- •49 Методичні вказівки по виконанню курсових робіт з економіки підприємства
- •1. Мета та завдання курсової роботи
- •2. Рекомендована тематика курсових робіт
- •3. Методичні поради та загальні вимоги до курсової роботи
- •4. Орієнтовані плани окремих курсових робіт
- •5. Викладання змісту курсової робти
- •Склад і структура товарної продукції
- •Фінансові результати та склад прибутку
- •6. Орієнтований перелік таблиць до пунктів 2.2, 2.3, 2.4 за темами:
- •Результати реалізації продукції рослинництва
- •Рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва, %
- •Результати реалізації продукції тваринництва
- •Рівень рентабельності виробництва продукції тваринництва, %
- •Результати реалізації продукції
- •Рівень рентабельності виробництва продукції, %
- •Виручка від реалізації та повна собівартість реалізованої продукції на підприємстві
- •Результати реалізації продукції на підприємстві
- •Рівень рентабельності виробництва продукції на підприємстві, %
- •Фінансові результати та склад прибутку
- •3.1 Аналіз рядів динаміки
- •Показники інтенсивності рядів динаміки
- •Показники інтенсивності ряду динаміки
- •Розрахунок середньої ковзної
- •Вихідні та розрахункові дані аналітичного вирівнювання урожайності яблук по прямій та по параболі
- •Розрахунок квадратів відхилень рівнів ряду динаміки за рівнянням прямої лінії та параболи другого порядку
- •3.2 Кореляційно-регресійний аналіз
- •Вхідні і розрахункові дані для розрахунку параметрів рівняння зв'язку між факторною та результативною ознаками
- •3.3 Індексний аналіз
- •Загальний вид індивідуального індексу:
- •Загальний вид агрегатного індексу:
- •Б алансова ув’язка (перевірка розрахунків):
- •Індекси середніх величин:
- •Вихідні дані для проведення індексного аналізу складного явища
- •7. Порядок захисту та критерії оцінювання курсової роботи
- •8. Список використаних джерел
- •Наявність земельних угідь, га
Розрахунок квадратів відхилень рівнів ряду динаміки за рівнянням прямої лінії та параболи другого порядку
Роки |
Рівні ряду, од. |
Квадрати відхилень за рівнянням |
||||
Фактичні у |
Вирівняні |
прямої (у-уt)2 |
параболи (у-уt)2 |
|||
прямої уt |
параболи уt |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
В
!
курсовій роботі необхідно здійснити прогнозування розміру показника у наступному році. Для цього потрібно обрати більш точну модель тренду за допомогою даних таблиці 3.4. Використовуючи обране рівняння дати дискретну оцінка майбутнього рівня ряду динаміки, а також знайти межі інтервалу екстраполяції.3.2 Кореляційно-регресійний аналіз
Кореляційно-регресійний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозалежності між ознаками, що характеризують соціально-економічні явища та процеси.
За допомогою кореляційного аналізу визначаються щільність зв’язку ознак; за допомогою регресійного аналізу встановлюється адекватна математична формула, яка характеризує цей зв’язок.
Ознаки, які впливають на інші і зумовлюють їх зміну, називають факторними (х), ознаки, які змінюються під впливом факторних називають результативними (у).
За напрямом кореляційний зв’язок може бути:
а) прямий - зв’язок, при якому зі збільшенням (або зменшенням) факторної ознаки збільшується (чи зменшується) результативна;
б) обернений (зворотній) - зв’язок, при якому значення результативної ознаки змінюється у протилежному напрямі щодо зміни значень факторної: зі збільшенням останньої значення результативної ознаки зменшується і навпаки
Завданням даної глави є наступне: зіставивши характер зміни факторної та результативної ознаки і дійшовши висновку про наявність зв’язку, його напрям та тісноту, необхідно побудувати і проаналізувати економіко-математичну модель у вигляді рівняння зв`язку між результативною та факторною ознаками. Крім цього визначити числові характеристики кореляційного зв’язку.
При парній кореляції аналізують зв'язок між факторною і результативною ознаками.
П
!
оказники, що виступають у якості факторної та результативної ознаки, вказані в завданні до курсової роботи у рядку «Кореляційний аналіз».Період дослідження становить 5 років. П’ять пар ознак дістаються з відповідних форм статистичної звітності і вистроюються у хронологічному порядку.
Приклад.
Тема курсової роботи: Статистичний аналіз виробництва плодів
Метод |
Показник |
|
|
Кореляційний аналіз |
х – валовий збір, ц, у - ціна реалізації 1 ц яблук, грн. |
|
|
При аналізі прямолінійної залежності використовується рівняння прямої:
, де
ух – теоретичні значення результативної ознаки;
а1 - коефіцієнт регресії вказує наскільки змінюється результативна ознака у внаслідок зміни факторної ознаки х на одиницю;
a0 - не має економічного значення.
Параметри а0 і а1 обчислюють за формулами:
При прямолінійній формі щільності зв’язку визначається за формулою лінійного коефіцієнта парної кореляції:
Значення r коливається у межах від (-1) до (+1).
Знак “+” коефіцієнта парної кореляції відповідає прямому зв’язку між ознаками, знак “-“ відповідає оберненому зв’язку.
Зв’язок |
Лінійний коефіцієнт кореляції |
|
Прямий зв’язок |
Обернений зв’язок |
|
Слабкий |
0,1 ... 0,30 |
- 0,1 .... – 0,3 |
Середній |
0,3 .... 0,70 |
- 0,3 .... – 0,7 |
Щільний |
0,7 ....0,99 |
- 0,7 .... – 0,99 |
При r < 0,1 – зв’язок відсутній; при r=1 – зв’язок функціональний.
Для оцінки значимості лінійного коефіцієнта кореляції використовується t-критерій (критерій Ст’юдента), значення якого розраховується за формулою:
, де
tфакт – фактичне значення критерію Ст’юдента;
r - лінійний коефіцієнт кореляції;
n - кількість спостережень.
Теоретичне значення t-критерію визначається за відповідною таблицею “Критичні точки розподілу Ст’юдента, t-розподіл”
Якщо tфакт. < tтеор., то величина коефіцієнта кореляції вважається несуттєвою.
Якщо tфакт. > tтеор., то це свідчить про суттєвість коефіцієнта кореляції.
Для визначення, яка частина загальної варіації результативної ознаки, залежить від факторної ознаки розраховується коефіцієнт детермінації:
D– коефіцієнт детермінації;
r - коефіцієнт кореляції.
В
!
курсовій роботі необхідно розрахувати параметри рівняння регресії,лінійний коефіцієнт парної кореляції, коефіцієнт детермінації, а також провести оцінку значимості лінійного коефіцієнта кореляції використовується t-критерій (критерій Ст’юдента).Залежність між факторною та результативною ознакою зобразити графічно за допомогою точкової та лінійної діаграми, аналогічних рис.3.3.
Для полегшення розрахунків та побудови графіка використовується табл. 3.5.
За результатами кореляційно-регресійного аналізу зробити відповідні висновки.
Таблиця 3.5