Як написати есе ?

1. Процес написання есе можна розбити на кілька стадій:

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ — ОБМІРКОВУВАННЯ — ПЛАНУВАННЯ — НАПИСАННЯ — ПЕРЕВІРКА — УДОСКОНАЛеННЯ НАПИСАНОГО

2. Підготовчий етап

2.1. Якість будь-якого есе (нарису) залежить від трьох взаємозалежних складових, а саме:

вихідний матеріал, який ви збираєтеся використовувати (конспекти прочитаної літератури, лекцій, записи результатів дискусій, ваші власні міркування й накопичений досвід з даної проблеми);

якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація й доводи);

аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з порушеними у вашому есе проблемами).

2.2. Конспектування, особливо при читанні, є стратегічним інтелектуальним умінням і дисципліною (а не механічним процесом складання короткого викладу). Чому?

При конспектуванні ви звертаєте увагу (після ухвалення відповідного рішення) на ті моменти, які є ключовими (як теоретичний або загальний аргумент, так і емпіричний аргумент або тематичне дослідження конкретного питання).

Конспектуючи, ви відбираєте відповідний матеріал і розвиваєте ваше розуміння теоретичних положень і/або емпіричних аргументів (тобто факти якого роду або підтверджують певне положення, або спростовують його).

Варто помітити, що при прочитанні одних текстів ви робите більше заміток у порівнянні з іншими в силу того, що вони будуть корисні вам у подальшій роботі або мають більше відношення до проблеми, яка вас цікавить, і/або є більш цікавими, і/або більш змістовні з теоретичної або емпіричної точок зору. Потім прочитаний матеріал ділиться вами на той, котрий представляє для вас більший і менший інтерес у силу наведених вище причин.

Пропонуємо вам наступний метод конспектування: розділіть ваш блокнот на два стовпчики. У лівому ви робите конспект того матеріалу, що читаєте, а в правому (у той же час або пізніше) ви здійснюєте порівняльний аналіз змісту даного конспекту з іншими фактами, про які ви раніше читали, чули (на лекціях), які обговорювали (на заняттях - tutorials - або в неформальній обстановці), а також з вашими власними коментарями й критичними зауваженнями по тексту, який ви читаєте. Іншими словами, ви використовуєте ваші замітки для побудови перехресних посилань, виходячи із власних міркувань, формулювань, даних, а також включаючи свої власні коментарі щодо висловлювань інших.

2.3. Що читати? Скільки читати?

Існує певне умовне співвідношення між якістю й кількістю матеріалу для читання: як ви читаєте і як багато ви читаєте. Взагалі, краще читати менше, але краще, ніж читати більше й гірше. Тому що останнє приведе до нерозуміння, неправильної оцінки й руйнування зв'язку між аргументацією й фактами.

Це означає, що дуже важливим моментом є вибір матеріалу для читання: з кожної конкретної теми вам належить спочатку прочитати дві або три ключові статті або глави книг, в яких, наприклад, даються ясні концептуальні рамки або теоретична аргументація, і/або в них приводяться всебічні емпіричні дані (і, наскільки це можливо, найостанніші дані), і/або розглядається й оцінюється широке коло літератури з даної теми. Таке стратегічне читання покладе початок формуванню деяких ключових орієнтирів у темі (включаючи різні інтерпретації й обговорення), які послужать деяким фундаментом для напрямку й розвитку вашого подальшого читання. [План навчальних курсів і консультації викладачів допоможуть вам у пошуку матеріалу для предметного читання].

Залежно від тематики дуже важливо включити до списку для читання одне або два тематичних дослідження (case studies), що мають протилежну точку зору. Ефективне використання тематичних матеріалів і даних допоможуть вам уникнути типової помилки, що полягає в надмірному узагальненні матеріалу у вашому есе (див. нижче).

2.4. Підготовка до написання есе

Звичайно питання й завдання, що ставляться перед вами в процесі написання есе, вимагають аналітичних відповідей, тобто пошуку пояснення: чому щось відбувається (з якої причини) і як це відбувається (процеси, механізми), причому відповідь вимагає не простого опису фактів або узагальнення того, що сказано іншими. Природно, факти поряд із наявними точками зору з даної проблеми мають надзвичайно важливе значення. Проте все це — лише частина вихідного матеріалу, який використовується вами при відповіді, але не є відповіддю на саме поставлене питання

При виборі вами питання з якої-небудь тематики, перш ніж складати план вашої відповіді, переконаєтеся в тому, що ви уважно прочитали й правильно зрозуміли його, оскільки воно може бути інтерпретоване по-різному, а для його розкриття існує кілька підходів: отже, вам необхідно буде вибрати варіант інтерпретації або підходу, який ви будете використовувати, а також мати можливість обґрунтувати ваш варіант (див. нижче). При цьому зміст питання може охоплювати широкий спектр проблем, що вимагають залучення великого обсягу літератури. У цьому випадку ви можете прийняти рішення, згідно з яким будете висвітлювати й ілюструвати тільки певні аспекти цього питання. У вас не виникне ніяких проблем, якщо ви не будете виходити за рамки окресленого кола, а ваш вибір буде цілком обґрунтований і ви зможете підкріпити його відповідними доказами.

Відповідно до вашого рішення про те, як ви будете відповідати на запитання, ви повинні скласти план/структуру вашої відповіді. Структура письмової роботи, як правило, складається з таких компонентів, як:

Вступ: суть і обґрунтування вибору даної теми.

Розвиток теми: аргументоване розкриття теми на основі зібраного матеріалу (ідеї, моделі й дані).

Висновок: узагальнення й аргументовані висновки по темі із вказівкою області їх застосування й т.д. Це наче бутерброд, у якому аргументоване розкриття теми – начинка, яка і є бажаною частиною.

Добре перевірений (і для більшості з нас — необхідний) спосіб побудови будь-якого есе — використання підзаголовків для позначення ключових моментів аргументованого викладу: це допомагає подивитися на те, що ви плануєте зробити (і переконатися в тому, чи гарний ваш задум). Такий підхід допоможе вам прямо рухатися до поставленої вами в цьому дослідженні мети, а не збиватися на манівці. Ефективне використання підзаголовків - не тільки позначення основних пунктів, які ви хочете розкрити. Їхня послідовність може також свідчити про наявність або відсутність логічності у висвітленні теми.