Операційний цикл

Відповідно до П(С)БО 2 „Баланс” (п. 4), операційний цикл – це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Поняття операційного циклу використовується підприємствами для поділу активів на оборотні та необоротні, а також класифікації зобов’язань на поточні та довгострокові. Що впливає на методику обліку зазначених об’єктів бухгалтерського обліку та порядок їх відображення у звітності. Найчастіше, при здійсненні господарської діяльності цей проміжок часу менше одного року, проте в окремих галузях тривалість операційного циклу може перевищувати 12 місяців (машинодобування). Тривалість операційного циклу встановлюється підприємством самостійно та відображається у розпорядчому документі про облікову політику.

Застосування чи незастосування для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів середньозваженого валютного курсу відповідного місяця

Відповідно до п.10.2 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» статті доходів в іноземній валюті на дату балансу підлягають перерахунку за валютним курсом. Перерахунок доходів в іноземній валюті в національну за відповідний місяць на дату балансу може здійснюватись двома способами :

– за курсом Національного банку України на дату здійснення операцій, за винятком випадків, коли фінансова звітність господарської одиниці складена у валюті країни з гіперінфляційною економікою;

– за середньозваженим валютним курсом за відповідний місяць.

Середньозважений валютний курс є результатом ділення суми добутків величин курсів Національного банку України та кількості днів їх дії у звітному місяці на кількість календарних днів у цьому місяці.

Який спосіб (курс) використовувати, підприємство вирішує самостійно в межах облікової політики підприємства.

Малі підприємства

Підприємствам, що керуються у своїй діяльності П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" у розпорядчому документі про облікову політику доцільно передбачити спосіб оцінки залишку незавершеного виробництва і готової продукції на кінець року. П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (п. 2.5) передбачено наступні варіанти:

– залишок на кінець періоду незавершеного виробництва і готової продукції визначається на підставі первинних документів, якими оформляється рух (придбання, виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація) запасів;

– залишок на кінець періоду незавершеного виробництва і готової продукції визначається за результатами інвентаризації на кінець звітного періоду.

Звітність за сегментами

Відповідно до вимог П(С)БО 29 „Фінансова звітність за сегментами” у межах облікової політики підприємство повинно зазначити наступні елементи, що стосуються складання звітності за сегментами:

– ступінь деталізації географічних регіонів (п. 7);

– звітні сегменти (п. 8-11, 17);

– кількість сегментів (п. 6, 10, 17);

– пріоритетність сегментів (п. 14-16, 17);

– засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках (п. 17);

– база розподілу доходів і витрат між сегментами (п. 20-21).

П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» (п. 7), зазначено, що залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на два види:

– географічний виробничий сегмент виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства;

– географічний збутовий сегмент виділяється за місцем розташування основних ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.