- •Розділ 2. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •5.1.1 Основні напрями поліпшення стану повітря виробничої зони
- •1.1. Сучасний стан, завдання і структура охорони праці і промислової безпеки в Україні
- •1.1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні
- •1.1.2. Завдання та структура охорони праці
- •1.1.3. Промислова безпека як галузь виробничих і суспільних взаємовідносин
- •1.2. Нормативно-правова база охорони праці у галузі
- •1.2.1. Законодавство України та міжнародні норми в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •1.2.2. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.3. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною праці
- •2.1. Загальна структура управління охороною праці
- •2.2. Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •2.3.Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві
- •2.4. Функції управління охороною праці
- •2.5. Рекомендації моп та органів державного управління та нагляду щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні
- •2.6. Нормативно-правова база для організації системи управління охороною праці на підприємстві
- •2.7. Обов’язки посадових осіб підприємства з охорони праці (срс )
- •2.8. Використання в системах управління охороною праці багатофункціональних інтегрованих систем комплексної безпеки
- •2.9. Алгоритм виявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві ( срс – «а»)
- •3.1. Економічні аспекти охорони праці
- •3.1.1. Економічні методи управління охороною праці
- •3.1.2. Оцінка витрат на охорону праці та визначення їхньої ефективності
- •3.1.3. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •3.1.4. Економічне стимулювання охорони праці
- •3.1.5. Фінансування охорони праці
- •3.2. Аналіз умов праці
- •4.1. Розслідування та облік професійних захворювань
- •4.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •4.3. Аналіз виробничого травматизму
- •4.4. Розслідування та облік аварій
- •4.5. Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •5.1. Основні напрями поліпшення стану повітря виробничої зони.
- •5.1.1 Основні напрями поліпшення стану повітря виробничої зони
- •5.1.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •5.2. Освітлення виробничих приміщень
- •5.2.1. Гігієнічні характеристики та вимоги до освітлення. Види виробничого освітлення.
- •5.2.2 Джерела штучного світла та освітлювальна арматура
- •5.2.3. Розрахунок штучного освітлення
- •6.1. Заходи та засоби захисту від шуму
- •6.2. Захист від ультра- та інфразвуку
- •6.3. Методи та засоби захисту від вібрацій на робочих місцях
- •6.4. Захист від випромінювань
- •7.1 Загальні вимоги виробничої безпеки
- •7.2. Безпека експлуатації електроустановок
- •7.2.1.Загальна характеристика електроустановок
- •7.2.2. Характеристика нормативних документів щодо елекробезпеки
- •7.2.3. Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок
- •7.2.4. Міри захисту від прямого дотику в нормальному режимі роботи електроустановок
- •7.2.5. Електрична ізоляція в електроустановках
- •7.2.6. Огорожі та оболонки в електроустановках
- •7.2.8. Розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності
- •7.2.9. Блоківки безпеки в еу
- •7.2.10. Орієнтація в еу.
- •7.2.11. Заходи захисту у разі непрямого дотику в електроустановках
- •7.2.12. Захисне зрівнювання (вирівнювання) потенціалів.
- •7.2.13. Загальні вимоги до систем наднизької напруги:
- •7.2.14. Обладнання класу іі
- •7.2.15. Захисні міри при непрямому дотику (у аварійному режимі роботи електричних установок)
- •7.2.16. Електрозахисні засоби (езз)
- •7.2.17. Захисні заходи
- •8.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів
- •8.1.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
- •8.1.2. Класифікація приміщень і будівель за вибухопожежонебезпекою
- •8.1.3. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •8.1.4. Система попередження вибухів і пожеж
- •8.1.5. Система протипожежного та противибухового захисту
- •8.1.6. Система організаційно-технічних заходів
- •9.1. Вимоги до виробничих приміщень
- •9.2. Вимоги до допоміжних приміщень і будівель
- •9.3. Технічна естетика виробничих приміщень
- •9.4. Організація праці на робочому місці
- •9.5. Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку
- •Навчально методичні матеріали.
- •1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •2. Основна література
- •4. Інтернет-ресурси
9.5. Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку
Під час роботи від працівника вимагається підвищена увага, певна швидкість виконання окремих технологічних операцій, швидка переробка отриманої інформації, точна координація рухів і ін., що може викликати перевантаження і перевтому організму та зниження працездатності. До таких же наслідків призводить і монотонна робота під час виконання спрощених одноманітних операцій у примусовому режимі та заданій позі (наприклад, під час робіт на конвеєрах чи поточно-механізованих лініях). Таку перевтому можна зменшити створенням оптимального режиму праці і відпочинку.
Під оптимальним режимом праці і відпочинку розуміють таке чергування періодів праці і відпочинку, за якого досягається найбільша ефективність трудової діяльності людини і хороший стан її здоров'я. Оптимальний режим праці і відпочинку досягається: паузами та перервами в роботі (для приймання їжі, обігрівання, охолодження), зміною форми роботи (наприклад, розумової і фізичної), зміною умов довкілля (наприклад, роботою за низьких і нормальних температур), усуненням монотонності в роботі, відпочинком у спеціальних кімнатах психологічного розвантаження, використанням психічного впливу музики.
Чергування праці і відпочинку встановлюють залежно від зміни працездатності людини впродовж робочого дня (рис. 2.6). На початку зміни завжди існує стадія «входження у робочий ритм» або щораз більшої працездатності (1), коли відбувається відновлення робочих навичок. Тривалість цього періоду 0,5...1,5 години залежно від характеру праці і тривалості попередньої перерви в роботі. Швидкість і точність дій у цей період невеликі. Потім настає стадія високої стійкої працездатності (2) тривалістю до 3 годин залежно від характеру роботи, ступеня підготовки та стану працівника. Після цього настає стадія зменшення працездатності або стадія розвитку втоми (3), рухи сповільнюються і увага розсіюється, сприйняття притупляється. У цей час, звичайно, роблять обідню перерву.
Після обідньої перерви впрацьовування настає швидко – за 10...15 хвилин, бо робочі навички не втрачено. Працездатність у другій половині дня трохи нижча, ніж до обіду, і становить 80...90% дообіднього рівня. Через 2,5...3 години після обідньої перерви працездатність зменшується і наприкінці робочого дня приблизно сягає рівня, який був на початку робочого дня.
Для зменшення стомлення встановлюють регламентовані перерви в роботі у періоди, що передують зменшенню працездатності. Так, при тяжкій фізичної праці рекомендують часті (через 2...2,5 години) короткі перерви (по 5...10 хвилин), а за розумової праці ефективні довгі перерви на відпочинок і переключення на фізичну працю. Загальну тривалість відпочинку встановлюють у відсотках до тривалості робочої заміни: за фізичної праці вона має становити 4...20%, із нервовою напругою – 14...25%, а за розумової праці – до 10...12%.
Рис. 2.6. Зміна працездатності (продуктивності праці) впродовж робочого дня:
1 – стадія входження в трудовий прощес (щораз більшої працездатності); 2 - стадія високої стабільної працездатності; 3 - стадія зменшення працездатності (розвитку втоми).
Зараз, при дефіциті м’язових зусиль (рухова недостатність) з одночасним збільшенням нервової напруги така форма відпочинку, як спокій, не може задовольнити потреби організму. Тому під час перерв у роботі рекомендують активний відпочинок, наприклад, спеціально розроблені комплекси виробничої гімнастики.