- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
12. Імітатори електричного опору
12.1. Методи імітації електричного опору
12.2. Низькоомні імітатори опору
12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
12.4. Кодокеровані високоомні міри
12.1. Методи імітації електричного опору
Основними недоліками багато розрядних кодокерованих магазинів опору є мала дискретність і складність реалізації через необхідність використання великої кількості різнономінальних прецизійних масштабних резисторів та сильнострумових і високовольтних електронних комутаторів з малими залишковими параметрами. Якраз відсутністю електронних комутаторів із задовільними параметрами і пояснюється відсутність кодокерованих магазинів опору в діапазонах нижче 0,1 Ом та вище 10 МОм. Це стимулювало активний пошук альтернативних шляхів, в результаті чого були запропоновані імітатори електричного опору, принцип дії яких полягає у відтворенні закону Ома для ділянки кола у залежності від значення зовнішнього коду керування. При відтворенні опору на підставі закону Ома за вхідну величину можна прийняти або струм, або напругу.
Рис. 12.1. Схеми для імітації опору, якщо вхідною величиною є:
а) струм; б) напруга.
Структура рис. 12.1а відтворює опір Ri для ділянки кола 1-2 за співвідношенням:
(12.1)
де U12, Ii – відповідно спад напруги та струму, що протікає через клеми 1-2 імітатора; ; μ – коефіцієнт передачі КПН.
В структурі рис. 12.1.б відтворюється провідність між клемами 1-3, за умови, що у вимірювачі опору є можливість відтворювання потенціалів клем 2 і 3 (наприклад, потенціали спільні шини та віртуальної спільної шини, що створюється за допомогою ОП). Струм Ii від клеми 1 помножувальним ЦАП поділяється , причому , , перетворюється у вихідну напругу другий ОП та за допомогою резистора R2 перетворюється у вихідний струм . Імітована структурою провідність Gi знаходиться, як:
, (12.2)
де G – одинична провідність помножую чого ЦАП; R1, G2 – відповідно опір та провідність резисторів R1, R2.
За виконання умови , відтворювана імітатором провідність визначатиметься виразом:
. (12.3)
В імітаторах електричного опору вхідну величину перетворюють у вихідну напругу, яка помножується в КПН на заданий зовні коефіцієнт. Оскільки схемотехніка та метрологічні властивості всіх відомих типів КПН - ЦАП - напруги добре вивчені і серійно апробовані, то наявність КПН в імітаторі опору дозволяє водночас підвищити дискретність, точність і надійність та розширити функціональні можливості при істотному спрощенні апаратної реалізації. Вихідні перетворювачі забезпечують значення вихідної напруги Ui або струму Ii пропорційним до зовнішнього коду μ керування імітатором опору. Отже, в імітаторі, на відміну від кодокерованих магазинів, операція квантування опору замінена операцією квантування напруги. Як у вхідних, так і у вихідних колах імітаторів застосовуються ОП, що погіршує параметри КМО. Однак, як видно з виразу (12.1), у прецизійних кодокерованих магазинах опору з компенсаційними ОП також виникає складова похибки через не ідеальність ОП. Отже, у метрологічному плані імітатори та компенсовані кодокеровані магазини опору є рівноцінними структурами відносно неідеальностей ОП. Звичайно, потенційно точніша структура повинна містити меншу кількість ОП, які розміщено в тракті основних перетворень. Незаперечною перевагою імітаторів є мала дискретність відтворюваного опору та істотне зменшення (в найкращих рішеннях до одного) кількості дискретних масштабних резисторів завдяки використанню ЦАП напруги. Крім того, як буде показано далі, на базі імітаторів можуть бути реалізовані широкодіапазонні КМО, придатні для повірки омметрів практично у всьому діапазоні вимірювання.