Нормування забруднень

Чужорідні для живих організмів сполуки - ксенобіотики - (пестициди, поліциклічні вуглеводні, барвники, лікарські речовини, нітрозосполуки, діоксини тощо), які практично не включаються в елементні цикли вуглецю, азоту, сірки або фосфору, є забруднювачами біосфери. Ксенобіотики тимчасово або постійно накопичуються в навколишньому середовищі і шкідливо впливають на все живе. Доля хімічних сполук, що потрапляють в навколишнє середовище, визначається комплексом фізичних, хімічних і, особливо, біологічних чинників.

Канцерогені ксенобіотики (за хімічною будовою - поліциклічні вуглеводні, ароматичні аміни, ароматичні азобарвники, хлоровані аліфатичні вуглеводні, нітрозосполуки, метали та металоїди, хлоровані диоксини тощо) здатні трансформувати клітини організму в бластомогенні клітини, викликаючи канцерогенні, тератогенні (вироджені порушення процесів ембріонального розвитку) чи мутагенні зміни в організмі, викликаючи інгібування росту, прискорення старіння, порушення індивідуального розвитку та зміни генофонду організмів.

Зважаючи на масштаби розповсюдженості професійного раку та відповідні прогнозні оцінки (у США за оцінками Bridport et al (1985) питома вага професійного раку може досягти 20-38% від усіх онкозахворювань), облік. реєстрація, первинна профілактика, законодавче регулювання боротьби з професійними новоутвореннями є одним з напрямків боротьби за здоро’я населення взагалі. Достовірність оцінок розповсюдження професійного раку в різних країнах та масштаби цього явища залежать від наявності та досконалості національних канцер-реєстрів, конфіденційності тієї чи іншої медичної інформації, системи обліку та врахування професійного маршруту працівників, стану медичного страхування тощо. час, .

В Україні дослідження в галузі вивчення професійного раку ведуться фрагментарно, відсутня державна система обліку та реєстрації злоякісних новоутворень професійного генезу, що стримує заходи по їх первинній профілактиці.

У довідниках Міжнародної Агенції вивчення раку МАВР (Франція) подано більше 900 сполук з канцерогенними властивостями.

В Україні “рак” є причиною 15% смертей (35% працездатне населення): 90% захворювань – вплив канцерогенів довкілля (80% - хімічний, 10% - радіаційний канцерогенез).

У Росії діє список канцерогенів, затверджений МОЗ РФ, діє Комісія з канцерогенних факторів при ГКСЕН РФ.

У США федеральними агенціями у виробничій сфері регламентовано 40 канцерогенів та складено реєстр робітників, які підлягають цим впливам.

1956р – І Міжнародний симпозіум по можливих канцерогенних домішках у продуктах харчування

1965р. - Симпозіум по можливій канцерогенності медичних препаратів

1984р. - Регламентація фізичних та хімічних канцерогенів (встановлення можливого ризику онкозахворювань).

2001 р. - Стокгольмська угода щодо стійких органічних забруднювачів (пестицидів полютантів).

Відновлення екосистеми

Лекція 5. Система знешкодження та утилізації відходів.

Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів.

Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу.

Відновлення екосистеми

Антропогенна трансформація та деградація екосистем – серйозна екологічна проблема сьогодення, розв’язання котрої лежить у площині відтворення частково зруйнованої антропогенними забруднювачами екосистеми шляхом обґрунтованої оптимізації її природних процесів за допомогою досягнень біотехнології у сукупності з технологіями інших галузей.

Важливим елементом оптимізації забрудненої екосистеми за допомогою біотехнологій, зокрема, для усунення ґрунтових забруднень на доповнення або повну заміну механічно- хімічним методам є біорекультивація ґрунтового покриву, фітодезактивація ґрунтів, детоксикація ґрунтів, а для відновлення водних екосистем біодетоксикація та біодеструкція водойм. Збереження біорозмаїття на Землі теж є елементом оптимізації екосистеми, важливим доповнення цього є відтворення деяких видів рослин та тварин шляхом біогенетичних перетворень, котрі зрештою є доволі складними для технічного виконання, а також повинні бути узгодження з точки зору біоетики.

Переробка та утилізація антропологічних відходів (побутових та виробничих) теж є екологічною проблемою екосистеми, важливим елементом розв’язання якої є біокомпостування твердих відходів, аеробна та анаеробна біодеструкція забруднень стічних вод з використанням чистих та змішаних мікробних культур для ліквідації широкого спектру забруднень чи утилізації відходів завдяки високій швидкості розмноження, значному потенціалу відтворення, генетичній спроможності доплазмідної передачі адаптивних генів та активній адаптації до забрудненого субстрату індивідуальних чи асоціативних мікробних біодетекторів, біоіндикаторів, біодетоксикантів, біодеструкторів, а також біотрансоформації завдяки підвищеній резистентності природних консорціумів мікроорганізмів та гідробіонтів та фіто- і зоосанітарів. Фізико- хімічні очищувачі порівняно з біологічними мають свої переваги та недоліки, особливо за собівартістю технологічного процесу очищення через високу енергоємність, проте найбільш оптимальна схема очищення має бути комплексною з використання фізико хімічних та біологічних факторів.