2.3.3.2. Методика інтегрованого процесно-орієнтованого проектування інформаційних систем (aris)

Інструментарій, яким користуються інженери з управління, аналітики і проектувальники автоматизованих систем, називається CASE-засобами. У найповнішому варіанті CASE-засоби підтримують усі стадії створення і впровадження інформаційної системи: від постановки задач, що підлягають автоматизації, до ге­нерації машинного коду. На жаль, нині не існує таких систем, які б

Рис. 2.9. Склад інструментального середовища ARIS

забезпечували генерацію повноцінних програмних модулів, що цілком відповідають установленим вимогам. Для створення автоматизованих систем високого класу, здатних справді підвищити ефективність, необхідні «ручне» програмування або адаптація вже готової системи управління підприємством до умов конкретного об’єкта автоматизації. У зв’язку з цим засоби, що дозволяють проаналізувати всі аспекти діяльності підприємства (а не тільки принципи опрацювання інформації) і спроектувати відповідну автоматизовану систему, можуть не мати засобів генерації робочої програми (приклад — програмний пакет ARIS Toolset компанії IDS Prof. Scheer Gmbh).

Реінжиніринг полягає в погодженій оптимізації головних скла­дових системи керування: організаційної структури, функцій, процесів і ресурсів.

Щоб оптимізувати систему керування, потрібно її багаторазово переконфігурувати, порівняти конструкції, що утворилися, між собою і вибрати найкращу. Виконати це без інструментальної підтримки з боку комп’ютерних технологій неможливо. ARIS Toolset робить структуру підприємства прозорою для аналізу і настроювання системи управління. На відміну від багатьох інших засобів аналізу й проектування ARIS Toolset забезпечує комплекс­ний погляд на аналізоване підприємство і проектовану автоматизовану систему і дозволяє працювати з моделями чотирьох типів: функціональними, моделями даних, організаційними та управлінськими.

Рис. 2.10. Методологічний «дім» ARIS. Взаємозв’язки моделей

Функціональна модель виявляє структуру операцій у контексті досягнення цілей компанії; моделі даних дозволяють структурувати інформацію і документи, що використовуються в діяльності компанії; організаційна модель описує вертикальні й горизонтальні відношення між підрозділами, а також персонал підприємства у прив’язці до штатного розкладу; нарешті, управлінська модель інтегрує перші три моделі одну з одною і являє собою комплексний погляд на діяльність підприємства, що відображає реальні умови виконання функцій, відповідальність апарату управ­ління за їх виконання, а також використовувані й породжувані при цьому документи.

Розходження в типах моделей відповідає розходженню в об’єк­тах і способах систематизації інформації. Наприклад, за організаційного моделювання визначаються підрозділи (об’єкти) і відношення підпорядкованості між ними. Відношення підпорядкованості в пакеті ARIS Toolset описуються за допомогою призна­чення типу зв’язків: технічний керівник (керівник з спеціалізації), дисциплінарний керівник (наприклад директор, начальник відділу), організаційний менеджер (менеджер у проектній організації) тощо.

Аналіз підприємства і проектування системи управління можна розпочинати з розробки будь-якої із чотирьох моделей. Більш того, розробку моделей можна (і навіть рекомендується) здійснювати паралельно, поступово виявляючи всі аспекти діяльності підприємства. За внесення змін у будь-яку з моделей інші коригуються, при цьому гарантується несуперечність моделей одна одній. З якої моделі починати — залежить від проектованого додатка або цілей аналізу. Загальні рекомендації такі. У разі проектування довідкової системи, що характеризується опрацюванням великих обсягів інформації, варто розпочинати з проектування моделі даних, а після того, як задані запити, будувати функціональну модель. Аналіз та реорганізація бізнес-процесів, а також розробка системи керування зазвичай починаються з функціонального моделювання. У цьому випадку можна також почати з моделювання організаційної структури, але це не завжди зручно й виправдано, оскільки зміна організаційної структури базується на аналізі цілей підприємства та функцій, що їх забезпечують. Тому починають, як правило, із подання організаційної структури «якою вона є», а на базі аналізу функцій виробляють рекомендації щодо її удосконалення.

Процес моделювання спрямований на збір і систематизацію зведень про функціонування підприємства і на виявлення й усунення різного роду невідповідностей, у результаті чого формується так зване корпоративне знання — досить повна інформація про внутрішній устрій і принципи функціонування підприємства. Виявлення невідповідностей здійснюється як візуальним аналізом побудованих моделей, так і використанням вбудова- них в інструментальне середовище засобів перевірки моделей. Наприклад, якщо була «змодельована» організаційна структура «якою вона є», визначені всі цілі, розписані функції, що їх забезпечують, і для кожної функції визначено існуючий розподіл відповідальності (тобто хто виконує функцію, кому передаються результати її виконання), то можна виявити, що, наприклад, за виконання тієї або іншої функції відповідає більша, ніж належить, кількість працівників або, навпаки, для функції не визначено жодної відповідальної особи. За використання інструментального засобу ARIS Toolset подібного роду правила мо­жуть бути «сконструйовані» самостійно під умови конкретного підприємства.

При моделюванні можна також задати рівні та «горизонти» планування і керування, вимоги до кваліфікації персоналу для виконання тієї або іншої функції, просторову прив’язку апарату управління, вартість, тривалість, частоту виконання процедур, а також багато інших аспектів.

Результатом проектування за допомогою ARIS Toolset є регуляризація управління. З одного боку, виключаються будь-якого роду надмірність: дублюючі один одного процеси, а також непотрібні з погляду цілей компанії функції і процеси, підрозділи, посади і виконавці. З іншого — жодна з функцій, жодний із процесів не перебуває в «підвішеному» стані, без закріпленої відпові­дальності за виконання.

Після того, як закінчено певний варіант моделювання, можна візуалізувати діяльність і управління на підприємстві, тобто «програти» деякі альтернативні варіанти перетворень, імітуючи виконання процесів у часі. У ARIS Toolset для цих цілей використовується модуль імітаційного моделювання ARIS Simulation, що здійснює імітаційне моделювання на основі графічного уявлення послідовності процесів, керованих подіями (EPC — Event-driven Process Changing).

На екрані монітора з’являється динамічна сцена, що наочно ілюструє процеси функціонування підприємства, які відповідають побудованим моделям. Під час спостереження можна вносити корективи і переглядати різні варіанти (сценарії) розвитку подій за різних початкових умов.

При створенні й перепроектуванні бізнес-процесів у якості моделей «як повинно бути» можуть використовуватися готові моделі-прототипи, що описують підприємства конкретної галузі діяльності (машинобудівне виробництво, виробництво меблів, проектування заводів тощо).

Далі рух йде в двох напрямках. З одного боку, бізнес-процеси підприємства перебудовуються з урахуванням можливостей автоматизованої системи; з іншого — подібні системи володіють тим чи іншим ступенем гнучкості, що дозволяє адаптувати їх до умов конкретного об’єкта автоматизації. Після досягнення подібного компромісу здійснюється впровадження адаптованої автоматизованої системи на удосконаленому підприємстві.

Спеціальні засоби, що входять до складу комплексу ARIS, дозволяють здійснити автоматичне настроювання інформаційної системи відповідно до розроблених моделей, що описують діяльність підприємства. Схеми з управління можуть бути перенесені з репозитарію (сховища інформації про моделі) та доопрацьовані під умови підприємства. У результаті підприємство одержує готову автоматизовану інформаційну систему, яка надалі може бути легко адаптована у разі виникнення яких-небудь змін у його діяльності.

Інструментарій ARIS Promt дозволяє розраховувати вартості процесів за допомогою точного обліку складу операцій, їхньої продуктивності і частки ресурсів, що витрачаються на виготовлення кожного виробу. Тим самим досягається більш гнучкий облік витрат порівняно з традиційними схемами віднесення накладних витрат у фіксованій пропорції до прямих витрат.

Звичайно, щоб ефективно застосовувати інструментарій ARIS Toolset, необхідно мати знання і досвід як в інформатиці, так і в менеджменті. Однак моделі, побудовані фахівцями-консультан­тами, є простими і ясними для розуміння, що дозволяє керівникам підприємства контролювати процес реінжинірингу системи управління і брати у ньому участь. Останні можуть скористатися також спрощеним інструментом ARIS Easy Design, що підтримує процес моделювання на інтуїтивному рівні, але водночас забезпечує професійне оформлення моделей.

Моделі, створені за допомогою ARIS Toolset, є основою для реалізації ділових процедур у системах класу workflow (автоматизації ділових процесів) і процесів за допомогою стандартного програмного забезпечення. Ці моделі слугують як вхідна інформація для CASE-систем, що використовуються для розробки нестандартного програмного забезпечення.