3. Написання есе / завдання
3.1. Вступ
Повинен мітити в собі короткий виклад вашого розуміння й підхід до відповіді на дане питання. Дуже корисно освітити й те, що ви припускаєте зробити в есе (ваша мета), і те, що до вашого есе не ввійде, а також дати короткі визначення ключових термінів, наприклад: «Під гендерними відносинами / капіталізмом я розумію наступне & hellip» Однак постарайтеся звести до мінімуму число визначень (скажемо, три або чотири) з коротким їхнім викладом (досить одного речення).
Якщо у вашому есе подаються дослідження й оцінки того, як (можуть бути й чому?) ученими використовуються ключові терміни для різного позначення понять або надаються їм різні значення (наприклад, децентралізація), тоді вам необхідно відбити ці моменти у вступі. Власні судження слід навести в основній частині есе (наприклад, подати це під окремим підзаголовком).
3.2. Зміст основної частини есе
Ця частина передбачає розвиток вашої аргументації й аналізу, а також їх обґрунтування, спираючись на наявні дані, інші аргументи і позиції з цього питання. У цьому полягає основний зміст вашого есе й це являє собою головну трудність: саме тому важливе значення мають підзаголовки, на основі яких здійснюється структурування вашої аргументації; саме тут ви повинні обґрунтовувати (логічно, використовуючи дані або точні міркування) пропоновану вами аргументацію/аналіз.
Наповнюючи змістом розділи своєю аргументацією (відповідно підзаголовкам), в межах параграфа зосередьтеся на розгляді однієї головної думки. Для написання чернетки роботи корисно також застосовувати методику послідовної нумерації всіх параграфів - це допомагає вам стежити за тим, щоб кожному параграфу (і його головній думці) відповідало «власне місце», тобто, щоб у логічній послідовності кожний параграф випливав з попереднього параграфу і передував наступному. В остаточному варіанті (див. нижче), ви можете видалити номера параграфів.
3.3. Вимоги до фактичних даних та інших джерел
При написанні есе (або іншого типу письмової роботи) для того, щоб воно було виконано на належному рівні, надзвичайно важливо те, як використовуються емпіричні дані й інші джерела (особливо якість читання).
Усі (фактичні) дані співвідносяться з конкретним часом і місцем, тому перш, ніж їх використовувати, переконаєтеся в тому, що вони відповідають необхідному для ваших досліджень часу й місцю. Навіть якщо ви використовуєте, скажемо, таблицю даних з соціальної мобільності в Британії, укажіть час проведення цього дослідження й т.д.
Відповідна специфікація даних за часом і місцем - один зі засобів, що може запобігти надмірному узагальненню, результатом якого може стати припущення про те, що всі країни за деякими важливими аспектами однакові (якщо ви так думаєте, тоді це потрібно це довести, а не бути голослівним).
Завжди можна уникнути надмірного узагальнювання, якщо пам'ятати, що в рамках есе використовувані вами дані є ілюстративним матеріалом, а не заключним актом, тобто вони підтверджують ваші аргументи й міркування, і свідчать про те, що ви вмієте використовувати дані належним чином.
Не забувайте також, що дані, що стосуються спірних питань, завжди піддаються сумніву («неправда, проклята неправда, статистика й т.д.»). Від вас не чекають, що ви дасте правильну або остаточну відповідь (ніхто й ніколи не погодиться з тим, що це є єдино правильна відповідь!). Але те, що ви можете зробити – це зрозуміти сутність фактичного матеріалу, пов'язаного із цим питанням (відповідні індикатори? наскільки надійні дані для побудови таких індикаторів? до якого висновку можна прийти на підставі наявних даних і індикаторів щодо причин і наслідків? і т.д.), і продемонструвати це у своєму есе.
Під час написання есе часом виникають труднощі через незнання того, як правильно використовувати існуючу з даної теми літературу. Ви можете уникнути цих проблем, пам'ятаючи деякі правила (відправні пункти): при цитуванні (використовуючи чиїсь слова) завжди беріть текст у лапки й давайте точне відсилання до джерела (включаючи номер сторінки). Якщо ви не будете робитимете цього, тобто будете видавати чужі думки за свої, то це буде вважатися плагіатом (однієї з форм обману); навіть у тому випадку, коли ви передаєте текст своїми словами (приводите короткий його зміст або перефразуєте) не забудьте дати відсилання до джерела. Наприклад: "У цьому параграфі/розділі я користуюся переважно роботами Dreze and Sen (1991, Ch.1)... і т.д." (невиконання цієї вимоги може також розглядатися як плагіат).
Коли ви готуєте резюме / повідомлення про погляди певного автора або авторів, що полемізують між собою, також необхідне відсилання до джерела. Наприклад; «Згідно з Cеном...» «Критика Сена Ноланом показує, що...».
Не посилайтеся на роботи, які не читали самі; єдиним виключенням із цього правила може бути випадок, коли ви посилаєтеся на автора, що цитує іншого автора, тоді ви можете сказати: «Як пише Сен (1983. С.26, цит. по:Nolan. 1993. С.104)...».
3.4. Заключна частина есе може включати короткий виклад ваших основних аргументів, але постарайтеся, щоб він був дуже коротким.
Висновок може включати такий дуже важливий доповнюючий есе елемент, як вказівка на застосування (імплікацію) вашого дослідження, не виклюаючи взаємозв'язків з іншими проблемами. Наприклад: «Есе в основному присвячено гендерним відносинам у сільськогосподарській праці, але більше повний розгляд (цієї проблеми) передбачав би також вивчення ще й класових відносин», потім варто сказати кілька зауважень, які пояснюють, чому це було б корисно, і коротко проілюструвати, як це можна зробити.