Імунопатологічні синдроми

ІМУНОЛОГІЧНИЙ ДІАГНОЗ

Дані клініко-лабораторного обстеження можна згрупувати в один з

провідних імунопатологічних синдромів, які відповідають клінічній формі

імунодефіциту:

• алергічна: наявність обтяженого спадкового чи індивідуального

алергологічного анамнезу, алергічних захворювань (бронхіальна

астма, полінози, алергічні риніт, кон'юнктивіт, дерматит, екзема,

поліноз), алергічних реакцій (поствакцинальні, інсектні, харчові,

побутові, хімічні, інші);

• інфекційна (синдром рецидивних інфекцій):

— при дефекті КЛІТИННОЇ ланки характерні хронічні чи рецидивні

вірусні захворювання (часті ГРВІ зі схильністю до розвитку

ускладнень, герпес, цитомегаловірусна інфекція, гепатити, сто-

матити), грибкові ураження (оральний чи генітальний канди-

доз, вісцеральний чи генералізований кандидоз, оніхомікоз);

— при слабкості гуморальноїланки — бактерійні (бронхолегене-

ві, шкірні, остеомієліт, туберкульоз, хроніосепсис, гастроенте-

ропатії з дисбактеріозом), паразитарні захворювання;

— особливу увагу слід звертати на поєднання цих синдромів між

собою (бронхіти з бронхоспастичним компонентом і підвище-

ною чутливістю до ГРВІ, часті ГРВІ та рецидивна герпетична

інфекція) та з тривалим субфебрилітетом чи гарячкою невста-

новленої етіології, лімфаденопатією;

• автоімунна: ревматизм, СЧВ та інші колагенози, васкуліти, артри-

ти, анемії, ендокринопатії (особливо на ранніх етапах), множин-

ний (розсіяний) склероз, виразковий коліт, хвороба Крона, сим-

патична офтальмія);

• імунопроліферативна: тонзилопатії, лімфаденопатії, спленомега-

лія чи гепатолієнальний синдром, саркоїдоз, гемопатії, апендицит

в анамнезі (особливо деструктивні форми).

Часто окремо виділяють паранеопластичну (неопластичну) форму,

яка характеризується втратою організмом контролю за проліферацією

атипових клонів клітин. Клінічно це проявляється розвитком пухлин.

При значному вираженні синдрому розвивається так звана "ракова

хвороба", коли майже одночасно у різних органах виявляються патоге-

нетично не зв'язані між собою і морфологічно різні пухлини. Зрозумі-

ло, що традиційний хірургічно-променевий підхід у таких хворих часто

не дає бажаного результату, а іноді навіть прискорює процес за раху-

нок поглиблення імунної дисфункції. Часто, на жаль, трапляються іму-