1. Предмет науки про фінанси. Фінансові відносини на макро- та мікро-рівні.

2. Методологія фінансової науки. Методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід).

3. Методологія фінансової науки. Методи, що використовуються на теоретичному та емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, систематизація, узагальнення, моделювання).

4.Методологія фінансової науки. Методи емпіричного дослідження(спостереження,експеримент, вимірювання, оцінювання, порівняння, візуально-графічні методи).

5. Фінансові категорії, поняття і терміни.

6. Історичні передумови виникнення фінансів. Етапи їх розвитку.

7. Фінанси як економічна категорія (об’єкт, суб’єкти, сутність).

8. Функції фінансів, їх зміст.

9.Розвиток фінансів у країнах Давнього Сходу та Римській імперії (Спарта, Аттика, Афіни).

10.Доходи та видатки феодальної держави(Франція, Німеччина, Італія).

11.Фінанси феодальних міст (Ам’єн, Тулуза, Магдебург, Генуя, Флоренція та ін.).

12. Фінанси в умовах становлення (період первісного накопичення капіталу).

13. Фінанси в період розвитку капіталізму (індустріальний період, ФПГ).

14. Розвиток фінансів у постіндустріальній економіці (ТНК,ТНБ).

15. Теорії державних фінансів англійської класичної політекономії (У. Петті, А. Сміт, Д.Рікардо ).

16. Концепція державних фінансів Дж. М. Кейнса.

17. Фінансова наука в умовах демократизації суспільства (теорії суспільного вибору В.Паретто, Дж. Б’юкенен, ідеї А. Вагнера).

18. Фінансова система як взаємодія ланок фінансових відносин. Організаційна будова фінансової системи.

19. Характеристика сфер фінансової системи України (фінанси держави, фінанси суб’єктів господарювання, фінанси домогосподарств, фінансовий ринок, міжнародні фінанси).

20. Характеристика ланок державних фінансів (державний і місцеві бюджети, державні цільові фонди,державний і комунальний кредит ) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.

21. Характеристика ланок фінансів суб’єктів господарювання (фінанси комерційних підприємств і організацій усіх форм власності, фінанси некомерційних установ і організацій) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.

22. Характеристика ланок фінансового ринку (РЦП, кредитний ринок, валютний ринок, ринок фінансових послуг ринок дорогоцінних металів) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.

23. Характеристика ланок міжнародних фінансів(фінанси міжнародних організацій, фінанси міжнародних фінансових інституцій, фінанси ТНК, фінанси інших суб’єктів ЗЕД, міжнародний фінансовий ринок) та їх взаємозв’язок з іншими ланками фінансової системи України.

24. Фінансова криза. Ознаки наявності кризи. Причини їх виникнення.

25. Фінансова наука – основа фінансової політики.

26. Фінансова політика – складова політики держави.

27. Основні напрямки фінансової політики . Головна мета.

28. Сутність фінансової стратегії та фінансової тактики.

29. Сутність бюджетної політики.

30. Сутність податкової політики.

31. Сутність грошово-кредитної політики.

32. Сутність митної політики.

33. Сутність боргової політики.

34. Сутність інвестиційної політики.

35. Сутність фінансового механізму, його складові (фінансові методи, фінансові інструменти, фінансові важелі, нормативно-правове забезпечення).

36. Фінансові важелі та фінансові інструменти (податкові пільги, норми амортизації, фінансові резерви, стимули, санкції, штрафи, ліміти, пеня тощо).

37. Нормативно-правове забезпечення фінансового механізму.

38. Сутність фінансового права (суб’єкти, джерела фінансового права).

39. Економічна сутність податків: визначення поняття, характеристика функцій.

40. Характеристика елементів оподаткування (суб’єкт, об’єкт, база, одиниця оподаткування, ставка).

41. Класифікація податків.

42. Характеристика видів податків в залежності від форми оподаткування (пряма, непряма).

43. Характеристика видів податків в залежності від об’єкта оподаткування (на доходи, на споживання, на майно).

44. Характеристика видів податків в залежності від державних структур, що їх встановлюють (загальнодержавні, місцеві).

45. Характеристика податку на прибуток підприємств (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).

46. Характеристика податку на доходи фізичних осіб (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).

47. Характеристика податку на додану вартість (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).

48. Характеристика акцизного податку (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).

49. Характеристика мита (ідентифікація за класифікацією, суб’єкти, об’єкт, ставка, особливості справляння).

50. Сутність податкової системи (система оподаткування, платники податків, контролюючі органи).

51. Принципи побудови податкової системи України (єдність, стабільність, раціональність, ефективність, централізація).

52. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби в Україні (суб’єкти податкової роботи, система органів державної податкової служби ).

1. Предмет науки про фінанси. Фінансові відносини на макро- та мікро-рівні.

Фінансова наука є специфічною сферою суспільних економічних відносин. Вона вивчає процеси і явища, пов’язані із формуванням і розподілом фінансових ресурсів. Фінансові ресурси – це сукупність грошових фондів, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового внутрішнього продукту (ВВП) за певний період. В залежності від рівня, на якому проходить формування і використання фінансових ресурсів, їх поділяють на: централізовані (макрорівень) – утворюються на рівні держави, окремих адміністративно-територіальних одиниць, об’єднань, міністерств (державний бюджет України, позабюджетні фонди спеціального призначення: фонд загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття, фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, пенсійний фонд тощо); децентралізовані (мікрорівень) – створюються окремими суб’єктами господарювання, а також фізичними особами (фонд коштів на розвиток і вдосконалення виробництва, резервний фонд, фонд розвитку персоналу, фонд соціального забезпечення, фонд виплати дивідендів, заощадження домогосподарств як інвестиції фінансового ринку тощо). Фінансова наука вивчає також питання встановлення раціонального співвідношення між централізованими та децентралізованими фінансовими ресурсами. Так, наприклад, високий рівень податків приводить до зростання фінансових ресурсів держави і в той же час до зменшення фінансових ресурсів суб’єктів господарювання. Це негативно впливає на результати діяльності останніх, знижує зацікавленість у досягненні кращих результатів.

Отже, Предметом фінансової науки є сукупність фінансових відносин, що пов’язані із створенням та використанням фондів фінансових ресурсів. А якщо виходити з того, що фінансові ресурси – величина завжди обмежена як на державному рівні, так і на рівні підприємницьких структур та домогосподарств, то виникає питання їх ефективного використання для найкращого задоволення потреб суспільного добробуту, кожного господарюючого суб’єкта, громадянина. Фінансова наука має дати відповідь на питання – «як і в яких формах повинні створюватися та використовуватися фонди фінансових ресурсів для загальносуспільних потреб?»

2. Методологія фінансової науки. Методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід).

Фінансова наука виступає органічною складовою економічної науки. Проте, коло її наукових досліджень обмежується вивченням фінансових явищ, пов’язаних із розподільчими та перерозподільними процесами. Методологія1 фінансової науки як і будь-якої науки взагалі – це вчення про принципи побудови, форми, способи пізнання, методи2. Фінансова наука використовує методи пізнання фінансів, що умовно можна поділити на три групи: 1) методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід);2) методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, систематизація, узагальнення, моделювання); 3) методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, вимірювання, оцінювання, порівняння, візуально-графічні методи).Таким чином розглянемо методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження: індукція - Рух думки від одиничного до загального, від знання нижчого рівня до знання вищого рівня. Дедукція - Рух думки від загального до одиничного. При використанні даного метода робиться певне припущення, яке потім перевіряється або аналізується на фактичних матеріалах і матеріалах спостережень та логічних міркувань. Системний підхід -Об’єкт дослідження розглядається як система, що об’єднує певну множину взаємодіючих елементів в єдине ціле; взаємозв’язок системи і її складових підпорядковується діалектиці цілого і частинного, загального і окремого. Поступово розвиваючись, фінансова наука набула і розвинула свій понятійний апарат, визначила фінансові категорії, фінансові терміни, які в абстрактно-теоретичній формі характеризують різні сторони реальної фінансової дійсності.Поняття – форма мислення, що відображає суттєві властивості, зв’язки і відносини предметів і явищ (бюджетний процес, фінансові потоки, страхування).Категорії – (грецьк. – висловлювання, ознака) – найбільш фундаментальні поняття, що відображають суттєві загальні властивості. Категорії утворились як результат узагальнення історичного розвитку пізнання і суспільної практики.Основними категоріями фінансів є: податок, ціна, кредит, дохід, бюджет