Маршрутизатори

Міжмережева взаємодія між різними мережами досягється з допомогою маршрутизаторів, які зв’язують підмережі. Далі перераховані основні функції маршрутизатора.

1. Забезпечення зв’язку між мережами.

2. Забезпечення маршрутизації та доставки даних між процесами на кінцевих системах, підключених до різних мереж.

3. Забезпечення цих функцій таким засобом, щоб не вимагалось ніякої зміни мережевої архітектури в будь-якій з підключених під­мереж.

Третя функція передбачає, що маршрутизатор повинен пристосовувати різні мережі одна до одної в наступних напрямках:

• Схеми адресації. Мережі можуть використовувати різні схеми присвоєння адрес пристроям. Наприклад, ЛОМ IEEE 802 використовує 48-бітову двійкову адресацію для підключаємих пристроїв, мережа ATM звичайно використовує десяткову адресацію з 15 цифр (кодується з допомогою 4 бітів на 60-бітову адресу). Повинні забезпечуватись деякі форми адресації ГМ, а також служба каталогів (directory service).

• Максимальний розмір пакета. Пакети з однієї мережі можуть розбиватися на більш дрібні частини, які повинні передаватися в іншу мережу. Такий процес називається сегментуванням або фрагментацією. Наприклад, Ethernet встановлює максимальний розмір пакета в 1500 байтів; мак­симальний розмір пакета в 1600 байтов властивий мережам із ретрансляцією кадрів. Пакет, який передається із мережі з ретрансляцією кадрів з допомогою маршрутизатора в ЛОМ Ethernet, повинен фрагментуватися на дві частини меншого розміру.

• Інтерфейси. Апаратні та програмні інтерфейси відрізняються для різних мереж. Концепція маршрутизатора не повинна залежати від цих відмінностей.

• Надійність. Різні мережеві сервіси можуть забезпечувати як надійні наскрізні канали, так і ненадійні сервіси. Дія маршрутиза­торів не повинна залежати від надійності мережі.

Вищеперераховані вимоги найкраще виконуються в міжмережевому протоколі, наприклад IP, який реалізовано на всіх кінцевих системах та маршрутизаторах.

Приклад межмережевого обміну

На рис. 2.16 представлено конфигурацію, яку ми будемо використовувати для иллюстрації взємодієї протоколів для міжмережевого обміну. Ми маємо сервер, підключений до ATM ГОМ, ра­бочу станцію, підключену до ЛОМ IEEE 802 та маршрутизатор, який зв’язує ці дві мережі. Маршрутизатор буде забезпечувати зв’язок між сервером та робочою станцією, що дозволить цим кінцевим системам іг­норувати деталі проміжних мереж.

На рис. 2.17—2.19 представлені звичайні етапи передачі блока даних, наприклад файла або Інтернет-сторінки від сервера через інтрамережу и, нарешті, додатку на робочій станції. В цьому прикладі повідомлення передається тільки через один маршрутизатор. Перед тем як дані можуть бути передані, додаток і транспортні рівні на сервері вста­навлюють із відповідним рівнем на робочій станції необхідні основні правила сеансу зв’язку. Сюди входять використовуваний символьний код, метод контроля помилок та ін. На кожному рівні для цієї мети використовується протокол, який потім активується в процесі передачі повідомлення

8