“ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ СЛУЖБИ ПАЛЬНОГО”

Тема 1: « Введення в дисципліну, класифікація технічних засобів служби пального та галузь їх застосування»

Перше навчальне питання: " Обсяг та завдання курсу, порядок його вивчення. Сучасний стан технічних засобів служби та перспективи їх розвитку ".

Викладання навчального предмету "Технічні засоби служби пального" має на меті, використовуючи загально наукову і загально інженерну підготовку студентів, дати їм знання і навики фахівця з технічних засобів і технічного забезпечення служби пального.

Об'єм предмету

Лекції - 8 годин

Практичні заняття - 14 годин (на навчальному зборі)

Групові заняття - 22 години

Семінари - 4 години

Самостійні заняття - 23 години (18 + 5)

Контрольні роботи - 4 години

Всього : 75 годин.

Предмет вивчається в першому семестрі

Цільова установка:

В результаті навчання студент повинен

МАТИ УЯВЛЕННЯ:

· про будову і особливості експлуатації технічних засобів видів Збройних Сил, що не увійшли до переліку базових зразків. Про перспективи і основні напрями вдосконалення технічних засобів і технічного оснащення служби пального.

· про організацію роботи і економічні основи діяльності виробничих і ремонтних установ служби пального.

· про основні завдання військових представництв на машинобудівних підприємствах.

· про призначення, штати, оснащення і можливості польових ремонтних органів служби пального оперативної ланки.

· про основні технічні засоби, вживані в народному господарстві країни і арміях інших держав.

· про основні положення технічного забезпечення служби пального на стратегічному і оперативному рівнях.

ЗНАТИ І УМІТИ ВИКОРИСТОВУВАТИ:

· теоретичні основи і практичні заходи щодо організації технічного забезпечення по службі пального.

· призначення, штати, оснащення і можливості польових засобів ремонту техніки служби пального військової ланки.

· економічні питання експлуатації і ремонту технічних засобів.

· правила техніки безпеки при експлуатації і ремонті технічних засобів.

МАТИ НАВИКИ:

· роботи самостійно, технічного обслуговування і поточного ремонту засобів перекачування, заправки і транспортування пального загальновійськових частин і з'єднань, а також базових зразків технічних засобів військової ланки інших видів Збройних Сил.

· планування, організації і самостійного виконання роботи по постачанню і зняттю із зберігання технічних засобів.

· планування і організації експлуатації, поточного ремонту технічних засобів в частині в мирний і військовий час, здачу (евакуації) технічних засобів до ремонтних установ.

· виконання самостійно основних технологічних операцій по ремонту технічних засобів, що проводяться в польових і стаціонарних ремонтних майстернях служби пального.

· ведення плануючої і облікової документації по експлуатації і ремонту технічних засобів.

·

Порядок вивчення предмету

Предмет "Технічні засоби служби пального" відноситься до профільних і є основою військово-спеціальної підготовки випускників за фахом. Вона базується на загальнонаукових і загально інженерних предметах, що вивчаються у ВУЗі: "Вища математика", "Фізика", "Теорія механізмів і машин, деталі машин", "Основи електротехніки, електроніки і електроустаткування", "Накреслювальна геометрія і інженерна графіка", "Гідравліка і гідравлічні машини", "Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів", "Обчислювальна техніка і програмування", "Застосування і контроль якості ракетного палива", "Хіммотологія " і у свою чергу є базовою для навчання студентів по предметах: "Організація забезпечення військ пальним ", "Військові склади пального і спеціального палива ".

Предметом вивчення і освоєння предмету є будова спеціального обладнання технічних засобів перекачування, заправки і транспортування спеціального палива і пального, технічне забезпечення служби пального військової ланки.

З метою інтенсифікації і підвищення якості навчання всі види занять проводяться з використанням активних методів навчання, і широким застосуванням всіх видів ТЗН. Лекції читаються в потокових аудиторіях, із застосуванням опорних схем, конспектів, збірок форм і малюнків по курсу. Групові і самостійні заняття під керівництвом викладача проводяться з широким застосуванням ТЗН.

Для кращого освоєння предмету проводиться самостійна підготовка студентів, на якій окрім закріплення матеріалу, викладеного на заняттях, студенти вивчають технічні засоби, що не увійшли до переліку базових зразків, керівних і нормативно-технічних документів по технічному забезпеченню.

Оцінка освоєння предмета студентами проводиться в ході поточного контролю, а також за наслідками підсумкової контрольної роботи

Вивчення предмету і, відповідно, підготовка фахівця з технічних засобів і технічного забезпечення служби пального проводиться поетапно.

Перший етап - фундаментальна підготовка, включає вивчення матеріалу по темах 1,2,3. Основними видами занять по даних темах є лекції, групові, самостійні заняття. На лекціях розкриваються принципи роботи, основи теорії і розрахунку структурних елементів технічних засобів: насосів, фільтрів, елементів автоматики, замково-регулюючої арматури, вимірювальних приладів. На групових заняттях вивчаються будова і робота структурних елементів, їх можливі несправності і способи їх усунення.

На самостійних заняттях вивчається будова і робота насосів.

Дані заняття проводяться в спеціалізованих класах, оснащених розрізними макетами, зразками матеріальної частини, що вивчається.

Другий етап включає вивчення матеріалу по темах 4,5,6,7 і є основою практичної підготовки по будові і роботі технічних засобів.

При вивченні матеріалу по даних темах основна увага звертається на вивчення компоновки технічних засобів, їх можливості по виконанню технологічних операцій в різних умовах експлуатації і прищеплюються практичні навики в роботі на них. Основним видом занять на даному етапі є групові заняття, які проводяться в спеціалізованих класах.

Третій етап є вирішальним в становленні фахівця служби пального з питань технічного забезпечення. Він базується на перших двох етапах і включає практичні заняття по темах 4,5,6,7. Основними видами занять при вивченні матеріалу даних тим є практичні заняття.

Головним змістом практичних занять є прищеплення студентам практичних навичок в роботі на технічних засобах при перекачуванні пального, технічного обслуговування технічних засобів.

Заняття проводяться під час навчального збору у військовій частині А-2112.

Основні вимоги викладачів кафедри до студентів при вивченні ними технічних засобів служби пального (ТЗСП)

· всі студенти зобов'язані вести конспектування навчального матеріалу всіх занять;

· пройдений навчальний матеріал слухачі самостійно і систематично закріплюють і удосконалюють шляхом повторення по своєму конспекту і вивчення рекомендованої літератури;

· перед новим (черговим) заняттям викладач проводить контрольний опит за матеріалом попереднього заняття з виставлянням оцінки за матеріалом по чотирьохбальній системі;

· поточна оцінка "2" (незадовільно) повинна бути перездана студентом в двотижневий термін;

· учбові заняття проводяться старшими викладачами, викладачами кафедри в аудиторіях;

· індивідуальні консультації проводяться викладацьким складом у встановлений час у викладацьких або методичному кабінеті;

· на консультації студенти прибувають з особистими конспектами;

· групові консультації проводяться перед практичними заняттями, контрольними роботами, а також в інший час за бажанням студентів;

· на контрольній роботі слухачі повинні представляти конспекти всіх занять ;

· для надання допомоги викладачеві, ведучому заняття, в навчальній групі призначається черговий, який готує аудиторію, матеріальне забезпечення, стежить за чистотою, провітрює приміщення і ін.

· у обов'язки всіх студентів входить підтримка чистоти і порядку в приміщенні, недопущення псування обладнання і майна кафедри.

Служба пального виникла в передвоєнні роки. Її поява пов'язана із значним зростанням моторизації Радянських Озброєних Сил. У 1936 році було утворено управління постачання пальним Червоної Армії, в 1938 році - паливний відділ Військово-морського Флоту, а в 1939р відділення пального і змащувальних матеріалів у складі управління матеріально-технічного постачання Військово-повітряних Сил.

Перед знов створеною службою виникли важкі завдання організації безперебійного забезпечення бойової і допоміжної техніки пальним як в мирний, так і у військовий час. Виконання цього завдання ускладнилося, по-перше, різким збільшенням об'єму постачання пальним і змащувальними матеріалами, по-друге, відсутністю достатньої кількості засобів перекачування, заправки, транспортування і зберігання. Таке положення із забезпеченістю армії і флоту технічними засобами викликало серйозну заклопотаність у партії і уряду. По цьому питанню відбулося декілька ухвал уряду, направлених на розширення виробничої бази по виготовленню технічних засобів. Зокрема, Економічна Рада при РНК СРСР в січні 1940 року зобов'язала наркомати-постачальники виготовити понад план 24000 залізних бочок, 700 контейнерів, 450 горизонтальних резервуарів, 800 ручних насосів і др. В результаті прийнятих заходів напередодні Великої Вітчизняної війни за короткий строк вдалося значно підвищити технічну оснащеність служби пального. Кількість технічних засобів у військах і на складах зросло у декілька разів. Перед Великою Вітчизняною війною служба також отримала деякий досвід забезпечення військ пальним при веденні бойових дій крупними угрупуваннями на різних театрах і в різних умовах. Так, наприклад, з травня по серпень 1939 року в боях з японськими загарбниками в районі річки Халхін-Гол було витрачено 86700 т пального; при звільненні нашими військами Західної України і Західної Білорусії у вересні 1939 року було витрачено 7350 т, а у війні проти білофінів з листопада 1939 року по березень 1940 року - 215000 т.

Велика Вітчизняна війна з'явилася найважчим і тяжчим випробуванням для радянського народу, суворою перевіркою життєздатності і сили першої в світі соціалістичної держави. Перед службою пального встали також нелегкі завдання. У початковий, найважчий для нашої країни період війни служба пального забезпечувала війська необхідною кількістю пального, переміщала і накопичувала запаси для майбутніх переможних боїв. Тобто у роки Великої Вітчизняної війни служба пального вирішувала проблеми:

· створення і утримання необхідних запасів пального і технічних засобів;

· забезпечення пальним крупних угрупувань військ, що діють, в скрутних бойових і природнокліматичних умовах. Як приклади, що показують роль технічних засобів служби пального у Великій Вітчизняній війні, слід назвати: 1) прокладений через Ладозьке озеро трубопровід діаметром 100мм і довжиною 29850 м, по якому до обложеного Ленінграда було подано 47000 т палива;

· подачу пального по прокладеному через річку Волгу трубопроводу захисникам героїчного Сталінграду;

· забезпечення пальним бойової техніки в кількості 3600 танків і самохідних установок, 2370 літаків і великої кількості іншої допоміжної техніки радянських військ в Курській битві, яка, як відомо, закінчилася поразкою крупного угрупування німецько-фашистських військ і стало корінним переломом у війні.

Ще більші завдання перед службою пального і її технічними засобами стояли в 1944-1945 роках на завершальному етапі війни. Радянський народ і його Збройні Сили отримали перемогу над фашистською Німеччиною і мілітаристською Японією. І ми маємо право стверджувати, що Тил Радянських Збройних Сил і служба пального, зокрема, внесли великий внесок до великої перемоги радянського народу.

У післявоєнний період служба пального стала вирішувати якісно нові задачі, а саме:

· якісне вдосконалення технічного оснащення СП на основі досягнень НТП;

· створення промислової бази виробництва і ремонту ТЗ

· питання організації забезпечення всіх видів Збройних Сил спеціальним паливом і пальним

Науково-технічний прогрес і революція у військовій справі привели до появи нового вигляду зброї і систем озброєння, бойової і допоміжної техніки, що значно збільшили бойові можливості військ. Ракетно-ядерна зброя, висока технічна оснащеність Збройних Сил, процеси перетворень, що відбуваються під впливом якісних і кількісних змін військово-технічної бази і структури Армії і Військово-морського флоту, зробили також вельми істотний вплив на службу пального, розвиток технічних засобів. Наша служба стала забезпечувати всі роди військ і види Збройних Сил спеціальним паливом, пальним і технічними засобами, що висунуло її в розряд служб бойового забезпечення. У зв'язку з розширенням асортименту вживаних спеціальних палив, пального, масел, мастил і інших спеціальних рідин з'явилася необхідність створення нових різноманітних типів технічних засобів. Якщо до 1941 року в службі пального були 2 типи автозаправників і 3-4 типи засобів перекачування, то в даний час на постачанні частин і установ перебуває близько 200 зразків крупних, нових технічних засобів, зокрема: більше 30 найменувань засобів перекачування, більше 40 найменувань засобів заправки, близько 40 засобів зберігання і більше 50 - транспортування, а з урахуванням різних агрегатів, апаратів, механізмів і пристроїв - більше 500 найменувань.

Досягнення науки і техніки, успіхи економіки, в підтримці обороноздатності нашої держави на рівні, що забезпечує надійну безпеку країни, визначають все зростаюче значення оснащеності служби пального новими, більш довершеними технічними засобами. Перспективи вдосконалення техніки служби також обумовлюються подальшим зростанням моторизації і енергоозброєності армії і флоту, збільшенням потреби збройних сил в спец паливі і пальному, відповідністю вимогам сучасному рівню технічного прогресу.

Як же відбувався розвиток технічного оснащення служби пального?

Найбільш важливим і характерним, як ми переконалися, є післявоєнний період.

Технічне оснащення в післявоєнний період пройшло декілька етапів.

Так, в 40...50-х роках служба розраховувала:

а) засобами перекачування:

бензоперекачувальними станціями:

· БПС-ПД (шасі - ГАЗ-АА; насос ПД; Q = 44 м3/год; Н = 30 м; n = 3000 об/хв); -

· БПС-ПД-50 (шасі - ГАЗ-51; насос ПД; Q =50 м3/год; Н =40 м; n = об/хв);

· БПС-51 (шасі - ГАЗ-51; насос ЦСП-51; Q =65/130 м3/год; Н =90/45 м; n =2600 об/хв);

бензомотопомпами:

· БМП-л-6/3 (шасі - одноосний причіп; двигун Л-6/3; насос 2-Н БС; Q =12 м³/год; Н =35 м; n =1450 об/хв);

· БМП-80 (шасі - двоколісний візок; двигун Л-3/2; насос ЦНШ-80; Q =18 м³/год; Н =20 м; n =1450 об/хв);

· БМП-ВС-65 (шасі - двоколісний візок; двигун Л-6/3;

· насос ВС-65; Q =17 м³/год; Н =20 м; n =1450 об/хв);

· БМП-ВС-65М (шасі - чотириколісний візок; двигун Л-6/3; насос ВС-65А; Q =23 м³/год; Н =20 м; n =1450 об/хв);

· БМП-С-52 (шасі - автопричіп однонасосний, полегшений, спеціальний; двигун Л-6/3; насос ВС-65А);

· БМП-П-51 (шасі - автопричіп 1-АП-1,5; двигун ГАЗ-МКБ; насос Л-ПД; Q =55 м³/год; Н =60 м; n =3200 об/хв);

масломотопомпами :

· ММП-С-52 (1-АП-1,5; двигун Л-12/4; насос РЗ-30;

· Q =20 м³/год; Р =6 кг/см²; n =1000 об/хв);

· ММП-С-53 (шасі - автопричіп уніфікований з БМП-С-52; двигун Л-12/4; насос РЗ-30; Q =23 м³/год; Р =6 кг/см²; n =1100 об/хв);

б) засобами заправки:

автопаливозаправниками:

· БЗ-35 (шасі ЗИС-6; V =3200 л; насос-шестеренный СКБ; Q =400 л/хв; n =720 об/хв);

· БЗ-38 (шасі ГАЗ-АА; V =1500 л; насос СКБ);

· БЗ-39 (шасі ЗИС-5; V =2500 л; насос СКБ);

· БЗ-41 (шасі ЗИС-6; V =3500 л; насос СКБ);

· БЗ-43 (шасі ЗИС-5; V =3200 л; насос СКБ);

· БЗ-ЗИС-150 (шасі ЗИС-150; V =4000 л; насос СВН-80; Q =500 л/хв; n =1450 об/хв);

· БЗ-ЗИС-151;V =4000 л; насос СВН-80);

· БЗ-ЯАЗ-200 (шасі ЯАЗ-200; V =7000 л; насос СЦЛ-20-24; Q =575 л/хв; n =1450 об/хв);

· БЗ-16 (шасі ЯАЗ-210Д; V =16000 л; 2 насоси СЦЛ-20-24);

Автомаслозаправниками і автоводозаправниками :

· МЗ-ЗИС-150 (шасі ЗИС-150; V =2100 л; насос РЗ-30; Q =300 л/хв; n =1000 об/хв);

· МЗ-ГАЗ-51 (шасі ГАЗ-51; V =850 л; насос РЗ-30);

· ВМЗ-34 (шасі ЗИС-5 або ЗИС-6; V =750 л; V =1100 л; 2 насоси шестерінчастих Ш-200; Q =150 л/хв; Q =200 л/хв; n =400 об/хв)

Бензозаправними колонками

· БКС-47; БКС-50; БКУ-52;

ручними насосами:

· однопоршневими № 2 і 4;

· двохпоршневими № 2 і 4;

· крильчатий, двократної дії № 2 і 4;

· крильчатий, чотирикратної дії № 2 і 4;

· маслороздавальний;

в) розбірними трубопроводами для перекачування пального на складах в польових умовах

· РТ-75-1;5; РТ-100-15;

г) засобами зберігання

горизонтальними сталевими резервуарами із сферичними днищами :

· РГ-9,5; РГ-13,5; РГ-11; РГ-24; РГ-51;

· горизонтальними сталевими резервуарами із плоскими днищами:

· РГ-9,5; РГ-10; РГ-10,5; РГ-26; РГ-28; РГ-47; РГ-50,8;

· контейнерами КП-2 місткістю 1300л;

· стальними бочками 100, 200 і 275 л;

· дерев'яними бочками і 75, 100, 150, 175, 200, 225 л;

· стальними бідонами 20 і 5 л.

У 60-х роках на озброєнні служби пального знаходилися:

а) засоби перекачування:

перкачувальні станції для пального :

· ПСГ-50 (шасі ГАЗ-51; насос ПД)

· ПСГ-65 (шасі ГАЗ-51; насос ЦСП-51, ЦСП-57);

мотопомпи для пального;

· МПГ-50 (шасі 1-АП-1,5; двигун ГАЗ-МКБ; насос ЛПД-м; Q =60 м³/год; Н =60 м; n =3200 об/хв);

· МПГ-30 (шасі - полегшений, одноосний автопричіп; двигун УД-2; насос ЦС-65; Q =30 м³/год; Н =40 м; n =3000 об/хв;);

· МПГ-23 (шасі - полегшений, одноосний причіп; двигун Л-6/3; насос ВС-65А; Q =23 м³/год; n =1450 об/хв);

· МПГ-10 (шасі - двоколісний візок; двигун 2СД-Б; насос ЦВС-53; Q =10 м³/год; Н =23 з; n =3000 об/хв);

пересувна насосна установка для перекачування

пального по польових магістральних трубопроводах:

· ПНУ-35/70 (шасі-причіп 2ПН-2; двигун ЗИЛ-121; насос ЗН-6Х2; Q =35/70 м³/год; Н =230/115 м; n =5200 об/хв);

· ПНУ-100/200 (шасі-причіп 2ПН-4; двигун У2Д6; насос 4Н-6х2; Q =100/200 м³/год; Н =240/120; n =4050 об/хв);

мазутоперекачувальні установки:

· МПУ-100 (шасі-причіп 2ПН-4; двигун У2Д6; насос ВС-100; Q =100 м³/год; Н =250 м; n =1500 об/хв);

· МПУ-200 (шасі-причіп 2НП-4; двигун 1Д12; насос ВС-200; Q =200 м³/год; Н =200 м; n =1500 об/хв);

мотопомпи для масел:

· МПМ-40 (шасі 1-АП-1,5с; двигун ГАЗ-МКБ; насос РЗ-60; Q =38 м³/год; Р =6 кг/см2; n =970 об/хв);

· МПМ-20 (шасси-облегченный, одноосний автопричіп;двигатель Л-24/4; насос РЗ-30; Q =23 м³/год; Р =6 кг/см2; n =850 об/хв;

· МПМ-8 (шасси-двухколесная візок; двигун УД-1;насос ВН-8; Q =8 м³/год; Р =5 кг/см2; n =1800 об/хв);

мотонасосні установки для спеціального палива :

· МПК-30;

· МПП-25;

· МПРГ-50;

перекачувальні станції для спеціального палива:

· ПСК-50;

б) засоби заправки:

автопаливозаправники:

· ТЗ-63 (шасі ГАЗ-63; V =2000 л; насос СВН-80);

· ТЗ-150 (шасі ЗИЛ-150; ЗИЛ-164; V =4000 л; насос СВН-80);

· ТЗ-200 (шасі МАЗ-200; V =7000 л; насос СЦЛ-20-24);

· ТЗ-16 (шасі - напівпричіп МАЗ-5204 з тягачем ЯАЗ-210-Д; V =8500 + 7500 л; 2 насоси СЦЛ-20-24; двигун М-20);

· АЦМ-4-150 (шасі ЗИЛ-150; ЗИЛ-164; V =4000 л; насоси СВН-80 або СВН-00);

автомаслозаправники і автомасловодозапрвники:

· МЗ-51М (шасі ГАЗ-51; V =920 л; насос РЗ-30);

· МЗ-150 (шасі ЗИЛ-150; V =2100 л; насос РЗ-30);

· ВМЗ-ЗИЛ-151 (шасі ЗИЛ-151; V =700 л; V =1400 л; насоси СВН-80 і РЗ-30);

груповий з а п р а в н и к м а л и х кораблів:

· ГЗМК-1;

централізованийпрований запраник:

· ЦЗ-1;

ручний заправний агрегат:

· РЗА;

заправні колонки для пального:

· КГС-150; модель 324 (384); модель 395 м; КГП-35; КГС-21;КГП-18;

заправні колонки для масел:

· КМС-10; КМП-10;

в) засоби транспортування:

польові магістральні трубопроводи

· ПМТ-100; ПМТ-150; ПМТА-150;

польовий мазутопровід:

· ПМП-150;

польові складські трубопроводи:

· ПСТ-100; ПСТР-100; ПСТКА-100; ПСТКА-70;

автоцистерни для пального:

· АЦ-150; АЦ-151; АЦ-4-164; АЦ-4-157;

автоцистерни для спеціального палива:

· 8Г-17; АКЦ-4-214; АКЦ-4-214М; 8Г-15; АЦГ-5-375; ЗАК-21Ц; 8Г-11;

залізничні цистерни:

· ЖКЦ-34;ЖКЦ-35; ЖКЦ-39; ЖКЦ-44; жкц-50; ЖКЦ-60 і ін.;

г) засоби зберігання:

стальні горизонтальні резервуари :

· Р-4; Р-10; Р-25; РГ-9,5; РГ-10; РГ-25; РГ-51;

гумово тканеві резервуари :

· МР-2,5; 4; 6; 10; 12; 25; 50; 150;

резервуари для спеціального палива :

· РА-2; 17; 33; 100; РНС-2; 10; 20; СТТ-1300; ТРЖК-1У; ( V =1200 л); Р-25; Р-60;

У 70-х роках на озброєнні служби пального знаходилися:

а) засоби перекачування:

прекачувальні станції для пального :

· ПСГ-160 (шасі ЗИЛ-130; насос 6НГМ-7х2; Q =110 м³/год; Н =1400 м; n =2900 об/хв); ПСГ-75 (шасі УАЗ-452; насос СЦН-60 м; Q =75 м³/год; Н =75 м; n =3000 об/хв);

перекачувальні станції для спеціального палива :

· ПСК-50 м (шасі ГАЗ-66; насоси НКТ-50 і НП-4Д; газодувка 1А21);

мотонасосні установки для пального:

· МНУГ-20 (шасі 1АП-0,5; двигун УД-15Г; насос СЦН-20-40А);

· МНУГ-60 (шасі 1АП-1,5; двигун М-408; насос СЦН-60);

мотонасосні установки для масел:

· МНУГ-50 (шасі 1АП-1,5; двигун М-408; насос ВН-50);

· МНУМ-8 (шасі - двоколісний візок; двигун УД-1; насос ВН-8);

мотонасосні установки для спеціального палива:

· МНУК-40 (шасі 1АП-1; двигун М-408; насоси НАС-60 і АКФ-4; газодувка РГН-95);

· МНУРГ-60 (шасі 1АП-1; двигун М-408; насоси НРГС-60 і АКФ-4);

пересувні насосні установки:

· ПНУ-75 (шасі 2ПН-2м; двигун ЯМЗ-238А; насос ЦН-80-60; Q =80 м3/ч; Н =600 м; n =4750 об/мин);

· ПНУ-200 (шасі-причіп МАЗ-5207 ВШ; двигун-дизель М617; насос ЦН-200-75; Q =200 м3/ч; Н =750; n =3520 об/мин);

б) засоби заправки:

автопаливозаправники і автопаливамаслозапрвники :

· АТМЗ-4,5-375 (шасі Урал-375; V =4500 л; V =330 л; насоси СВН-80Б і Ш-8-25);

· ТЗ-5 (шасі Урал-375Д; V =5000 л; насос СЦЛ-20-24);

· ТЗ-22 м (шасі 4МЗАП-5524, тягач-Краз-258; V =22000 л; насос ЦСП-57);

· АТЗ-4-131 (шасі ЗИЛ-131; V =4000 л; насос СВН-80Б)

· ТЗ-8-255Б (шасі Краз-255Б; V =8000 л; насос СЦН-60М)

· ТЗА-7,5-500А (шасі МЗА-500А; V =7500 л; насос СЦЛ-20-24);

автомаслозаправники:

· МЗ-66 (шасі Газ-66; V =8000 л; насос Ш40-6);

Водоспиртозаправники і заправники спеціальнимирідинами:

· ВСЗ-66; ЗСЖ-66;

групові заправники наземної техніки :

· ПЗП-10; ПЗП-10А; ПЗП-20;

групові заправники літальних апаратів:

· ЦЗ-1М; ГЗСТ-4-1250; ЦЗТ-4; ЦЗТ-ПМТ і ін.

заправники кораблів :

· ГЗМК-1М; БЗКР-100; БЗКР-150;

заправні колонки :

· ТК-40; КР-40;

в) засоби транспортування:

польові магістральні трубопроводи:

· ПМТП-100; ПМТП-150;

Автоцистерни для пального:

· АЦ-8,5-255Б (шасі Краз-255Б; V =8500 л; насос СЦН-60М);

· АЦ-8-500А (шасі МАЗ-500А; V =8000 л; насос СЦЛ-20-24);

· АЦ-5-375; (шасі Урал-375; V =5000 л; насос СВН-80Б);

· АЦ-4,4-131 (шасі ЗИЛ-131; V =4400 л; насос СВН-80Б);

причіп-цистерни для пального :

· ППЦ-15-37501; ПЦ-9,1-8350; ПЦ-6,7-8925; ПЦ-6-8925; ПЦ-4,7-782Б;

автоцистерни для масел:

· АЦМ-7-255Б (шасі Краз-255Б; V =7000 л; насос Ш40-6);

автоцистерни для спеціального палива:

· АКЦ-4-255Б; АЦГ-5-375;

г) засоби зберігання:

стальні горизонтальні резервуари для пального :

· Р-60; Р-50; Р-20; Р-10; Р-8; Р-4;

стальні горизонтальні резервуари для масел:

· РП-20М; РП-4М;

металеві резервуари для спеціального палива :

· Р-60с; Р-25с; Р-20с; Р-8с; Р-4с; РН-100; РН-84.

У 80-х роках на озброєння служби поступили:

а) засоби перекачування:

перекачувальні станції для пального:

· ПСГ-240; НС-240;

мотонасосні установки для пального:

· МНУГ-80 (МНУГ-75)

мотонасосні установки для масел:

· МНУМ-14; МНУМ-60;

мотонасосні установки для спеціального палива:

· МНУК-50; МНУРГ-75; МНУП-30;

б) засоби заправки:

автопаливозаправники і автопаливомаслозаправники :

· АТМЗ-4,5-375М; ТЗ-30; ТЗ-60; ТЗ-90; АТЗМ-5-4320; ТЗА-7,5-5334

в) засоби транспортування:

автоцистерни для пального:

· АЦ-5,5-375; АЦ-8,7-5320;

автоцистерни для спеціального палива:

· АЦГ-5-4320.

У 90-х роках на озброєння служби поступили: нові технічні засоби, серед них

а) засоби заправки:

г р у п о в и й з а п р а в н и к паливом :

ГЗТ-240-6 для укомплектовування авіаційно-технічних частин

автомобільні засоби заправки:

· АТЗМ-5,5-4310 АТМЗ-5-4320

· АТЗ-9,3-260 - АТЗ-10-4320 - ПСГ-300

б) засоби транспортування:

автоцистерни для пального:

· АЦ-7-4310; АЦ-10-260

автоцистерни для спецпалива:

· АЦК-5-260; АЦА-5-260; АЦ-5,5-4320

автоцистерна для масла

· АЦМ-7-4310

в) засоби обслуговування і ремонту комплекти для техобслуговування консервації (розконсервовування) ТС:

· КОКТО-3

В даний час намітилися загальні тенденції розвитку техніки служби пального. До таких загальних тенденцій слід віднести:

- Створення комплектів, комплексів і систем сучасних технічних засобів, що перевершують аналоги армій зарубіжних країн.

· Підвищення ефективності техніки.

· Збільшення надійності технічних засобів.

· Підвищення рівня стандартизації і уніфікації техніки.

У 1996 році завершена розробка конструкторської документації і збірка ГТЗ-3 на базі БМП-1. Таким чином, слід як висновок з першого питання відзначити, що технічне оснащення служби пального на сьогоднішній день дозволяє практично забезпечити пальним наші Збройні Сили в будь-яких умовах бойової і мирної обстановки.

Друге навчальне питання: " Значення технічних засобів у забезпеченні військ пальним. Класифікація, призначення та область застосування, загальні вимоги до них ".

Технічні засоби перекачування призначені для перекачування компонентів ракетного палива, світлих і в'язких нафтопродуктів в польових умовах, а також можуть використовуватися як дублюючі насосні установки на стаціонарних складах і базах.

Деякі технічні засоби перекачування можуть бути використані для затарювання продуктів, індивідуальної і групової заправки техніки, гасіння осередків пожежі, дезактивації техніки і санітарної обробки особового складу.

Залежно від цільового призначення, виду перекачуваного продукту і типу транспортної бази технічні засоби перекачування класифікуються :

по приналежності ;

типу транспортної бази ;

виду перекачуваного продукту.

Умовні позначення

Відповідно до ГОСТ 17398 - 72 і ГОСТ 20367 - 74 технічні засоби перекачування діляться на:

мотонасосні установки ( МНУ ) ;

перекачуючі станції ( ПС ) ;

насосні станції ( НС ) ;

пересувні насосні установки ( ПНУ ) ;

мазутоперекачувальні установки ( МПУ ) ;

Мотонасосні установки і перекачувальні станції окрім даного позначення мають буквені позначення по вигляду перекачуваного продукту:

Г - пальне;

М - масло;

К - кислота;

РП - спеціальне пальне;

П - продукт “ 030 ”.

Всі засоби перекачування мають цифрове позначення, що характеризує подачу насосів в м³/год.

Наприклад, ПСГ-160 - перекачувальна станція пального з подачею до 160 м³/год;

МНУРГ-75 - мотонасосна установка спеціального пального з подачею до 75 м³/год.

Окрім вказаних позначень засоби перекачування можуть мати ряд спеціальних позначень. Зокрема:

ЕНУ - мотонасосні з електроприводом насоса;

ДНУ - з приводом насоса від дизельного двигуна ;

МНУРГ-10П - мотонасосна установка, виконана у вигляді рамної переносної конструкції.

ТЗП розробляються на підставі відповідних документів, якими визначаються наступні основні групи вимог:

- вимоги за призначенням;

- вимоги по живучості і стійкості до зовнішніх чинників

- вимоги по надійності

- вимоги по ергономіці, населеності і технічній естетиці

- вимоги по експлуатації, зручності технічного обслуговування, ремонту і зберігання

- вимоги по транспортабельній

- вимоги по безпеці

- вимоги по забезпеченню збереження державної і військової таємниці

- вимоги по стандартизації і уніфікації

- вимоги по технологічності

- конструктивні вимоги

Основні вимоги за призначенням включають наступні:

Залежно від функціонального призначення засоби перекачування повинні забезпечувати виконання наступних операцій ( перелік операцій уточнюється в ТТЗ на конкретний виріб ) :

• перекачування компонентів ракетного палива ( нафтопродуктів ) із залізничних, автомобільних цистерн і тари в резервуари складу або з резервуарів складу в залізничні, автомобільні цистерни і тару;

• внутрішньо складське перекачування пального і масел по складських трубопроводах;

• заправку баків автомобілів фільтрованим пальним і маслами.

Засоби перекачування повинні бути пристосовані для роботи в комплекті з табельними технічними засобами польових складів ракетного палива і польових складів пального.

Вимоги до складових частин засобу перекачування :

Двигун силового агрегату підбирається з числа тих, що серійно випускається промисловістю і має перспективу подальшого виробництва не менш 10 років.

Тип і параметри насосів відповідають уніфікованому ряду насосів служби пального.

Підтікання перекачуваної рідини через ущільнення торця повинне бути не більше 30 мл/год.. У непрацюючого насоса підтікання не допускається.

Коефіцієнт корисної дії насоса при роботі на номінальному режимі повинен бути не менш 60%.

Тривалість роботи насоса динамічного типу при закритій напірній засувці ( вентилі ) повинна бути не менш 3 хвилин.

Марка ( модель ) автомобільного шасі або шасі причепа, використовуваного як транспортна база, входить в перелік типажу військової автомобільної техніки для Збройних Сил .

Шасі причепа має ручне ( стоянка ) гальмо, що утримує при стоянці на ухилі в 14 градусів ( 25% ).

Конструкція засобів перекачування забезпечує можливість швидкого і зручного приєднання всмоктувальних, напірних, зачисних рукавів і звільнення їх від залишків перекачуваної рідини.

Самовсмоктувальний пристрій повинен забезпечувати заповнення насоса за час не більше 3 хвилин.

Компоновка устаткування не повинна погіршувати ходові якості шасі і виходити за межі встановлених габаритів.

Пульт управління і контролю має контрольно-вимірювальні прилади, що діагностують параметри функціонування двигуна і насоса, а також світлосигнальні елементи захисної автоматики.

Захисний капот має необхідну кількість люків і дверей, що забезпечують зручність експлуатації і обслуговування обладнання; двері і люки мають замки з надійною фіксацією їх у відкритому і закритому положеннях.

Комплект запасних частин і пристосувань включає пристрій для блокування підвіски шасі.

Додаткові вимоги до ЗП компонентів ракетного палива ( КРП ):

- насоси, використовувані для перекачування окислювача, не допускається використовувати для перекачування пального;

- засоби перекачування повинні перекачувати розчини, нейтралізуючі КРП;

- засоби перекачування повинні бути обладнані пристроями, що не допускають витоку КРП в навколишнє середовище в процесі перекачування;

- конструкційні і експлуатаційні матеріали, використовувані для проточної частини засобів перекачування, не повинні викликати каталітичного розкладання перекачуваної рідини і повинні бути стійкі до дії перекачуваної рідини;

- до складу засобу перекачування повинні входити засоби контролю за граничним рівнем наливання КРП в резервуар.

Вимоги до засобів перекачування світлих нафтопродуктів:

- засоби перекачування повинні мати здатність перекачування автомобільних бензинів ГОСТ 2084 - 77, дизельних палив ГОСТ 305 - 82, авіаційного бензину ГОСТ 1012 - 72, авіаційного пального ГОСТ 10227 - 86, ГОСТ 12308 - 80;

- засоби перекачування повинні мати можливість перекачувати прісну воду із вмістом твердих включень не більше 2% по масі і розміром частинок не більше 1 мм з сумарним напрацюванням не менше 10% ресурсу роботи засобу перекачування, при цьому допускається зниження показників роботи насоса;

- при заправці баків автомобілів допускається зниження показників роботи насоса.

Вимоги до засобів перекачування в'язких нафтопродуктів:

- засоби перекачування повинні мати здатність перекачування моторних масел, мазуту, трансмісійних масел;

- насос повинен мати корпус, що підігрівається;

- при заправці баків машин допускається зниження показників роботи насоса.

ВИСНОВОК

У даній лекції розглянуті основні питання, що стосуються призначення, класифікації, вимог до технічних засобів перекачування, загальні відомості про схеми компоновки їх обладнання, а також стан і перспективи розвитку.

Більш поглиблено ви отримаєте знання по конструкції і правилам роботи на них в ході групових, практичних і лабораторних знаннях, практичні навики по їх експлуатації - на навчальному зборі.

Технічні засоби перекачування є одними з основних за чисельністю і значущістю груп технічних засобів служби пального.

Існуючі в даний час в службі пального засоби перекачування, в основному, відповідають вимогам, що висуваються до них, і по своїх якостях не поступаються аналогічним зарубіжним зразках, проте, над їх вдосконаленням необхідно постійно працювати. Працюючи над виконанням курсової роботи проходячи навчальний збір, беручи участь в науковій і раціоналізаторській роботі, ви можете і під керівництвом досвідчених викладачів внести свої пропозиції в справі вдосконалення технічних засобів перекачування.

Професійним обов'язком майбутніх фахівців служби пального є: знати пристрій і правила експлуатації засобів перекачування; навчитися уміло працювати на них, грамотно обслуговувати, ремонтувати і містити їх в постійній технічній готовності.