- •Операційні системи виконують дві основні функції:
- •Розширює можливості машини
- •Керує ресурсами
- •Історія появи ос
- •Третє, 1965-1980, інтегральні схеми і багатозадачність
- •Команди керування файловою системою ос Unix
- •Лекція №3
- •Лекція №4
- •Vliw - … послідовність команд і підкоманд; команди використовуються декілька під команд, що «розпаралелюють».. Тому процесу легше жить
Лекція №1
Л-ра: Оліфер; все шо найдем.
Поняття операційної системи (ОС). Історія розвитку ОС.
Розташування ОС у загальній структурі комп’ютера
Програми-застосунки: Браузер, наприклад
Системні програми: компілятори, редактори, інтерпретатори команд, операційна система
Обладнання, апаратура: фізичні пристрої, мікроархітектура, машинна мова
Операційна система – те програмне забезпечення, котре працює або завантажується у режимі ядра, тобто є захищене від втручання користувача.
Різновиди програмного забезпечення
Системне ПЗ: операційні системи; окремі утиліти (робота з диском, файлові системи, антивірусні програми і т.д.); системні ПЗ для організації роботи прикладного ПЗ, написаного на мові високого рівня (компілятори, інтерпретатори тощо)
Прикладне ПЗ
Системи і мови програмування
Операційні системи виконують дві основні функції:
Розширює можливості машини
Архітектура більшості комп’ютерів на рівні машинної мови примітивна та незручна для роботи. Програма, що приховує істину про ПЗ і представляє простий список іменованих файлів, котрі можна читати і записувати, і є ОС. ОС усуває не лише необхідність роботи з дисками і представляє простий інтерфейс, але і приховує багато «неприємної» роботи з перериваннями, лічильниками часу, організаціями пам’яті та іншими елементами нижнього рівня. Тобто, у будь-якому випадку абстракція, яку пропонує операційна система, набагато простіша і зручніша, ніж робота з обладнанням. З точки зору користувача ОС виконують функції розширеної машини або віртуальної машини, котрі проще програмувати і з якими легше працювати, ніж безпосередньо з апаратурою. Тобто, ОС надає ряд можливостей, які можуть використовувати програми за допомогою спеціальних команд, які називаються системними викликами. Ця концепція – зверху вниз.
Керує ресурсами
Концепція знизу вверх, у відповідності з другим «підходом» робота ОС полягає у забезпеченні організованого і контрольованого розподілу процесора, пам’яті і пристрої введення-виведення між різноманітними програмами. Управління ресурсами включає у себе їх мультиплексування (розширення) двома способами: у просторі або часі.
Операційна система представляє собою…
структурне визначення – комплекс взаємопов’язаних програм, який діє як інтерфейс між за стосунками і користувачами з одного боку, і апаратурою комп’ютера з іншого боку;
функціональне – комплекс взаємопов’язаних програм, що виконує дві основні функції: ефективне управління ресурсами комп’ютера і створення зручного інтерфейсу між комп’ютером та користувачем. Або: Ос це є системне програмне забезпечення, що забезпечує керування ресурсами комп’ютера і надає прикладному ПЗ стандартні функції, доступні через певний інтерфейс.
Історія появи ос
ОС – найбільш близьке до апаратури ПЗ, тому етапи розвитку ОС тісно пов’язана з етапами розвитку техніки.
Покоління:
Перше, 1945-1955, електронні лампи і комутаційні панелі
Лампові машини: нема розподілу роботи у середовищі працюючих з нею, програмування – лише на машинній мові, і так як ОС ще не з’явилися, то всі задачі організації обчислювального процесу виконувалися вручну.
Друге, 1955-1965, транзистори і системи пакетної обробки
Комп’ютери стали більш надійними, їм стало можливим «довірити» виконання дійсно практично важливих задач, з’явилися перші алгоритмічні мови і заодно – транслятори. Процесор – доволі дорогий пристрій (простоює більшість часу), низька ефективність його використання означала низьку ефективність використання комп’ютера у цілому, тому було розроблено системи пакетної обробки для вирішення цієї проблемки.
Характеристики систем пакетної обробки (кожна задача виконується повністю, максимальна пропускна здатність (?)):
Плюс – підвищення ефективності використання комп’ютера
Мінус – програмісти-користувачі втратили можливість безпосереднього доступу до комп’ютера, що знижало ефективність їх роботи – внесення будь-якого виправлення вимагало набагато більше часу, ніж при роботі з пультом.