1. Госп. облік- спостереженя, сприйняття, вимірювання та реєстрація госп. фактів,які відбуваються-комплекс даних про здійснення д-сті.

• Оперативний- негайне спостереж., відобр. і контроль за окремими госп. процесами з метою управління ними, здійснюється на місці,швидке одержання інф.

• Статистичний- з метою вивч. і контролю масових явищ у сусп., соц. стану п-ства. (ширше ніж оперативний)

• Бух. - процес виявл., вимір., реєстрації, накопич., узаг., збереження та передачу інф. про д-сть п-ства внутр. і зовн. користувачем.Док. підтвердж., безперервність. Поділ. на фін.(вартісні показники п-ства, обов*язковий) та управлінський (собів., витрати-ком. таємниця).

2. Основним завданням БО є форм. повної і достовірної інф. про д-сть орг. і її майнове положення, необх. внут. користувачам бух. звітності — керівникам, засновникам, власникам майна, зовн. — інвесторам, кредиторам. Облік, аналіз і контроль за необ. активами; за викон. завдань в-ва в розрізі к-сті, якості та асортименту прод. згідно вимог замовників; за оборот. активами, за правильними й екон. витратами рес.; за власним кап., за забезп. наступних витрат і платежів; за мірою праці та її оплати; за довгострок. зобов'яз.: за поточними зобов'яз.; за коштами, розрах. та іншими активами; за форм. доходів і рез. д-сті п-ства; за станом рентаб. в-ва прод. і рентаб. п-ства;- визнач. витрат за елем. та витрат д-сті п-ства;- своєчасне док. оформ. випущеної з в-ва прод.;виявл. резервів збільш. еф. в-ва.

3. Принципи побудови бухобліку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на таких основних принципах:

• Обачність- методи оцінки,які мають запобіг. заниж. оцінки зобов*яз.та витрат і завищ. активів і доходів інф.

• Повне висвітлення принцип, згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій.

• Автономність-особисте майно власників не відобр.

• Послідовність-постійне застос. обраної обл. політики

• Безперервність

• Нарах. та відпогвідності доходів та витрат

• Превалювання сутності над формою принцип, коли операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

• Факт. собів.-оцінка активів виходячи з з витр. на в-во

• Єдиний грош. вимірник

• Періодичність принцип, що означає можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

4. Предмет БО – госп. засоби (ОЗ,оборотні) і їх викор. у ході госп. процесів. Об’єкти БО 1) засоби госп.арства (засоби в-ва, засоби в сфері обігу, засоби невиробничої сфери) 2) елементи процесу в-ва, все що стосується д-сті п-ства. 3) джерелі їхнього утворення 4) госп. процеси. Об’єктом застосування БО є п-ство.

5. Джерела утворення госп. засобів - Активи - ресурси п-ства, які ним контролюються у результаті минулих подій, викор. яких, як очікується, призведе до ек.вигоди (це можливість отр. п-ством грош. коштів від викор.активів)

За складом і розміщ. госп. засоби та кошти под.на:

1. необоротні активи

2. оборотні активи

3. витрати майбутніх періодів.

Джерела засобів:

Наявні господарські засоби (активи) підприємства формуються за рахунок як власних, так і залучених коштів.

До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий та додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, забезпечення та цільове фінансування, доходи майбутніх періодів.

До залучених джерел формування господарських засобів належать ті, що тимчасово надаються в користування підприємству, а потім повертаються їх власникам на узгоджених між ними і підприємством умовах. До таких джерел відносять: кредити банків, позикові кошти під зобов'язання, кредиторську заборгованість. Залучені кошти можуть бути довгостроковими і поточними (короткостроковими) та мають форму зобов'язань.

6. Метод бухобліку – сукупність способів і прийомів за доп. яких госп.арська д-сть п-ства відображ.в обліку.

Облікові дані формуються за допомогою таких інструментів — елементів методу:документування;інвентаризація; оцінка; калькулювання; рахунки; подвійний запис; бухгалтерський баланс; бухгалтерська звітність.

Документування — спосіб первинного спостереження і відображення господарських операцій у первинних бухгалтерських документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо). Інвентаризація — метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку. Це метод контролю наявності та руху майна, заборгованості, роботи матеріально відповідальних осіб.

Оцінка — спосіб грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку. За допомогою оцінки натуральні й трудові вимірники (характеристики) господарських засобів перераховують у вартісні. Калькулювання — це метод обчислення собівартості виготовлення продукції або виконаних робіт, наданих послуг. Бухгалтерські рахунки — спосіб поточного групування у встановленому порядку. Рахунок — це локальна інформаційна система для групування економічно однорідних об'єктів обліку. Подвійний запис — метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухгалтерського обліку. Бухгалтерський баланс — метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис. Баланс показує склад майна суб'єкта діяльності за видами (складом і використанням) і джерелами утворення на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику. Бухгалтерська звітність — метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників за звітний період.

7-8 Баланс-це рівність підсумків статей А та П, яка забезп. За допомогою подвійного запису в обліку.

10. Види бух. Балансів:

Розрізняють такі види бухгалтерського балансу:

• вступний — складається на початку діяльності підприємства;

• періодичний — складається протягом календарного року за звітними періодами;

• річний — відображує стан капіталу підприємства, розміщеного в активах і пасивах на початок наступного року, а також результати діяльності за попередній рік;

• об'єднувальний — складається в разі злиття кількох підприємств у об'єднання на правах юридичної особи;

• розподільний —складається при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші за обсягом підприємства з правами юридичної особи;

• ліквідаційний —складається в разі ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи;

•зведений — складається на підприємстві, до складу якого входять реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний баланс; Значення балансу:

1) це основа бухгалтерської звітності про результати господарської та фінансової діяльності підприємства за певний період;

2) основне джерело інформації про майновий і фінансовий стани суб'єктів господарювання;

3) інформаційна база для податкових органів, кредитних установ і органів державного управління майном;

4)інформаційне забезпечення для фінансового планування підприємства, контролю грошових потоків відповідно до отриманого прибутку.

11. Рах. БО – це спосіб групування госп. операцій за ек. однорідними ознаками з метою системат. контролю за наявністю і змінами засобів і їх джерел в процесі госп. д-сті. За формою бух рах – це таблиця, ліва частина якої – дебет, права – кредит. На кожному рах записують поч. с-до. Для обліку госп. з-бів (активів) признач.активні р-ки; відпов. для обліку джерел госп. з-бів – пасивні. Залишок ак-в та пас-в на початок та кінець звіт. періоду підпр. наз-ся с-до. В ак. р-х с-до завжди знаход-ся в д-ті, в пас.- в к-ті. Будь-які госп. оп. виклик. зміни в двух статях ак. або пас. б-су; або в одній статі ак-ву, а в іншій в пасиву. Тому для відображ-ня збіль-ня ак-в, запис провод. по д-ту ак-го р-ку. Порядок запису на р-х б.о.: 1)Р-ки відкриваються на початок звіт. періоду, виходячи з відповідних статей б-су 2)Всі госп. операції записуються по д-ту або по к-ду відповідних р-ків 3) По закінченню звіт. періоду, на основі с-до на кінець місяця склад-ся новий б-с.

12. Подвійний запис. В результаті госп. оп. відбув. рівновеликі і двоякі зміни госп. засобів і їх джерел- необх. відобр. госп. оп. на рах. за доп. подвійного запису-кожну оп. в тій самій сумі записують по Дт одного рах. і Кт іншого.

Спочатку склад. бух. проводку. Кожна госп. оп. внаслідок подв. запису зумовлює зв*язок між певними рах.,який наз. Кореспонденцією рах.. Подв. запис дозволяє вияснити в результаті яких оп. відбулись зміни тих чи інших госп. засобів або джерел, звідки вони поступили і куди викор.

13.Синтетичні-для обліку ек. однорідних груп засобів, їх джерел та госп. процесів у грош. вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі таких рах., наз. синтетичним. Дані синтетичного обліку викор. при склад. балансу та інших форм фін. звітності. Однак для оперативного упр. п-ством, здійснення контролю за збереж. і викор. рес. провед. узаг.інф. недостатньо, потрібна детальна інф. про конкретні види засобів, їх джерел, а також госп. процесів. Таку інф. одержують за доп. аналіт. рах..

Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рах.

1. с-до розміщується на одній і тій же стороні рахунка.

2. Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рах., то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рах.

3. Кожну операцію на рах. синтетичного обліку записують заг. сумою, а на відповідних аналітичних рах. — частковими сумами. Сума с-до і оборотів за всіма аналіт. рах. має дорівнювати с-до й оборотам, відповідно, синт. рахунка.

14. Узагальнення даних поточного обліку

Відобр. госп. операцій за синтетичними та аналітичними рах. — це поточний бухоблік. Оскільки баланс завжди характеризує наявність та стан госп. засобів і їх джерел у вартісному вимірнику на певну дату, то для поточного відобр. змін цих засобів і джерел призначені рах.. Їх відкривають на підставі даних балансу, залишки якого на початок місяця у вигляді поч. с-до записують: на активних рах. — Дт, на пасивних—Кт. Протягом місяця з журналу реєстр.госп. операцій зроблені кореспонденції рах. (бух. проводки) переносять на відкриті на підставі балансу синт. та аналіт. рах.. Наприкінці місяця за кожним синтет. та аналіт. рах. вираховують обороти за Дт і Кт і виводять кінцеве с-до. Дані синтетичних і аналітичних рах. узаг. за доп. Об. відомостей, які склад. окремо за синт. й аналіт. рах..