до гангліїв, розташованих у самих орга-

1) У чому розбіжності симпатичної і парасим-

нах, що іннервуються нею.

патичної іннервації внутрішніх органів?

6. 1) У пре- і постгангліонарних закінченнях

2) Які впливи, СНС або ПСНС, позначають-

ПСНС виділяється АХ. У прегангліонарних за-

ся швидше на функціях внутрішніх органів і чо-

кінченнях СНС виділяється АХ, а в постгангліо-

му?

нарних закінченнях — НА, А, дофамін, серо-

8. Потові залози порівняно з іншими органа-

тонін, ГАМК, АХ (виняток — потові залози, де

ми іннервуються СНС і мають особливості іннер-

виділяється АХ).

вації. Поясніть:

2) Після симпатичної і парасимпатичної де-

1) У чому особливості симпатичної іннервації

нервації органів спостерігається їх підвище-

потових залоз?

на чутливість до нейромедіаторів і олігопеп-

2) Які ефекти потових залоз спостерігаються

тидів.

після введення атропіну?

7. 1) Ганглії симпатичного відділу АНС роз-

Відповіді до ситуаційних завдань

ташовані ланцюжками по обидві сторони від

хребта (паравертебральні) і на деякому відда-

1. 1) Блокада аферентних нервів, розташова-

ленні від нього (превертебральні). Прегангліо-

них у брижі, охороняє організм від виникнення

нарні волокна короткі, групи В. Постгангліо-

небажаних вісцеро-вегетативних рефлексів.

нарні волокна довші, групи С.

2) Впливи ПСНС швидше позначаються на

2. Фізіологічні основи методів дослідження

функціях внутрішніх органів, тому що СНС на

функцій залоз внутрішньої секреції.

периферії представлена довшими постгангліо-

Питання до усного і тестового контролю:

нарними волокнами групи С, якими збудження

1. Структурно-функціональна організація ен-

поширюється повільніше.

докринної системи: ендокринні залози, ендо-

8. 1) Постгангліонарні симпатичні волокна,

кринні клітини, гормони, їх вплив.

що іннервують потові залози, є холінергічними.

2. Фактори гуморальної регуляції, їх характе-

Медіатор АХ підвищує активність потових залоз

ристика і класифікація.

за рахунок взаємодії з М-холінорецепторами.

3. Контур гуморальної регуляції, роль зворот-

2) Після введення атропіну буде зменшувати-

ного зв’язку в регуляції функцій.

ся або припинятися потовиділення в результаті

4. Діяльність ендокринної системи, відмінності

блокади М-холінорецепторів, оскільки атропін є

від нервової. Взаємозв’язок нервової і гумораль-

М-холіноблокатором.

ної регуляції.

5. Основні механізми дії гормонів, їх життєвий

цикл. Рецептори мембран і внутрішньоклітинних ре-

цепторів, вторинніпосередники, G-протеїни, їхроль.

Глава 6. ГУМОРАЛЬНА

6. Регуляція секреції гормонів. Гіпоталамо-

гіпофізарна система. Нейросекрети гіпоталамуса,

РЕГУЛЯЦІЯ І РОЛЬ

роль ліберинів і статинів.

7. Функціональний зв’язок гіпоталамуса з

ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ

гіпофізом.

У РЕГУЛЯЦІЇ ВІСЦЕРАЛЬНИХ

Питання до письмової відповіді:

ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ

1. Намалювати схему контуру гуморальної

регуляції.

2. Перелічити основні фактори гуморальної

регуляції й охарактеризувати їх властивості.

Конкретні цілі:

3. Перелічити структурно-функціональні

відмінності ендокринної системи від нервової.

1. Аналізувати регульовані параметри і роби-

ти висновки про механізми регуляції функцій ен-

4. Намалювати схему життєвого циклу гор-

монів.

докринних залоз.

5. Описати основні види взаємодії гормонів із

2. Робити висновки про стан фізіологічних

клітинами-мішенями. Намалювати схеми.

функцій організму, його систем і органів за умов

зміни концентрації гормонів у організмі.

6. Намалювати схему взаємодії гіпоталамо-

гіпофізарної системи.

3. Аналізувати вікові особливості функцій

організму, пов’язані з діяльністю ендокринних

7. Указати види та функції ліберинів і ста-

тинів.

залоз.

Програма практичної роботи на занятті: до-

4. Аналізувати регульовані показники і роби-

ти висновки про стан процесів росту тіла в дов-

слідження впливу пітуїтрину на меланофорні

жину, фізичного, психічного і статевого розвит-

клітини жаби з використанням матеріалів на-

ку за участі гормонів.

вчального відеофільму. (Зробіть висновок, за-

5. Аналізувати регульовані параметри і роби-

несіть його у протокол дослідження, розв’яжіть

ти висновки про стан механізмів регуляції ста-

відповідні ситуаційні та тестові завдання.)

лості внутрішнього середовища під впливом гор-

Тестові завдання до самоконтролю

монів.

6. Пояснювати механізми регуляції неспеци-

рівня знань

фічної адаптації організму за участі гормонів.

1. Яка у середньому кількість гормонів перебу-

ває у вільному стані в плазмі крові?

6.1. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ,

A. 10 %

B. 30 %

ЇЇ ФАКТОРИ І МЕХАНІЗМИ ДІЇ

C. 40 %

ГОРМОНІВ НА КЛІТИНИ-МІШЕНІ.

D. 60 %

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЯЦІЇ

E. 80 %

СЕКРЕЦІЇ ГОРМОНІВ

2. Рецептори гормонів містяться в:

A. Гемоглобіні крові

Мотиваційна характеристика теми. Знання

B. Транспортному білку крові

C. Клітинах органів-мішеней

ролі гуморальних факторів регуляції вісцераль-

D. Ендотелії судин

них функцій необхідне для розуміння механізмів

E. У рибосомах

фізіологічних процесів у організмі людини, що є

необхідним для практичної роботи лікаря.

3. Який гормон практично не має спеціаль-

Мета заняття. Знати:

них органів-мішеней?

1. Загальну характеристику гормонів, ме-

A. Окситоцин

ханізм їх дії.

B. Соматотропін

Мотиваційна характеристика теми. Знання

1. Якщо у піддослідного основний обмін

підвищений на 45 %, то найімовірніше має місце

ролі гормонів у регуляції процесів психічного,

гіперфункція:

фізичного розвитку та лінійного росту тіла обо-

A. Епіфіза

в’язкове для розуміння механізмів фізіологічних

B. Аденогіпофіза

процесів у організмі людини, що є необхідним для

C. Кори надниркової залози

практичної роботи лікаря.

D. β -клітин острівців Лангерганса

Мета заняття. Знати:

E. Щитоподібної залози

1. Загальну характеристику гормонів, що ре-

2. Жінка 25 років скаржиться на розлад менст-

гулюють процеси психічного, фізичного розвит-

ку, лінійного росту тіла, та механізм їх дії.

руального циклу, виділення молока з молочних

2. Фізіологічні основи методів дослідження

залоз, не пов’язане з вагітністю і годуванням ди-

функцій гормонів, що регулюють процеси психіч-

тини. У неї відзначаються ознаки ожиріння. Які

ного, фізичного розвитку і лінійного росту тіла.

гормональні зміни у крові будуть виявлені за да-

Питання до усного і тестового контролю:

них умов?

A. Зниження концентрації гормонів Т3 і Т4

1. Структурно-функціональна організація

гіпофіза. Класифікація його гормонів, їх функції

B. Підвищення рівня ФСГ

C. Високий рівень естрогенів

і механізми взаємодії із клітинами органів-міше-

D. Високий рівень андрогенів

ней.

E. Збільшення концентрації пролактину

2. Роль соматотропного гормону (СТГ) у за-

безпеченні процесів росту і розвитку.

3. Як СТГ забезпечує активізацію пластич-

3. Контур регуляції секреції СТГ, циркадні

них процесів в організмі?

ритми. Метаболічний вплив СТГ.

A. Збільшує синтез білка на рибосомах

4. Соматомедини: інсуліноподібний фактор

B. Збільшує надходження амінокислот усере-

росту I (ІФР-I), інсуліноподібний фактор росту II

дину клітин

(ІФР-II).

C. Активує синтез ДНК, РНК

5. Щитоподібна залоза, її гормони, механізми

D. Зменшує катаболізм білка й амінокислот

дії на клітини органів-мішеней.

E. Усі відповіді правильні

6. Вплив гормонів щитоподібної залози на

стан психічних функцій, процеси росту і розвит-

4. Нестача яких гормонів у дитячому віці ви-

ку, метаболічні процеси, стан вісцеральних сис-

кликає затримку росту, непропорційну статуру,

тем.

затримку розумового розвитку?

7. Перелічіть гормони, які впливають на про-

цеси нормального росту (інсулін, стероїди гонад,

A. Т4, Т3

кортизол), і поясніть їх роль.

B. СТГ

C. Паратгормону

Питання до письмової відповіді:

D. Тестостерону

1. Перелічіть гормони адено- і нейрогіпофіза,

E. ФСГ

охарактеризуйте їх функції. Опишіть порушення,

які виникають в організмі за умов гіпо- і гіпер-

5. Гіперпродукція йодовмісних гормонів щи-

функції гіпофіза.

топодібної залози в дорослих викликає розвиток:

2. Дайте характеристику поняттю «циркад-

ний ритм». Побудуйте контур регуляції секреції

A. Мікседеми

B. Хвороби Іценка — Кушинга

СТГ.

C. Адісонової хвороби

3. Перелічіть гормони щитоподібної залози і

D. Базедової хвороби

опишіть основні механізми взаємодії гормонів із

E. Акромегалії

клітинами-мішенями.

4. Укажіть гормони, які впливають на проце-

6. Збільшення секреції СТГ вище норми в ди-

си нормального росту організму (інсулін, стерої-

тячому віці до закриття епіфізарних зон росту

ди гонад, кортизол), опишіть їх роль і механізм

викликає розвиток:

дії.

A. Ожиріння

5. Побудуйте контур регуляції секреції тирок-

B. Гігантизму

сину (Т4) і трийодтироніну (Т3).

C. Акромегалії

Програма практичної роботи на занятті:

D. Тиреоїдного нанізму

1. Дослідження ролі А, АХ і атропіну на тонус

E. Гіпофізарного нанізму

м’язів райдужної оболонки ока жаби з викорис-

танням матеріалів навчального відеофільму.

7. Жінка 42 років скаржиться на постійну

(Зробіть висновок, занесіть його у протокол до-

спрагу, рясне і часте сечовипускання, зниження