19. Характеристика сфер фінансової системи України (фінанси держави, фінанси суб’єктів господарювання, фінанси домогосподарств, фінансовий ринок, міжнародні фінанси).

Фінансова система – це сукупність різних сфер і фінансових відносин, в яких формуються, розподіляються та використовуються грошові доходи, фонди, резерви.

Виділяють такі ланки фінансової системи України:

1) фінанси суб’єктів господарювання;

2) державні фінанси;

3) фінанси домогосподарств;

4) фінансовий ринок;

5) міжнародні фінансові відносини.

Фінанси суб’єктів господарювання призначені для забезпечення діяльності підприємств. Це економічні відносини на рівні окремих суб'єктів господарювання (юридичних осіб), пов'язані з формуванням, розподілом та використанням коштів у процесі здійснення господарської діяльності.

Державні фінанси – характеризують державну централізацію фінансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави. Державні фінанси включають бюджет, фонди цільового призначення і державний кредит. Фінанси державного сектора економіки включають ті ж відносини, що і фінанси будь-якого суб’єкта господарювання. Вони регулюються державою на підставі законів, так і у формі державного управління.

Фінанси населення (домогосподарств) — це економічні відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням грошових фондів, створених з особистих доходів населенням.

Міжнародні фінанси відображають рівень світового господарства і характеризують діяльність на цьому рівні як національних суб’єктів господарювання, так і держави.

Фінансовий ринок є важливою складовою частиною фінансової системи. Це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності. Він поділяється на дві ланки: ринок грошей і ринок капіталів.

Ринок грошей – це сфера, де можна їх купити. Його функціонування забезпечується насамперед кредитною системою – сукупністю кредитних установ, які здійснюють концентрацію тимчасово вільних грошових коштів та надання їх в кредит.

Ринок капіталів – це сфера торгівлі не лише грішми, а й правом власності. Інструментом на цьому ринку виступають акції.

20. Характеристика ланок державних фінансів (державний і місцеві бюджети, державні цільові фонди,державний і комунальний кредит ) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.

Державні фінанси — основний елемент структури фінансової системи. Його складовими є державний бюджет (основний фінансовий план держави за доходами та видатками), місцеві бюджети, державні цільові позабюджетні фонди і державний кредит.

У сфері державних фінансів провідну роль відіграють бюджети. Їх сукупність утворює бюджетну систему. До неї входять:

- Державний бюджет України;

- місцеві бюджети: бюджет Автономної Республіки Крим, обласні бюджети, районні бюджети, бюджети районів у містах, міські бюджети, бюджети міст Києва та Севастополя, сільські бюджети тощо).

З їх допомогою перерозподіляється майже половина валового внутрішнього продукту України. Головним джерелом доходів бюджетів є податки і обов'язкові збори та неподаткові надходження.

Централізовані і децентралізовані фонди цільового призначення являють собою грошові кошти, що мають цільове призначення і перебувають у розпорядженні центральних і місцевих органів влади. До них належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування , Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соц. захисту інвалідів, Фонд охорони навколишнього середовища, позабюджетні фонди місцевих рад та інші фонди.

Фінанси комерційних підприємств державної і комунальної форми власності служать основою формування фінансових ресурсів держави. Їх основною особливістю є діяльність на засадах комерційного розрахунку. Він передбачає відшкодування всіх витрат за рахунок власних коштів та надходжень від операційної, фінансової, інвестиційної та іншої діяльності для забезпечення розвитку і розширення виробництва та отримання прибутку.

Фінанси некомерційних підприємств, громадських організацій і доброчинних фондів обслуговують інфраструктуру невиробничого характеру. До некомерційних підприємств належать установи, які виконують роботи безкоштовно або за невелику плату, яка не відшкодовує їх витрат. Це, здебільшого, лікарні, школи, дитячі дошкільні заклади, музеї, бібліотеки тощо.

Державний кредит. Існування державного кредиту зумовлене постійною невідповідністю витрат і доходів Державного бюджету. Тому держава виступає як позичальник коштів у фізичних і юридичних осіб. Найважливішими формами державного кредиту є державні позики.

Державний кредит виступає у внутрішній і зовнішній формах. Наявність державного кредиту веде до державного боргу та вимагає додаткових витрат суспільства на його обслуговування.

21. Характеристика ланок фінансів суб’єктів господарювання (фінанси комерційних підприємств і організацій усіх форм власності, фінанси некомерційних установ і організацій) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.

Фінанси комерційних підприємств державної і комунальної форми власності служать основою формування фінансових ресурсів держави. Їх основною особливістю є діяльність на засадах комерційного розрахунку. Він передбачає відшкодування всіх витрат за рахунок власних коштів та надходжень від операційної, фінансової, інвестиційної та іншої діяльності для забезпечення розвитку і розширення виробництва та отримання при­бутку. Такі господарські суб'єкти працюють головним чином у сфері ма­теріального виробництва і торгівлі. Водночас у сучасних умовах господа­рювання окремі некомерційні суб'єкти ринку організовують свою діяльність на засадах комерційного розрахунку. Це, зокрема лікувальні, навчальні, видавничі та інші заклади.

Суб'єкти господарювання комерційного характеру діяльності виступають основними платниками податків і платежів до Державного бюджету та внесків і відрахувань до державних цільових фондів.

Фінанси некомерційних підприємств, громадських організацій і доброчинних фондівобслуговують інфраструктуру невиробничого ха­рактеру. До некомерційних підприємств належать установи, які вико­нують роботи безкоштовно або за невелику плату, яка не відшкодовує їх витрат. Це, здебільшого, лікарні, школи, дитячі дошкільні заклади, музеї, бібліотеки тощо. Головним джерелом їх фінансування є бюдже­тні кошти. Тому їх називають бюджетними.

Громадські організації і доброчинні фонди. До них належать до­бровільні об'єднання громадян за професіями та інтересами. Для них характерним є відсутність комерційної діяльності та відсутність дер­жавного фінансування. Головними джерелами їх доходів є вступні і членські внески, добровільні і спонсорські пожертвування. Громадські організації не можуть займатися комерційною діяльністю, але вони можуть мати у власності комерційні підприємницькі структури, які спрямовують частину своїх доходів на утримання таких організацій. Найпопулярнішими і найбільш масовими серед громадських організа­цій є політичні партії, профспілки, товариства діячів мистецтв, спорти­вні та інші організації. Кожна ланка фінансової системи самостійно підтримує еконо­мічні зв'язки з іншими ланками і, в першу чергу, з державними фінан­сами по лінії платежів і відповідних внесків та по лінії отримання від­повідних ресурсів.