7.6. Методи видобування ембріонів

Ефективність трансплантації ембріонів у значній мірі залежить від досконалості посованого методу видобування їх з геніталій донора. Із сказаного вище можна : "йти висновок, що на 4-5-ту добу основна кількість ембріонів у великої рогатої • ~оби попадає в ріг матки. Проте суперовуляція значно розтягується в часі і не всі іріони одночасно з'являються у розі матки, частина з них може затримуватися в Ьшроводі до 8-го дня. Поступово ембріони переміщаються від верхівки рогу матки : його середньої і передньої частини.

Змінюється з часом і життєздатність ембріонів. У яйцепроводі практично всі вони шага нормальними, проте в міру переміщення їх у матку і збільшення строку пе-

213

—1 1 -

Розді;

ребування їх в умова маткового середови­ща (що не повністк відповідає віку усіх ембріонів), зрости кількість дегенерова-них ембріонів.

До середині;

Рис. 44. Гумовий катетер для нехірургічного вимивання

ембріонів:

1 - гумова трубка, 2 - надувна кулька, 3 - отвори для введення та виведення рідини, 4 - гумова "заглушка", 5 - сталевий стилет, 6, 7 - надувний канал, 8 - розширення каналу, 9 - зовнішній кінець катетера із замковим вузлом (10).

70-х років ембріони у корів видобували головно хірургічнії-.: методом, вимиваючі; їх з яйцепроводу чи рогу матки, залежне від часу вимивання При цьому користу­валися одним з трьох доступів: розрізом верхнього склепіння піхви з використанням спеціального приладу (ефеменатора) або без нього; лапаротомією по білій лінії живота із застосуванням наркозу; лапаротомієк з боковим розрізом в ділянці голодної ямки під місцевою анестезією.

Із запропонованих для хірургічного видобування ембріонів інструментів найпри-датнішим виявився прилад Роуса і Даулінга, основою якого є гумовий катетер з на­дувною кулькою в кінцевій частині, привідним та відвідним каналом.

Згодом запропоновано досконаліші металеві, гнучкі, пластмасові та гумові катетери Найширшого розповсюдження набув двоканальний урологічний катетер Фолея, в про­світ якого перед застосуванням встановлюють гнучкий металевий стилет (рис. 44).

Для вимивання ембріонів користуються розчинами, які подібні за своїм складом до секрету матки (рідина Дюльбекко, середовища Ігла, Паркера, ТМС-199, Хема-10, Протасова, Менезо та ін.). Найбільш розповсюдженим є фосфатно-буферне сере­довище (ФБС) Дюльбекко, до 1 л якого перед застосуванням додають 40 г бичогс альбуміну, 1,0 г глюкози, 0,036 г пірувату натрію та 100 тис. ОД пеніциліну (калієва сіль). Осмотичний тиск розчинів повинен бути 300 міліосмоль, рН 7,2-7,6.

Хірургічне видобування ембріонів з рогів матки шляхом лапаротомії по білій лінії. Витримують тварину два дні на голодній дієті, вводять їй внутрішньом'язовс для заспокоєння ромпун чи комбелен. Фіксують на операційному столі в спинном} положенні і проводять операцію під загальним наркозом. Підготувавши операційне поле, розрізають черевну стінку по білій лінії довжиною 15-20 см спереду молочно: залози, виводять назовні один ріг матки з яйцепроводом і яєчником і підраховують в ньому кількість жовтих тіл. Фіксують тіло матки в раневому отворі, проколюють стін­ку рога матки біля біфуркації гострим гемостатичним пінцетом і вводять через утво-

214

Трансплантація ембріонів

рений отвір стерильний катетер Фолея з надувною кулькою, нагнітають в неї повітря і приступають до вимивання ембріонів матковим чи матково-трубним методом. В пер­шому випадку проколюють верхівку рога матки тупою голкою з оливою для введення промивної рідини і вводять у просвіт рога порційно 120-140 мл рідини Дюльбекко. Збирають промивну рідину через катетер Фолея в стерильну посудину. Аналогічно чинять з другим рогом матки.

При матково-трубному промиванні (застосовується на 3-5-й день після осіменін-ня) тупу голку з еластичним шлангом вводять в ампульну частину яйцепроводу і про­мивають так же.

Закінчивши промивання, опускають матку на своє місце, перевіряють правиль­ність розміщення її рогів, зрошують черевну порожнину фізіологічним розчином, впорскують у неї 1 млн ОД пеніциліну та стрептоміцину, розчинених в 20 мл новока­їну. Накладають кетгутні шви на очеревину, м'язи разом з підшкірною клітковиною, припудрюють поверхню рани порошком трициліну, накладають шовковий шов на шкіру, обробляють її 10 %-ним розчином йоду і обробляють клейовим аерозолем.

Хірургічне видобування ембріонів з рогу матки через лапаротомію в області голодної ямки (справа чи зліва). Даний метод значно простіший, менш трудомісткий : може проводитися під місцевою анестезією. Премедикація у даному випадку вклю­чає внутрішньом'язове введення ромпуна, епідуральну ін'єкцію новокаїну, паралюм-бальну та інфільтраційну анестезію 20 %-ним розчином новокаїну по лінії розрізу.

Фіксують тварину в станку, готують операційне поле і роблять вертикальний розріз :лкіри, підшкірної клітковини та м'язового шару довжиною 15 см на віддалі 8 см спе­реду лінії колінного суглоба між зовнішнім горбом клубової кістки і заднім краєм ре­бра, на 10 см нижче поперечно-реберних відростків поперекових хребців. Підтягують гемостатичним пінцетом очеревину, розрізають її ножицями, розширюють розріз паль­цями і вводять руку в черевну порожнину. Захоплюють великим та вказівним пальцями один ріг матки, підтягують його у просвіт розрізу, підраховують кількість жовтих тіл та проводять вимивання ембріонів спочатку з одного, а тоді з другого рога матки, як описано вище. Завершують операції так же, як при лапаротомії по білій лінії живота.

Кращих результатів досягають при вимиванні ембріонів з рога матки з боку роз-рву, оскільки до протилежного рога важко добратися.

Після операції залишають тварину під наглядом протягом двох тижнів, після чого ::-::мають шви.

Хірургічний метод видобування ембріонів через розріз верхнього склепіння ліхви (трансвагінальний метод). Фіксують тварину в станку і підраховують (рек-ииьно) кількість жовтих тіл у кожному яєчнику, наводять туалет перинеальної об-всті, проводять епідуральну анестезію, забинтовують корінь хвоста, відводять його вбік і зрошують внутрішню поверхню піхви 2 %-ним розчином діоциду.

Старанно миють і обробляють руки, беруть скальпель, затискають його між скла­деними конусом пальцями і вводять руку в піхву. Роблять з одного боку шийки матки ИВраоназальний розріз склепіння піхви довжиною 2-3 см. Виймають з піхви скаль-

215

Розділ '

пель, вводять через розр:: в черевну порожнину спо­чатку два пальці, потім ре­шту і тоді цілу руку, спеці­ально підготованою тупок голкою (діаметром 1-2 мм проколюють біля біфуркації іпсілатеральний ріг матки (що з'єднаний з яєчником, в якому виявлені жовті тіла і вводять через утворений отвір кінець катетера з на­дувною кулькою для вими-

Рис. 45. Схема нехірургічного вимивання ембріонів. ^вання ембріонів. Наггата- ють в кульку 7-10 см³ пові­ тря і за допомогою шприца вливають в ріг матки теплу (37 °С) промивну рідину і відсмоктують її назад.

Вимивання ембріонів з геніталій вбитих тварин виявляється ефективним, якшс після забою пройшло не більше 2-2,5 годин.

Нехірургічне добування ембріонів.

Хірургічні методи добування ембріонів складні та трудомісткі; їх можна застосо­вувати у однієї тварини не більше трьох раз. Тому в практичних умовах звичайно ко­ристуються нехірургічним методом, що базується на введенні в матку приладу через закриту шийку матки. Метод можна застосовувати безпосередньо на фермі, на 7—8-й день після осіменіння. Голодна витримка тварин не обов'язкова.

При цьому користуються металевими гнучкими, пластмасовими, латексними, гу­мовими двоканальними чи триканальними катетерами. Особливе значення тут має техніка "м'якого" проходження інструментом шийки матки.

Робота виконується групою з трьох чоловік: оператор і два помічники. Заводять ко­рову в манеж, фіксують її в станку, звільняють пряму кишку від калових мас, визначають стан статевих органів та кількість жовтих тіл у кожному яєчнику. Правда, яєчники важко пальпуються і точно встановити кількість жовтих тіл, без відповідного досвіду, не легко.

Наводять туалет перинеальної області і роблять епідуральну анестезію, вводячи 5 мл 2 %-го розчину новокаїну, ксилокаїну чи медокаїну або 8-10 мл 2 %-го розчину прокаїну. Для зняття напруження кишки можна ввести внутрішньом'язово 0,5-0,7 мл ромпуна чи 0,7-1,0 мл комбелену.

Беруть чистий стерильний катетер, вставляють у його простір металевій стилет і вводять його в піхву в напрямку шийки матки. Ліву руку вводять у пряму кишку, про­мацують нею катетер, скеровують його кінець в устя шийки матки, захоплюють її ру­кою і натягують обережно на катетер. Після цього просовують катетер на всю глибин} в іпсілатеральний ріг матки, виймаючи обережно стилет. Помічник нагнітає в кульку

216

~рансплантація ембріонів

10—15 см³ повітря і, з'єднавши зовнішній кінець катетера з наповненим промивною рідиною 50-мілілітровим шприцом, вводить його вмістиме у порожнину рога мат­ки і відсмоктує назад. Оператор при цьому легко масажує ріг матки і дещо підіймає його верхівку. Зливши обережно промивну рідину по стінці в стерильний циліндр чи мензурку і, накривши її стерильною фольгою, помічник знову набирає свіжу порцію - зчину в шприц і промиває ним ріг матки і т. д.

На один ріг матки витрачають до 500 мл рідини. При цьому слід уникати зворот­ного введення відсмоктаної рідини та попадання в неї крові. Введена кількість ріди­ни повинна відповідати кількості відсмоктаної. Якщо промивна рідина втрачається і проходить мимо кульки, то збільшують в ній тиск повітря, проте при надмірному тиску повітря можуть виникати розриви слизової оболонки.

Закінчивши промивання одного рога матки, випускають з кульки повітря і вводять І ::г суміш антибіотиків, розчинених у 20 мл 0,5 %-го розчину новокаїну. Після цього беруть інший стерильний катетер, вводять його в такій же послідовності в другий ріг шахи і промивають його.

Збирають промивну рідину в стерильний мірний циліндр чи ділильну лійку і на­вівають фольгою.

Є повідомлення (В. та Л. Мадісон), що від однієї корови вимили 37 ембріонів, з їкігх 26 виявилися придатними для пересаджування та заморожування.

У телиць внаслідок щільного закривання шийки матки після охоти нехірургічне ■шивання ембріонів буває важким, особливо, коли для вимивання ембріонів засто-. вують товстий французький катетер з телескопічним зондом та системою проточ­не шлангів. В подібних випадках перед введенням катетера попередньо розширюють І :гзікальний канал за допомогою металевого чи скляного дилятатора. Промивна ріди­ні при цьому самопливом поступає у матку і повертається у збірну посудину. Під час ■ра :ивання матки будь-яким методом потрібно постійно контролювати положення ка­пера, який скороченнями міометрію поступово переміщається з рога в тіло матки.

У наведеній таблиці зроблено порівняння хірургічного і нехірургічного методів намивання ембріонів (за А. Брендом).

До головних невдач, що трапляються при вимиванні ембріонів, можна віднести:

> іноді не вдається пройти катетером цервікальний канал. У подібних випадках :._."-тосовують сакральну анестезію, теплі зрошення шийки матки, ін'єкції аналогів ТіТ-Рна, ханегіфу та ін.;

> важко виймається стилет з введеного катетера - необхідно підібрати до нього нстилет;

> при застосуванні малих катетерів у телиць іноді його наконечник закупорю­ йся слизом, що перешкоджає витіканню промивної рідини;

> при надмірному чи швидкому наповнені кульки повітрям можуть спостеріга- : і проколи чи розриви ендометрію, внаслідок чого промивна рідина проникає під

] : не витікає;

217

Розділ

> при інтенсивному промиванні рогів матки, стисканні їх руками може також пошкоджуватися слизова оболонка матки і в промивній рідині з'являється кров.

Таблиця 13 Порівняльна оцінка методів вимивання ембріонів

Хірургічні методи	Нехірургічні методи
Переваги
Донор нерухомий.	Донор відносно нерухомий.
Забезпечення стерильності.	Можливість пересаджування в умовах
	ферми.
Безпосереднє маніпулювання з маткою.	Не потрібне голодне витримування.
Точна оцінка стану яєчників.	Менші затрати часу.
Потрібна невелика кількість промивної	Немає хірургічного ризику.
рідини.
Недс	ліки
Утворення спайок.	Необхідна висока техніка маніпулювання
	з рогами матки.
Ризиковане застосування загального	Потрібно біля 500 мл промивної рідини
наркозу.	на один ріг.
Складності застосування методу у	Важко забезпечити стерильність.
лактуючих тварин.
Необхідне складне хірургічне	Іноді неможливо пройти цервікальний
обладнання.	канал.
Потрібне голодне витримування тварин.

Вирішуючи питання про кратність використання донорів, виходять з того, що їх реакція на гормональні препарати не завжди буває однаковою. Лише, у незначної час­тини тварин рівень овуляції утримується на одному рівні, у других він поступово знижується, у третіх - має форму ввігнутої кривої, четверті - постійно реагують міні­мальним числом овуляцій і п'яті - взагалі не реагують. Все це слід враховувати.

Окремі автори (Н. П. Кириловаз співавторами) повідомляють, що із збільшенням числа овуляції знижується заплідненість яйцеклітин і зменшується кількість нормаль­них ембріонів. У однієї вибракованої голштинської корови з надоєм за п'яту лактацію 8 713 кг молока автори за 6 вимивань з інтервалом 60 днів отримали 84 ембріони, з яких лише 33 були придатними для пересаджування та заморожування.

Крісті з співробітниками у досліді на 14 донорах за 10 циклів суперовуляції отри­мали в середньому по 10,2 ембріони за одне вимивання, які розміщувались в порядку проведення дослідів таким чином: 14,25; 10,9; 11,5; 10,5; 11,4; 11,6; 10,0; 0; 7,0; 6,5; 8,2. Тобто поза всякою закономірністю.

218

Трансплантація ембріонів