- •Розділ 2. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •5.1.1 Основні напрями поліпшення стану повітря виробничої зони
- •1.1. Сучасний стан, завдання і структура охорони праці і промислової безпеки в Україні
- •1.1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні
- •1.1.2. Завдання та структура охорони праці
- •1.1.3. Промислова безпека як галузь виробничих і суспільних взаємовідносин
- •1.2. Нормативно-правова база охорони праці у галузі
- •1.2.1. Законодавство України та міжнародні норми в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •1.2.2. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.3. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною праці
- •2.1. Загальна структура управління охороною праці
- •2.2. Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •2.3.Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві
- •2.4. Функції управління охороною праці
- •2.5. Рекомендації моп та органів державного управління та нагляду щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні
- •2.6. Нормативно-правова база для організації системи управління охороною праці на підприємстві
- •2.7. Обов’язки посадових осіб підприємства з охорони праці (срс )
- •2.8. Використання в системах управління охороною праці багатофункціональних інтегрованих систем комплексної безпеки
- •2.9. Алгоритм виявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві ( срс – «а»)
- •3.1. Економічні аспекти охорони праці
- •3.1.1. Економічні методи управління охороною праці
- •3.1.2. Оцінка витрат на охорону праці та визначення їхньої ефективності
- •3.1.3. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •3.1.4. Економічне стимулювання охорони праці
- •3.1.5. Фінансування охорони праці
- •3.2. Аналіз умов праці
- •4.1. Розслідування та облік професійних захворювань
- •4.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •4.3. Аналіз виробничого травматизму
- •4.4. Розслідування та облік аварій
- •4.5. Основні положення державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •5.1. Основні напрями поліпшення стану повітря виробничої зони.
- •5.1.1 Основні напрями поліпшення стану повітря виробничої зони
- •5.1.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •5.2. Освітлення виробничих приміщень
- •5.2.1. Гігієнічні характеристики та вимоги до освітлення. Види виробничого освітлення.
- •5.2.2 Джерела штучного світла та освітлювальна арматура
- •5.2.3. Розрахунок штучного освітлення
- •6.1. Заходи та засоби захисту від шуму
- •6.2. Захист від ультра- та інфразвуку
- •6.3. Методи та засоби захисту від вібрацій на робочих місцях
- •6.4. Захист від випромінювань
- •7.1 Загальні вимоги виробничої безпеки
- •7.2. Безпека експлуатації електроустановок
- •7.2.1.Загальна характеристика електроустановок
- •7.2.2. Характеристика нормативних документів щодо елекробезпеки
- •7.2.3. Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок
- •7.2.4. Міри захисту від прямого дотику в нормальному режимі роботи електроустановок
- •7.2.5. Електрична ізоляція в електроустановках
- •7.2.6. Огорожі та оболонки в електроустановках
- •7.2.8. Розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності
- •7.2.9. Блоківки безпеки в еу
- •7.2.10. Орієнтація в еу.
- •7.2.11. Заходи захисту у разі непрямого дотику в електроустановках
- •7.2.12. Захисне зрівнювання (вирівнювання) потенціалів.
- •7.2.13. Загальні вимоги до систем наднизької напруги:
- •7.2.14. Обладнання класу іі
- •7.2.15. Захисні міри при непрямому дотику (у аварійному режимі роботи електричних установок)
- •7.2.16. Електрозахисні засоби (езз)
- •7.2.17. Захисні заходи
- •8.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів
- •8.1.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
- •8.1.2. Класифікація приміщень і будівель за вибухопожежонебезпекою
- •8.1.3. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •8.1.4. Система попередження вибухів і пожеж
- •8.1.5. Система протипожежного та противибухового захисту
- •8.1.6. Система організаційно-технічних заходів
- •9.1. Вимоги до виробничих приміщень
- •9.2. Вимоги до допоміжних приміщень і будівель
- •9.3. Технічна естетика виробничих приміщень
- •9.4. Організація праці на робочому місці
- •9.5. Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку
- •Навчально методичні матеріали.
- •1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •2. Основна література
- •4. Інтернет-ресурси
8.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів
8.1.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
Пожежна безпека (див. схему) забезпечується системами попередження пожежі, протипожежного захисту та організаційно-технічними заходами.
Для розробки комплексу конкретних технічних і організаційних рішень та заходів, які здатні забезпечити необхідну ступінь безпеки, необхідно попередньо визначити рівень пожежної небезпеки об’єкту.
Законодавча та нормативна база ПБ є нормативною і методичною основою для аналізу стану пожежної небезпеки і формування системи забезпечення ПБ об’єкту.
Р ис. 8.1. Схема забезпечення П Б об’єкта
.
Аналізуючи за допомогою показників вибухопожежонебезпеки речовини і матеріали, що використовуються, обертаються і зберігаються на об’єкті з урахуванням їх фактичної кількості і особливості виробництва, оцінюються вибухопожежонебезпечність об’єкту, яка являє собою прогноз виникнення пожежі і його наслідків, тобто від чого, що і як може зайнятися і до чого це може призвести. Таким чином, методика аналізу вибухопожежонебезпеки зводиться до виявлення і оцінки умов формування горючого середовища, потенційних і фактичних джерел запалювання, умов виникнення контакту горючого середовища з джерелом запалювання, умов і причин розповсюдження вогню у випадку виникнення пожежі, масштабу можливої пожежі , наявності загрози життю людей, навколишньому середовищу, матеріальним цінностям.
Необхідність об’єктивної оцінки вибухопожежонебезпеки потребує чітких критеріїв. Існують два підходи до питань нормування і визначення пожежної небезпеки: Верогіднисний і детермінований.
Верогіднисний підхід базується на концепції ризику, що допускається, вірогідність якого не повинна перевищувати згідно з ГОСТ 12.1.004-91 10-6 впливу небезпечних факторів пожежі на одну людину в рік. Цей показник закладено в концепцію формування пожежної безпеки.
Детермінований підхід базується на розподілі об’єктів по ступеню небезпеки, що визначається параметром, який характеризує наслідки пожежі, на категорії і класи з конкретним визначенням кількісних меж розмежування
8.1.2. Класифікація приміщень і будівель за вибухопожежонебезпекою
У відповідності з цим ОНТП 24-86 поділяє всі виробничі приміщення на 5 категорій(А,Б,В,Г,Д) в залежності від того, які матеріали, в якій кількості і для чого використовуються в даному приміщенні.
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) – це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв.
Відповідно до ОНТП24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначання категорії є надмірний тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.
Категорія А (вибухонебезпечна)
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна)
Категорія В (пожежонебезпечна)
Категорія Г
Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Саме до цієї категорії відносяться приміщення більшості зварювальних дільниць і цехів.
Категорія Д Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
Аналізуючи вище наведену класифікацію не важко зрозуміти,що приміщення зварювальних дільниць та цехів за вибухоложежонебеспекою відносяться до категорії Г.
Після визначення категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначається категорія будівель в цілому.Остання залежитеме від % приміщень відповідної категорії або їх площ.
Будівля (будинок) належить до категорії А, якщо у ній сумарна площа приміщень категорії А перевищує 5% площі усіх приміщень, або 200 м².
Будівля належить до категорії Б, якщо одночасно виконуються дві умови:
а) будівля не належить до категорії А;
б) загальна площа приміщень категорії А і Б перевищує 5% сумарної площі усіх приміщень, або 200 м².
Будівля належить до категорії В, одночасно виконуються дві умови:
а) будівля не належить до категорії А чи Б;
б) загальна площа приміщень категорії А, Б, В перевищує 5% (10%, якщо в будівлі відсутні приміщення категорій А і Б) сумарної площі усіх приміщень.
Будівля належить до категорії Г, одночасно виконуються дві умови:
а) будівля не належить до категорій А, Б або В;
б) загальна площа приміщень категорії А, Б, В і Г перевищує 5% сумарної площі усіх приміщень, або 200 м².
Будівля належить до категорії Д, якщо вона одночасно не належить до категорії А, Б, В або Г.
Визначення категорії будівель в цілому виконується після визначення категорій приміщень. Залежно від встановленої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, передбачається відповідний чинним нормативам комплекс об’ємно-планувальний рішень та профілактичних заходів.