КНИГИ / Фізіологія_навч.посіб._О.А.Кащенко, О.М.Поспєлов та ін., за ред. О.А.Шандри_ОНМедУ, 2013-288 с

31.

Артеріальний тиск. Фактори, що вплива-

Перелік практичних навичок до підготовки

ють на його величину.

з модульного контролю № 2

32.

Методи дослідження артеріального тиску.

1. Правила взяття крові у людини і приготу-

33.

Кровообіг у капілярах. Механізми обміну

рідини і речовин між кров’ю і тканинами.

вання мазка крові.

34.

Кровообіг у венах, вплив на нього граві-

2. Визначення об’ємного співвідношення плаз-

тації. Фактори, що визначають величину веноз-

ми і формених елементів та його оцінка.

ного тиску.

3. Визначення кількості еритроцитів у крові за

35.

Тонус артеріол і венул, його значення.

допомогою лічильної камери Горяєва.

36. Вплив судинорухових нервів на тонус судин.

4. Визначення кількості гемоглобіну в крові за

37. Міогенна і гуморальна регуляція тонусу

методом Салі.

судин.

5. Розрахунок кольорового показника крові

38.

Роль речовин, які виділяє ендотелій судин,

та його оцінка.

у регуляції судинного тонусу.

6. Аналіз і оцінка гемограм людини.

39.

Гемодинамічний центр. Рефлекторна регу-

7. Визначення кількості лейкоцитів у 1 л крові

ляція тонусу судин.

за допомогою лічильної камери Горяєва.

40.

Пресорні та депресорні рефлекси.

8. Визначення лейкоцитарної формули у маз-

41.

Рефлекторна регуляція кровообігу за умов

ку крові та її оцінка.

зміни положення тіла в просторі (ортостатична

9. Аналіз і оцінка тромбоеластограми.

проба).

10. Аналіз і оцінка коагулограми.

42.

Регуляція кровообігу під час м’язової ро-

11. Визначення часу згортання крові та його

боти.

оцінка.

43.

Особливості кровообігу в судинах голов-

12. Визначення тривалості кровотечі за Дю-

ного мозку і його регуляція.

ком.

44.

Особливості кровообігу в судинах серця і

13. Визначення групи крові за системою АВ0

його регуляція.

з допомогою стандартних сироваток.

45.

Особливості кровообігу в судинах печін-

14. Визначення групи крові за системою АВ0

ки і його регуляція.

з допомогою цоліклонів.

46.

Особливості кровообігу в судинах нирок

15. Визначення групи крові за системою Rh

і його регуляція.

(D) з допомогою анти-D-моноклональних ан-

47.

Особливості легеневого кровообігу і його

титіл.

регуляція.

16. Експрес-методика визначення груп крові

48.

Механізм утворення лімфи. Рух лімфи по

за системою AB0+D з допомогою моноклональ-

судинах.

них антитіл.

Фізіологія системи дихання:

17. Заходи, що проводяться перед переливан-

ням крові.

1. Загальна характеристика системи дихання.

Основні етапи дихання.

18. Малювати схеми графіків МПД водія рит-

му серця SA-вузла і типових кардіоміоцитів ро-

2. Біомеханіка вдиху і видиху.

бочого міокарда шлуночків серця.

3. Еластична тяга легенів, негативний тиск у

плевральній порожнині.

19. Аналізувати:

4. Сурфактанти, їх роль у диханні.

— електрокардіограму (ЕКГ);

5. Зовнішнє дихання. Показники зовнішньо-

— фонокардіограму (ФКГ);

го дихання і їх оцінка.

— сфігмограму (СФГ);

6. Анатомічний і фізіологічний мертвий прос-

— ехокардіограму (ЕХоКГ);

тір, його фізіологічна роль.

— структуру серцевого циклу;

7. Дифузія газів у легенях. Дифузійна здат-

— серцевий викид (СВ);

ність легенів і фактори, від яких вона залежить.

— реограму (РГ);

8. Транспорт кисню кров’ю. Киснева ємність

— показники артеріального тиску;

крові.

— показники венозного тиску.

9. Крива дисоціації оксигемоглобіну, факто-

20. Малювати схеми контурів регуляції сис-

ри, які впливають на її хід.

темного кровообігу за різних фізіологічних станів

10.

Транспорт вуглекислого газу кров’ю. Роль

організму.

еритроцитів у транспорті вуглекислого газу.

21. Трактувати роль особливостей регіональ-

11.

Фізіологічна роль дихальних шляхів, регу-

ного кровообігу і його регуляції (легеневого, ко-

ляція їх просвіту.

ронарного, мозкового, черевного) для забезпе-

12.

Дихальний центр, його будова, регуляція

чення пристосувальних реакцій.

ритмічності дихання.

22. Оцінювати стан кожного з етапів дихання і

13. Механізм першого вдиху у новонародженого.

механізми регуляції на основі аналізу параметрів,

14.

Роль рецепторів розтягування легенів і блу-

які характеризують функції етапів дихання.

каючих нервів у регуляції дихання.

23. Оцінювати стан організму за показника-

15. Роль центральних і периферичних хемо-

ми спірометрії.

рецепторів у регуляції дихання. Компоненти

24. Оцінювати стан організму за показника-

крові, які стимулюють зовнішнє дихання.

ми спірографії.

16. Регуляція зовнішнього дихання під час

25. Оцінювати стан організму за показника-

фізичного навантаження.

ми пневмотахометрії.

ле (індекс Кетле), який визначається з урахуван-

ми формулами або за допомогою таблиць. Для

ням конституції людини (нормостенічна, астеніч-

даного практичного заняття умовно приймають,

на і гіперстенічна). Підрахунок індексу маси тіла

що ХОД приведений до нормальних умов.

— відношення маси тіла (кг) до зросту (м), зве-

2. Визначення газового складу видихуваного

деного в квадрат.

повітря за допомогою газоаналізатора Орса —

Для роботи необхідні: ваги, ростомір, кальку-

Фішера або Холдена. Відсоток вмісту СО2 визна-

лятор.

чають за допомогою 20–30%-го розчину КОН, а

Об’єкт дослідження — людина.

О2 — за допомогою мідно-аміачного розчину

Проведення роботи. В обстежуваного визна-

шляхом поглинання цих газів вищевказаними

чають масу тіла і його зріст. Розраховують індекс

розчинами.

маси тіла (ІМТ) за формулою:

Прилад Орса — Фішера складається з вимі-

ІМТ = М/Р2 (кг/м2),

рювальної бюретки (трубки) на 10 мл, яка через

систему Т-подібних кранів може сполучатися з

де М — маса тіла, кг; Р2 — зріст (м), зведений у

атмосферою та поглинальними ємностями. Дослі-

квадрат.

джуваний газ за допомогою напірної посудини

Результати роботи та їх оформлення. За-

послідовно приводиться (15–20 качань на одне

несіть отримані результати в табл. 10.1. Зробіть

визначення) у сполучення з поглиначами СО2 та

висновок про стан ІМТ обстежуваного. Дайте

О2, у результаті чого об’єм досліджуваного газу

відповідь на питання: чому надлишкова маса

зменшується. Різниця об’ємів у першому випад-

організму є фактором ризику серцево-судинних

ку дає відсоток вмісту СО2, а у другому — відсо-

та інших захворювань.

ток вмісту О2.

3. Визначення дихального коефіцієнта (ДК)

Таблиця 10.1

та розрахунок енерговитрат за даними ДК. Умо-

ви завдання: ХОД = 7 л/хв (приведено до нор-

Індекс маси тіла

Результати

мальних умов). У газоаналізаторі Орса — Фіше-

(індекс Кетле)

ра знаходиться 100 мл видихуваного повітря, взя-

дослідження

того з мішка Дугласа. Після поглинання СО2 у

Показник

Оцінка маси

бюретці залишилося 96,5 мл газу, після погли-

20–23

ідеальна

нання О2 — 79,5 мл газу.

24–29

надлишкова

Розрахунки:

1. Визначення вмісту СО2 (мл) у видихувано-

30 і більше

ожиріння

му повітрі: 100 – 96,5 = 3,5 мл, тобто 3,5 %.

2. Визначення кількості СО2 (мл), виділеного

Методика визначення енерговитрат організму

організмом у кожних 100 мл видихуваного повітря:

3,50 – 0,03 (склад вдихуваного повітря) = 3,47 мл

у стані спокою методом непрямої калориметрії

СО2.

У фізіологічних і клінічних дослідах для ви-

3. Розрахунок об’єму СО2 (мл), який був ви-

значення витрати енергії використовують по-

дихнутий за 1 хв досліду, тобто ХОД:

рівняно простий метод непрямої калориметрії, за

3,47 · 10 · 7 = 242,9 мл СО2.

допомогою якого витрату енергії визначають

побічно за об’ємом виділеної за цей час вуглекис-

4. Визначення кількості поглиненого О2 у 100 мл

лоти. Визначення витрати енергії за газообміном

видихуваного повітря: 96,5 – 79,5 = 17 мл, тобто

можливе через те, що основний процес вивільнен-

17 %.

ня енергії — це процес окиснення поглиненого

5. Визначення кількості поглиненого О2 (мл)

людиною О2

, який окиснює органічні речовини

з кожних 100 мл повітря: 21 – 17 = 4 мл О2.

— білки, жири, вуглеводи, у результаті чого ви-

6. Визначення об’єму О2 (мл), поглиненого за

вільняється певна кількість тепла, а самі речови-

1 хв досліду: 4 · 10 · 7 = 280 мл О2.

ни розпадаються до своїх кінцевих продуктів:

7. Визначення ДК: 242,9 : 280 мл = 0,86.

СО2 і Н2О. Визначають енерговитрати методом

8. Відповідному ДК знаходимо за таблицею

непрямої калориметрії за допомогою мішка Дуг-

калоричний коефіцієнт О2 (1 мл). Він дорівнює

ласа для збирання видихуваного повітря за пев-

4,9 ккал. У нас витрачений не 1 л О2, а тільки

ний час, газоаналізатора Орса — Фішера для ви-

280 мл. Отже, 1000 мл — 4,9 ккал; 280 мл —

значення газового складу видихуваного повітря

х ккал, де х = 1,38 ккал. Таким чином, енерго-

та газового лічильника для визначення ХОД.

витрати за 1 год становлять: 1,38 · 60 = 82,8 ккал.

Для роботи потрібні: дані газового складу

За добу: 82,8 · 24 = 1987,2 ккал.

видихуваного повітря досліджуваного, таблиці

Оформлення результатів та їх оцінка. Отри-

для розрахунків калоричного коефіцієнта кисню.

мані результати занотувати у протокол, порівня-

Об’єкт дослідження — людина.

ти з належними та зробити висновок.

Проведення роботи:

Методика визначення енерговитрат людини

1. Визначення ХОД за допомогою мішка Дугласа.

за умов фізичного навантаження

Необхідно привести ХОД до нормальних умов

Для роботи потрібні: дані газового складу

(t = 0 °С, тиск 760 мм рт. ст.), щоб мати мож-

ливість порівняти дані, отримані у різний час у

видихуваного повітря досліджуваного, таблиці

того ж самого досліджуваного, або у різних людей.

для розрахунків калоричного коефіцієнта кисню.

Приведення до норми проводиться за спеціальни-

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Визначення енерговитрат

Приблизний розрахунок: припустимо, що за

за умов фізичного навантаження проводиться

допомогою трикутника ми визначили, що за 5 хв

аналогічно тому, як у спокої. Винятком є те, що

досліду людина поглинула 1 л О2. Оскільки ціна

визначення проводиться після фізичного наван-

поділки приладу дорівнює зміщенню кривої на

таження (підняття вантажу або присідання з

20 мл за лінією ординат, за цей час поглинено

вантажем). У випробуваного зареєстровано такі

1 л О2. Отже, за 1 год — 1 л · 12 л/год О2, за добу

дані: у видихуваному повітрі вміст О2 дорівнює

— 12 · 24 = 288 л/добу О2. Для визначення вели-

16,5 %, СО2 — 4 %, ХОД = 12 л. За цих умов ви-

чини основного обміну об’єм поглиненого за

конана робота з підняття вантажу вагою 6 кг,

добу О2 помножують на калоричний коефіцієнт

відстань — 1,5 м. Кількість рухів за 1 хв — 30. Під

О2, який за умов основного обміну дорівнює

час виділення 1 ккал виконується робота у

4,8 ккал (за умов ДК змішаної їжі, який дорівнює

427 кг/м.

0,85). Отримана цифра вкаже величину фактич-

Оформлення результатів та їх оцінка. Розра-

ного основного обміну (ФОО) у кілокалоріях. У

ховані енерговитрати занотувати у протокол,

клініці ФОО визначається за спірограмою, роз-

порівняти з належними та зробити висновок.

рахунок ведеться за формулою:

Методика визначення основного обміну

ФОО = К · 40 · 0,9 ·7,

за допомогою метатестів

де К — катет трикутника, мм; 40 — кількість О2,

(метод неповного газового обміну)

мл, за умов зміщення самозаписувача на 1 мл

Метатест дозволяє визначити рівень основно-

(якщо ціна поділки приладу 25 мм за умов по-

го обміну за показником поглиненого за одини-

глинання 1 л О2) · 1000 / 25 = 40 мл; 0,9 — стан-

цю часу кисню. Метатест становить замкнуту

дартний коефіцієнт (стандартні умови — сухий

циркулярну систему, що складається зі спіромет-

стан газу, t = 0 °С, Р = 760 мм рт. ст.; 7 — постій-

ра, поглинача СО2 (посудина з натронним вап-

на величина).

ном) і клапанної коробки з краном підключення

Наприклад, за 1 хв самозаписувач змістився

досліджуваного. Спірометр точно реагує на

на 6 мм, оскільки К трикутника = 6 мм, звідси

зміну об’єму у системі приладу під час переходу

6 · 40 = 240 мл/хв. Знайдений об’єм поглиненого

дихального повітря із системи у легені та навпа-

О2 приводимо до нормальних умов, тобто даємо

ки. Переміщення дзвона спірометра, відповідно

поправку на температуру в апараті та баромет-

до об’єму дихання, фіксується покажчиком. Ви-

ричний тиск, а саме: 240 · 0,9 = 216 мл/хв погли-

дихуване дослідженим повітря через видихуваль-

неного О2. Отримавши приведений О2, помно-

ний клапан направляється у поглинач вуглеце-

жуємо його на 7: 216 · 7 = 1512 ккал (тобто отри-

вої кислоти (натронне вапно), де звільнюється від

муємо ФОО). Беручи до уваги, що під час окис-

СО2 та водяних парів і надходить під дзвін спіро-

нення 1 л О2 виділяється 4,865 ккал за умов ДК

метра та змішується там з повітрям (або киснем),

= 0,85 (за Окунєвим), то в нашому випадку за 1 хв

якщо система до того була заповнена О2. Об’єм

поглинено не 1 л О2, а 0,216 л О2. Таким чином,

циркуляційної системи приладу у процесі дослі-

4,865 ккал — 1 л О2; х ккал — 0,216 О2, де х =

ду зменшується на об’єм поглиненого досліджу-

= 1,05 · 1440 (хвилин за добу) = 1512 ккал. Визна-

ваним О2. Ця зміна об’єму фіксується покажчи-

чивши ФОО за допомогою приладу «Метатест-1»

ком у вигляді спадної кривої дихальних рухів

або «Метатест-2», тепер необхідно встановити,

(спірограми). Слід пам’ятати, що досліджуваний

чи відповідає він нормі. Для цього слід визначи-

повинен лежати на кушетці у зручній для нього

ти у цієї людини належний основний обмін

позі з загубником у роті, який з’єднаний за до-

(НОО) за таблицями Гарріса і Бенедикта. Досл-

помогою двох гумових шлангів з апаратом. Ніс

ідження основного обміну проводять за умов

затиснутий спеціальним затискачем. У міру того,

відносного спокою (лежачи, натщесерце — як

як поглинається О2, об’єм мішка зменшується, що

правило, не менше ніж через 16 год після прийо-

реєструється на стрічці у вигляді кривої дихаль-

му їжі), після нічного сну, при температурі ком-

них рухів, яка сходить донизу. Запис ведеться зі

форту (18–20 °С). Такі умови важко створити в

швидкістю кімографа 25 мм/хв. Паралельно від-

навчальній лабораторії, тому отримані в наших

бувається поглинання СО2. Дослід триває 3–5 хв.

умовах цифри можуть трохи відрізнятися від ве-

Отримана спірограма служить для підрахування

личин, які відповідають дійсному рівню основно-

об’єму поглиненого О2 та визначення основного

го обміну.

обміну. Після визначення кількості поглиненого за

Методика визначення відсотка відхилення

1 хв О2, підраховують його потребу за добу.

основного обміну (за допомогою метатесту-1)

Розрахунок об’єму спожитого О2 здійснюєть-

Дані попередньої роботи використовують для

ся таким чином. Проводиться пряма, яка з’єднує

більшість нижніх точок кривої спірограми. З вер-

визначення відсотка відхилення обміну за допо-

шини лінії ординат, де початок спірограми, спус-

могою розрахункової лінійки, що додається до

кається перпендикуляр на лінію абсцис. Утворив-

метатесту-1. Розрахункова лінійка має три шка-

ся трикутник, де є два катети та гіпотенуза. Нас

ли. За допомогою верхньої приводять результа-

цікавить той катет, який утворився в результаті

ти досліду до нормальних умов (ХВЛ, ЖЄЛ,

зменшення О2 у резервуарі за рахунок поглинан-

маса тіла (кг)), те ж саме і на середній шкалі,

ня його організмом. Цей катет трикутника і відоб-

тільки для жінок. На нижній враховують спожи-

ражатиме у лінійному вимірюванні величину по-

вання О2 (хв), ХОД, основний обмін (ккал/добу).

глинання О2 за потрібний відрізок часу.

Також існують стандартні дані щодо статі, віку,

29. Поясніть, у якому з вказаних варіантів за-

новили 2700 ккал. До складу його харчового

гального обміну значення показників витрати

раціону входить 120 г білків, 120 г жирів і 360 г

енергії властиві дитині. Витрата енергії за добу

вуглеводів. Кількість азоту сечі за добу у пацієн-

в стані спокою прийнята за 100 %.

та 19 г. Поясніть:

Варіант А: обмін речовин — 60 %, нагрома-

1) Чи компенсує даний харчовий раціон до-

дження і відкладення речовин — 15 %, специфічно

бові енерговитрати пацієнта?

динамічна дія їжі — 0,5 %, робота м’язів (тонус) —

2) Оцініть азотистий баланс пацієнта.

15 %, втрати тепла з екскрементами — 9,5 %.

3) Якими є принципи складання харчового

Варіант В: обмін речовин — 60 %, нагрома-

раціону?

дження і відкладення речовин — 1 %, специфічно

4) Що відіграє важливу роль у збалансова-

динамічна дія їжі — 10 %, робота м’язів (тонус)

ному харчуванні?

— 25 %, втрати тепла з екскрементами — 5 %.

39. Пацієнт, що прийшов на прийом до ліка-

30. У новонародженої дитини добова потре-

ря, скаржиться на серцебиття, пітливість, дратів-

ба в білках становить 3–4 г на 1 кг маси. По-

ливість, слабкість і зниження маси тіла. Під час

ясніть, скільки білка повинен отримувати за добу

обстеження пацієнта ЧСС — 95 уд/хв, АТ — 130/

здоровий новонароджений.

70 мм рт. ст. Відсоток відхилення рівня основно-

31. Діти віком від 1 до 3 років споживають за

го обміну цього пацієнта становив 33 %, що

добу 10–15 г вуглеводів на 1 кг маси. Чи досить

значно перевищує норму. Поясніть:

вуглеводів у раціоні дворічної дитини масою

1) З чим може бути пов’язане відхилення рівня

9 кг, якщо за день вона спожила їх 60 г?

основного обміну від норми у даного пацієнта?

32. У харчовому раціоні дітей 75 % жирів по-

2) За яких умов має проходити дослідження

винні бути тваринного походження. Розрахуй-

рівня основного обміну людини?

те, скільки грамів рослинних жирів за добу по-

3) Які фактори визначають рівень основного

винна отримати 10-річна дитина масою 25 кг,

обміну?

якщо всіх жирів за добу вона споживає 2–3 г на

40. Людина, що проживала в умовах помір-

1 кг маси.

ного клімату, переїхала на постійне місце прожи-

33. Однорічна дитина випиває за добу 800 мл

вання на Північ. Поясніть:

води, п’ятирічна — на 50 % більше. Розрахуйте,

1) Чи зміниться у даної людини рівень основ-

яку кількість води за добу отримала п’ятирічна

ного обміну?

дитина з розрахунку на 1 кг, якщо вона важить

2) Які фактори призводять до відхилення по-

8 кг.

казника енерговитрат від величини основного

34. Обчисліть кількість енергії, що виділилася,

обміну?

якщо за час досліду окиснювалися лише білки, і

3) Чому дорівнює середня величина основно-

при цьому виділилося 6 л СО2.

го обміну за добу у чоловіка й у жінки однако-

35. Як зміниться величина ДК за умов швид-

вого віку, зросту і маси тіла?

кого ожиріння, наприклад, під час відгодовуван-

41. Поживні речовини можуть окиснюватися

ня тварин?

в організмі людини, а також у калориметричній

36. Молода людина, що має змішаний харак-

бомбі Бертло. Під час спалювання в калориметрі

тер харчування, при співвідношенні за масою

1 г білка виділяється 5,6 ккал тепла, а в організмі

білків, жирів і вуглеводів у її харчовому раціоні

— 4,1 ккал. Поясніть:

1 : 1,2 : 4,5, виконала інтенсивну фізичну роботу

1) Чому фізичні та фізіологічні калоричні кое-

— протягом 2 год посадила в саду 10 яблуневих

фіцієнти для білків відрізняються?

дерев. Поясніть:

2) Охарактеризуйте фізичні та фізіологічні

1) Як зміняться енерговитрати даної людини

коефіцієнти для жирів і вуглеводів.

за умов виконання фізичної роботи порівняно з

3) На окиснення 1 г якої поживної речовини

її рівнем енерговитрат у стані спокою?

витрачається найбільша кількість кисню?

2) Чому дорівнює середній ДК даної людини

42. Людина, що працює в канцелярії, має

у стані спокою?

енерговитрати 3000 ккал на добу. Її харчовий

3) Як ДК зміниться: під час фізичної роботи;

раціон є змішаним. У відпускний період вона ста-

відразу після фізичної роботи; протягом першої

ла теслярувати, причому м’язова маса людини

години після фізичної роботи?

стала збільшуватися. Поясніть:

37. У випробовуваного під час фізичного на-

1) Якою має бути калорійність харчового ра-

вантаження за методом непрямої калориметрії

ціону даного службовця у період роботи у кан-

визначають рівень енерговитрат. Відомо, що ДК

целярії?

у нього становить 0,98. Поясніть:

2) Чи необхідно йому змінити калорійність

1) Які поживні речовини окиснюються у ви-

харчового раціону у відпускний період?

пробовуваного в даний момент у організмі?

3) Охарактеризуйте азотистий баланс даної

2) Чи можна розрахувати енерговитрати за

людини.

об’ємом виділеного СО2? За яким показником

розраховувати переважно: за об’ємом поглине-

ного О2 або за об’ємом виділеного СО2?

Відповіді до ситуаційних завдань

3) Перелічіть методи калориметрії.

38. Для нормальної життєдіяльності людини

1. За законом Гесса, енергетичний підсумок

необхідний повноцінний харчовий раціон. До-

хімічної реакції не залежить від проміжних шляхів

бові енерговитрати обстежуваного пацієнта ста-

перетворення речовини, тому калорійна цінність

поживних речовин у процесі травлення не змен-

мозку — зменшується всього на 2–4 %. Водночас

шується. Проте організм отримає калорій дещо

м’язи і печінка втрачають 55–30 % своєї маси.

менше, оскільки засвоюваність поживних речо-

11. За умов фізичного навантаження зростає

вин не дорівнює 100 %. За умов змішаної їжі за-

утворення недоокиснених метаболітів за рахунок

своюється лише 85–90 % спожитих речовин —

недостатності утвореного О2. Дефіцит О2 зали-

це означає, що організм отримає приблизно

шається ще кілька хвилин після припинення на-

2550 ккал.

вантаження і погашається поступово за раху-

2. Значення метаболізму, перш за все, у тому,

нок посиленої доставки О2 за умов прискореної

що він доставляє енергію, необхідну для перебігу

роботи серця і дихання, тому за цих умов показ-

всіх життєвих процесів. Але у гомойотермних тва-

ник ДК може бути більше 1.

рин метаболізм забезпечує і продукування тепла,

12. Одна і та сама кількість О2 дає різну

що дозволяє підтримувати постійну температу-

кількість енергії залежно від того, на окиснення

ру тіла. Кити і тюлені живуть у холодній воді.

яких речовин було витрачено дану кількість О2.

Аби компенсувати збільшені тепловтрати, їм до-

А саме про це і свідчить величина ДК. Проте

водиться виробляти додаткові кількості тепла, що

відмінності калоричного еквівалента кисню,

і досягається посиленням метаболізму.

навіть для крайніх значень ДК, не дуже значні,

3. Білкова їжа через специфічно-динамічну

відповідно 4,70–5,05. Тому якщо умовно прийня-

дію на 30 % підвищує рівень обміну. Під час спе-

ти величину ДК за 0,85, то відмінності отрима-

ки це може призвести до додаткового перегріван-

них у двох дослідах даних не перевищать 3–4 %.

ня організму.

13. Для цього потрібно простежити за показ-

4. У жінок, зазвичай, є більше жирової ткани-

никами, які характеризують роботу залози, на-

ни, а жир містить дуже мало води, тому що

приклад, величиною основного обміну, інтенсив-

більше жиру входить до складу тіла, то менший

ністю поглинання міченого йоду, концентрацією

процентний вміст води у цілому організмі.

в крові тиреотропного гормону, трийодтироніну

5. При гіпервентиляції кількість вуглекислого

і тироксину.

газу в крові знижується. Це призводить до пору-

14. На кожних 100 мл повітря, що пройшло

шення рівноваги в бікарбонатній буферній сис-

крізь легені, поглинено організмом 4 мл О2 і виді-

темі та вивільнення з бікарбонатів деякої кіль-

лено 3,5 мл СО2. Отже, ДК дорівнює 0,87. За та-

кості вуглекислого газу, який виводиться з

кого ДК калоричний еквівалент кисню дорівнює

організму. Після припинення гіпервентиляції вуг-

4,88 ккал. Якщо за 5 хв випробовуваний видих-

лекислота, що утворюється в організмі, зв’язуєть-

нув 35 л повітря, з якого спожив 4 % кисню, це

ся з бікарбонатами (займає місце, що «звільни-

означає, що за 5 хв спожито 1,4 л О2, за добу

лося»). Тому в повітря, що видихається, перехо-

1,4 · 12 · 24. На кожний літр припадає 4,88 ккал.

дить менше СО2, а величина ДК, яка розрахо-

Отже, енергетичні добові витрати дорівнюють

вується за відношенням кількості виділеного вуг-

1,4 · 12 · 24 · 4,88 = 1967 ккал.

лекислого газу до кількості поглиненого кисню,

15. З кожних 100 мл повітря поглинено 4 мл

виявляється нижчою за нормальну (аж до 0,4).

О2. Отже, за 1 хв із 6 л поглинено 240 мл О2.

6. За звичайних умов кількість виділеного

16. ДК дорівнює відношенню кількості виділе-

СО2 завжди менша кількості поглиненого О2, тоб-

ного СО2 до поглиненого О2 за одиницю часу. У

то показник ДК менше 1. Тому для перемоги по-

даному випадку ДК = 0,9.

трібно обирати вдихуване повітря. А нічия ви-

17. Для ДК, що дорівнює 1, калоричний екві-

йшла б, якби вдалося створити таку штучну си-

валент О2 становить 5,047 ккал. За годину

туацію, коли в організмі окиснювалися б лише

кількість поглиненого О2 — 18 л. За цей час енер-

вуглеводи і ДК дорівнював би одиниці.

говитрати становитимуть 91 ккал.

7. Якщо окиснювалися вуглеводи, то ДК до-

18. Кількість поглиненого О2 за 1 хв дорівнює

рівнює 1. Отже, кількість поглиненого О2 теж 6 л.

5 % від 10 л, тобто 0,5 л. Виділено СО2 4 % від 10 л,

Калорійний еквівалент О2 за умов ДК, що дорів-

тобто 0,4; ДК = 0,8. Калоричний еквівалент О2

нює 1, становить 5,05 ккал. Помноживши цю ве-

для цього ДК = 4,8 ккал. Отже, добові енерге-

личину на 6, дістанемо 30,3 ккал.

тичні витрати: 0,5 · 60 · 24 · 4,8 = 3456 ккал.

8. Внутрішні стінки повинні дуже добре про-

19. Для жінок належний основний обмін за

водити тепло, аби швидко передавати його льо-

1 год дорівнює площі тіла (м2) на 36 ккал. У да-

ду. Зовнішні ж стінки, навпаки, мають бути яко-

ному випадку НОО дорівнює 1126 ккал. Основ-

мога менш теплопровідними, аби ізолювати лід

ний обмін у випробовуваної підвищений на

від дії зовнішньої температури. Таким чином, для

42 %.

внутрішніх стінок — мідь, для зовнішніх — тир-

20. Для визначення НОО у чоловіків необхід-

са між склом.

но площу тіла помножити на 40 ккал і на 24 год.

9. За звичайних умов повітря, що погли-

У нашому випадку це 2100 ккал. З урахуванням

нається, у дихальних шляхах максимально на-

15 % допустимих коливань, основний обмін

сичується вологою, що небезпечно для життя

відповідає належному.

організму за умов пустелі. Тому у тварин, які

21. ДК стає менше 0,7 у період відновлення

мешкають у пустелі, повітря значно охоло-

після інтенсивної м’язової роботи, коли частина

джується в дихальних шляхах і забирає з собою

вуглекислоти тканин зв’язується бікарбонатами,

меншу кількість води.

які вивільнюються за умов окиснення молочної

10. За умов смертельного голодування маса

кислоти, у результаті до легенів доходить менше

найбільш життєво важливих органів — серця і

СО2, ніж утворюється у тканинах.