Тема 2. Критерії та фактори конкурентоспроможності План

1. Поняття критеріїв та факторів конкурентоспроможності.

2. Критерії конкурентоспроможності.

   1. Рівень якості товару.

   2. Рівень новизни товару.

   3. Імідж товару.

   4. Інформативність товару.

   5. Ціна споживання.

3. Фактори конкурентоспроможності товарів.

1. Поняття критеріїв та факторів конкурентоспроможності.

Критерій конкурентоспроможності – це якісна і (або) кількісна характеристика продукції, яка є підставою для оцінки її конкурентоспроможності.

По відношенню до кількості характеристик, що враховуються при оцінці конкурентоспроможності розрізняють: одиничний критерій конкурентоспроможності; комплексний критерій конкурентоспроможності.

Одиничний критерій конкурентоспроможності – одна з простих характеристик, що визначають конкурентоспроможність, продажна ціна, ступінь автоматизації.

Комплексний критерій конкурентоспроможності – сукупність характеристик, що визначають конкурентоспроможність.

До комплексних критеріїв конкурентоспроможності відносяться груповий критерій конкурентоспроможності та узагальнений критерій конкурентоспроможності.

Груповий критерій конкурентоспроможності – це комплексний критерій, який відноситься до групи характеристик, що визначають конкурентоспроможність товару з того чи іншого боку (інформативність, рівень якості, імідж, рівень новизни, ціна споживання).

Узагальнений критерій конкурентоспроможності – це комплексний критерій конкурентоспроможності, за яким приймають рішення про результати оцінки конкурентоспроможної продукції (рівень конкурентоспроможності, рейтинг товару).

Фактор конкурентоспроможності – безпосередня причина, наявність якої необхідна і достатня для зміни одного або декількох критеріїв конкурентоспроможності.

Одна і та ж характеристика під кутом зору різних суб’єктів ринку може виступати або як фактор, або як критерій (виробничий, збутовий, ринковий).

2. Критерії конкурентоспроможності.

2.1. Рівень якості товару.

Якість (відповідно до ДСТУ 2925-94 “Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення”) – це сукупність характеристик продукції (процесу, послуги), яка стосується її здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби.

Відповідно до ІSО 8402-86, якість – сукупність властивостей та характеристик продукції або послуги, яка надає ім. Можливість задовольняти обумовлені або передбачувані потреби.

У пояснені вказується, що при укладанні контракту потреби чітко обумовлюються, а передбачувані потреби повинні бути чітко встановлені та визначені. Потреби виражаються у властивостях та кількісних характеристиках цих властивостей і можуть включати: функціональну придатність; експлуатаційну готовність; безпеку; надійність; ремонтопридатність; економічні фактори; захист оточуючого середовища.

На якість продукції або послуги впливають такі взаємозалежні види діяльності, як: проектування; виробництво; процес обслуговування або ремонту.

Економічне досягнення задовільної якості включає сукупність всіх етапів петлі якості (маркетинг, проектування і т.д.)

Петля якості (спіраль якості) (відповідно до ДСТУ 3230-95 “Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення”) – концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях від визначення потреб до оцінювання ступеня їх задоволення. (Спіраль якості – є схематичною моделлю взаємозалежних видів діяльності, які впливають на якість продукції або послуги на різних стадіях від визначення потреби до оцінки її задоволення).

Конкурентоспроможність будь якого товару визначається сукупністю лише тих його властивостей, які представляють інтерес для покупця і забезпечують задоволення даної потреби, а інші параметри, що виходять за вказані рамки, при оцінці враховуватись не повинні.

Під інтегральним показником якості розуміють відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на її створення та експлуатацію або споживання. Однак параметри продукції, що відображають її ефект для виробника, часто не представляють інтересу для споживача (наприклад, виробнику вдалося знизити енергоємність та працеємність виробництва виробу, але привабливість виробу з точки зору споживача від цього не підвищиться).

Невірним буде ототожнювати термін “конкурентоспроможність” з термінами “рівень якості” та “технічний рівень продукції”.

Рівень якості продукції (згідно з ДСТУ 2925-94) – це відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників.

Технічний рівень продукції також є відносною характеристикою якості, основаною на співставленні значень показників, які характеризують технічну досконалість оцінюваної з відповідними базовими значеннями цих показників.

Порівняння з базою – необхідний елемент оцінки як рівня якості, так і технічного рівня. Вибір продукції, що приймається за базу порівняння, є достатньо складним моментом.

Для достовірної оцінки технологічного рівня та рівня якості продукції необхідна об’єктивна та достовірна інформація, котра, як правило, відсутня.

При оцінці рівня якості виникають складнощі, пов’язані з неспівставністю значень показників рівня якості для однієї й тієї ж продукції на різних стадіях її життєвого циклу при використанні різних баз порівняння.

Для оцінки конкурентоспроможності необхідно спів ставити параметри виробу, що аналізується та параметри товару-конкурента з рівнем, завданим потребою покупця, а після цього порівняти одержані показники.

З точки зору якості порівнянню підлягають лише однорідні товари. В цьому випадку групи виробів класифікуються за показниками, що характеризують не лише основні галузі їх застосування, а й низку конструктивних та технологічних особливостей, що ще більше звужує рамки класифікації.

З позицій оцінки конкурентоспроможності, в якій за базу порівняння береться конкретна потреба, можливо співставлення й неоднорідних товарів, оскільки вони представляють собою різні способи задоволення однієї й тієї ж потреби.

Між поняттями “якість”, “технічний рівень” та “конкурентоспроможність” існує взаємозв’язок :

1. всі вони служать для оцінки результатів конкретної праці;

2. визначаються через сукупність властивостей товару.

3. являють собою динамічні характеристики, які змінюються з розвитком суспільних потреб і технічного прогресу.

Під конкурентоспроможністю слід розуміти характеристику продукції, яка відбиває її відмінності від товару-конкурента як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення.

Таким чином:

• конкурентоспроможність будь-якої продукції може бути визначена лише в результаті її порівняння з іншою продукцією і таким чином є відносним показником;

• за своєю сутністю вона відображає відмінність продукції від товару-конкурента за степенем задоволення конкретної суспільної потреби;

• для того, щоб визначити конкурентоспроможність будь-якого об’єкту, необхідно непросто порівняти його з іншими товарами за ступенем їх відповідності конкретній суспільній потребі, але також врахувати при цьому витрати на маркетинг і витрати споживача на придбання та використання продукції для задоволення своєї потреби.

Якість – успіх будь-якої справи, будь це виробництво, надання послуг чи підприємництво. Якість в кінцевому рахунку визначає культуру суспільства та свободу людини.

“Доброякісність – ворота до майбутнього” (М. Реріх).

Сучасна концепція якості орієнтована на повне задоволення запитів споживачів, якими, в широкому розумінні цього слова, є всі люди.

Якість продукції є найточнішим індикатором стану економіки. Нинішні господарська криза в Україні достатньо повно характеризується хронічним погіршенням якості товарної продукції та послуг.

Між тим світовий ринок орієнтований зараз перш за все та головним чином на якість товарів, що постачаються. Більш ніж на 80% споживачів в США при виборі товару віддають перевагу його якості, а не ціні. Ще в середні 70-х років таких було лише 30%. Тому інтеграція України в світову економіку неможлива без ефективного вирішення проблеми якості.

Рівень якості дозволяє співставити корисність конкуруючих товарів.

Показник якості продукції – це кількісна характеристика однієї або декількох властивостей продукції, що становлять її якість. Показник якості кількісно характеризує ступінь придатності продукції задовольняти визначені потреби. Не всі кількісні характеристики-параметри є показниками якості. Це пов’язано зі специфікою і галуззю застосування товару. Наприклад, такий параметр фарби, як жаростійкість покриття, не є показником якості фарби для підлоги, але є головним показником якості фарби для обробки електричних плит. Такі параметри товарів, як розмір одягу та взуття, не характеризують якість цих товарів, а визначають їх вибір для заданих умов експлуатації.

Вимоги до якості можуть бути обов’язкові та носити добровільний характер.

Обов’язкові вимоги повинні неухильно виконуватись усіма державними органами, суб’єктами господарської діяльності, організаціями та установами незалежно від їх підпорядкування та форм власності.

Встановлюють обов’язкові вимоги органи виконавчої влади, що приймають закони, державні стандарти, СанПіН.

Рекомендовані вимоги, що містяться в нормативних документах, повинні обов’язково виконуватись суб’єктами господарської діяльності, якщо це передбачено договорами або технічною документацією виробника продукції.

Залежно від характеру задач, які вирішують ся при оцінці рівня якості, показники якості класифікують за рядом ознак.

За кількістю властивостей, що характеризуються: одиничні; комплексні.

За формою: абсолютні; відносні.

За видом властивостей, які характеризуються: показники призначення; ергономічні; надійності; безпеки; екологічні; естетичні.

Одиничний показник стосується однієї з властивостей товару: ширина тканини, покривність лакофарбового матеріалу.

Комплексний показник відноситься до декількох властивостей товару і може мати різний ступінь “агрегації” (узагальнення).

Комплексний груповий показник являє функцію від одиничних показників. Наприклад, в комплексному естетичному показникові ЛФП агрегована група одиничних показників – колір, глянс, клас покриття.

Узагальнений комплексний показник може розраховуватись на основі комплексних групових показників надійності, призначення, безпеки тощо.

Різновидом комплексного показника є інтегральний показник якості.

Абсолютний показник якості являє собою фактичне значення показника якості і виражається в натуральних (бал, кг/см³, м) та вартісних одиницях.

Відносний показник якості – відношення абсолютного показника оцінюваного товару до абсолютного показника аналога.

Визначення рівня якості товарів складається з наступних етапів:

1. Визначення номенклатури показників якості товару;

2. Визначення числових значень показників якості;

3. Визначення значущості показника якості товару;

4. Розрахунок комплексного узагальненого показника якості товару;

5. Визначення рівня якості оцінюваного товару.

Будь-яке визначення показника якості включає два елемента:

• отримання інформації про фактичне значення показника якості (первинна інформація);

• співставлення отриманої інформації з встановленими вимогами з метою оцінки відповідності.

Залежно від джерела та способу отримання первинної інформації розрізняють наступні методи:

• органолептичний (візуальний, смаковий, аудіометод);

• вимірювальний,

• реєстраційний (підрахунок витрат);

• розрахунковий (ціна споживання, ресурсозбереження, коефіцієнт вагомості, комплексний показник якості);

• експериментальний (дослідна експлуатація (носіння));

• аналітичний.

Ступінь важливості показників оцінюється коефіцієнтом вагомості.

Методи визначення вагомості різні. Широко застосовують експертні методи, зокрема, метод рангів.

Розрахунок відносного показника якості з використанням одиничних показників називають диференційним методом оцінки рівня якості товару.

В результаті оцінки рівня якості товарів даним методом приймають наступні рішення:

 рівень якості оцінюваного товару вище або рівний рівню якості товару-конкурента, якщо всі значення відносних показників більше або рівні одиниці;

 рівень якості оцінюваного товару нижче рівня якості товару-аналога, якщо значення оцінюваного товару нижче якості товару-конкурента.

У випадках, коли частина відносних показників більше або дорівнює одиниці, а частина – лише одиниці, необхідно застосувати комплексний, або змішаний метод оцінки рівня якості товару.

Комплексний метод оцінки якості ґрунтується на застосуванні комплексного узагальненого показника якості товару.

Комплексний узагальнений показник може бути виражений:

 головним показником, який відображає основне призначення товару;

 інтегральним показником якості;

 середнім зваженим показником якості.

Останній застосовується найчастіше.