0

Halyna D. Malyk
Speech Acts and Events:
an outline of theory and application

Міністерство освіти і науки України
Івано-Франківський національний технічний університет нафти i газу
Г.Д. Малик
Speech Acts and Events:
an outline of theory and application
Методичні вказівки з теорії комунікації
до теми “Теорія актів мовлення”
для студентів спеціальностей
“Переклад”
“Документознавство та інформаційна діяльність”
Івано-Франківськ: - 2003

УДК 802.0-07-32(075.4)
ББК 81.2 Англ-4-9
М 19

Науковий консультант:	V. Shehter, Ph.D. (the University of Texas, a 2000-2002 Fulbright Professor at Precarpathian University)
Рецензенти:	Я.А. Баран, доктор філ. наук, професор (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу)
	С.П. Гандзюк, канд. філ. наук, доцент (Прикарпатський університет)

М 19	Малик Г.Д. Методичні вказівки до теми “Теорія актів мовлення” для студентів спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”. — Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2003. — 130 стор.
	Мета методичних вказівок – ознайомити студентів спеціальностей “Переклад” та “Документознавство та інформаційна діяльність” з основами теорії актів мовлення: структурою мовленнєвого акту, існуючими класифікаціями мовленнєвих актів, умовами успішності їхнього здійснення.

	© Г.Д. Малик, 2003

Words and deeds are quite indifferent modes of the divine energy. Words are also actions, and actions are a kind of words (Emerson).

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує!..

(Т.Шевченко)

А слово – струм. А слово – зброя.

А віще слово – вічове.

(Л.Костенко)

Навіщо ж декламація? Все значно

і важче, і складніше. І бува,

така пласка глупота однозначна

себе ховає за гучні слова.

(Л.Костенко)

Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою…

(І.Франко)

“Слова, слова, слова!” – на них мій гість мовляє, -

Я ангел помсти, вчинків, а не слів…

(Л.Українка)

І я забула їх, не пригадаю й слова

з тих наших довгих, запальних розмов,

а тільки барва їх, мелодія раптова

тепер, як і тоді, мені бунтує кров.

(Л.Українка)

Ой ви, слова, страшна, двусічна зброє…

(Л.Українка)

Мої слова не зброя, а ридання.

(Л.Українка)

Проти діла соромного

Виступає слово праве –

Ох, страшне оте змагання,

Хоч воно і не криваве!

(Л.Українка)

Contents

Basics of SAT ……………………………………………….
Introduction …………………………………………………	4
Classification of illocutionary acts. Speech act functions and subfunctions ………………………………………………….
Felicity conditions …………………………………………...
Direct and indirect illocutionary acts ………………………..
Explicit and nonexplicit illocutionary acts …………………..
Expressed and implied locutionary acts ……………………..
Literal and nonliteral locutionary acts ……………………….
Speech events ………………………………………………..

Передмова

Здатність та вміння спілкуватися іноземною мовою передбачає не тільки засвоєння певної суми знань з фонетики та граматики, але й вміння моделювати висловлювання згідно певних соціолінгвістичних конвенцій для досягнення певної мети. Правильна мовленнєва стратегія виступає передумовою успішної комунікативної дії, основним елементом якої є акт мовлення (АМ).

Вивченню АМ, який є елементарною одиницею спілкування, присвячена велика кількість наукових робіт. Його досліджували філософи і лінгвісти, психологи й антропологи, соціологи й спеціалісти з комп'ютерного моделювання процесу комунікації. Інтерес до АМ зумовлюється роллю, яку він відіграє в природній мові.

Розуміння АМ важливе для студентів, майбутній фах яких пов'язаний з інформаційною діяльністю в різноманітних сферах. Теоретичні основи АМ послужать фактором розвитку професійної соціолінгвістичної компетенції майбутніх фахівців. Аналіз АМ, який виступає як результат взаємодії між особистостями, дозволяє враховувати інтенції та особливості учасників комунікації.

Осмислення АМ та іх інтерпретація необхідні при вивченні масової комунікації та дослідженні поведінки окремого індивіда в психоаналізі. Засобами теорії АМ, зокрема аналізом перформативів, які надають експіцитності висловлюванням, визначають суб'єктивність. Правильна побудова та розуміння АМ, вивчення умов його успішності набуває надзвичайної актуальності у зв'язку зі становленням публічного політичного дискурсу. Знання теорії АМ важливе при дослідженні комунікації в організаціях, комп'ютерному моделюванні діалогу та нейролінгвістичному програмуванні.

У комунікативній взаємодії важливу роль відіграють актомовленнєві дієслова, оскільки їхня первинна функція полягає в інтерпретації, а не здійсненні АМ. Щоб адекватно діяти в англомовних суспільствах, необхідно розуміти інтерпретацію вказаних дієслів, за допомогою яких інтерпретатори приписують третій особі певні суб'єктивні оцінки.

Мета даних методичних вказівок - допомогти студентам освоїти найосновніші положення теорії мовленнєвих актів.

	The Basics of Speech Act Theory

Introduction

Public life and people’s private lives consist of an array of various situations and events which “take a linguistic form” (Halliday 1978). Practically all social gatherings, official ceremonies and rites are associated with speech situations / speech events / speech acts, speech acts being minimal elements in this sequence. Offers and demands, agreements and promises, greetings and commands, warnings and refusals, curses and apologies are only a few examples of speech acts we perform daily. “It would not be an exaggeration to say that … life can be conceived as a gigantic network of speech acts” (Wierzbicka 1987:3) bridged together into speech events. Negotiations, introductions, invitations, bargainings, etc are typical complex speech events.

A Triple Nature of Speech Acts

The British philosopher John Austin was the first to point out that in uttering a sentence we can do things as well as say things. His fundamental insight was that an utterance can be used to perform an act and accomplish a goal. Before Austin, philosophers held that sentences were used simply to say things.

According to Austin, each speech act has at least three facets to it: a locutionary act, an illocutionary act, and a perlocutionary act.

• A locutionary act is the act of simply uttering a sentence from a language; it is an act of producing a meaningful expression as such. It contains the speaker’s verbalized message and describes what the speaker says. It involves three components:

1. a phonetic act of “uttering certain noises” – sounds;

2. a phatic act of constructing a particular sentence in a particular language: uttering certain words belonging to a certain vocabulary, in a certain grammar, with a certain intonation;

3. a rhetic act of contextualization of a certain sense and reference which are equivalent to some meaning (referring and predication).

Typically, it is the act of using a referring expression and a predicating expression to express a proposition. (You should stop smoking – the referring expression is you and the predicating expression is stop smoking.

• An illocutionary act is what the speaker does in uttering a sentence. It indicates the speaker’s purpose in saying smth, specifying in what way s/he is using the locution. These acts include stating, requesting, questioning, promising, apologizing, appointing, answering questions, announcing an intention, making a criticism, making an identification, making predictions, issuing commands, warning, etc. The illocutionary act is sometimes called the illocutionary force of the utterance.

• A perlocutionary act produces sequential effects on the feelings, thoughts, or actions of hearers.

The following demonstrates the distinct nature of each type of act:

Locutionary act:	He said to me, “Don’t go there.”
Illocutionary act:	He asked me not to go there. He advised me not to go there. He protested against my going there. He warned me against my going there.
Perlocutionary act:	He stopped me. He brought me to my senses. He annoyed me.