Адреси класів d та е

Класи D та Е починаються там, де закінчується клас С; потрібно сподіватися, що це інтуітивно зрозуміло. Адреси класу D завжди приймають наступну форму:

1110bbbb.bbbbbbbb.bbbbbbbb.bbbbbbbb

Форма адрес класу Е така: 11110bbb.bbbbbbbb.bbbbbbbb.bbbbbbbb

Клас D призначено для групових адрес, які забезпечують користувачам можливість "сумісного використання" од­нієї IP-адреси (що є прямим порушенням правил для класів А, В и С) та отримання мережею одного й того ж широкомовленевого повідомлення за час однієї передачі. Збереження пропускної здатності пояснює значимість групових адрес для передачі потокових даних, таких як відео- або телеконференцій, а також інформації, яка має інте­рес для багатьох користувачів, наприклад — оновлень таблиць маршру­тизації. В діапазон адрес класу D входять значення від 224.0.0.0 до 239.255.255.255.

Адреси класу Е передбачені виключно для експериментального застосування. Їх діапазон — від 240.0.0.0 до 247.255.255.255.

Мережеві, широкомовленеві, групові та інші спеціальні ip-адреси

В звичайних ситуаціях, коли IP-пакет переміщується від відправника до отримувача, мережева частини адреса направляє трафік з мережі відправника в мережу отримувача. Хостовая частина адреси використовується тільки в тому випадку, якщо відправник и отримувач знаходяться в одній физичній мережі або підмережі. Хоча під час більшості передач від машини до машини фрейми можуть переходити із мережі в мережу, майже всі такі передачі здійснюються з целью перемістити пакет як можна ближче до мережі призначення. В локальних мережах, хоча там можуть проходити будь-які види трафіка, окремі хости звичайно зчитують тільки вхідний трафик, який або адресовано їм, або обов’язковий для прочитанняґ з інших причин (наприклад, коли широко­мовленеве повідомлення адресоване службе,яка працює на даному хості). Розглядаючи способи обчислення числа доступних адрес в діапазоні числових значень IP, ми казали, що із загального числа можливих адрес, необхідно відняти 2, так як будь-яка IP-адреса, що містить в хостовій частині тільки нули (наприклад, 10.0.0.0 для приватної IP-адреси класу А), позначає адресу самой мережі. Мережева ад­реса не в змозі ідентифікувати окремий хост в мережі, тому що вона ідентифікує мережу в цілому.

Крім мережевої, "інша адреса", яку не можна застосовувати для ідентифи­кації окремого хоста мережі, — та, що містить в хостовій частині тільки одиниці, наприклад 10.255.255.255 (в двійковому представленні — 00001010.11111111.11111111.11111111) для мережі класа А 10.0.0.0.

Спеціальний тип адреси, який називається широкомовленевою адресою (broadcast address), представляє мережеву адресу, яку повинні зчитувати всі хости мережі. В сучасних мережах широкомовленеві адреси ще застосовуються, але вони виникли в той час, коли мережі були малі і обмежені, і такі "підручні" повідомлення могли запропонувати зручний спосіб запита служб, коли визначений сервер не можна було явно ідентифіку­вати. В деяких ситуаціях — наприклад, коли DHCP-кліент відсилає повідомлення DHCP Oner— широкомовлення має місце в сучасних мережах TCP/IP; тим не менш, широкомовленевий трафік тепер рідко пересилається з однієїй фізичної мережі в іншу, залишаючись в більшості випадків виключно локальною формою мережевого трафіка.

Структури широкомовленевих пакетов

У широкомовленевих IP-пакетів є два поля адреси призначення: поле адреси призначення Канального рівня, адрес 0xFF-FF-FF-FF-FF-FF(широкомовленева адреса, пред­ставлена шістнадцятеричним значенням, про що свідчать символи 0х на початку строки) і поле адреси мережі призначення, десяткова IP-адреса призначення 255.255.255.255. Це широкомовленевий DHCP-пакет (Dynamic Host Configuration Protocol, протокол динамічної конфігурації хоста).

Структури багатоадресних пакетів та групових адрес.

Коли хост використовує службу, яка застосовує групову адресу (таку, наприклад, як 224,0.0.9, призначену для оновлення маршрутів по про­токолу RIPv2), він підписується на "прослуховування" цієї адреси, рівно як і своєї власної унікальної провідної адреси (і широкомовленевої адреси). Такий хост, кріме того, повинен повідомити своєму ІР-шлюзу (IP gateway) (це маршрутизатор — router — або інший пристрій, який буде пересилати трафік в фізичну мережу хоста) про те, що він зареєстрований і направлений на дану службу, після чого цей пристрій буде пересилати широкомовленевий трафік в потрібну мережу (інакше трафік, про який іде мова, в ній ніколи не з’явиться). Реєстрація повідомляє мережевій інтерфейснійй платі про необхідність пере­силати пакети, відправлені на дану адресу, IP-стеку, щоб їх зміст можна було зчитати, і предписуєт IP-шлюзу пересилати такий тра­фік в фізичну мережу, де розташується очікуваний мережевий інтерфейс. Без такої явної реєстрації трафік або ігнорується, або стає недоступним. Організація з присвоення імен і номерів в мережі Internet (ICANN) контролює розподілення групових адрес.