Тема 7. Продукція: сутність, різновиди та конкурентоспроможність План самостійної роботи

1. Класифікація продукції ш економічним призначенням.

2. Номенклатура та асортимент продукції. Показники обсягу продукції.

3. Планування матеріально-технічного забезпечення під­приємства основними засобами, сировиною та продуктами.

4. Планування обсягів закупівель окремих видів сільсь­когосподарської продукції та загального обсягу заготівельного обороту. Планування обсягу переробки сільськогосподарської продукції.

5. Якість продукції, її оцінка та рівень якості.

6. Практичне завдання. Розрахунок виробничої потуж­ності підприємства. Розрахунок можливого обсягу виробни­цтва продукції за наявною потужністю підприємства.

Планування товарних запасів та товарного забезпечення.

Розрахунок виробничої потужності кухні та пропускної спроможності обідньої зали. Планування забезпечення закладу ресторанного господарства сировиною та продуктами. Планування обсягів закупівель окремих видів сільсько­господарської продукції та загального обсягу заготівельного обороту. Планування обсягу переробки сільськогосподарської продукції.

Форма роботи: вивчення теоретичного матеріалу; вико­панії» практичного завдання.

Література: 5; 7; 11-14; 16; 18-20.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Класифікація продукції за економічнім призначенням

У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага.Отже, останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною із допомогою знарядь праці до своїх потреб. Результат праці здебільшого матеріалізується у вигляді конкретного продукту (продукції, виробу). Продукція, що виготовляється, протягом певного часу перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це називається незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим до споживання продуктом (виробом).

У промисловому виробництві результатом (продуктом) праці є продукція, на підприємствах транспорту - відповідний обсяг виконаної роботи (перевезених вантажів або пасажирів на певну відстань), а в установах зв'язку та банках - надані фізичним і юридичним особам послуги. Іноді продукт праці є водночас і виробленою продукцією, і виконаною роботою, і наданою послугою (наприклад, полагоджений годинник або телевізор, відремонтоване взуття тощо).

Загальновідомо, що більшість продуктів праці є придат­ною для різних сфер і способів використання в народному господарстві. Наприклад, збіжжя може бути сировиною для виробництва борошна, виготовлення пива або горілки, може використовуватися як корм для худоби чи посівний матеріал. Продукт праці, що існує в готовій для споживання формі, може стати сировиною для іншого продукту (наприклад, виноград - для виготовлення виноградного соку, вина). Чи стане конкретна споживна вартість засобом виробництва або кінцевим предметом споживання, цілком залежить від її функції та місця в процесі праці. Предмети праці, що підлягають обробці в процесі виробництва і змінюють свою форму, перетворюються на продукти праці, котрі розподіляються на засоби виробництва та предмети споживання, стосовно суспільного виробництва в цілому вони називаються продукцією відповідно І та II підрозділів, а у промисловості - продукцією груп "А" і "Б".

Засоби виробництва, у свою чергу, поділяються на засоби праці та предмети праці, а предмети споживання - на продо­вольчі і непродовольчі товари. Такий поділ продукції класифі­кує її за ознакою економічного призначення.

їїНинішній 2. Номенклатура та асортимент продукції Ноніїшньн оОі н.'у їїінніукціі

Дим іііі н імки характеристики продукції (робіт, послуг) ирним'їмг кінчений мас застосування системи вимірників її (їх) пґи ніу Іи умои товарного виробництва та ринкової економіки піп импінена продукція, виконана робота або надана послуга є ктаром. котрий має не лише споживну вартість, а й вартість (мітку вартість).

Для постійного й повного задоволення потреб ринку планування та облік товарів, що їх виготовляють на продаж, здійснюється в натуральних (фізичних) і вартісних (грошових) вимірниках. Важливо зазначити, що міру задоволення потреб ринку можна охарактеризувати, виходячи, насамперед, із показників обсягу товарів певної номенклатури та асортименту в натуральному вигляді.

Номенклатура продукції - це перелік найменувань виро­бів, завдання з випуску яких передбачено планом виробництва продукції.

Асортимент - це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що різняться за відповідними техніко- економічним показниками (за типорозмірами, потужністю, продуктивністю, дизайном тощо).

Номенклатура та товарний асортимент включають стару продукцію, попит на яку зберігається, а також нову продукцію, дослідні зразки принципово нових виробів.

Вимірниками обсягу продукції в натуральному виразі є конкретні фізичні одиніщі - штуки, тонни, метри тощо. У практиці планування та обліку обсягу продукції іноді використовують умовно-иатуральні (наприклад, умовні банки консервів, умовні листи шиферу, штуки цегли) і подвійні натуральні показники (наприклад, виробництво сталевих труб може вимірюватися тоннами та метрами, тканин - погонними і квадратними метрами).Обсяг продукції у вартісному виразі на більшості підприємств різних галузей виробничої сфери визначається показниками товарної, валової, чистої продукції.

Товарна продукція є майже скрізь застосовуваним вартіс­ним показником, що дає змогу підсумовувати виготовлення різних видів продукції і завдяки цьому визначати загальний обсяг виробництва на певному підприємстві, а також обчислю­вати низку макроекономічних та узагальнювальних похідних показників розвитку народного господарства. Це, власне, загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених на продаж або для реалізації різним споживачам.

Показник валової продукції, окрім елементів, які входять до складу товарної продукції, включає також зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини й матеріалів замовника та деякі інші елементи, залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства. До того ж, динаміка залишків незавер­шеного виробництва враховується лише на тих підприємствах машинобудування та металообробки, де тривалість виробничого циклу для переважної більшості видів продукції перевищує два місяці. Варто також зауважити, що обсяг товарної та валової продукції виробничого об'єднання, у складі якого підприємство або інші виробничі ланки перебувають на самостійному балансі, визначається підсумовуванням відповідних показників цих підприємств (ланок).

З метою більш повної характеристики динаміки вироб­ництва продукції та показників його ефективності (насамперед, продуктивності праці) за складання виробничої програми під­приємства роблять також розрахунки чистої продукції. За вихід­ну базу для її обчислення беруть обсяг товарної продукції, з вартості якої виключають матеріальні витрати та суму аморти­заційних відрахувань, тобто вартість так званої уречевленої продукції, що її виробляє підприємство. За економічним змістом показник чистої продукції відбиває наново створену на підпри­ємстві вартість і завдяки цьому характеризує результати вико-

13

ристання саме власного трудового потенціалу. Відтак показник чистої продукції доцільно застосовувати для об'єктивної оцінки рівня ефективності виробничо-господарської діяльності підпри­ємства.

Проте міру задоволення ринкового попиту на ту чи іншу продукцію відбиває не обсяг її виробництва в натуральному та вартісному виразах, а обсяг фактично реалізованих (проданих) виробів. З огляду на цю важливу обставину варто визначити й контролювати також планові (очікувані) та фактичні обсяги реалізованої продукції.

Плановий (очікуваний) показник реалізованої продукції визначають, виходячи з передбаченого виробничою програмою підприємства на відповідний рік обсягу товарної продукції, з урахуванням зміни залишків, нереалізованих на початок і кінець розрахункового періоду, а фактичний — після оплати споживачем (замовником) вартості продукції та надходження відповідних грошових сум на банківський рахунок постачальника.

Питання 3. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства основними засобами, сировиною та продуктами

Матері&тьно-технічне забезпечення (МТЗ) - це спосіб організації діяльності підприємства, що дозволяє об'єднати зусилля різних одиниць, які виготовляють та реалізовують товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовує фірма для реалізації своїх економічних цілей. В процесі свого функціонування підприємству потрібен цілий комплекс матеріально-технічних засобів. Процес матеріально-технічного забезпечення виробни­цтва направлений на своєчасне постачання на склади підпри­ємства або відразу на робочі місця потрібних відповідно до бізнес-плану матеріально-технічних ресурсів. До складу матері­ально-технічних ресурсів входять: сировина, матеріали, що комплектують вироби, технологічне устаткування і техноло­гічне оснащення (пристрої, ріжучі та вимірювальні інструменти).

14

нові транспортні засоби, навантажувально-розвантажувальпе устаткування, обчислювальна техніка та інше устаткування, а також паливо, енергія, вода.

Успішне рішення цих питань покликана забезпечити служба матеріально-технічного забезпечення підприємства, яка займається розрахунком потреб підприємства в різних матеріалах, а також визначає джерела їх покриття.

Планування матеріально-технічного забезпечення вироб­ництва включає комплекс робіт із аналізу питомих витрат матеріальних ресурсів за звітний період, використанню техно­логічного устаткування та оснащення, прогнозуванню і нормуванню окремих видів ресурсів на плановий період, розробці матеріальних балансів за видами ресурсів, джерелами надходження і вище переліченими напрямами використання.

В умовах ринку у підприємств виникає право вибору постачальника, а значить, і право закупівлі ефективніших матеріальних ресурсів. Це примушує постачальницький персо­нал підприємства уважно вивчати якісні характеристики продукції, що виготовляється різними постачальниками. Критеріями вибору постачальника можуть бути надійність постачання, можливість вибору способу доставки, час на здійснення замовлення, можливість надання кредиту, рівень сервісу.

План МТЗ підприємства є його матеріальним балансом, у якому зведені всі розрахунки потреби в матеріальних ресурсах, необхідних для забезпечення виробничого процесу (витратна частина), наявність залишків на планований період, а також визначені джерела постачання (прибуткова частина). Основні показники плану МТЗ, а також зв'язок між ними можна відобразити рівнянням:

Р + З = О + Р +В

¹ пен ' ~>нор ^ож -'-'>

де Р„ен - потреба в матеріальних ресурсах на виробничо- експлуатаційні потреби;

З_нор - запаси нормовані;

0_ож - залишки очікувані, тобто фактичні запаси, які є на підприємстві на якийсь певний період;

15Е - економія;

В - план ввезення.

У лівій частині рівняння відображається загальна потреба в матеріальних ресурсах, в правій - джерела покриття цієї потреби.

План матеріально-технічного забезпечення підприємства здійснюється в такій послідовності:

• підготовча робота (забезпечення блаиками-формами, інструктаж тощо);

• визначення джерела забезпечення потреби в матеріалах;

• розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;

• розробка норм виробничих запасів.

Питання 4. Планування обсягів закупівель окремих видів сільськогосподарської продукції та загального обсягу заготівельного обороту. Планування обсягу переробки сільсь­когосподарської продукції

В умовах переходу до ринкової економіки планування - певна ділова політика підприємства. У процесі своєї діяльності заготівельно-переробне підприємство повинно визначити:

• номенклатуру та обсяг закупівель сільськогосподар­ських продуктів і сировини;

• ринок збуту закупленої продукції - регіональний, внут­рішній, зовнішній;

• шляхи використання наявних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства;

• кінцеві результати, яких необхідно досягти для забез­печення фінансової сталості конкурентоспроможності.

На даному етапі розвитку держави головною метою планування є забезпечення максимальної суми доходів і прибутку.

Завдання планування показників обсягів заготівельно- переробного підприємства:

• встановлення економічно обґрунтованих, максимально реальних обсягів заготівель і реалізації кожного виду сільсько­господарських продуктів і сировини;

• своєчасне доведення планів до безпосередніх виконав­ців і розробка системи заходів щодо економічної зацікавленості в їх реальному виконанні;

• організація контролю за виконанням планів закупівель і реалізації.

Плани розробляються працівниками економічної служби і затверджуються директором.

При плануванні обсягів закупівель і реалізації використо­вуються такі методи планування, як:

• метод техніко-економічних розрахунків грунтується на використанні нормативів, середніх величин, показників попередніх періодів. Використання цього методу можливе, коли між плановими показниками є математична залежність;

• балансовий метод використовується для ув'язки попиту і пропозиції, обсягу закупівель, реалізації та залишків, обсягу виробництва і ресурсів окремих видів продуктів та сировини;

• досвідно-статистичний метод планування використо­вується, коли немає можливості використати два попередніх методи, при незначних обсягах закупівель окремих продуктів і сировини. Цей метод ґрунтується на обліку закономірностей і тенденцій за попередні роки та оцінці перспектив у плановому періоді з урахуванням зміни попиту і пропозиції.

При плануванні обсягів закупівель і реалізації використо­вуються матеріали аналізу показників за попередні періоди. Береться до уваги прогноз розвитку сільського господарства, окремих категорій господарств, кредитно-фінансової системи, задоволення потреб населення в окремих сільськогосподарських продуктах за рахунок власного виробництва на присадибних ділянках, у садових і городніх товариствах, прогноз зміни грошових доходів населення, платіжної спроможності підприємства тощо.

Планові обсяги закупівель і реалізації заготівельно-пере­робного підприємства визначаються його потребами.

Вони включають:

• обсяг державного замовлення окремих видів продуктів і сировини;

• потреби торгівлі, ресторанного господарства і пере­робних підприємств, з якими укладено угоди;

• потреби іноземних партнерів.

Після визначення обсягу сільськогосподарської продукції для задоволення всіх потреб визначають можливості закупівель необхідної кількості продукції, розраховують ресурси в розрізі окремих категорій сільськогосподарських підприємств, досягнутий рівень освоєння ресурсів і можливості його підвищення.

Складність економічного обгрунтування планів на сучас­ному етапі полягає в нестабільності економіки, зниженні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції селянськими, фермерськими господарствами, асоціаціями, кооперативами, товариствами платоспроможного попиту на продукти сільського господарства.

Методика розрахунків обсягів закупівель залежить від виду продукції, організації закупівель, категорії господарств, стану матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів, забезпе­ченості заготівельниками й низки інших чинників.

Після розрахунку обсягів закупівель кожного виду про­дукції в натуральних показниках планують обсяг заготівельного обороту. Він розраховується шляхом множення планової кіль­кості па закупівельні ціни, що склалися в доплановому періоді. Загальний обсяг заготівельного обороту отримують як суму заготівельних оборотів з окремих видів продуктів і сировини. Економічно обґрунтований план закупівель і реалізації забез­печує ритмічну й ефективну роботу підприємства, визначає його місце на ринку сільськогосподарської продукції, конкуренто­спроможність.

Питання 5. Якість продукції, її оцінка та рівень якості

Кожен виріб є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і відповідають певним потре­бам людини. Корисність будь-яких речей відображає їх споживну вартість.

Споживну вартість певного товару має бути оцінено, тобто має бути визначено його якість. Отже, поняття "споживна вартість виробів" і "якість виробів" безпосередньо пов'язані між собою. Проте ці поняття не є тотожними, оскільки та сама спо­живна вартість може бути корисною не однаковою мірою. На відміну від споживної вартості, якість продукції характеризує міру її придатності для споживання, тобто кількісний аспект суспільної споживної вартості.

Якість як економічна категорія відображає сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Крім поняття "якість", існує поняття "технічний рівень" певних видів продукції. Це поняття за змістом вужче, ніж попереднє, оскільки охоплює сукупність лише техніко-експлу- атаційних характеристик. Його показники встановлюються за проектування (розробки) переважно нових знарядь праці (машин, устаткування, приладів, транспортних засобів тощо) і відображаються в спеціальних картах технічного рівня, які використовуються в процесі вивчення ринку та визначення попиту на нові товари, складання бізнес-планів, рекламних матеріалів тощо.

Об'єктивна необхідність забезпечення належної якості в процесі проектування, виготовлення й використання нових ви­робів ініціює застосування у виробничо-господарській діяльнос­ті підприємства певної системи показників, що дає змогу визначати та контролювати рівень якості всіх видів продукції.

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придат­ності того чи іншого виду продукції для задоволення конкрет­ного попиту на неї при порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання.

Оііішііі мій н' м продукції передбачає визначення іі(н ииіиі їйи о ні/иии іки о, перепек і иниоі о та оптимального її рІМИІМ

,І<Н ігінннітн ршепь якості певного виробу знаходять ііПчіи іцчііімм иниріїїіич дня його вимірювання показників, не по- рііінммпчн іч її відповідними показниками аналогічних виробів. Минкгігіімм лосонюпюго рівня якості є недостатнім, оскільки і нмі по еоиі абсолютні значення вимірників якості не інтиііріїжаїоіі. міри її відповідності сучасним вимогам, тому одночлени визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найкращих вітчизняних та зарубіжних аналогів.

11 роте рівень якості продукції під впливом науково- технічного прогресу і вимог споживачів має постійно збільшуватися. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрями і темпи розвитку науки та техніки. Для нових видів продукції і, насамперед, знарядь праці доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво та використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Питання 6. Практичне завдання. Розрахунок виробни­чої потужності підприємства. Розрахунок можливого обсягу виробництва продукції за наявною потужністю підприєм­ства.

Планування товарних запасів та товарного забезпе­чення.

Розрахунок виробничої потужності кухні та пропуск­ної спроможності обідньої зали. Планування забезпечення закладу ресторанного господарства сировиною і продуктами.Планування обсягів закупівель окремих видів сільсько­господарської продукції та загального обсягу заготівельного обороту. Планування обсягу переробки сільськогосподарської продукції