Числівник

І варіант

1. ____ Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення : «Числівником називається частина мови, що…

1)… означає предмет, відповідає на питання хто? що?, відноситься до певного роду, змінюється за відмінками та числами.»

2)…дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зробили? що зроблять?»

3)…означає число, кількість, порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?»

4)… виражає ознаку предмета, відповідає на питання який? чий?»

2. Знайдіть і виділіть рядок, у якому всі числівники означають число, кількість.

1.Вісімсот двадцять п’ять, семеро, триста сьомий.

2.Шестеро, дванадцять, чотириста сороковий

3.Два мільйони чотириста сорок шість тисяч сорок дев’ятий.

4.Другий, шістдесятий, вісімнадцять.

5.Шестеро, сто, вісімсот сімдесят вісім, півтораста.

3.Проаналізуйте подані числівники і вкажіть серед них ті, що належать до простих:

1) одна ціла і дві третіх, 2) двадцять сім сорок шостих, 3)вісімсот сорок дев’ятий, 4)вісімнадцятимільйонний, 5)одна друга, 6)тридцять один.

4. Визначте, у якому рядку до складу деяких фразеологізмів входять числівники.

1.Не май сто кіп у полі, май друзів доволі, один дурень зіпсує, що й десять розумних не направлять, палиця на два кінці.

2.Канути в лету, піти на компроміс, поли вріж та втікай.

3.Попастися на гачок, правда вище дружби, прийти нашапкобрання.

4.Зламати кригу, малювати рожевими фарбами, сидіти на мілині.

5.Сном-духом не знати, спала полуда з очей, спекти раків.

5. ____ Виберіть правильну відповідь і виділіть її;

Числівники змінюються за: 1) родами, числами, відмінками; 2) числами і родами; 3) числами і відмінками; 4) родами і відмінками;

5) лише за відмінками.

6. Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення: “Числівники нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники…

1)…першої відміни”; 2)…другої відміни”, 3)…третьої відміни”; 4)…четвертої відміни”.

7. Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення: “Так само, як числівник п’ять, відмінюються також числівники…

1)шість– двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;

2) три, чотири;

3) сорок, дев’яносто, сто;

4) двісті – дев’ятсот.

8. Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення: “Так само, як числівник двісті, відмінюються також числівники…

1)п’ять – двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;

2) три, чотири;

3) сорок, дев’яносто, сто;

4) триста – дев’ятсот.

9.Визначте і вкажіть, у якому відмінку вжито у поданому реченні числівник.

У сімох няньок дитина без носа.(Нар. творчість.)

1.У називному 2..У родовому 3.У давальному.4.У знахідному. 5.В орудному. 6.У місцевому.

10.Вкажіть рядок, у якому в усіх числівниках на місці пропусків вживається м’який знак.

1.П’ят…десят…ом, сім…десяти, вісімдесят…ом.

2.Двадцят…ох, шістдесят…ма, чотир…ох, шіст..ма.

3.Дев’ят…мастами, віс…момастами, віс…ма, с…імома

4.Чотир…остах, шіст…десяти, віс…мох, чотир…ма.

11.Визначте, якого з числівників, що входять до складу речень, стосується поданий морфологічний розбір(для цього позначте номер речення.)

1.Два хитрих мудрого не переважать. 2.Кінь на чотирьох та й то спотикається. 3.Двадцять ділиться на чотири.

Числівник означає кількість. Кількісний, ціле число, простий, вжитий у місцевому відмінку. Виступає в реченні у ролі додатка.

Оцінки:

За 6 - 7 правильних відповідей – “3” ; за 8-9 – “4”; за 10 - 11 – “5”

ІІ варіант

1. Виділіть рядок, у якому всі слова – числівники.

1.Два, другий, подвоїти, двійка, двісті.

2.П’ятсот сімдесят вісім, дев’яносто, двадцятка.

3.Сімсот, мільярд, мільйонер, триста.

4.Шість тисяч, тридцятеро, одна шоста, дванадцять.

5.Начетверо, мало, чотирьохтисячний, більйон.

6.Подесятерити, два кілограми, тисяча сто, тринадцять.

2. Знайдіть і виділіть рядок, у якому всі числівники означають порядок предметів при лічбі.

1.Триденний, кількасотлітній, дев’ятимісячний, п’ятдесят дев’ятий.

2.Сорок шість, триста п’ятнадцять, п’ять тисяч сімдесят вісім.

3.Трикутний, чотирьодюймовий, семимильний, трьохметровий.

4.П’ять цілих і сім десятих, шість восьмих, одинадцять дванадцятих.

5.Перший, сотий, мільйонний, четвертий, п’ятдесятий, тисяча третій.

3.Проаналізуйте подані числівники і вкажіть серед них ті, що належать до складених:

1)стодвадцятисемимільйонний, 2) кільканадцять, 3)шістнадцять, 4)сімдесят, 5)три четверті, 6)вісімсот.

4. Визначте, у якому рядку до складу деяких фразеологізмів входять числівники.

1.Не виносити сміття з хати, недовго ряст топтати, не нашого поля ягода.

2.Не нюхати пороху, не щодня котові масиця, мізинця не вартий.

3.Носом вудити рибу, ні шага немає, обопільна згода, обопільна згода.

4.Перейти Рубікон, піднімати на кпини, підпускати шпильку.

5.На перший раз, на перший погляд, на язиці одно, а думає друге.

5.Проаналізуйте подані групи числівників і вкажіть серед них ту, що не відмінюється:

1)три четверті, дві цілі і дві сьомі, одна двадцята; 2)мільярд триста тридцять дев’ять мільйонів сімсот сорок шість тисяч триста дев’яносто сім;

3)тисяча, мільйон, мільярд, трильйон; 4)кільканадцять, кількадесять; 5)половина, третина, чверть; 6)півтора, півтори, півтораста; 7)три тисячі вісімсот сорок шостий.

6.Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення: “У прислів’ї “Мати одною рукою б’є, а другою гладить” числівники виступають у ролі… 1)…підмета”; 2)…присудка”; 3)…означення”; 4)…додатка”; 5)обставини”.

7. Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення: “Так само, як числівник два, відмінюються також числівники…

1)п’ять – двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;

2) три, чотири;

3) сорок, дев’яносто, сто;

4) двісті – дев’ятсот.

8. Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення: “Так само, як числівник сорок, відмінюються також числівники…

1)п’ять – двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;

2) три, чотири;

3) дев’яносто, сто;

4) двісті – дев’ятсот.

9. Визначте і вкажіть, у якому відмінку вжито у поданому реченні числівник.

Не так страшно п’яти вовків, як улесливого лиходія.(Нар. творчість.)

1.У називному 2..У родовому 3.У давальному.4.У знахідному. 5.В орудному. 6.У місцевому.

10.Вкажіть рядок, у якому в усіх числівниках на місці пропусків вживається м’який знак.

1.Дев’ят…ома, шіст…десяти, сімдесят..ома.

2.С…омастами, сім…десяти, тридцят… шіст….

3.Віс…момастами двадцят…ма тр…ома.

4.П’ят..десяти, дев’ят…ох, тринадцят…ма.

11.Визначте, якого з числівників, що входять до складу речень, стосується поданий морфологічний розбір(для цього позначте номер речення.)

1.Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів.(Т.Шевченко.) 2.З моєю донькою Наталкою живемо гарно, вона вчиться у п’ятому класі. 3. Сто п’ятий рятівник упав додолу.

Числівник означає порядок предметів при лічбі. Порядковий, складений, вжитий у називному відмінку. Виступає в реченні у ролі означення.

Оцінки:

За 6 - 7 правильних відповідей – “3” ; за 8-9 – “4”; за 10 - 11 – “5”

Займенник

І варіант

1. Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення : «Займенником називається частина мови, що…

1)… означає предмет, відповідає на питання хто? що?, відноситься до певного роду, змінюється за відмінками та числами.»

2)…дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зробили? що зроблять?»

3)…вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх і, подібно до іменників, прикметникв, числівників, відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?

4)…означає число, кількість, порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?»

5)… виражає ознаку предмета, відповідає на питання який? чий?»

2.Визначте, у якому рядку всі слова є займенниками.

1.Десь, хтось, всякий, котрий? ми.

2.Деякий, чий, кожний, ніякий, що, стільки, скільки.

3. Весь, кудись, я, хто? казна-що.

4.Хто-небудь, хтозна-де, він , цей, той.

3.Вкажіть у якому рядку вміщено займенники, що змінюються, як іменники.

1.Хтось, хто-небудь, ніхто, ніщо, хто, що.

2.Я, ти, він, вона, воно, ми, ви вони.

3. Хто? що? який? чий? котрий? скільки?

4. Той, цей, такий, стільки.

4..Визначте і вкажіть, до якого розряду за значенням належать подані займенники.

Хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, дехто, хтозна-який.

1.Особові. 2.Зворотний. 3.Питальні. 4.Відносні. 5.Неозначені. 6.Заперечні. 7.Присвійні. 8.Вказівні. 9.Означальні.

5.Вкажіть, у якому рядку знаходяться відносні займенники.

1.Хто? що? який? чий? котрий? скільки?

2.Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх.

3.Хто, що, який, чий, котрий, скільки.

4.Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.

5.Я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.

6. Вкажіть, у якому рядку знаходяться вказівні займенники.

1.Хто? що? який? чий? котрий? скільки?

2. Той, цей, такий, стільки.

3.Хто, що, який, чий, котрий, скільки.

4.Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.

5.Я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.

6. Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх.

7. Закінчте подане реченя, дібравши до нього правильний варіант продовження: «Займенник скільки відмінюється як займенник…

1)вони, 2)хтось, 3)сам, 4)стільки, 5)деякий, 6) кожний».

8. Закінчте подане реченя, дібравши до нього правильний варіант продовження: «Займенник хтозна-який відмінюється як займенник…

1)ніхто, 2)себе, 3)абищо, 4)жодний, 5)казна-що, 6)вони».

9. З’ясуйте, з яким займенником прийменники з, під, над, перед для милозвучності вживаються з літерою і:

1. кимось, 2)нами. 3)вами, 4)моїми, 5)мною, 6)тобою, 7)кожним.

10.Визначте, яким членом речення виступає у реченні виділений займенник:

1)підметом, 2)присудком, 3)означенням, 4) додатком, 5) обставиною.

Вона крадькома приводила лікаря, який давав мені щось снотворне, щоб я спав і не морочив голови нікому.(Ю.Яновський.)

11.У поданому ряду займенників вкажіть той, що пишеться через разом:

1)хто ∕ небудь, 2)ні ∕ який, 3)казна ∕ що, 4)будь ∕ який, 5)хтозна ∕ який

12.Визначте, якого із займенників стосується поданий морфологічний розбір.

1.Вона обернулась до нього, поправила бант на собаці, такий же блакитний, як її сукня, і дала Мільтонові тартинку з маслом.(М.Коцюбинський.) 2.Оце хочу набрати собі на новий корсет.(І.Нечуй-Левицький.)

Присвійний займенник, вжитий у називному відмінку.У реченні виступає означенням.

Оцінки:

За 7 - 8 правильних відповідей – “3” ; за 9-10 – “4”; за 11 - 12 – “5”

ІІ варіант

1.Визначте, за якими питаннями розрізняють займенники:

1)хто? що? 2)який? чий? 3)скільки? 4) хто? що? який? чий? скільки?

2.Визначте, у якому рядку всі слова є займенниками.

1.Скільки? жодний, де-небудь, ніхто, цей, там.

2.Завтрашній, який? нічий, їхній, я, ти, він, скільки?

3.Ви, хтозна-який, чий? хтось, ніхто, наш.

4. такий, ваш, що? ніщо, чий? нічий де? ніде, багато, мій твій.

5.Деякий, дехто, десь, хто, що, який, весь, всякий, свій.

3.Вкажіть у якому рядку вміщено займенники, що змінюються, як прикметники.

1. Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший, мій, твій та ін.

2. Той, цей, такий, стільки, деякий

3.Який, чий, котрий, будь-який, хтозна-який, ніякий, себе.

4. Хто? що? який? чий? котрий? скільки?

5. Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх.

4.Визначте і вкажіть, до якого розряду за значенням належать подані займенники.

Той, цей, такий, стільки.

1.Особові. 2.Зворотний. 3.Питальні. 4.Відносні. 5.Неозначені. 6.Заперечні. 7.Присвійні. 8.Вказівні. 9.Означальні.

5.Вкажіть, у якому рядку знаходяться означальні займенники.

1.Хто, що, який, чий, котрий, скільки.

2.Хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, дехто, хтозна- який.

3.Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний.

4.Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.

5.Той, цей, такий, стільки.

6.Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх.

6. Вкажіть, у якому рядку знаходяться присвійні займенники.

1. Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний.

2.Хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, дехто, хтозна- який.

3. Хто, що, який, чий, котрий, скільки.

4. Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх.

5.Той, цей, такий, стільки.

6. Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.

7. Закінчте подане реченя, дібравши до нього правильний варіант продовження: «Займенник ніякий відмінюється як займенник…

1)вони, 2)скільки, 3)свій, 4)він, 5)весь, 6) всякий».

8. Закінчте подане реченя, дібравши до нього правильний варіант продовження: «Займенник ніщо відмінюється як займенник…

1)твій, 2)себе, 3)казна-що, 4)стільки, 5)ви, 6)її».

9. Визначте речення, у якому відносний займенник що може бути замінений синонімічним займенником який:

1.Ти думаєш, що ворона розуму не має, сидить собі на гілляці, нічого не знає.(С.Руданський.)

2.Я той, що греблі рвав.(П.Воронько.)

3.Була така тиша, що здавалося – спиш важким сном.(Ю.Яновський.)

4.Василь тільки собі тихенько усміхнувсь, бо догадавсь, що щось не так воно є.(Г.Квітка-Основ’яненко.)

10.Визначте, яким членом речення виступає у реченні виділений займенник:

1)підметом, 2)присудком, 3)означенням, 4) додатком, 5) обставиною.

Я пізнаю тебе, тебе я знаю, мій любий, рідний, стоголосий краю.(М.Рильський.)

11.У поданому ряду займенників вкажіть той, що пишеться через дефіс:

1)і ∕ хто, 2)ні ∕ що, 3)хто ∕ сь, 4)хто ∕ небудь, 5)аби ∕ що, 6)де ∕ який, 7)де ∕ хто.

12.Визначте, якого із займенників стосується поданий морфологічний розбір.

1.Якби ви з нами подружились, багато б дечому навчились.(Т.Шевченко.)

2.Усяк кулик своє болото хвалить.(Нар. творчість.)

Неозначений займенник, вжитий у давальному відмінку.У реченні аиступає додатком.

Оцінки:

За 7 - 8 правильних відповідей – “3” ; за 9-10 – “4”; за 11 - 12 – “5”

Дієслово

І варіант

1. ____Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення : «Дієсловом називається частина мови, що…

1)… означає предмет, відповідає на питання хто? що?, відноситься до певного роду, змінюється за відмінками та числами.»

2)… означає число, кількість, порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?»

3)…вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх і, подібно до іменників, прикметникв, числівників, відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?

4)… дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зробили? що зроблять?»

5)…виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета і відповідає на питання як? де? коли? чому? для чого? у якій мірі? наскільки?»

6)… виражає ознаку предмета, відповідає на питання який? чий?»

2.Визначте, до якої дієслівної форми належить поданий ряд слів:

1)неозначена форма(інфінітив); 2)особове дієслово; 3)дієприкметник; 4)дієприслівник.

Міцніє, нарізаєш, насаджуємо, урівноважуєте, обновлюють.

3.Вкажіть, у якому рядку кожен фразеологізм містить у своєму складі дієслово доконаного виду.

1.Називати речі своїми іменами, наражати на небезпеку, наробити галасу.

2.Давати собі раду, дерти з живого і мертвого, показувати спину.

3.Ламати шапку, кидатися щодуху,мати на думці, набриднути як гірка редька.

4.Перевершувати всі сподівання, підписуватися обома руками, погладити проти шерсті.

5.Накрутити шарманку, натерпітися горя, виплакати очі, витрясти душу.

4. Вкажіть, у якому рядку кожен фразеологізм містить у своєму складі перехідне дієслово .

1.Кидати тінь, ковтати слинку, коїти зло, марнувати час, мати надію.

2.Вдарити лихом об землю, класти під сукно, молоти язиком.

3.Криком кричати, вертітися під ногами, лопатися від заздрощів.

4.Майнути думкою, міряти на один аршин, набивати руку, навчити розуму.

5.Нагострювати зуби, надавати слово, накласти життям, напускти туману.

5.Визначте, у якому часі вжито виділені дієслова:

а) у теперішньому; б)у минулому, в)у майбутньому.

1.Опеньки з’явилися – літо скінчилося. 2.Чого навчився, того за плечима не носить. 3.Зозуля житнім колосом удавилася.

6.Визначте, у якому рядку усі дієслова майбутнього часу стоять у простій формі недоконаного виду.

1.Будемо громадити, будете завдячувати, будуть задовольнятися.

2.Вихворостите, вихопимо, виборемо, дозбираємо, докосимо.

3.Верховодитимеш, вибачатимемося, вивантажуватимете, домірковуватиме

4.Закличемо, посадимо, залучатимемо, будемо обмірковувати.

7.Проаналізуйте і визначте, яка часова форма виділеного дієслова вживається у значенні іншої часової форми у поданому реченні:

1)теперішній час у значенні минулого; 2) теперішній час у значенні майбутнього; 3)минулий час у значенні мабутньго; 4)майбутній час у значенні теперішнього; 5) майбутній час у значенні минулого.

Раз на вікні у панському будинку патлатий цуцик спочивав: то ляже на

очок, то догори на спинку, або на лапки морду клав.(Л.Глібов.)

8.Визначте рядок, у якому всі дієслова належать до другої дієвідміни.

1.Масажувати, мастити, мерехтіти, модернізувати, міцніти.

2.Нагадувати, нагрібати, ніжитися, об’єднувати.

3.Держати, дзвонити, гонити, дзвонити, лежати, стояти.

4.Обморожувати, оздоровляти, опанувати, спати, підтягувати.

9.Вкажіть, до якого способу належить виділене дієслово

1)до дійсного; 2)до умовного; 3) до наказового.

1.Коли не тямиш, то не берися. 2.Від лихого поли вріж та тікай.(З нар. творчості.)

10.Проаналізуйте і визначте, яка форма одного способу вживається у значенні іншогоу поданому реченні:

1)умовний спосіб у значенні наказового; 2)неозначена форма у значенні наказового; 3)дійсний спосіб у значенні наказового; 4)наказовий спосіб у значенні умовного; 5)наказовий спосіб у значенні дійсного.

Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку.(М.Коцюбинський.)

11.Вкажіть речення, до складу якого входить безособове дієслово.

1.Дівчата побули на хуторі тиждень і відійшли.(У Самчук.)

2.Минулося, розійшлося , і сліду не стало.(Т.Шевченко.)

3.Кожний промінь сонця, дихання кожного листочка, кожний погляд закоханого дівочого ока, щирий порух звіряти, сміх і плач дитини і легіт небес – усе то з’єднано в одному теплому погляді матері.(У.Самчук.)

4.Річані чаєчки літали понад ставком.(І.Нечуй-Левицький.)

12.Визначте спосіб творення поданих дієслів:

1)префіксальний, 2)суфіксальний, 3)префіксально-суфіксальний.

Намастити, зігнати, відродити, відродити, прикрити.

13.Вкажіть дієслово, що пишеться з не окремо:

1)не ∕ волити, 2) не ∕ покоїти, 3)не ∕ хтувати 4) не ∕ зчутися, 5) не ∕ здужати, 6)не ∕ навидіти, 7)не ∕покоїтися, 8)не ∕ збагнути, 9)не ∕ дописати 10)не ∕ славити.

Оцінки:

За 8 - 9 правильних відповідей – “3” ; за 10-11 – “4”; за 12 - 13 – “5”

ІІ варіант

1. Виділіть рядок, у якому всі слова – дієслова.

1.Марнувати, змарніти, змарнілий, марний, марно.

2.Захаращеність, захаращувати, захаращений.

3.Згаяний, збентежений, майоріючий, започаткований.

4.Сміючись, захлинаючись, нидіючи, очолюючи.

5.Напружуватися – розслаблятися, готуюся, чепуришся, сахаєтесь.

2.Виділіть рядок, у якому подано неозначену форму дієслова.

1.Оточуючи, оторопівши, перебрівши, підохочуючи, позаклеювавши.

2.Позасихати , заметушитися, присвятити, розбовкати, розважати.

3.Розварений, стушений, позеленілий, розпорошений, осілий.

4.Розважаю, сахається, сідлаємо, спускають, трухлявіє.

3.Вкажіть, у якому рядку кожен фразеологізм містить у своєму складі дієслово недоконаного виду.

1.Поголоти лоб, зігнати оскому, зібратися в силі, зняти полуду з очей.

2.Поділяй і пануй, зіткнутися на вузькій стежці, зростати в очах.

3.Податися навтіки, з’їсти облизня, зірвати голову, кліпати очима.

4.Погріти руки, зламати зуби, з ліхтарем не знайти, кидати жереб.

5.Знімати пінку, робити гак, іти на спад, їсти чужий хліб, клеїти дурня.

4. Вкажіть, у якому рядку кожен фразеологізм містить у своєму складі неперехідне дієслово .

1.Не вірити власним очам, подати звістку, повісити голову, поділяти горе.

2.Наробити шкоди, наробити боргів, народитися в сорочці, не виносити сміття.

3.Покласти край, покривати славою, поламати зуби, попадатися в лапи.

4.Посадити в калошу, потопати в золоті, прибирати позу, призвичаїти око.

5.Розбивати серце, робити трагедію, розводити балачки, розірвати кайдани.

5.Визначте, у якому часі вжито виділені дієслова:

а) у теперішньому; б)у минулому, в)у майбутньому.

1.Прийде тиждень вербовий, бери віз у дорогу дубовий.2.Сій вчасно,

вродить рясно. 3.Посій упору, будеш мати зерна гору.(З нар. творчості.)

6.Визначте, у якому рядку усі дієслова майбутнього часу стоять у простій формі доконаного виду.

1.Заземлили, закликали, залишили, дотрималися, дочимчикували.

2.Заграбастати, заджерготіти, зіпхнути, зліквідувати, зладнати.

3.Досягнемо, забіжу, заблукаєте, забрукують, завізьмемось.

4.Редагуватимемо, з’ясовуватимете, ласуватимуть, лікуватимешся.

7.Проаналізуйте і визначте, яка часова форма виділених дієслів вживається у значенні іншої часової форми у поданому реченні:

1)теперішній час у значенні минулого; 2) теперішній час у значенні майбутнього; 3)минулий час у значенні мабутньго; 4)майбутній час у значенні теперішнього; 5) майбутній час у значенні минулого.

Ще в семінарії як я учивсь, - було, коли на кафедрі учитель нам задає урок на завтра, - я тихесенько з-під парти витяаю маленьку книжку.(П.Тичина.)

8.Визначте рядок, у якому всі дієслова належать до першої дієвідміни.

1.Крутитися під ногами, ледве ноги виносити, мати спроможність.

2.Завдавати чосу, зубами держатися, клеїти дурня, міряти очима.

3.І собака чує, хто його годує, ділом доводити, до білого волосся дожити.

4.Канути в лету, спочивати на лаврах, умивати руки, випити гірку чашу.

9.Вкажіть, до якого способу належить виділені дієслова:

1)до дійсного; 2)до умовного; 3) до наказового.

1.Якби мені черевики, то пішла б я на музики.(Т.Шевченко.) 2.Коли б ми вам не піддавали сили, то не бриніли б ви.(Л.Глібов.)

10.Проаналізуйте і визначте, яка форма одного способу вживається у значенні іншогоу поданому реченні:

1)умовний спосіб у значенні наказового; 2)неозначена форма у значенні наказового; 3)дійсний спосіб у значенні наказового; 4)наказовий спосіб у значенні умовного; 5)наказовий спосіб у значенні дійсного; 6)неозначена форма у значенні дійсного способу.

Надумалось ягня все стадо насмішити: у вовчу шкуру одяглось і ну скакать, аукать і стращати.

11.Вкажіть речення, до складу якого входить безособове дієслово.

1. Чорні хмари росли на крайнебі, насувалися над чорною землею.(М.Коцюбинський.)

2.Хочеться дивитись, як сонечко сяє, хочеться послухать, як море заграє…(Т.Шевченко.)

3.Дикі груші росли коло самої хати.(І.Нечуй-Левицький.)

4.Тепер Еней убрався в пекло.(.Котляревський.)

12.Визначте, у якому рядку дієслова утворені префіксально-суфіксальним способом

1.Віддати, недотримати, обмірковувати.

2.Вигебти, перегріти, нагримати, згрупувати.

3.Розв’язати, недописати, відгадати, затушити.

4.Звеличити, сповістити, обвітрити, перевищити.

13.Вкажіть дієслово, що пишеться з не разом:

1)не ∕ гальмувати, 2)не ∕ зустрітися, 3) не ∕ сподіватися, 4)не ∕ перечити, 5)не ∕ притомніти, 6) не ∕ дораховуватися, 7)не ∕ вписуватися.

Оцінки:

За 8 - 9 правильних відповідей – “3” ; за 10-11 – “4”; за 12 - 13 – “5”

Дієприкметник і дієприслівник.Орфографія

І варіант

____ Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення : «Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що…

1)… виражає ознаку за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прикметника”.

2)…дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зробили? що зроблять?»

3)…вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх і, подібно до іменників, прикметникв, числівників, відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?

4)… означає предмет, відповідає на питання хто? що?, відноситься до певного роду, змінюється за відмінками та числами.»

5)…виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета і відповідає на питання як? де? коли? чому? для чого? у якій мірі? наскільки?»

6)… виражає ознаку предмета, відповідає на питання який? чий?»

7)…означає число, кількість, порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?»

2.Знайдіть у реченні дієприкметник і вкажіть його граматичні ознаки.

Шкільний сад стояв ліловий від розквітлого бузку

Відмінки: 1)наз.; 2)род.; 3)дав.; 4)знах.; 5)оруд.; 6)місц.. Роди: 1)чол.; 2) жін.; 3)серед..Числа: 1)одн.; 2)мн..Часи: 1)тепер., 2) мин.. Вид: 1)док., 2)недок..

3.Вкажіть речення, у якому є дієприкметниковий зворот.

1.Світлий промінь пада в садову гущінь. Стелиться від саду посадочку тінь.(П.Грабовський.)

2.На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни.(М.Рильський.)

3.Грім усе гуркоче і руда хмара лівим крилом обійма небо. (М.Коцюбинський.)

4.Місяць стояв на небі блискучий. Як клинок.(Ю.Яновський.)

4. Вкажіть у якому рядку всі дієприкметники належать до активного стану.

1.Вимощений, діймаючий, оспіваний, зав’ялий, загорілий.

2.Заломлений, освітлений, випущений, вимочений, нагороджений.

3.Почервонілий, стихаючий, завмирачий, вражаючий.

4.Заморочений, уповільнений, затриманий, насуплений.

5.Прочитайте і вкажіть речення з безособовими формами на –но, -то

1.Тремтячі, зворушені, вони розплющили очі.(М.Коцюбинський.)

2.Хвилі трохи уляглись.(І.Котляревський.)

3.На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.(М.Рильський.)

4.Втомлений і голодний вернувся Володько аж пізно вночі, а вже до рання на магазині і на всіх видних місцях були міцно наліплені плакати. (У.Самчук.)

6. Доберіть і вкажіть граматичні ознаки дієприсліника.

Дієприсліник має такі граматичні ознаки:

1)змінюється за родами числами й відмінками;

2)буває доконаного й недоконаного виду;

3)має три часи: теперішній, минулий і майбутній;

4)буває активного і пасивного стану;

5)як і прислівник, є незмінним;

6)буває дійсного наказового чи умовного способу;

7)у реченні виконує роль обставини;

8)може мати звлежні слова, утворюючи дієприслівниковий зворот;

9)належить до певної особи.

7. Вкажіть рядок, у якому всі слова є дієприслівниками.

1.Змужнілий, розпарений, відгороджений, осклілий.

2.Сором’язливий, загоєний, пекучий, переповнений.

3.Навчаючи, гуркочучи, гребуючи, очолюючи.

4.Засмагати, колошкати, вартувати, зглянутися.

5.Морозиво, обморозивши, обморожений, морозити.

8.Визначте речення, до складу якого входить дієприслівниковий зворот.

1.Польова доріжка стелилася між високими хлібами.(О.Гончар.)

2.Він не кликав і не стогнав, він умирав стоячи, і він не знав, що так умирають в легендах.(Ю.Яновський.)

3.Помітивши, що Остап не рушиться з місця, вона вхопила його під руку і сливе поволокла за собою.(М.Коцюбинський.)

4.З Ташані густою хвилею котилася пара, затоплюючи троянівську долину. (Григорій Тютюнник.)

9.Вкажіть речення, у якому помилково пропущено розділові знаки при дієприкметниковому звороті.

1.Спали не роздягаючись, зі зброєю в руках.

2.Навіть коні без батогів прискорили крок і налягали на хомути, поводячи схудлими боками.

3.Старі солдати розповідали про Каракуми такі страхи, що кожен мимоволі здригався, готуючись до найгіршого.

4.Солдати на бігу здирали з себе пояси, мундири й сорочки, по-хлоп’ячому

реготали й кидалися у хвилі, але , ковтнувши води, починали одразу плюватися. (З.Тулуб, «В степу безкраїм за Уралом».)

5.Гори вкриті лісом неначе жевріли жаром на гарячому сонці, підіймали голови.(І.Нечуй-Левицький.)

10.Визначте, у якому рядку усі дієприслівники пишуться з не окремо:

1.Не ∕ втямивши, не ∕ навидячи, не ∕ завбачивши, не ∕ втримавшись.

2.Не ∕ спілкуючись, не ∕ здибавши, не ∕ дочувши, не ∕ шануючи.

3.Не ∕ збагнувши, не ∕ вдягнувшись, не втомившись, не ∕ вмочивши.

4.Не ∕ запрігши, не ∕ примітивши, не ∕покоячись, не ∕ змирившись.

11.Визначте, у якому реченні в усіх словах на місці пропусків має бути вставлена літера и.

1.Пахуч..кухні тряслися через подвір’я, губляч… за собою жар з піддувал. (О.Гончар.)

2.Лишаюч..сь по цілих днях на самоті, Остап пробував свої тремтяч… ноги, як мала пташина крила.(М.Коцюбинський.)

3.Бійці порозстібалися, бредуть, обливаюч…сь потом, важко, надривно дихаюч…(О.Гончар.)

4.Дзвенять у скло колюч… віти.(В.Сосюра.)

Оцінки:

За 6 - 7 правильних відповідей – “3” ; за 8-9 – “4”; за 10-11 – “5”

ІІ варіант

____Визначте, у якому рядку усі слова належать до дієприкметників.

1.Безгомінний, стовідсотковий, випрасуваний, переписаний.

2.Відгаданий, приморожений, влаштувавшись, налагоджений.

3.Непересічний, вродливий, вчинений, клепаний, увімкнений.

4.Перелицбований, надламаний скошений, намальований.

5.Нагороджений, націлений, незрівнянний, невблаганний.

2. Виберіть правильне продовження речення і виділіть його: Дієприкметники змінюються за:

1) родами, числами, відмінками; 2) числами і родами; 3) числами і відмінками; 4) родами і відмінками;

5) лише за відмінками.

3. Вкажіть речення, у якому є дієприкметниковий зворот.

1.Якесь чорне пооране зі широкою борозною поле.(У.Самчук.)

2.Жовта сонячна фарба сідв-ала на листя дерев.(Ю.Яновський.)

3.Черниш і Брянський лежали в садку на вигорілій траві.(О.Гончар.)

4.Високі золотоверхі палати, збудовані в чудовім готичнім стилі, стояли на високому скелистому шпилі.(І.Нечуй-Левицький.)

4. Вкажіть у якому рядку всі дієприкметники належать до пасивного стану.

1.Стиснутий, зораний, спарений, відсирілий.

2.Заборонений, заплутаний, нагрітий, нагороджений.

3.Порослий, застебнутий, оздоровлений, палаючий.

4.Відгартований, застиглий, відучений, переосмислений.

5.Прочитайте і вкажіть речення з безособовими формами на –но, -то

1.Вранці випливло ясне сонечко.(М.Коцюбинський.)

2.Полум’я билось у вітрі величезним червоним птахом.(О.Гончар.)

3.Проміння місяця ламалося в хвилі, блищало, миготіло, рябіло.(І Нечуй-Левицький.)

4.Незважаючи на втрати, настрій у бійців був піднесено войовничий. (О.Гончар.)

6. ____ Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення : «Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що…

1)… означає предмет, відповідає на питання хто? що?, відноситься до певного роду, змінюється за відмінками та числами.»

2)…дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зробили? що зроблять?»

3)…вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх і, подібно до іменників, прикметникв, числівників, відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?

4)… виражає ознаку за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прикметника”

5)…виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета і відповідає на питання як? де? коли? чому? для чого? у якій мірі? наскільки?»

6)… означає додаткову дію або стан і має граматичні ознаки дієслова та прислівника”

7)…означає число, кількість, порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?»

8)… виражає ознаку предмета, відповідає на питання який? чий?»

7. Вкажіть рядок, у якому всі дієприслівники належать до доконаного виду

1.Стежачи, кочуючи, звіряючи, оточуючи, збираючи, зриваючи.

2.Обмеживши, оторопівши, оглянувши, прискоривши, поринувши.

3.Застерігаючи, полишаючи, вмившись, відмовившись, заплативши.

4.Мріючи, пишучи, лежачи, невгаваючи, спустившись, керуючи.

5.Чаруючи, забігаючи, обіймаючи, вишукуючи, відповідаючи.

8.Визначте речення, до складу якого входить дієприслівниковий зворот.

1.Старий воєвода вважав, що не може його дочка, живучи серед повстанців, не навчитись того, що уміють вони.

2.Складені із грубо обтесаних колод, вони віддалеки здаються приземкуватими грибами, з вершечків яких в’ються сизі дими.(В.Малик.)

3.Вільне життя в горах, військові вправи і прсильна робота зміцнили дівчину.

4.Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку…

9.Вкажіть речення, у якому помилково пропущено розділові знаки при дієприслівниковому звороті.

1.Отак мандруючи попасом, і незчулись, як добрели до затишної балочки.

2.Не чекаючи, що буде далі, Михайлик прожогом шугнув у двері.

3.Трохи далі, де старі груші й осокори трохи розступалися, даючи простір сонцеві, була невеличка луговина.

4.Почувши хлоп’ячі голоси, з куреня вийшов однорукий дідусь. (М.Пригара, «Михайлик – джура козацький».)

5. І щасливий той, хто винісши народне горе і порацювавши немало і немало проливши крові на полях битв може потім уже сказати собі і світу, що в найстрашнішу годину не було у нього зерна неправди за душею. (О.Довженко.)

10.Визначте, у якому рядку усі дієприкметники, що входять до складу словосполучень і речень, пишуться з разом:

1.Не ∕ политі квіти, не ∕ стримані почуття, не ∕ вгамовні діти.

2.Жито не ∕ скошене. Не ∕ розталий сніг, не ∕ переможений борець.

3.Не ∕ відредагований учнем твір, не ∕ вибране поле картоплі.

4.Не ∕ підготовлений, але вдалий виступ, не ∕ знайдений предмет.

11.Визначте, у якому рядку усі слова пишуться з двома нн:

1.Прихóва…ий, незáйма…ий, застéле…ий, непримúре…ий.

2.Достемé…ий, невтолé…ий, недозволé…ий, нескінчé…ий.

3.Незагнýзда…ий, бездогá…ий, безсумнів…ий, недрéм…ий.

4.Недруж…ий, незбагнé…ий, незмір…ий, нелицемір…ий.

Оцінки:

За 6 - 7 правильних відповідей – “3” ; за 8-9 – “4”; за 10-11 – “5”

Прислівник

І варіант

1. Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення : «Прислівник – це частина мови, що…

1)… означає предмет, відповідає на питання хто? що?, відноситься до певного роду, змінюється за відмінками та числами.»

2)…дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зробили? що зроблять?»

3)…вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх і, подібно до іменників, прикметників, числівників, відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?

4)… виражає ознаку за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прикметника”

5)…виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета і відповідає на питання як? де? коли? чому? для чого? у якій мірі? наскільки?»

6)… означає додаткову дію або стан і має граматичні ознаки дієслова та прислівника”

7)…означає число, кількість, порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?»

8)… виражає ознаку предмета, відповідає на питання який? чий?»

2. Вкажіть рядок, у якому знаходяться прислівники, що означають місце.

1. Без кінця, без ладу,без ліку, зрання, зразу, зóкола, зóзла.

2. Дотла, догори, вслід, врівень, зараз, вночі, опівдні.

3.Тут, куди-небудь, вгорі, здалеку, ліворуч, позаду.

4. На зло, на сміх, на щастя, відтепер, негаразд, безперестанку.

3. Вкажіть рядок, у якому знаходяться прислівники, що означають причину.

1. Опівдні, зісподу, вряд, зарані, зараз, вночі.

2. З болю, зозла, з переляку, з радості.

3.Навмисне, на зло, на сміх, босоніж, щохвилини.

4. Без пуття, без упину, без смаку, зненацька.

4. Визначте вид прислівника(прислівників), що входять до складу прислів’я.

Добре далеко розходиться, а лихе ще й далі.(Нар творчість.)

1.Способу дії. 2.Місця. 3.Часу. 4.Причини. 5.Мети. 6.Міри і ступеня.

5.Визначте вид прислівника(прислівників), що входять до складу прислів’я.

Не все перескакуй, інде й перелізь.(Нар.творчість.)

1.Способу дії. 2.Місця. 3.Часу. 4.Причини. 5.Мети. 6.Міри і ступеня.

6. Визначте, яким членом речення виступає виділений прислівник.

Де сила панує, там правда мовчить.(Нар. творчість.)

1.Підметом.2.Присудком. 3.Означенням. 4.Додатком. 5.Обставиною.

7.Вкажіть прислів’я, до складу якого входить прислів’я у простій формі вищого ступеня порівняння.

1.Рана загоїться , зле слово – ніколи.

2.Бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий.

3.Не в тім сила, що кобила сива, а як вона везе.

4.Краще погано їхати, ніж хороше йти.(З нар. творчості)

8. Визначте спосіб творення поданих прислівників

По-сусідському, улітку, опівночі, довіку.

1.Префіксальний.2.Суфіксальний. 3.Префіксально-суфіксальний. 4.Перехід інших частин мови у прислівник. 5.Складання слів чи їх основ.

9.У кожній групі словосполучень, до складу яких входять прислівники, виділіть третє “зайве”.

А.1.Повернути у ∕ бік. 2.Штовхнути у ∕ бік.3.Глянути у ∕ бік

Б. 1.Скаржитися на ∕ пам’ять.2.Вивчити на ∕ пам’ять.3.Розповідати на ∕ пам’ять.

10.Визначте, у якому рядку не з прислівниками пишеться окремо.

1.Триматися не ∕ зворушно, не ∕ ухильно додержуватися.

2.Палити не ∕ варто. Зраду пережити не ∕ легко.

3.Говорити не ∕ виразно, чинити не ∕ розсудливо.

4.З’явитися не ∕ давно. Не ∕ можна йти супроти совісті.

11.Визначте, у якому рядку усі прислівники пишуться через дефіс.

1.Будь ∕ що ∕ будь, по ∕ козацькому, куди ∕ небудь, десь ∕ то.

2.Ледве ∕ ледве, що ∕ правда, де ∕ куди, по ∕ господарськи.

3.По ∕ маленьку, по ∕ християнському, хтозна ∕ де, як ∕ не ∕ як.

4.Раз ∕ у ∕ раз, всього ∕ на ∕ всього, рік ∕ у рік, хоч ∕ не ∕ хоч.

12. Визначте, у якому рядку на місці пропусків слід писати літеру и.

1.Трич… крига замерзала, трич…розтавала, трич… наймичку у Київ Катря проводжала.(Т.Шевченко.)

2.Дорош, трішечк…зіп’явшись навшпиньк…, розглядав фотографії на стіні. (Г.Тютюнник.)

3.Надворі було поноч…(І.Нечуй-Левицький.)

4.Двіч… літа не буває.(Нар. творчість.)

Оцінки:

За 7 - 8 правильних відповідей – “3” ; за 9-10 – “4”; за 11 - 12 – “5”

ІІ варіант

1. Вкажіть рядок, у якому знаходяться усі прислівники.

1. Ввечері, ввіч, вволю, відразу, безвісти, безперестанку.

2.Чий-небудь, з-за кордону, усередині, без жалю, без кінця.

3.Казна-що, безперестанку, ввечері, нарешті, підряд.

4.Деякий, нáрíвні, опівночі, раз у раз, пліч-о-пліч.

2. Вкажіть рядок, у якому всі прислівники означають спосіб дії.

1. Назустріч, убік, завглибшки, засвітла, збоку.

2.Напереваги, охляп, навідліг, впереміш, навкарачки.

3. Позаторік, стрімголов, , щосили, мимохіть.

4. Навзнак, уплав, наспіх, збоку, врешті, вдень.

3.Вкажіть рядок, у якому усі прислівники означають час.

1. До вподоби, до пари, анітелень, потроху, колись.

2. Віч-на-віч, раз у раз, пліч-о-пліч, як слід, через силу.

3. Нарешті, підряд, нáрíвні, по-господарськи, навпроти.

4.Щоночі, пізно, звечора, торік, завтра, ніколи.

4. Визначте вид прислівника(прислівників), що входять до складу прислів’я.

Нажите махом – піде прахом.(Нар. творчість.)

1.Способу дії. 2.Місця. 3.Часу. 4.Причини. 5.Мети. 6.Міри і ступеня.

5.Визначте вид прислівника(прислівників), що входять до складу прислів’я.

Що нині утече, то завтра не зловиш.(Нар. творчість.)

1.Способу дії. 2.Місця. 3.Часу. 4.Причини. 5.Мети. 6.Міри і ступеня.

6.Визначте, яким членом речення виступає виділений прислівник.

Вийде правда наверх, як олива з води.

1.Підметом.2.Присудком. 3.Означенням. 4.Додатком. 5.Обставиною.

7.Визначте ступінь порівняння прислівників, що входять до прислів’я:

1)проста форма вищого ступеня порівняння; 2)складена форма вищого ступеня порівняння; 3) проста форма найвищого ступеня порівняння.

Далі положиш – ближче знайдеш.(Нар. творчість.)

8. Визначте спосіб творення поданих прислівників

Вдвоє, начетверо, навколо, убрід, наниз.

1.Префіксальний.2.Суфіксальний. 3.Префіксально-суфіксальний. 4.Перехід інших частин мови у прислівник. 5.Складання слів чи їх основ.

9.Визначте рядок, у якому всі прислівники пишуться з двома нн.

1.Вчас…о, надсад…о, невимуше…о, щоде…о, зра…я.

2.Незлам…о, сумлі…о, незворуш…о, нечем…о, недрем…о.

3.Невпи…о, спросо…я, поперемі…о, попідти….ю, достеме…о.

4.Недрем…о, безтакт…о, безупи…о, безціль…о, безсторо…ьо.

5.Безсумнів…о, безпардо…о, безпоміч…о, безлад…о.

10.Визначте, у якому рядку ні з усіма прислівниками пишеться разом.

1.Ні ∕ багато ні ∕ мало, ні ∕ вдень ні ∕ вночі, ні ∕ взад ні ∕ вперед.

2.Ні ∕де голки встромити, ні ∕ добре ні ∕ погано.

3.ні ∕ спереду ні ∕ ззаду нема складу, нí ∕ коли і вгору глянути.

4.Ні ∕ куди голову прихилити, ні∕ сюди ні ∕ туди.

5.Ні ∕ як не можна, ні ∕ куди не годиться, нí ∕ де правди діти.

11.Визначте, у якому рядку усі прислівники пишуться разом.

1. На ∕ вмисне, на ∕ зло, на ∕ сміх, на ∕ щастя, на ∕ шкоду.

2. На ∕ зустріч, у ∕бік, з-за ∕ кордону, у ∕ середині, у ∕ низу, де ∕ інде.

3. Що ∕ дня, на ∕ втікача, у ∕ ранці, оба ∕ біч, на ∕ перед, чим ∕ дуж.

4. .Будь ∕ де, будь ∕ який, від ∕ тепер, не ∕ гаразд, без ∕ перестанку, у ∕ день.

5. Без ∕ відома, без ∕ жалю, за ∕ світла, з ∕ боку, в ∕ решті, в ∕ день.

12.Визначте, у якому рядку на місці пропусків слід писати літеру і.

1.Океан місячної но…розливається навкруг…(О Гончар.)

2.Дядько поволеньк… зодяг шапку і , спершись на тин, очікувально дивиться на Гната.(Г.Тютюнник.)

3.Возьме відра , опівноч… піде за водою.(Т.Шевченко.)

4.Вдача ягняча – по-ягнячи й мекече.(Нар. творчість.)

Оцінки:

За 7 - 8 правильних відповідей – “3” ; за 9-10 – “4”; за 11 - 12 – “5”

Службові частини мови: прийменник, прислівник, частка.

Вигук.

І варіант

1.Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення: “Прийменник – незмінна службова частина мови, що…

а)…виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх”;

б)…надає реченнючи окемим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм”;

в)…вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними;

г)…виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні.

2. Вкажіть рядок, у якому всі слова належать до сполучників.

1.З-за, незважаючи на те що, поруч.

2.І, та, але, якщо, що, хоч, щоб.

3.Же, власне, атож, майже, ледве не.

4.Добридень, киш, прощавайте.

3.Вкажіть рядок, у якому всі фразеологізми і словосполучення містять лише непохідні прийменники.

1.Біля, з, по, під, поза, понад, поміж.

2.В, при, коло, за, попід, вздовж, край.

3.На, над, під, у, крім, серед, перед.

4.Кінець, край, навколо, близько.

4. Знайдіть у реченні сполучник і визначте його вид.

Голос його потроху дужчав і скоро повів за собою інші голоси.(З.Тулуб.)

Сполучники сурядн.: 1)єдн., 2)протист., 3)розд.; cполучники підрядн.:

4)прич., 5)час., 6)умов., 7)мети, 8)допуст., 9)порівн., 10)з’ясув.

5. Знайдіть у реченні сполучник і визначте його вид.

Тепер він був певний, що мисливці впіймають орла.(З.Тулуб.)

Сполучники сурядн.: 1)єдн., 2)протист., 3)розд.; cполучники підрядн.:

4)прич., 5)час., 6)умов., 7)мети, 8)допуст., 9)порівн., 10)з’ясув.

6. Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення: “Вигук – незмінна частина мови, що…

а)…виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх”;

б)…надає реченнючи окемим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм”;

в)…вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними”;

г)…виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні”.

7. Вкажіть рядок, у якому всі слова належать до часток.

1.Бувайте!, Леле! До паобачення!

2.Під, до, поза, біля, з-поза, за винятком.

3.Майже, ось, годі, навіть, власне.

4.Наче, у звєязку з тим що, щоб.

8. Знайдіть у реченні частку і визначте її вид.

Ліза вся аж здригнулася.(Ю.Яновський.)

1)формотворча, 2) заперечна, 3)модальна.

9.Визначте, у якому реченні прийменник пишеться окремо.

1.Три явори з ∕ попід грому нахились низько.(А.Малишко.)

2.По ∕ середині ярмарку народ тече, як в берегах річка.(М.Коцюбинський.)

3.Під ∕ час бою враження Козакова поступово змінювались.(О.Гончар.)

4.І про ∕ між нас живе ясна і чиста слава великого Франка.

10.Визначте, у якому реченні сполучник пишеться окремо.

1. Дарма ∕ що їй треба, як от і влітку, чуть світ і на поле бігти.(А.Головко.)

2.Найбвльше уникала батька, не∕ мов боялась його.(М.Коцюбинський.)

3.На гору доступитися нелегко за ∕ те з гори зручніше боронитись.(Леся Українка.)

4.І пісня буде славна, якщо знайдеш слова найкращі, найдзвінкіші. (Р.Братунь.)

11.Вкажіть речення, що містить частку, яка пишеться через дефіс.

1.Ми ∕ ж ∕ бо не знали, що тут гості, ми ∕ б не зринали із високості.(Леся Українка.)

2.Та цитьте ∕ ж ∕ бо! –гукнув Андрій.(М.Коцюбинський.)

3.Того ж ∕ таки вечора Андрій пішов на нічну зміну.(М.Коцюбинський.)

4.Більше половини робітників тої ∕ таки неділі громадою виступили з Борислава.(І Франко.)

12.Вкажіть речення, у якому слова пишуться з не разом.

1.Раз добром нагріте серце – вік не прохолоне.(Т.Шевченко.)

2.На обочині поміж старими липами паслися не ∕ розсідлані коні.(М.Стельмах.)

3.Рідна мати моя , ти ночей не ∕ доспала.(А.Малишко.)

4.Йдуть у море кораблі, в морі хвилі не ∕ малі, не ∕ малі вали.(П.Воронько.)

Оцінки:

За 7 - 8 правильних відповідей – “3” ; за 9-10 – “4”; за 11 - 12 – “5”

ІІ варіант

1.Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення: “Сполучник – незмінна службова частина мови, що…

а)…виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх”;

б)…надає реченнючи окемим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм”;

в)…вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними;

г)…виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні.

2. Вкажіть рядок, у якому всі слова належать до прийменників.

1.Протягом, задля, поперед, поміж, в, для.

2.Незалежно від, начебто, причому, лише.

3.З-за, мов, нехай, якщо, ледве.

4.Щасливо, добрий вечір, бувайте здорові.

3. Вкажіть рядок, у якому всі фразеологізми і словосполучення містять лише похідні прийменники.

1.Одночасно з , на випадок, у напрямку, біля.

2.Шляхом, протягом, на відміну від, або.

3.З-поміж, понад, край, посеред, у зв’язку з.

4.Понад, попід, з-під, поруч з, над, коло.

4. Знайдіть у реченні сполучник і визначте його вид.

Вони наважились покинути небезпечне місце, незважаючи на те, що Остапові трудно було пускатися в далеку дорогу.(М.Коцюбинський.)

Сполучники сурядн.: 1)єдн., 2)протист., 3)розд.; cполучники підрядн.:

4)прич., 5)час., 6)умов., 7)мети, 8)допуст., 9)порівн., 10)з’ясув.

5. Знайдіть у реченні сполучник і визначте його вид.

Я сказав для того, щоб тільки не йти з ним.(Леся Українка.)

Сполучники сурядн.: 1)єдн., 2)протист., 3)розд.; cполучники підрядн.:

4)прич., 5)час., 6)умов., 7)мети, 8)допуст., 9)порівн., 10)з’ясув.

6. Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення: “Частка – незмінна службова частина мови, що…

а)…виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх”;

б)…надає реченнючи окемим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм”;

в)…вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними”;

г)…виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні”.

7. Знайдіть у реченні частку і визначте її вид.

І де ми не пройшли, нас радо зустрічали.(В.Сосюра.)

1)формотворча, 2) заперечна, 3)модальна.

8. Знайдіть у реченні вигук і вкажіть, до якої групи він належить.

“Е-ей, стій!”- донісся до них гучний голос із саду.(Панас Мирний.)

1.Емоційні. 2. Звуконаслідувальні. 3.Волевиявлення.

9. Визначте, у якому реченні прийменники пишуться через дефіс.

1.Густий ліс вкривав гори по ∕ над озером.(І.Нечуй-Левицький.)

2.Десь із ∕ за гір, із ∕ за лісів має зійти сповнений нічної величі місяць.(І Ле.)

3.По ∕ за хатою засівся густий вишняк.(І.Нечуй-Левицький.)

4.Дорога біжить по ∕між високих трав.(Н Рибак.)

10.Визначте, у якому реченні сполучник пишеться разом.

1.Як ∕ же будемо сидіти тута?(Леся Українка.)

2.Як ∕ би ти, сину йшов в отаку негоду? (А.Головко.)

3.Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, не ∕ зважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати.(І Нечуй-Левицький.)

4.Що ∕ б не сталося, ми не розлучимось.(Леся Українка.)

11. Вкажіть речення, у якому частки пишуться з не окремо.

1.Ох, сердень не ∕ добреє чує, і день і ніченьку болить.(Є .Гребінка.)

2.Вчителька не ∕ примітна стояла, зливаючисьу темряві з не ∕великим плетеним з лози, тином.(С.Скляренко.)

3.Тільки не ∕ веселі, а смутні думки обхопили материну голову.(Панас Мирний.)

4.Хлоп’я засвітило не ∕ догарок свічки і в самій сорочині незабаром опинилося в хижці.(О.Донченко.)

12. Визначте, у якому реченні вигуки пишуться через дефіс.

1.Ну, ∕ досить! Бувай ∕ здоров.(І.Франко.)

2.Там такий бенкет буде, що гай, ∕ гай!(Квітка-Основ’яненко.)

3.Коли це гусак як закричить: ге ∕ ге∕ ге ! – та крилами по воді ляп ∕ ляп∕ ляп.(Остап Вишня.)

4.”Минь, ∕ минь, ∕ минь”, - покликав теля Василько.(О.Донченко.)

Оцінки:

За 7 – 8 правильних відповідей – “3” ; за 9-10 – “4”; за 11 – 12 – “5”

Синтаксис і пунктуація

Просте речення.

Двоскладне речення.

І варіант

1.Доберіть і вкажіть правильний варіант завершення поданого незавершеного визначення однієї з мовних одиниць:

“Синтаксична одиниця, яка виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, що мислиться як реальна; бажана чи можлива або як необхідна, називається…

1)словосполученням, 2)фразеологічним зворотом, 3)реченням, 4)текстом, 5)словом”.

2.Доберіть правильний варіант продовження розпочатого речення: “За кількістю граматичних основ речення поділяються на…

1)двоскладні й односкладні; 2)розповідні, питальні і спонукальні; 3)окличні й неокличні; 4)прості й складні; 5)непоширені й поширені”.

3. Доберіть правильний варіант продовження розпочатого визначення члена речення: “Член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні і відповідає на питання хто? що?, називається…

1)підметом, 2)присудком, 3)додатком, 4)означенням, 5) обставиною”.

4.Визначте, яким є присудок у поданому речені:

1)простим; 3) складеним дієслівним; 3) складеним іменним.

Починав жевріти схід сонця.(Панас Мирний.)

5.Вкажіть речення, у якому підмет виражений неозначеною формою дієслова.

1.Синиця море запалила.(Нар. творчість.)

2.Боротись – значить жить.(І Франко.)

3.Хвальба сорочки не дасть.(Нар. творчість.)

4.Дехто ще зоставсь у гаю.(Леся Українка.)

6. Доберіть правильний варіант продовження розпочатого визначення члена речення: “Член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків, називається…

1)підметом, 2)присудком, 3)додатком, 4)означенням, 5) обставиною”.

7. Вкажіть речення, у якому подано означення.

1. Брехач з мухим слона зробить.

2.Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась.

3.Гарно пише, та брехнею дише.

4.Панська собака по-панськи й гавкає.

5.Удень душно, а вночі кусаються комарі.(З нар.творчості.)

8.Визначте, що означає виділена обставина:

1)місце, 2)час, 3)мету, 4) спосіб дії, 5)причини, 6)умови, 7)допуск.

Гнат зрадів, побачивши Настю та сина, і заплакав.

9.Знайдіть речення з прикладкою і виділіть його.

1.З листя з густим дзвоном падали краплини.(О.Донченко.)

2.Грицько, підстароста, дивувався тому багатству.(Панас Мирний.)

3.Володько вийшов у поле і пішов межею до Угорщини.(У Самчук.)

4.Полележало перед обличчям Володька, зоране, опоране, обведене дбайливо межами.(У.Самчук.)

10.Знайдіть речення, у якому між підметом і присудком пропущено тире.

1.За погані речі треба бити в плечі.(Нар. творчість.)

2.Збреше і оком не зморгне.(Нар. творчість.)

3.Наша ціль людське щастя і воля.(І.Франко.)

4.Порожній млин і без вітру меле.(Нар. творчість.)

11.Вкажіть речення, в якому прикладка пишеться через дефіс.

1.Село ∕ Глибоке при самому Дніпрі.(МаркоВовчок.)

2.Полк займав позицію коло станції ∕Фронтівка.(М.Островський.)

3.Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село ∕Семигори.(І.Нечуй-Левицький.)

4.Життя, неначе та Дніпро ∕ ріка колисало на хвилях Марка.

12. Визначте, яка з пунктуаційних помилок допущена в поданому реченні:

1)тире між підметом і присудком, 2) дефіс і лапки при прикладці, 3)кома при порівняльному звороті.

Бути чабаном це не прогулюватися з ґирлигою по степу та їсти кашу чабанську.(О.Гончар.)

13. Визначте, яка з пунктуаційних помилок допущена в поданому реченні:

1)тире між підметом і присудком, 2) дефіс і лапки при прикладці, 3)кома при порівняльному звороті.

Із степу як із вогкої печери тягло свіжою прохолодою.(О Гончар.)

Оцінки:

За 8 - 9 правильних відповідей – “3” ; за 10-11 – “4”; за 12 - 13 – “5”

ІІ варіант

1. Доберіть і вкажіть правильний варіант завершення поданого незавершеного визначення однієї з мовних одиниць.

Синтаксична одиниця, яка виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, що мислиться як реальна; бажана чи можлива або як необхідна, називається…

1)словосполученням, 2)фразеологічним зворотом, 3)реченням, 4)текстом, 5)словом.

2. Доберіть правильний варіант продовження розпочатого речення: “За будовою граматичної основи речення поділяються на…

1)двоскладні й односкладні; 2)розповідні, питальні і спонукальні; 3)окличні й неокличні; 4)прості й складні; 5)непоширені й поширені”.

3. Доберіть правильний варіант продовження розпочатого визначення члена речення: “Член речення, що означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є?

хто він такий? що він таке?, називається…

1)підметом, 2)присудком, 3)додатком, 4)означенням, 5) обставиною”.

4.Визначте варіант, де підмет підкреслено правильно.

1.Три шляхи широкії докупи зійшлися.(Т.Шевченко.)

2. Три шляхи широкії докупи зійшлися.(Т.Шевченко.)

3. Три шляхи широкії докупи зійшлися.(Т.Шевченко.)

4. Три шляхи широкії докупи зійшлися.(Т.Шевченко.)

5.Вкажіть речення із складеним іменним присудком.

1.Кожна лисиця свій хвостик хвалить.(Нар. творчість.)

2.Заліз у чужу солому, ще й шелестить.(Нар.творчість.)

3.Мені осіння ніч короткою здається.(Леся Українка.)

4.Свинячі очі болота не бояться. (Нар.творчість.)

6. Доберіть правильний варіант продовження розпочатого визначення члена речення: “Член речення, який визначає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?, називається…

1)підметом, 2)присудком, 3)додатком, 4)означенням, 5) обставиною”.

7.Вкажіть речення, у якому виділено додаток.

1.Який тебе ґедзь напав?

2.Сильний ведмідь, а дуги не зігне.

3.Верба хоч і товста, але зсередини пуста.

4.Дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться.

5.Без кінця воду варить.(З нар. творчості.)

8. Визначте, що означає виділена обставина:

1)місце, 2)час, 3)мету, 4) спосіб дії, 5)причини, 6)умови, 7)допуск.

Кінчивши з бур’янами, ланка поспішила обробити просо.(С.Скляренко.)

9.Знайдіть речення з неузгодженими означеннями і виділіть його.

1.По короткому часі паперу стало мало.

2.Мати підходила до нього, дивилась, зітхала й знову відходила.

3.Поля, мов озера топленого заліза.(У.Самчук, “Волинь”)

4.Серед майдану стояла прездорова сахарня на чотири поверхи.(І.Нечуй-Левицький.)

10.Визначте, у якому реченні з порівняльним зворотом пропущено кому.

1.Сашко поплівся до скирти і тільки просунув голову в своє кубло, одразу впав і заснув.(В.Близнець.)

2. Обертається все навкруги, коло сонця, коло Володька, коло батьківського ґрунту, що стелиться ось під ногами мов покірний раб.(У.Самчук.)

3.Вони наче гралися, наче здоганяли один одного.(В Близнець)

4.Марка знову підхопили чиїсь руки, кудись понесли і поклали на щось холодне.(М.Стельмах.)

11.Вкажіть речення, у якому прикладка помилково не взята в лапки.

1. Місто Ужгород знаходиться на заході України.

2.Учні йшли вулицею Хрещатик.

3.Станція метро Контрактова площа знаходиться в Подільському районі Києва.

4.Є багато пропозицій назвати місто Дніпропетроськ Січеславом.

12.Визначте, яка з пунктуаційних помилок допущена в поданому реченні:

1)тире між підметом і присудком, 2) дефіс і лапки при прикладці, 3)кома при порівняльному звороті.

Пішла в сад виноград до річки поточка, під калиною писала милому листочка.(Нар.творчість.)

13. Визначте, яка з пунктуаційних помилок допущена в поданому реченні:

1)тире між підметом і присудком, 2) дефіс і лапки при прикладці, 3)кома при порівняльному звороті.

Наш обов’язок з дитинства прищеплювати любов до природи, до рослин, до тварин.(Остап Вишня.)

Оцінки:

За 8 – 9 правильних відповідей – “3” ; за 10-11 – “4”; за 12 – 13 – “5”

Односкладні речення.Неповні речення.

І варіант

1.З’ясуйте, яке слово пропущено у визначенні одного з видів речень: “Речення, в якому головний член – підмет стверджує наявність предметів чи явищ, називається … ”:

1)означено-особовим ; 2)неозначено-особовим; 3)узагальнено-особовим; 4)безособовим; 5)називним; 6)неповним.

2. З’ясуйте, яке слово пропущено у визначенні одного з видів речень: “Речення, в якому головний член означає дію, яка виконується кожною особою, усіма і найчастіше виражається другою особою однини, називається … “

1)означено-особовим ; 2)неозначено-особовим; 3)узагальнено-особовим; 4)безособовим; 5)називним; 6)неповним.

3. З’ясуйте, яке слово пропущено у визначенні одного з видів речень: “Речення, в якому головний член означає дію, яка виконується певною сукупністю людейі виражається третьою особою множини, називається …”

1)означено-особовим ; 2)неозначено-особовим; 3)узагальнено-особовим; 4)безособовим; 5)називним; 6)неповним.

4.Визначте вид поданого речення, виділивши відповідну його назву:

1)означено-особове ; 2)неозначено-особове; 3)узагальнено-особове; 4)безособове; 5)називне; 6)неповне.

За всіх скажу, за всіх переболію…Глибинами не втану не змілію, верхів’ями розкрилено росту.(П.Тичина.)

5. Визначте вид поданого речення, виділивши відповідну його назву:

1)означено-особове ; 2)неозначено-особове; 3)узагальнено-особове; 4)безособове; 5)називне; 6)неповне.

Посадили над козаком явір та калину.(Т.Шевченко.)

6. Визначте вид поданого речення, виділивши відповідну його назву:

1)означено-особове ; 2)неозначено-особове; 3)узагальнено-особове; 4)безособове; 5)називне; 6)неповне.

Надворі смеркало і сутеніло(І.Нечуй-Левицький.)

7.З-поміж поданих речень вкажіть четверте “зайве”.

1.Брехливу собаку чути здалека.

2.Водить за ніс, а правди не скаже.

3.Спідтишка литки рве.

4.Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.(З нар.творчості.)

8.Визначте, який член речення пропущено:

1)підмет, 2)присудок, 3)означення, 4)додаток, 5)обставину.

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.(Нар. творчість.)

Оцінки: