2. Економічні наслідки Великих географічних відкриттів

2.1. Створення колоніальної системи

Першими країнами, що захопили заморської землі, були Іспанія і Португалія, що вже в 1494 році домовилися про розділ світу. Усі території, що виявилися на захід від меридіана, що проходив через середину Атлантичного океану, були оголошені іспанськими, а до сходу — португальськими. І протягом XVI століття сформувалися колоніальні імперії цих країн.

Португальська експансія, що поширилася на острови Атлантичного океану, Південно-Східну Африку, острови Індійського океану (насамперед Цейлон), Індію, Малаккський півострів, Китай, проходила по методу «крапкової» колонізації. Це означало, що португальці засновували на узбережжях тих чи інших країн військово-торгові крапки — факторії, де велася торгівля з тубільцями і відкіля вивозилися товари в Європу. Така система пояснювалася тим, що Португалія — невелика країна і їй не вистачало засобів і людей для проведення суцільної колонізації.

Але до 1580 року сама Португалія була захоплена іспанським королем Пилипом II, і всі португальські колонії перейшли до Іспанії. Через 60 років, у 1640 році, Португалія звільнилася від іспанського панування, але повернути свої азіатські володіння вже не змогла. До 1661 року португальськими залишалися лише кілька невеликих прибережних колоній в Індії і Китаї (Гоа, Макао й ін.).

Закріплення Іспанії в Центральній і Південній Америці в основному завершилося до середини XVI століття, коли конкістадори порівняно швидко захопили величезні території в Мексиці, Перу й інших країнах з розташованими там вогнищами древніх цивілізацій (ацтеків, інків, майя й ін.). Завойовники були нещадні до індіанців, що ще не знали вогнепальної зброї. Вони захоплювали і знищували місцевих правителів, грабували незліченні багатства храмів і палаців, за безцінь скуповували пряності, тканини, перли, цукор, коштовні породи дерева й ін. Усе це везли в Європу, де продавали в різних країнах. Прибутковість від цих операції складала 300—400%, а часом і всі 800%.

Колонізація іспанцями американських земель проводилася шляхом використання примусової праці величезних мас місцевого населення, що зганяли на рудники, плантації цукрового очерету і тютюну. Якщо індіанці не погоджувалися там працювати, їх просто знищували цілими селищами. Наприклад, на острові Ямайка за першу половину XVI століття загинуло більш 50 тис. місцевих жителів. У Перу і Чилі в другій половині XVI століття кількість індіанців скоротилося в п'ять разів — з 1,5 млн. до 300 тис. чоловік. Така політика привела до того, що через кілька десятиліть в Америці стала відчуватися різка недостача робочих рук і колонізатори стали привозити рабів з Африки. Чорношкірі африканці були більш витривалими, і вони стали основною робочою силою в іспанських колоніях.

Работоргівля виявилася дуже прибутковою справою: в Африці рабів можна було купити дуже дешево, споюючи племінних вождів і обдаровуючи їх дрібничками, а в Америці продати в 20-30 разів дорожче. Часом рабів в Африці і зовсім не купували, а захоплювали силою, занурювали на корабель і везли в Америку. Щорічно в іспанські колонії надходило приблизно 6—8 тис. чорношкірих невільників.

Нові океанські торгові шляхи підсилили позиції Голландії, Англії і Франції у світовій торгівлі, оскільки вони вже мали морський флот. Так, наприклад, раби з Африки в Америку доставлялися не самими іспанцями, а голландськими, англійськими, французькими купцями на їх кораблях. При цьому фактично відбувався перерозподіл між усіма європейськими країнами доходів, що одержували іспанці і португальці від своїх колоній. Ведучі європейські держави не гребували і піратською діяльністю в Карибському морі й Атлантиці. Пірати грабували іспанські і португальські кораблі, що перевозили в Європу з колоній золото і срібло, перекачуючи багатство в усі країни Європи.

Слід зазначити, що розквіт економіки Іспанії і Португалії за рахунок колоній був недовгим. Королівська влада і феодали не зуміли скористатися отриманим багатством, що було пущено в основному на покупку предметів розкоші, будівництво величезних замків, утримання пишного королівського двору, нескінченні війни в різних країнах. Золото і срібло ішло з цих країн безвісти, у той час як Англія, Франція і Голландія використовували отримані кошти на розвиток промисловості, будівництво флоту, відкриття нових земель, створення власних колоніальних імперій.