- •В.О. Яцук автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
- •16. Кодокеровані міри ємності 174
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів 212
- •Перелік скорочень, символів та термінів
- •1. Єдність вимірювань та способи її досягнення
- •1.1. Єдність та метрологічне забезпечення вимірювань
- •1.2. Метрологія – фундамент сучасної науки і техніки
- •1.3. Метрологічне забезпечення, основні поняття
- •1.4. Методи метрологічної перевірки
- •1.5. Особливості проведення метрологічної перевірки
- •2. Багатозначні міри електричних величин
- •2.1. Забезпечення безперервного контролю процесів вимірювань
- •2.2. Аналіз можливих шляхів підвищення метрологічної надійності засобів електричних вимірювань
- •2.3. Корекція похибок звт з допомогою кодокерованих мір
- •2.4. Структурні схеми калібраторів активних та пасивних електричних величин
- •3. Міри е.Р.С., напруги та струму
- •3.1. Міри електрорушійної сили та напруги
- •3.2. Міри напруги на основі стабілітронів
- •3.3. Джерела опорної напруги на основі ширини забороненої зони напівпровідника
- •3.4. Перспективні напрямки розвитку джерел опорної напруги
- •4. ПрецИзійні масштабні вимірювальні перетворювачі
- •4.1. Вимоги до масштабних перетворювачів
- •4.2. Способи коригування випадкових похибок масштабних перетворювачів
- •4.3. Підсилювачі з мдм–перетворенням
- •4.4. Корекція випадкових похибок в підсилювачах з періодичною корекцією дрейфу
- •4.5. Широкосмугові двоканальні підсилювачі
- •4.6. Пристрої гальванічного розділення
- •5. Прецизійні генератори синусоїдної напруги
- •5.1. Методи побудови генераторів та їх основні характеристики
- •5.2. Низькочастотні rс-генератори
- •5.3. Способи стабілізації амплітуди коливань
- •5.4. Високочастотні lc-генератори
- •5.5 Стабілізація частоти генераторів
- •6. Функціональні генератори
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •6.1. Методи побудови, основні технічні характеристики
- •6.2. Помножувачі ємності
- •6.3. Перетворювачі трикутник–синус
- •7. Комутаційні елементи
- •7.1. Заступна схема комутаційних елементів
- •7.2. Електромеханічні комутаційні елементи
- •7.3. Комутаційні елементи на біполярних транзисторах
- •7.4. Комутаційні елементи на польових транзисторах
- •7.5. Оптоелектронні ключі
- •8. Кодокеровані подільники напруги та струму
- •8.1. Резистивні ккп
- •8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
- •8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
- •8.4. Індуктивні ккп
- •9. Методи побудови калібраторів постійного струму і напруги постійного струму
- •9.1. Принципи побудови калібраторів
- •9.2. Калібратори на базі магнітних компараторів постійного струму
- •9.3. Калібратори на базі індуктивних подільників напруги
- •9.4. Калібратори на основі подільників з шім-перетворенням
- •9.5. Розширення границь відтворення напруг постійного струму
- •9.6. Розширення границь відтворення постійного струму
- •9.7. Структури серійних калібраторів напруги постійного струму та постійного струму
- •9.8. Характеристики серійних калібраторів постійної напруги і струму
- •10. Калібратори змінних напруги та струму
- •10.1. Функціональна схема калібраторів змінних напруг і струму
- •10.2. Система автоматичного регулювання амплітуди гоч
- •10.3. Стабілізація частоти методом синтезу частот
- •10.4. Вдосконалення підсилювачів високої напруги
- •11. Багатозначні кодокеровані міри опору
- •11.1. Особливості вимірювання та відтворення електричного опору
- •Значення вимірювальних струмів та напруг для різних значень відтворювальних опорів
- •11.2. Традиційні міри електричного опору
- •11.3. Кодокеровані магазини опору
- •11.4. Кодокеровані магазини провідності
- •12. Імітатори електричного опору
- •12.1. Методи імітації електричного опору
- •12.2. Низькоомні імітатори опору
- •12.3. Середньоомні імітатори опору. Автоматизований вибір піддіапазонів відтворення
- •12.4. Кодокеровані високоомні міри
- •13. Дистанційне передавання значень електричного опору
- •13.1. Підвищення метрологічної надійності резистивних вимірювальних каналів
- •13.2. Чотирипровідні кодокеровані імітатори опору
- •13.3. Кодокеровані імітатори активного електричного опору
- •13.4. Аналіз частотних властивостей імітаторів активного опору
- •13.5. Коригування похибок кодокерованих мір для дистанційного передавання значень опору
- •14. Методи побудови кодокерованих мір імпедансу
- •14.1. Трансформаторні міри імпедансу
- •14.2. Коригування похибок трансформаторних мір імпедансу
- •14.3. Активні імітатори імпедансу
- •14.4. Міри реактивності на потенційно-стійких елементах
- •14.5. Міри кодокерованих реактивностей із втратами
- •15. Кодокеровані Міри індуктивності
- •15.1. Міри індуктивності і взаємоіндуктивності (однозначні та з ручним управлінням)
- •15.2. Вимоги до кодокерованих мір індуктивності
- •Параметри кодокерованої міри індуктивності
- •15.3. Аналіз традиційних шляхів реалізації кодокерованих мір індуктивності
- •15.4. Обґрунтування методу побудови кодокерованих мір індуктивності
- •15.5. Особливості побудови широкодіапазонних кодокерованих мір індуктивності
- •15.6. Аналіз похибок кодокерованих мір індуктивності
- •16. Кодокеровані міри ємності
- •16.1. Однозначні та багатозначні з ручним керуванням міри ємності
- •16.2. Кодокеровані міри ємності
- •16.3. Помножувачі ємності
- •Для вхідного вузла схеми запишемо два рівняння Кірхгофа
- •16.4. Розширення діапазонів відтворення кодокерованих мір ємності
- •17. Модуль інтелектуального інтерфейсу перетворювачів
- •17.1. Основна мета впровадження стандарту ieee–p1451
- •17.2. Коротка історія виникнення інтелектуального інтерфейсу
- •17.3. Ключові технічні особливості
- •17.4. Модуль інтелектуального інтерфейсу
- •17.5. Сторінки електронних даних перетворювачів
- •17.6. Цифровий Інтерфейс
- •17.7. Функції дій “Plug and Play”
- •17.8. Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Шифрування фізичних одиниць в інтерфейсі іеее-1451.2
- •Канал седп
- •Перелік посилань
- •Навчальне видання
- •Автоматизовані засоби метрологічного забезпечення
8.2. Ккп з широтно–імпульсною модуляцією (шім)
Н айпростішими в реалізації є перетворювачі із зміною тривалості імпульсів при фіксованих амплітуді та частоті [1, 2, 45] (рис. 8.6). Частота ƒ0
ПЧ – подільник частоти; КК – компаратор кодів; ДОН – джерело опорної напруги; ФНЧ – фільтр низької частоти ; ЛЧ – лічильник
Рис. 8.6. - Структура ККП з широтно-імпульсною модуляцією
ГОЧ поділяється ПЧ на коефіцієнт Ńн і в результаті на його виході з'являються синхроімпульси через проміжки часу Тц=Ńн/ƒ0=Nнt0, які встановлюють тригер Т у вихідний стан. Імпульси цієї частоти підраховуються лічильником ЛЧ за час t=Nt0 до моменту спрацювання компаратора КК, який передає тригер Т в протилежний стан. Вихідним сигналом тригера на час t=Nt0, вмикається ключ SW, який під'єднує напругу Е0, ДОН до ФНЧ. За допомогою ФНЧ знаходиться середнє значення напруги
Uвих=Е0Nt0/Nнt0=Е0N/Nн. (8.29)
Трудність у створенні ККП з ШІМ полягає в необхідності одночасного забезпечення малої похибки від пульсацій вихідної напруги Uвих, які виникають при наявності фільтра, і зменшення часу встановлення при заданій похибці. Для зменшення часу встановлення використовують паралельні канали для формування часу t, що зменшує пульсації, а, отже, й збільшує швидкодію таких ЦАП [73].
8.3. Ккп на базі магнітних компараторів постійного струму
Н айточнішими із існуючих на сучасному етапі є ККП на базі магнітних компараторів постійного струму (МКПС). За принципом дії вони являють собою ЦАП постійного струму (рис. 8.7) Як правило на сьогодні
ВП - вибірковий підсилювач; ДМ - демодулятор; ФНЧ - фільтр низької частоти; ПЗС - підсилювач змінного струму; ПНС - перетворювач-напруга–струм; РДС - регульоване джерело струму; ∑- суматор струмів
Рис. 8.7. ККП на базі магнітних компараторів постійного струму
використовуються виключно МКС із самобалансуванням , принцип дії яких оснований на виконанні умови балансу ампер-витків [74]
, (8.30)
де I1, I2 – відповідно струми, які протікають по обмотках W1 та W2; ∆H – поріг чутливості магнітних осердь за напруженістю постійного магнітного поля; l - довжина середньої магнітної лінії осердь.
Ампер-витки I1W1, які створюються постійним струмом сталого значення I1, що протікає через обмотку з регульованою вхідним кодом N і кількістю витків W1 компенсуються ампер-витками обмотки W2 із сталою кількістю витків, через яку протікає постійний струм змінного значення I2. На практиці завжди виконується рівність I1W1=I2W2>>∆H∙l, тому можна записати
. (8.31)
Якщо кількість витків W1 пропорційна до вхідного коду N, то і значення струму I2 буде пропорційне до цього коду. Для автоматизації виконання умови балансу ампер–витків (8.31) служить система автоматичного регулювання струму I2 з використанням магніто-модуляційного принципу перетворення з виходом на другій гармоніці частоти збудження магнітних осердь. В спеціальних конструкціях МКПС досягнуто похибки порівняння струмів 2∙10-5 % [75]. Величезною перевагою МКПС є той факт, що їхня точність визначається тільки відношенням кількості витків, яке принципово не може змінюватись при зміні умов довкілля або часу. Тому такі ККП широко використовують в метрологічній практиці для повірювальних засобів постійного та змінного струму частотою до 10 кГц з похибкою не більшою 0.0001 % [76] .