Тема 5 оцінювання та атестація персоналу організацій

Завдання

Зміст завдань

Підбір персоналу

- оцінювання особистісних якостей претендентів;

- оцінювання компетентностей претендентів.

Визначення рівня відповідності посаді

- переатестація працівників;

- оцінювання повноти і чіткості виконання посадових обов'язків;

- оцінювання працівника після завершення терміну випробування, піс­ля завершення стажування.

З’ясування внеску працівників у результати роботи

- організація заохочення працівників (посилення матеріальних і моральних стимулів, забезпечення взаємозв'язку оплати і результатів праці);

- встановлення заходу стягнення.

Просування працівників, необхідність підвищення кваліфікації

- прогнозування кар'єрного зростання працівників;

- формування резерву на висування;

- відбір для виконання відповідальних завдань, направлення на стажування як заохочення;

- необхідність підвищення кваліфікації та її спрямованість;

- розробка програм підвищення кваліфікації управлінських пра­цівників;

- оцінка ефективності навчання на курсах.

Удосконалення структури апарату управління та використання персоналу

- визначення ступеня завантаження працівників, використання за кваліфікацією;

- удосконалення організування управлінської праці;

- обґрунтування чисельності апарату управління, фахівців і служ­бовців у підрозділі;

- перевірка нормативів чисельності;

- обґрунтування структури персоналу за посадами, рівнем кваліфікації;

- розроблення та уточнення посадових інструкцій.

Удосконалення управління

- удосконалення стилю і методів управління;

- підвищення відповідальності працівників;

- зміцнення взаємозв'язку керівників і підлеглих.

Елементи

Коротка характеристика елементів

Об’єкт оцінки

Працівник або група працівників, діяльність яких оцінюється

Суб’єкт оцінки

Фахівець або група фахівців, які здійснюють оцінювання

Предмет оцінювання

Аспект діяльності працівника або групи, що підлягає оцінюванню

Критерії оцінювання

Ознаки, що відібрані для проведення оцінювання

Показники оцінювання

Характеристики критерію оцінювання, що підлягають вимірюванню або ідентифікації

Стандарти оцінювання

Значення або опис показника оцінювання, ступінь відповідності якому ідентифікується в процесі оцінювання

Методи оцінювання

Способи проведення оцінювання

Технологія оцінювання

Послідовність кроків, реалізованих у процесі проведення оцінювання

Критерії

Коротка характеристика критеріїв

Кваліфікаційні критерії

Використовують при відборі працівників, особливо керівників, визначенні потреб у на­вчанні, підвищенні кваліфікації працівників, прийнятті рішень щодо їх переміщень, передусім на вищі посади. Ці критерії стосуються обсягу знань і вмінь, набутих упро­довж життя і необхідних для виконання службових обов’язків. До них належать підтверджена документами освіта, здобуті на різноманітних курсах, тренінгах знан­ня, практичні вміння тощо.

Поведінкові критерії

Застосовують для стимулювання бажаної поведінки з огляду на специфіку певного робочо­го місця, вимог менеджерів, наслідком чого є необхідна ефективність праці. У багатьох організаціях, особливо у тих, що тривалий час працюють на ринку, при оцінюванні працівників часто використовують поведінкові критерії відповідно до їх корпоративної культури.

Найвикористовуванішими поведінковими критеріями є готовність до професійного удосконалення, лояльність і професіоналізм у відносинах із клієнтами, керівництвом і співробітниками.

Особистісні критерії

Актуальні при відборі праців­ників на відповідні робочі місця, службовому просуванні. Оцінюють особистісні якості за допомогою тестів, поглиб­леного анкетування, спеціалізованих аналітичних дослі­джень (наприклад, графологічних). Найважливішими особистісними критеріями часто вважають творчість, відповідальність, динамізм діяльності, темперамент, ста­ранність, стресостійкість.

Критерії ефективності

Критеріями ефективності послуговуються при оці­нюванні рівня виконуваних завдань, професійної придат­ності працівника, а також при встановленні заробітної плати, винагород і премій, прийнятті рішень щодо служ­бового просування, пониження у посаді і звільнення. Вони охоплюють результати праці працівників та їхніх груп у фізичному і вартісному вимірах. Найчастіше застосову­ють такі критерії, як кількість виконаної праці у фізично­му й вартісному вимірах; якість виконаної праці; дотри­мання термінів виконання завдань; економічні ефекти від діяльності працівника (величина прибутку на одного працівника, сума продажів на одного працівника, собівар­тість виконання завдань). Іноді оцінюють працівника за кількістю залучених нових клієнтів, укладених кон­трактів, виграних публічних торгів. Критерії ефектив­ності повинні бути легко вимірюваними, в іншому разі ефект від їх застосування може бути зведений нанівець.

Види забезпечення процесу оцінювання персоналу

Елементи забезпечення

Науково-методичне забезпечення

- розробка оригінальних або використання наявних сучасних наукових методик та методів оцінювання персоналу;

- вивчення вітчизняного і закордонного досвіду у сфері оцінювання персоналу тощо.

Фінансове забезпечення

- обґрунтування, планування та одержання фінансових коштів на проведення робіт з оцінювання персоналу;

- складання кошторису витрат, пов’язаних із оцінюванням персоналу, та контроль за його виконанням.

Матеріально-технічне забезпечення

- наявність засобів оргтехніки, одержання і обробки інформації під час оцінювання персоналу.

Організаційне забезпечення

- реалізація сучасних принципів розподілу праці, спеціалізації і кооперації під час оцінювання персоналу;

- організація ведення інформаційно-довідкового апарату щодо результатів оцінювання.

Правове забезпечення

- наявність правової бази під усі дії, пов’язані із персоналом та його оцінюванням, і чітке дотримання їх у повсякденній діяльності.

Інформаційне забезпечення

- одержання усієї можливої інформації про персонал загалом та про окремих працівників;

- формалізація інформації з метою її зіставлення і перевірки.

Кадрове забезпечення

- наявність кваліфікованих працівників у службі управління персоналом.

Принципи оцінювання персоналу організації

Визначення мети оцінювання, що полегшує добір його критеріїв та технологій

Систематичність і загальна охоплюваність. Формальне оцінювання тільки деяких груп працівників може спричинити певні спекуляції навколо використання його висновків. За такого підходу можливі звинувачення ініціаторів, що прийняття рішення у сфері менеджменту персоналу на підставі оцінювання окремих працівників позбавляє перспективи інших. Працівники, які знають, що їх будуть оцінювати за певний період, обізнані з критеріями оцінювання, більше дбають про свою працю, ніж ті, які про це не думають

Гласність – широке ознайомлення працівників з порядком і ме­тодикою проведення оцінювання, доведення його результатів до усіх зацікавлених осіб

Дотримання прав тих, кого оцінюють. Для зменшення негативного психологічного впливу оцінювання на працівників, слід дбати про коректність усіх процедур і не порушувати особистих прав працівників, яких стосується оцінювання. Об’єктивність оцінювання може бути забезпечена за дотримання таких умов: можливість оскарження результатів, переважання об’єктивної інформації, врахування стану афекту, зважене усереднення даних тощо

Стимулювання діяльності персоналу (як оцінюваних працівни­ків, так і керівників, що проводять оцінку)

Спеціальна підготовка персоналу, що здійснює оцінювання

Об'єктивність – використання достатньо повної системи показ­ників для характеристики працівника, його діяльності, поведінки, ви­користання достовірної інформаційної бази для розрахунку показни­ків, охоплення досить тривалого періоду роботи і урахування дина­міки результатів діяльності протягом цього періоду

Оперативність – своєчасність і швидкість оцінювання

Участь працівників у визначенні критеріїв оцінювання. Добір без згоди працівників критеріїв може спричинити необ’єктивні оцінки, призвести до різноманітних конфліктів. Часто працівники дещо інакше бачать зміст критеріїв оцінювання їхньої праці, аніж розробники анкет. Тому при розробленні критеріїв слід враховувати міркування працівників щодо специфіки їхньої праці, вимоги, завдання, що містяться у картках опису робочих місць

Добір методик оцінювання відповідно до його цілей

Єдність вимог оцінювання для усіх працівників однорідної посади

Простота, чіткість і доступність процедури оцінювання

Результативність – обов'язкове та оперативне застосування ді­ючих заходів за результатами оцінювання

Максимально можлива автоматизація процедури оцінювання

Конфіденційність висновків оцінювання

Назви помилок

Коротка характеристика помилок

«Гало-ефект»

Узагальнення оцінки працівника на основі однієї його якості (позитивної або негативної)

Тенденція до усереднення висновків

Усереднені оцінки найбезпечніші тим, що на їх підставі складно звину­ватити тих, хто здійснював оцінювання, в несправедливості

«Группінг»

Виникає за умов, коли спостерігач не схильний диференціювати оцінки у групі

Надмірна поблажливість

Її причиною найчастіше буває небажання того, хто оцінює, зіпсувати відносини з тими, кого оцінюють

Надмірна суворість

Нерідко під час оцінювання ви­ставляють занижені оцінки, щоб показати себе вимогли­вими, підвищити власний авторитет або звести рахунки з кимось

«Проекція»

Приписування оцінюваній особі думок, поглядів, поведінки того, хто оцінює

«Відлуння»

Перенесення успіхів (недоліків) оціню­ваного в минулому на ситуацію, в якій відбувається оці­нювання, і, відповідно, виставляння йому завищених (занижених) оцінок

Ефект ієрархії

Вищі оцінки виставляються тим, хто має перспективу службового зростання

Ознаки типології

Види оцінювання

1. За змістом завдань, що вирішуються за допомогою оцінювання

1.1. Комплексне оцінювання персоналу (особистісні характеристики, ділова поведінка, результати діяльності).

1.2. Оцінювання, що проводиться за окремими напрямками діяль­ності персоналу.

2. За часом проведення

2.1. Постійне оцінювання.

2.2. Періодичне оцінювання.

Постійне оцінювання здійснюється, як правило, у формі поточного (оперативного) оцінювання і проводиться безупинно безпосереднім керівником, у функції якого входить постійне спостереження за роботою персоналу і забезпечення умов для його ефективної діяльності. Як показник оцінки використовуються найчастіше показники резуль­тативності та дисципліни праці. Їхній перелік розробляється, виходячи зі специфіки даної посади з урахуванням пріоритетів поточного моме­нту.

За допомогою періодичного оцінювання можуть вирішуватися різ­номанітні управлінські завдання. Так, воно може проводитися для під­биття підсумків роботи персоналу за певний період - місяць, квартал, півріччя, рік. Основою такого оцінювання є поточне оцінювання. Його результати повинні всебічно характеризувати діяльність працівника, встановити відповідність діяльності встановленим стандартам, визна­чити умови і напрямки удосконалення роботи персоналу. Матеріали періодичного оцінювання використовуються для прийняття рішень на рівні підприємства відносно: коригування планів, систем оплати праці, нарахування стимулюючих виплат, внесення змін в організаційну структуру та ін. На основі матеріалів періодичного оцінювання при­ймаються відповідні адміністративні і кадрові рішення. Однією з форм періодичного оцінювання є атестація персоналу.

3. За суб’єктами оцінювання

3.1. Самооцінювання.

3.2. Оцінювання, що здійснюється безпосереднім керівником.

3.3. Оцінювання колегами у колективі.

3.4. Оцінювання, що проводиться підлеглими.

3.5. Оцінювання, що проводиться суб'єктами зовнішньої взаємодії (партнерами, покупцями).

3.6. Оцінювання, ідо проводиться спеціальною комісією (наприклад атестаційною).

3.7. Оцінювання, що проводиться спеціально запрошеними експер­тами (фахівцями інших організацій: консалтингових і аудиторських фірм, навчальних закладів та ін.).

На практиці можна використовувати сполучення різних методів оцінювання. Прикладом є кругове оцінювання працівника, коли суб'єктами оцінювання виступають: його керівник, колеги по роботі, зовнішні учасники взаємодії, безпосередні підлеглі і сам працівник.

4. За об’єктом оцінювання

4.1. Індивідуальне оцінювання.

4.2. Групове оцінювання (наприклад, групи, відділу, підприємства в цілому). Діагностика групи проводиться при вивченні механізмів фор­мування, функціонування і розвитку командної роботи, при дослі­дженні інших аспектів групової динаміки. Вона необхідна, коли оці­нити окремого працівника за певним показником неможливо. Тоді виробляється оцінка всієї групи і за низкою непрямих критеріїв визначається роль працівника у досягненні даного показника.

5. За формою оцінювання

5.1. Усне.

5.2 Письмове.