Полемисты

В конце XVI в ответ на экспансию католицизма на восход начала развиваться полемичная литература. Первым острым полемическим произведением было выступление ректора Острожской школы Г. Смотрицкого. Наиболее известным его произведением стал трактат «Ключ к царству небесного» (1587 г.). с призывом к украинским и белорусским народам стать на защиту отечества, его национальных традиций. Достойное место в укр. Полемичной литературе занимает С. Зизания, М. Смотрицкий. Вершиной полемичной литературы стало творчество И. Вышенского. В своих посланиях с Афона в Украину («Послание ко всем в Лядской земле живущих», «Лицо дьявола-самодержавца» и др.) он резко выступил против польско-католической реакции, предъявив утопическую программу «царства божьего на земле»

ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ДМИТРО (р. н. невід. -п. 1563) - український князь, перший з достовірно відомих козацьких гетьманів (приблизно 1552-1563). Походив з старовинного волинського роду Гедиміновичів. Власник земельних маєтків у Кременецькому повіті. В 1550-1553 - староста Черкаського і Канівського повітів. Близько 1552 (за ін.даними 1554-1555,1556) збудував на острові Мала Хортиця замок, який став прототипом Запорізької Січі і згуртував на боротьбу проти татар кілька сот козаків. У серпні-вересні 1556 року, Вишневецький з невеличким особистим військом захопив острів Малу Хортицю за 15 км південніше від останнього дніпровського порога та за 60 км північніше від острова Томаківки, де згодом була заснована Запорозька Січ. Тут він спорудив фортецю. Це викликає досі великі незгоди серед істориків. Один із них, Дмитро Яворницький, гадає, що фортеця на Хортиці мала стати базою для військових операцій, спрямованих проти татар, й була справжнім прототипом Запорозької Січі; до складу ж армії Вишневецького, крім його особистої гвардії, належали городові козаки, з якими поєдналося й козацтво з Низу. Інші дослідники (зокрема, Володимир Голобуцький) стверджують, що військо Вишневецького складалося лише з найманих солдатів, які самовільно привласнили собі ім'я "козаків", а фортецю було збудовано для того, щоб підкорити своєму впливові вільне козацтво й заступити російській армії шлях на Крим. На жаль, історики не мають жодних архівних посвідчень, які б пролили світло на це питання.

Наливайко

Руководитель крупного крестьянско-казацкого восстания в Украине и Белоруссии против угнетения со стороны польских, литовских, украинских и белорусских феодалов, а также насаждения католицизма. Учился в Остроге на Волыни – центре книжности и учености в тогдашней Украине. Наливайко хотел создать независимое государство от РП. В своем письме к Сигизмунду III он предложил собственный проект обустройства казацтва, который предполагал передачу ему земель от Южного Бугом до Днестра, где под его руководством должны были находиться 2 тыс. человек.

Не смирившись с угнетением народа польскими и украинскими панами, выступил в Запорожье, не раз принимал участие в походах против турок и татар. Был человеком храбрым, умным, прекрасным артиллеристом. Некоторое время служил сотником надворного войска у украинского магната К. Острожского.В 1591 – 1593 гг., когда развернулось казацко-крестьянское восстание под руководством К. Косинского, магнаты и шляхта Речи Посполитой потопили его в крови. В 1594 г.Наливайко организовал на Подолье казацкий отряд, который быстро рос за счет крестьянства, для борьбы со своеволием магнатско-шляхетских войск и защиты от набегов турок и татар . Под его знаменами собралось настоящее войско. Объединившись с запорожцами, Наливайко начал крупное восстание против владычества Речи Посполитой. Разгромил польский отряд под Белой Церковью, был избран гетманом повстанцев. Однако подкупленная врагом казацкая старшина выдала Наливайко польскому гетману. Наливайко казнили в Варшаве, отрубив голову и четвертовав.