КНИГИ / Фізіологія_навч.посіб._О.А.Кащенко, О.М.Поспєлов та ін., за ред. О.А.Шандри_ОНМедУ, 2013-288 с

11.Людині з AB (IV) групою перелито більше 3 л крові 0 (I) груп. Після переливання крові у неї виникла жовтяниця і різко зросла концентрація зв’язаного білірубіну в крові. Поясніть механізм цього явища.

12.У матері, що має Rh- кров, перша вагітність призвела до Rh-конфлікту. Поясніть, чому це могло статися.

13.У лікарню надійшла людина з великою

крововтратою, об’єм якої більше 0,5 л. Група крові людини А (II) Rh-. У розпорядженні лікаря

єампули з такими групами крові: 0 (I) Rh-, A (II) Rh-, A (II) Rh+. Поясніть, яку кров необхідно перелити за цих умов?

14.Під час переливання людині з групою крові В (III) Rh- тієї ж групи крові в кількості 0,5 л спостерігалися нудота і збліднення шкіри. Поясніть спостережуване явище.

15.Чоловік і дружина мають відповідно кров 0 (I) і AB (IV) груп. У справі за встановленням батьківства дитини обоє стверджують, що дана дитина не може бути їхньою, оскільки у неї інша група крові, а ось дівчинку, що має кров четвертої групи, вони готові визнати своєю. Ваша думка з цього приводу?

16.У сім’ї троє дітей, і всі мають кров різної групи: А, В (III), AB (IV). Поясніть, чи можуть вони бути рідними братами і сестрами.

17.У сина кров 0 (I) групи, у батька В (III). Поясніть, чи може матір мати В (III) групу крові.

18.У новонародженої дитини шкірні покриви забарвлені в жовтий колір. Поясніть, з чим це може бути пов’язано. Як перевірити Ваше припущення?

19.Поясніть, яка група крові може бути у дитини, якщо мати має кров А (II) групи, а батько

— В (III)?

20.Поясніть, яка група крові може бути у дитини, якщо в матері 0 (I), а у батька — А (II) групи крові.

21.Чи може 0 (I) група крові бути у дитини, якщо і мати, і батько мають кров В (III) групи?

22.На яку групу крові можна чекати у дитини, якщо в матері 0 (I), а у батька — В (III) групи крові?

Відповіді до ситуаційних завдань

1. 1) Імовірно, причиною гемотрансфузійної реакції стала біологічна несумісність крові донора і реципієнта.

2)Аби запобігти подібній реакції організму, необхідно було провести пробу на біологічну сумісність.

3)Під час переливання крові необхідно дотримуватися таких правил:

— до переливання визначаються групова належність і резус-фактор крові донора і реципієнта, переливають кров однієї групи;

— перед гемотрансфузією (переливанням крові) проводять пробу на біологічну сумісність;

— у разі відсутності реакції аглютинації під час проведення біологічної проби проводять тест на індивідуальну сумісність: вводять реципієнтові 10 мл донорської крові і протягом 10–15 хв

спостерігають за станом пацієнта, за відсутності скарг і реакцій з боку організму розпочинають переливання крові;

— кров переливається в обмеженій кількості (не більше 150 мл).

2.1) Досліджувана кров за системою АВ0 належить до III (В) групи Rh+ крові.

2) Згідно з правилами переливання крові, для

даного реципієнта можна використовувати кров донора III (В) групи Rh+ або Rh-.

3) Під час переливання крові необхідно дотримуватися вищеперелічених правил.

3.1) Досліджувана кров за системою АВ0 належить до IV (АВ) групи Rh- крові.

2) За правилами переливання крові для дано-

го реципієнта можна використовувати кров донора (АВ) групи лише Rh-.

3) Перед гемотрансфузією проводять пробу на біологічну сумісність. При проведенні проби важливо дотримуватися пропорції змішуваних об’ємів крові донора і реципієнта. У разі відсутності реакції аглютинації під час біологічної проби проводять тест на індивідуальну сумісність: вводять реципієнтові 10 мл донорської крові і протягом 10– 15 хв спостерігають за станом пацієнта, за відсутності скарг і реакцій з боку організму починають переливання крові (не більше 150 мл).

4.У сироватці 0 (I) і В (ІІІ) груп крові містяться загальні β -аглютиніни, отже, в еритроцитах досліджуваної крові є В-аглютиніноген. Значить, група крові пацієнта В (III) і йому можна переливати кров III групи.

5.У пацієнта кров АВ (IV) групи, оскільки в ній містяться обидва аглютиніногени — А і В.

6.Небезпека резус-конфлікту існує в тому випадку, якщо матері до вагітності переливали ре- зус-позитивну кров і ще до настання першої вагітності відбулася резус-імунізація. Тоді антире- зус-антитіла материнської крові можуть потрапляти в кров плода і спричинювати гемоліз його резус-позитивних еритроцитів. Плід може загинути або народитися з гемолітичною хворобою.

7.Небезпеки немає. Якщо резус-антиген матері і потрапить у кров плода, то імунізації не станеться, оскільки у плода імунокомпетентні органи ще не розвинені.

8.Слід припустити, що причиною смерті могло бути переливання резус-позитивної крові людині, якій раніше вже така кров переливалася, отже, в організмі якої є резус-антитіла. Помилка лікаря полягає в тому, що він, мабуть, забув запитати людину про попередні переливання і не визначив резус-належність крові донора і реципієнта.

9.Причиною смерті в даному випадку стало переливання пацієнтці хоча і однієї групи крові, за системою АВ0, але резус-позитивної. У результаті резус-імунізації, що сталася під час вагітності резус-позитивним плодом, за умов переливання виник резус-конфлікт, що закінчився гемолізом еритроцитів донора і смертю пацієнтки від гемотрансфузійного шоку.

10.Якщо аглютинація еритроцитів сталася в стандартній сироватці А (II) і В (III) груп, це оз-

С. Еритропоетину

D.Інтерлейкіну-4

E.Інтерлейкіну-5

4.Нейтрофільні лейкоцити не містять: А. Актину В. Вільних радикалів С. Катепсинів

D. Мієлопероксидази Е. Y-хромосоми

5.Який з перелічених білків плазми не синтезується в печінці?

А. Ангіотензин В. ІФР-I

C. Ангіотензин-II-перетворювальний фермент D. α 2-Макроглобулін

Е. Фібриноген

6.Основна функція Ig A:

А. Фіксація комплементу В. Секреторний імунітет

С. Вивільнення гістаміну з базофільних лейкоцитів

D.Розпізнавання антигену β -клітинами

E.Жодна з перерахованих

7. Основна функція Ig D: А. Фіксація комплементу В. Секреторний імунітет

С. Вивільнення гістаміну з базофільних лейкоцитів

D.Розпізнавання антигену β -клітинами

E.Жодна з перерахованих

8. Основна функція Ig E: А. Фіксація комплементу В. Секреторний імунітет

С. Вивільнення гістаміну з базофільних лейкоцитів

D.Розпізнавання антигену β -клітинами

E.Жодна з перерахованих

9. Основна функція Ig G: А. Фіксація комплементу В. Секреторний імунітет

С. Вивільнення гістаміну з базофільних лейкоцитів

D.Розпізнавання антигену β -клітинами

E.Жодна з перерахованих

10. Основна функція Ig M: А. Фіксація комплементу В. Секреторний імунітет

С. Вивільнення гістаміну з базофільних лейкоцитів

D.Розпізнавання антигену β -клітинами

E.Жодна з перерахованих

Відповіді

1.E, 2.C, 3.B, 4.E, 5.C, 6.B, 7.D, 8.C, 9.A, 10.A.

Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»

1.Що з нижчепереліченого більшою мірою визначає рівень загальної осмолярності крові?

А. Рівень альбуміну в крові В. Концентраія натрію хлориду в крові С. Рівень глобулінів у крові

D.Рівень фібриногену

E.Нічого з перерахованого

2.У молекулі імуноглобуліну кількість легких ланцюжків порівняно з важкими:

А. Більша В. Менша С. Така сама

D.Відсутні взагалі

E.Присутні лише важкі

3.Де в нормі максимальна концентрація CD4+ глікопротеїнових рецепторів?

А. На мембрані Т-хелперів В. На мембрані Т-супресорів С. На мембрані Т-кілерів

D.На мембрані цитотоксичних клітин

E.На мембрані β -клітин

4.Гематокрит 41 % означає, що в одиниці об’єму крові:

А. 41 % гемоглобіну знаходиться в плазмі В. 41 % від загального об’єму крові становить

плазма С. 41 % від загального об’єму крові станов-

лять формені елементи

D.41 % гемоглобіну знаходиться в еритроци-

тах

E.41 % елементів крові становлять еритро-

цити

5.У якому з наведених випадків структура гемоглобіну, що утворюється, залишається нормальною, але його кількість зменшується?

А. Хронічна крововтрата В. Серпоподібноклітинна анемія С. Гемолітична анемія

D.Таласемія

E.Трансфузійні ускладнення

6.До факторів, що не впливають на еритропоез, належать:

А. Еритропоетин В. Вітаміни групи В і фактор Кастла

С. Двовалентне залізо

D.Підвищення рівня фібриногену Е. Жоден із вищеперелічених

7.На еритропоез впливають:

А. Еритропоетин В. Гіпоксія С. Фактор Кастла

D. Двовалентне залізо Е. Все вищеперелічене

8.Утворенню тромбоцитарної пробки пере-

дує:

А. Ушкодження ендотелію В. Активація фактора Віллебранда С. Вазоконстрикція

D. Зміна форми тромбоцитів Е. Усе вищеперелічене

9.ШОЕ залежить від:

А. Віку В. Статі

С. Зміни білкових фракцій плазми D. Функціонального стану організму Е. Усього вищепереліченого

10. До факторів згортальної системи належить усе, окрім:

А. Іонів кальцію В. Плазмових факторів

С. Тканинних факторів D. Антитромбіну III

Е. Жодного з вищеперелічених

Відповіді

1.В, 2.С, 3.A, 4.С, 5.D, 6.D, 7.E, 8.E, 9.E, 10.D.

Ситуаційні завдання

1.Як зміниться рН крові, якщо собаці ввести 300 мл 0,5 ммоль розчину глюкози?

2.У практично здорової жінки аналіз крові: ШОЕ 46 мм/год, фібриноген 6 г/л. Поясніть можливу причину таких показників крові.

3.Розгляньте електрофореграму крові. Укажіть, чи відповідає вона нормальному вмісту біл-

кових фракцій крові? Електрофореграма: альбу-

міни — 64,5 %; глобуліни — 35,0 %; α 1 — 4,8 %;

α2 — 7,5 %; β — 9,0 %; γ — 14,6 %.

4.Поясніть, який із наведених нижче розчинів може бути використаний для внутрішньовенного введення людині як кровозамінник і чому.

Склад розчину А: NaCl — 0,78 %; KCl — 0,03 %;

CaCl2 — 0,01 %; NaHCO3 — 0,15 %; NaH2CO3 — 0,08 %; MgCl2 — 0,005 %; глюкоза — 0,1 %. Склад розчину В: NaCl — 0,68 %; KCl — 0,03 %;

CaCl2 — 0,01 %; NaHCO3 — 0,2 %; NaH2CO3 — 0,008 %; MgCl2 — 0,001 %; глюкоза — 0,1 %.

5.Поясніть, як зміниться (збільшиться або зменшиться) осмотичний тиск плазми крові, якщо концентрація іонів Na+ у плазмі становить 170 ммоль/л.

6.Розрахуйте, як зміниться осмотична і кислотна стійкість еритроцитів, якщо кількість ретикулоцитів у крові зросте удвічі.

7.Поясніть, чому під час тривалого вживання морської води людині загрожує загибель.

8.У шестимісячної дитини з двостороннім запаленням легенів виявлено декомпенсований ацидоз. Поясніть, що необхідно зробити, аби відновити рН.

9.Розгляньте представлений аналіз крові і дайте свій висновок: питома вага — 1,050; загальний білок — 77 г/л; цукор — 9,8 мМоль/л;

білірубін — 15 мкМоль/л; фібриноген — 3,9 г/л;

рН — 7,4.

10.Кроликові щодня робили кровопускання по 10 мл. Через 2 тиж. концентрація Ер і Hb в крові кролика зросли. Поясніть причину.

11.У обстежуваного КП дорівнює 0,6. Поясніть, чи є це ознакою зниження в крові кількості Hb.

12.Підрахуйте об’єм одного Ер в новонародженого, якщо маса тіла дитини 3,6 кг, Ht — 70 %, а кількість Ер — 4,5·1012 /л.

13.Під час дослідження крові дитини виявлено: еритроцити — 6·1012 /л; Нb — 160 г/л; гематокрит — 65 %; лейкоцити — 18·109 /л; загальний білок — 5,6 %. Ваше припущення про вік дитини, якщо відомо, що вона здорова.

14.У здорової дитини взято кров на аналіз. Під час підрахунку виявилося, що в 10 маленьких квадратиках камери Горяєва знаходиться 75 Ер. Розрахуйте, скільки їх в 1 л крові, якщо вона розбавлялася в 200 разів? Скільки приблизно років дитині?

15.Кількість Ер у дитини знизилася до 4·1012 /л,

аоб’єм їх зменшився до 77 мк3. Поясніть, у якому віці це спостерігається і з чим пов’язано.

16.У крові дитини виявлені лише сліди фетального гемоглобіну (HbF). На Вашу думку, скільки років цій дитині? Поясніть свою відповідь.

17.При дослідженні крові людини виявлено, що 80 % її Hb — HbF. Поясніть, кому належить кров.

18.У дитини 2 років такий аналіз крові: кількість Ер 6·1012 /л, Ht — 60 %. Поясніть, за умов яких станів можливі такі показники крові. Обгрунтуйте Вашу відповідь.

19.У шестимісячної дитини під час аналізу крові виявлена концентрація Hb 110 г/л, а кількість Ер — 3,7·1012 /л. Зробіть висновок і обгрунтуйте Вашу відповідь.

20.У людини із серпоподібноклітинною анемією Ер набувають видовженої форми у вигляді

серпа. Здатність приєднувати О2 за цих умов істотно не порушується. Поясніть, з чим пов’язані патологічні явища за цих умов.

21.В отруті деяких змій міститься фермент лецитиназа. Поясніть, чому укус такої змії небезпечний для життя.

22.Під час спектрального аналізу Hb людини встановлено, що в крові багато карбоксигемоглобіну, але отруєнню чадним газом вона не піддавався. Поясніть, з чим може бути пов’язане таке явище.

23.Злочинець, аби приховати сліди злочину, спалив закривавлений одяг жертви, проте судо- во-медична експертиза на підставі аналізу попелу встановила наявність крові на одязі. Поясніть, яким чином.

24.Поясніть, чи нормальний вміст Ер у крові, якщо концентрація Hb нормальна, а КП збільшений.

25.У здорової людини в 1 л крові міститься 150 г Нb і 5,5·1012 /л Ер. Розрахуйте середній вміст Нb в 1 Ер.

26.У здорової жінки в 1 л крові міститься 129 г Нb і 4,7·1012 Ер. Розрахуйте середній вміст Нb в 1 Ер.

27.Розрахувати середній об’єм Ер, якщо відомо, що Ht дорівнює 45 %, а концентрація Ер —

5·1012 /л.

28.Розрахувати середню концентрацію гемоглобіну в Ер, якщо відомі значення: концентрація Hb дорівнює 150 г/л, а Ht — 45 %.

29.Дайте висновок про стан еритроцитарного ростка крові за такими показниками: Ер —

8,0·1012 /л; Hb — 135 г/л; КП — 0,8; Ht — 60 %.

30.Зробіть висновок про стан еритроцитарного ростка крові за такими показниками у жінки:

Ер — 5,0·1012 /л; Нb — 160 г/л; КП — 1,2; Ht — 50 %.

31.Зробіть висновок про стан еритроцитарного ростка крові за такими показниками у чоло-

віка: Ер — 4,5·1012 /л; Нb — 180 г/л; КП — 1,3; Ht — 55 %.

32.Наведіть приклад аналізу крові, за яким можна зробити такий висновок: еритроцитоз, гіперхромія (гіпергемоглобінемія).

33.Наведіть приклад аналізу крові, за яким можна зробити такий висновок: гіперхромна анемія, лейкоцитоз.

34.Наведіть приклад аналізу крові за умов гіперхромної анемії.

35.Розрахуйте, скільки Нb міститься в крові, якщо кількість Ер дорівнює 5·1012 /л; КП — 1,1; кількість крові — 4,5 л.

36.Як змінюються у людини показники ШОЕ

ігематокриту під час внутрішньовенного введення їй великої кількості кровозамінників?

37.Поясніть, про що може свідчити поява великої кількості білірубіну в крові.

38.У 1 л крові міститься 6·1012 еритроцитів. Скільки всього їх в циркулюючій крові, якщо 20 % всієї крові знаходиться в депо? Маса тіла —

80 кг.

39.Кількість Ер в 1 л крові 5,5·1012 /л, а концентрація Нb — 140 г/л. Визначте КП. Укажіть, чи відрізняється він від норми.

40.Розрахуйте КЄК у людини з масою тіла 70 кг, якщо концентрація Нb — 150 г/л, загальна кількість крові становить 7 % від маси тіла. Оцініть отримані результати.

41.Кількість Ер в 1 л крові 4,0·1012, концентрація Нb — 120 г/л. Розрахуйте КП. Чи відрізняється він від норми?

42.В організмі циркулює 30·1012 еритроцитів. Визначити кількість Ер в 1 л крові у людини з масою тіла 80 кг за умови, що ОЦК у неї становить 80 % від усієї крові.

43.Під час спектрального аналізу Hb крові встановлено, що людина схильна до однієї з поширених шкідливих звичок — паління. Поясніть, як це встановили.

44.Обчисліть вміст Нb в одному Ер, якщо концентрація Hb — 133 г/л, а Ер — 4·1012 /л.

45.Щуру щодня робили кровопускання по 10 мл. Через 2 тиж. концентрація Ер і Нb в його крові зросли. Поясніть причину.

46.У людини КП дорівнює 0,6. Поясніть, чи є це ознакою зниження в крові кількості Hb?

47.У дитини 2 років такий аналіз крові: Ер 5·1012 /л, Ht — 60 %. Про що це свідчить? Поясніть можливі механізми.

48.Виявлено, що 80 % Hb становить HbF. Поясніть, кому належить ця кров.

49.В аналізі крові виявлено низький вміст Ер

івисокий КП. Яким у цьому випадку буде вміст Hb в крові (норма, вищий або нижчий за норму)?

50.При аналізі крові виявилося, що кількість Ер дорівнює 2,3·1012 /л, середній їх діаметр — 8,2 мкм, у деяких клітин — до 12 мкм. Поясніть, як називаються виявлені зміни і які можливі їх механізми.

51.Реципієнт отримав 1 л нормальної донорської крові. Розрахуйте, наскільки зросла киснева ємність його крові.

52.У випробовуваного вміст Hb в крові 150 г/л, маса тіла — 80 кг. Визначити, яка кількість кисню може бути зв’язана його кров’ю.

53.У 1 л крові міститься 6·1012 /л Ер. Розрахуйте, скільки всього їх в циркулюючій крові, якщо 20 % усієї крові знаходиться в кров’яних депо? Маса тіла 80 кг.

54.Зробіть висновок про стан лейкоцитарного відростка крові, якщо загальна кількість лейкоцитів 3,5·109 /л, лейкоцитарна формула: еозинофілів — 0 %; базофілів —3 %; юних нейтрофілів —20 %; паличкоядерних нейтрофілів — 20 %; сегментоядерних нейтрофілів — 40 %; лімфоцитів — 25 %; моноцитів — 2 %.

55.Порахуйте лейкоцитарну формулу, якщо загальна кількість лейкоцитів 6,0·109 /л, у тому числі еозинофілів — 0,1·109 /л; базофілів — 0,02·109 /л; нейтрофілів — 6,0·109 /л; лімфоцитів — 1,5·109 /л; моноцитів — 0,38·109 /л. Оцініть результати даного аналізу крові.

56.Зробіть висновок за аналізом крові та розрахуйте середній вміст Hb в Ер: еритроцити —

1,8·1012 /л; гемоглобін — 71 г/л; КП — 1,2; ШОЕ

— 38 мм/год; лейкоцити — 3,7·109 /л.

57.Зробіть висновок за аналізом крові та розрахуйте середній вміст Hb в Ер: еритроцити —

3,6·1012 /л; гемоглобін — 120 г/л; КП — 1,0; ШОЕ

— 28 мм/год; лейкоцити — 17,5·109 /л.

58.Зробіть висновок за аналізом крові та розрахуйте середній вміст Hb в Ер: еритроцити —

3,1·1012 /л; гемоглобін — 63 г/л; КП — 0,6; ШОЕ

— 18 мм/год; лейкоцити — 8,0·109 /л.

59.Зробіть висновок за аналізом крові та розрахуйте середній вміст Hb в Ер: еритроцити —

3,6·1012 /л; Hb — 120 г/л; КП — 1,0; ШОЕ —

28 мм/год; лейкоцити — 6,1·109 /л.

60.Зробіть висновок за аналізом крові та розрахуйте середній вміст Hb в Ер: еритроцити —

2,7·1012 /л; гемоглобін — 130 г/л; КП — 1,0; ШОЕ

— 9,0 мм/год; лейкоцити — 6,0·109 /л.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.Не зміниться, оскільки співвідношення кислих і лужних речовин у плазмі залишиться тим самим.

2.Показники свідчать про можливу вагіт-

ність.

3.Електрофореграма відповідає нормі: альбу-

міни — 60–65 %; глобуліни — 35–40 %; α 1 — 4– 5 %; α 2 — 7–8 %; β — 9–10 %; γ — 14–15 %.

4.Розчин B, оскільки він задовольняє вимогам ізотонічності й ізоіонічності. Розчин А гіпертонічний.

5.Осмотичний тиск зросте, оскільки в нормі концентрація Na+ дорівнює 140–160 ммоль/л.

6.Збільшення кількості ретикулоцитів у периферичній крові є ознакою омолоджування її клітинного складу. Молоді Ер стійкіші до гемолітичних дій. Отже, в даному випадку станеться зміщення кислотної стійкості вправо, а осмотичної — у бік більш гіпотонічних розчинів.

7.У морській воді міститься велика кількість солей, вона гіпертонічна. Нирки людини не в змозі компенсувати різке збільшення осмотичного тиску крові.

8.Необхідно підвищити лужні резерви (буферну ємність) крові загальноприйнятими в клініці методами.

9.У крові даної людини визначається підвищений вміст цукру. Інші показники знаходяться в межах норми. Такий аналіз крові може бути після вживання в їжу великої кількості цукру або за умов недостатності функцій підшлункової залози.

10.Дробне кровопускання активізувало синтезувальний для еритропоетину апарат нирок і еритропоез посилився, що привело до відновлення кількості Ер в крові.

11.Ні, оскільки КП свідчить лише про міру насичення кожного еритроцита гемоглобіном.

12.По відношенню до маси тіла в новонародженого кількість крові становить 15 %, що дорівнює в даному випадку 540 мл. Об’єм усіх еритроцитів становить 70 % від 540 мл, тобто 378 мл. Кількість усіх Ер — 17·1012 /л, тобто об’єм одного еритроцита — 220 мк3.

13.Кров належить новонародженій дитині.

14.У даному випадку в 1 мм3 крові міститься 6 млн еритроцитів. Така кількість може бути у новонародженого.

15.Зменшення кількості й об’єму еритроцитів спостерігається у віці 4,6 міс., що пов’язано з нестачею заліза.

16.Більше 2 років.

17.Кров належить новонародженій дитині.

18.У дворічному віці нормальна кількість Ер

4,5·1012 /л; Ht — 34–35 %. У даному випадку спо-

стерігається виражений еритроцитоз і згущування крові, що може бути пов’язане з великою втратою рідини організмом.

19.Показники крові відповідають віковій

нормі.

20.Серпоподібні еритроцити застрягають у капілярах, утворюючи тромби з подальшим їх гемолізом, внаслідок чого і виникає анемія.

21.Лецитиназа розщеплює молекули ліпідів,

зяких складаються мембрани Ер. Загибель настає через масовий гемоліз еритроцитів (гемолітична анемія).

22.Необхідно запитати пацієнта, чи не палить він. Підвищені кількості карбоксигемоглобіну можуть бути виявлені в крові у активних курців.

23.Кров за елементарним складом від будьякої речовини відрізняється великим вмістом гемоглобіну, до складу якого входить залізо. Якщо у попелі виявляється підвищений вміст заліза, це означає, що на одязі була кров.

24.Кількість еритроцитів нижча за норму.

25.Середній вміст Нb в еритроциті становить:

СГЕ = 150 г/л / 5,5·1012 /л = 27,3·1012 г = 27,3 пг.

Унормі СГЕ дорівнює 26–36 пг (нормохромні еритроцити).

26.Середній вміст Нb в еритроциті становить:

СГЕ = 129 г/л : 4,7·1012 /л = 27,3·1012 г = 27,3 пг.

Унормі СГЕ дорівнює 26–36 пг (нормохромні еритроцити).

27.Середній об’єм еритроцитів = 0,46 : 5·1012 = = 0,092·1012 /л = 90 мкм3, оскільки 1 л = 106 мкм3.

28.Середня концентрація Нb в еритроциті = = 150 г/л : 0,45 = 333 г/л.

29.Середній вміст Нb в еритроциті становить: 135 г/л : 8·1012 /л = 16,9·10–12 г = 16,9 пг. Середня концентрація Нb в еритроциті = 135 г/л : 0,60 = = 225 г/л. Середній об’єм еритроцитів дорівнює 75 мкм3. Спостерігається гіпохромний стан еритроцитів і їх мікроцитоз.

30.Середній вміст Нb в еритроциті становить

160 г/л : 5,0·1012 /л = 32·10–12 г = 32 пг. Середня концентрація Нb в еритроциті = 160 г/л : 0,50 = 320 г/л. Середній об’єм еритроцитів = 0,50 : 5·1012 = 100 мкм3. Відмічаються явища макроцитозу.

31.Середній вміст Нb в еритроциті становить

180 г/л : 4,5·1012 /л= 40·10–12 г = 40 пг. Середня кон-

центрація Нb в еритроциті = 180 г/л : 0,55 = = 327 г/л. Середній об’єм еритроцитів = 0,55 : : 4,5·1012 /л = 129 мкм3. Спостерігається гіперхромний стан еритроцитів.

32.Ер — 5,5·1012; ретикулоцити — 0; Hb — 180 г/л; КП — 1,09; Ht — 45 %; ШОЕ — 3 мм/год;

тромбоцити — 250·109; лейкоцити — 6,0·109.

33.Ер — 3,0·1012; ретикулоцити — 0; Hb — 76 г/л; КП — 0,85; Ht — 45 %; ШОЕ — 3 мм/год;

тромбоцити — 250·109; лейкоцити — 11·109.

34.Ер — 2,6·1012; ретикулоцити — 0; Hb — 140 г/л; КП — 1,78; Ht — 45 %; ШОЕ — 3 мм/год;

тромбоцити — 250·109.

35.Концентрація Нb у крові в даному випадку складатиме 165 г/л, а в усій крові його буде

247,5 г.

36.Дані показники знижуються.

37.Збільшення кількості білірубіну може відбуватися за умов масивного гемолізу Ер, під час захворювання паренхіми печінки, а також за умов механічного закупорювання загальної жовчної протоки.

38.Якщо прийняти, що в організмі 7 % від маси тіла припадає на кров, то у людини масою 80 кг її 5,6 л. В умові завдання сказано, що циркулює 80 % усієї крові, тобто 4,48 л. Якщо у 1 л крові міститься 6·1012 Ер, то в циркулюючій крові даної людини їх 26,88·1012.

39.КП = 140·3 : 550 = 0,76, що відповідає гіпохромії.

40.Кількість крові у даної людини 4,9 л. Гемоглобіну в ній 4,9 л · 150 г/л = 735 г. Врахову-

ючи, що 1 г Нb може зв’язати 1,34 мл O2, загальна КЄК — 984,9 мл О2, а загальна кількість

кисню, яка може бути зв’язана її кров’ю, — 19,37 мл О2.

41.КП = 120·3 : 400 = 0,9, що відповідає нормі.

42.Якщо прийняти, що в організмі 7 % маси тіла припадає на кров, то у людини масою 80 кг

її5,6 л. Циркулює 80 % усієї крові, тобто 4,5 л.

Тому 30·1012 : 4,5 л = 6,66·1012 /л.

43.У крові курців виявляються значні кількості карбоксигемоглобіну (спектральний аналіз). Палити дійсно шкідливо!

44.133 г/л : 4·1012 = 33,2·10–12 г = 33,2 пг.

45.У щура посилиться еритропоез.

46.Ні, немає, оскільки необхідні дані про кількість еритроцитів.

47.У дитини 2 років у нормі в 1 л крові міститься 4,6·1012 Ер, Ht дорівнює 36–39 %. У даному випадку відмічається еритроцитоз і, можли-

во, збільшення середнього об’єму еритроцитів (макроцитоз), яке можна розрахувати так: 0,6 л :

:6·1012 /л = 100 мкм3 = 0,0001 /л.

48.Кров належить новонародженому.

49.Норма або вище за норму.

50.Анемія, макроцитоз, які характерні для В12 недостатності.

51.КЄК зросла на 21,44 мл О2, оскільки в 1 л

крові міститься 160 г Hb; 160·1,34 = 21,44 мл O2.

52.Загальна кількість крові — 5,6 л (7 % від

маси тіла). Загальна кількість кисню, яка може бути зв’язана його кров’ю: 5,6 л·150 г/л ·1,34 мл

2= 1,125 мл.

53.Якщо прийняти, що в організмі 7 % маси тіла припадає на кров, то у людини масою 80 кг

її5,6 л, циркулює 80 % усієї крові, тобто 4,5 л. Якщо 4,5 л · (6·1012 /л), то в циркулюючій крові міститься 27·1012 Ер.

54.Результати свідчать про наявність абсо-О

лютної еозинофілії та лімфопенії, зрушення формули вліво.

55.Лейкоцитарна формула: еозинофілів — 1,7 %; базофілів — 0,3 %; нейтрофілів — 100 %; лімфоцитів — 25 %; моноцитів — 6 %.

56.Еритропенія, анемія з гіперхромними Ер, лейкопенія і ШОЕ вищі за норму, що свідчить про запальний процес. Середній вміст Hb в Ер стано-

вить: СГЕ = 71 г/л · 1,8·1012 = 39,4·10–12 г = 39,4 пг.

57.Якщо цей аналіз належить жінці, то мож-

на, окрім запального процесу (лейкоцитоз, збільшення ШОЕ), відзначити наявність еритропенії з нормальним вмістом Hb в Ер.

58. Еритропенія, анемія, гіпохромія (гіпохромні еритроцити): середній вміст Hb в Ер

(СГЕ) становить: 63 г/л : 3,1·1012 = 20,3·10–12 г =

=20,3 пг.

59.Якщо цей аналіз належить жінці, то можна, окрім запального процесу (збільшення ШОЕ), відзначити наявність еритропенії з нормальним

вмістом Hb в еритроцитах: середній вміст Hb в

Ер становить: 120 г/л : 3,6·1012 /л = 33,3·10–12 г =

=33,3 пг.

60.Якщо цей аналіз належить чоловікові, то можна відзначити наявність еритропенії з гіпер-

хромним станом еритроцитів: середній вміст Hb в еритроциті становить: 130 г/л : 2,7·1012 = 48,1×

× 10–12 г = 48,1 пг.

Глава 8. СИСТЕМА

КРОВООБІГУ

Конкретні цілі:

1.Пояснювати фізіологічні властивості серцевого м’яза, який забезпечує його насосну функцію (автоматизм, збудливість, провідність, скоротність), на основі аналізу електрокардіограми, хвилинного об’єму кровотоку (ХОК) і механізми їх регуляції.

2.Пояснювати насосну функцію серця на основі тривалості серцевого циклу, його структури (послідовність і тривалість його фаз і періодів), величини ХОК, тиску крові в камерах серця, в аорті та легеневій артерії, параметрів тонів серця.

3.Аналізувати діяльність серця як насоса і робити висновки про механізми регуляції.

4.Аналізувати основні параметри кровообігу і робити висновки про стан кровоносних судин (судин високого тиску, опору, об’ємних, ємнісних). Аналізувати механізми регуляції тонусу артеріальних і венозних судин.

5.Аналізувати стан судин мікроциркуляторного русла і робити висновки про стан фізіологічних механізмів обміну рідини на рівні кровоносних і лімфатичних капілярів.

6.Аналізувати параметри кровообігу і робити висновки про механізми системного кровообігу.

7.Аналізувати стан кровообігу і механізми його регуляції у людини під час виконання функціональних проб (за умов зміни положення тіла, під час фізичного навантаження).

8.Пояснювати особливості регіонального кровообігу (коронарного, мозкового, легеневого, черевного) і робити висновки про стан кровоносних судин.

9.Аналізувати вікові зміни параметрів кровообігу і робити висновки про стан фізіологічних властивостей серця як насоса, функції кровоносних судин і механізми їх регуляції.

10.Пояснювати фізіологічні методи дослідження системи кровообігу: визначення ХОК, артеріального і венозного тисків, пульсу, реєстрації електрокардіографії (ЕКГ), фонокардіографії (ФКГ), ехокардіографії, сфігмографії (СФГ).

8.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ КРОВООБІГУ. ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА

Мотиваційна характеристика теми. Знання властивостей, функцій кардіоміоцитів і механізмів їх збудження, скорочення і розслаблення необхідне для розуміння процесів функціонування міокарда, який забезпечує кровопостачання функціональних систем організму, що підтримують нормальний рівень метаболічних процесів у тканинах.

Мета заняття. Знати:

1. Властивості та функції робочих кардіоміоцитів і кардіоміоцитів провідної системи.

2. Особливості механізмів збудження, скорочення і розслаблення міокарда.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Загальна характеристика системи кровообігу, її роль в організмі.

2.Будова серця та його функції.

3.Будова і функції серцевого м’яза.

4.Фізіологічні властивості серцевого м’яза, їх особливості та відмінності від скелетного м’яза.

5.Процес збудження в кардіоміоцитах, іонні механізми збудження, їх відмінності від збудження скелетних м’язових волокон.

6.Співвідношення рефрактерних фаз з фазами скорочення серцевого м’яза.

7.Механізми скорочення і розслаблення кардіоміоцитів.

8.Автоматія серця, будова провідної системи,

їїфункціональні властивості, градієнт автоматії.

9.Відмінності будови фізіологічних властивостей міоцитів провідної системи від робочих кардіоміоцитів (наявність автоматії, рівень збудливості, швидкість проведення збудження, скоротність).

10.Потенціал дії атипових кардіоміоцитів водія ритму серця — синоатріального вузла, його відмінності від МПД робочих кардіоміоцитів (іонні механізми виникнення, параметри і форма МПД).

Питання до письмової відповіді:

1.Намалюйте схему великого і малого кола кровообігу.

2.Намалюйте схему будови серця:

—укажіть, з якої тканини складаються його стінки і перегородки;

—позначте на схемі розташування клапанів серця і судин;

—укажіть на схемі вузли і пучки провідної системи.

3.Опишіть функції провідної системи і поясніть, що таке градієнт автоматії.

4.Опишіть роль кожного відділу провідної системи, зміну ступеня автоматії за ходом провідної системи, фізіологічне значення кожного відділу.

5.Складіть таблицю основних відмінностей серцевого і скелетного м’язів. Опишіть відмінності іонних механізмів виникнення МПД.

6.Складіть таблицю відмінностей атипових і робочих кардіоміоцитів. Опишіть відмінності іонних механізмів виникнення ПД.

7.Намалюйте співвідношення фаз скорочення, фаз потенціалу дії і фаз зміни збудливості серцевого і скелетного м’язів за умов збудження.

Програма практичної роботи на занятті: до-

слідження варіабельності частоти серцевих скорочень у спокої у здорових людей з побудовою кривої нормального розподілу даної ознаки.

Методика дослідження

Відомо, що ЧСС визначається автоматичною активністю різних відділів провідної системи міокарда. За нормальних умов головним водієм ритму є синоатріальний вузол, активність якого становить 65–85 імпульсів за 1 хв. Зробити висновок про те, чи є процес імпульсної активності нор-

мальним або патологічним, можливо лише під час порівняння результатів конкретного дослідження з даними, отриманими за умов обстеження здорового організму, тобто так званими нормальними величинами. Проте нормальна величина не може бути виражена тільки одним цифровим значенням. Під час реєстрації якого-не- будь параметра в групі здорових людей завжди буде виявлений деякий розкид його цифрових значень. Більше того, існує певний зв’язок значення параметра і частоти його виявлення в групі, що підпорядковується закону нормального розподілу. У клінічній практиці необхідно враховувати, що відповідно до кривої нормального розподілу в популяції, є деяка кількість здорових людей, для яких індивідуальні нормальні показники відрізняються від загальноприйнятих і, незважаючи на їх невідповідність затвердженим нормам, це не свідчить про патологічний процес в організмі досліджуваного.

Для роботи необхідні: секундомір, стілець.

Об’єкт дослідження — група здорових людей. Проведення роботи. У кожного випробовуваного з групи здорових людей визначають значення ЧСС за одних і тих самих умов. Для цього випробовуваному пропонують сісти на стілець і утриматися від активних фізичних рухів протягом 1 хв. Після цього експериментатор знаходить пульс на променевій артерії та підраховує кількість серцевих скорочень протягом 1 хв. Дослідження проводять у групі, яка складається не

менше ніж із 12 осіб (здорових студентів).

Результати роботи та їх оформлення. Побу-

дуйте криву нормального розподілу досліджуваної ознаки. Для цього за віссю абсцис позначте показник пульсу, а за віссю ординат — частоту виявлення цих значень. Зверніть увагу на форму кривої.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.На ізольованому серці тварини вивчали швидкість проведення збудження різними його частинами. Де була визначена найменша швидкість?

A.В атріовентрикулярному вузлі

B.У кінчику пучка Гіса

C.У волокнах Пуркіньє

D.У міокарді передсердя Е. У міокарді шлуночків

2.Під час трансплантації серця визначають життєздатність клітин міокарда. Визначення якого з цих параметрів міокарда є найважливішим?

A.Температури серця

B.МПС кардіоміоцитів

C.Вмісту О2 в судинах серця

D.Концентрації іонів Са2+ у міофібрилах

E.Концентрації іонів Са2+ у судинах серця

3.В умовах експерименту під впливом хімічної речовини в м’язах послабшала реакція Са2+-насо- са. Які явища спостерігатимуться за цих умов?

A.Тривале розслаблення

B.Тривале МПД

C.Потенціал спокою

D.Активація K+/Na+ насоса

E.Зміна швидкості поширення МПД

4. У спортсмена 20 років унаслідок постійного фізичного навантаження розвинулася функціональна гіпертрофія лівого шлуночка серця. Який морфофункціональний процес є причиною цього?

A.Зміна кількості провідних кардіоміоцитів

A.Зміна кількості жирової тканини

B.Зміна кількості фібробластів

C.Зміна розміру клітин і кількості скоротливих органел

D.Зміна кількості сполучної тканини

5. Серце дає одиночні скорочення завдяки:

A.Наявності фази екзальтації

B.Скоротливій фазі відносної рефрактерності

C.Тривалій фазі абсолютної рефрактерності

D.Скоротливій фазі абсолютної рефрактер-

ності

E.Усі відповіді вірні

6.У пацієнта за умов обстеження виникла необхідність досліджувати скоротливу функцію міокарда. Якою методикою можна скористатися?

A.Балістокардіографією

B.Електрокардіографією

C.Векторелектрокардіографією

D.Плетизмографією

E.Сфігмографією

7.На ізольованому серці кролика заблокували Са2+ канали кардіоміоцитів. Які зміни серцевої діяльності відбуваються внаслідок цього?

A.Сила скорочень

B.Частота скорочень

C.Частота і сила скорочень

D.Зупинка серця під час діастоли

E.Зупинка серця під час систоли

8.У якій фазі серцевого циклу всі клапани серця закриті?

A.Ізометричного скорочення

B.Асинхронного скорочення

C.Швидкого вигнання

D.Повільного вигнання

E.Активного наповнення

9.Людина приймає препарати, які блокують Сa2+ канали. На які процеси в міокарді вони впливають?

A.Збудливість

B.Електромеханічне сполучення

C.Провідність

D.Автоматизм

E.Сприйняття ритму

10.Під час реєстрації МПД кардіоміоцитів відбувається збільшення тривалості фази плато. Це пов’язано з:

A.Інактивацією повільних Ca2+ каналів

B.Активацією швидких Ca2+ каналів

C.Активацією каналів Na+

D.Активацією каналів K+

E.Активацією повільних Ca2+ каналів

Відповіді

1.А, 2.B, 3.А, 4.D, 5.C, 6.A, 7.C, 8.A, 9.B, 10.E.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Під час емоційного збудження ЧСС людини 30 років досягає 112 уд/хв. Який відділ провідної системи серця відповідає за ці зміни?

A. Волокна Пуркіньє B. Пучок Гіса

C. Атріовентрикулярний вузол D. Синоатріальний вузол

E. Ніжки пучка Гіса

2.Після перенесеної хвороби у дорослої людини реєструється ЧСС 40 уд/хв. Який відділ провідної системи серця забезпечує таку частоту?

A. Пучок Гіса

B. Пучок Бахмана C. Волокна Пуркіньє

D. Вузол Кіса — Флека

E. Вузол Ашоффа — Тавара

3.Унаслідок травми у пацієнта ушкоджено правий блукаючий нерв. Яке в цьому випадку можливе порушення серцевої діяльності?

A. Порушення автоматизму атріовентрикулярного вузла

B. Порушення автоматизму синоатріального вузла

C. Порушення провідності в правому передсерді

D. Блокада провідності в атріовентрикулярному вузлі

E. Виникнення аритмії

4.Особливістю збудження кардіоміоцитів є: A. Спонтанна деполяризація діастоли мемб-

рани

B.Наявність плато реполяризації

C.Деполяризація міжшлуночкової перегород-

ки

D.Рефрактерність шлуночків

E.Компенсаторна пауза

5.Середня тривалість фази абсолютної рефрактерності в кардіоміоцитах становить:

A. 1–3 мс B. 4–8 мс C. 14–20 мс

D. 50–100 мс E. 250–270 мс

6.Велика тривалість МПД міокардіоцитів залежить від фази плато, зумовленої:

A. Продовженням часу активації Na+

B. Відкриттям Ca2+ каналів клітинної мембрани і струмом Са2+ всередину клітини