Структура підприємств та організацій України за формами власності (на початок року)

Рік	Усього (одиниць)	За формами власності (відсотків до підсумку)
		Приватна*	Державна	Комунальна
1997	615686	84,2	8,6	7,2
2001	834886	87,2	5,2	7,6
2002	889330	87,7	4,9	7,4
2003	935578	87,9	4,5	7,5
2004	981054	88,1	4,4	7,5
2005	1023396	88,3	4,2	7,5

*Приватна власність включає приватну власність фізичних та юридичних осіб, власність господарських товариств і кооперативів України, власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

Приватними підприємствами і організаціями в Україні виготовляється переважна частина продукції та послуг. Так, у промисловості, на яку в 2007 р. припадало 50% випуску продукції та послуг країни, приватними підприємствами було вироблено понад 85%. У приватному секторі зайнято майже 50% найманих працівників.

Для розвитку національної економіки істотне значення має структура організаційно-правових форм господарства, оскільки саме вона визначає джерела, масштаби, спосіб залучення та використання інвестицій – основної умови економічної діяльності.

Дані табл. 7.7. показують, що впродовж 2001—2008 рр. в організаційній структурі національної економіки скоротилася питома маса державних підприємств майже на 50%, іноземних підприємств — на 38%, акціонерних товариств — на 36%, кооперативів — на 21,8%, фермерських господарств — на 8,8%. Водночас зростає частка товариств з обмеженою відповідальністю, установ, закладів та громадських організацій.

В цілому ж, можна зазначити, зміни у структурі організаційно-правових форм господарювання за вказаний період характеризуються відносно стабільними тенденціями.

Таблиця 7.7.

Структура організаційно-правових форм господарювання

Організаційно правові форми	2001	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Фермерське господарство	4,62	4,89	4,78	4,67	4,56	4,39	4,21
Приватне підприємство	23,02	24,35	23,37	23,25	23,18	28,8	22,7
Державне підприємство	1,19	0,91	0,82	0,76	0,70	0,64	0,60
Комунальне підприємство	1,64	1,62	1,64	1,61	1,55	1,47	1,40
Іноземне підприємство	0,29	0,27	0,23	0,23	0,21	0,20	0,18
Акціонерне товариство	4,19	3,74	3,53	3,38	3,17	2,91	2,69
Товариство з обмеженою відповідальністю	26,58	27,92	28,65	29,60	30,44	31,10	32,11
Товариство з додатковою відповідальністю	0,08	0,07	0,07	0,06	0,06	0,06	0,06
Повне товариство	0,23	0,21	0,20	0,19	0,18	0,17	0,16
Командитне товариство	0,09	0,07	0,07	0,06	0,06	0,05	0,05
Кооператив	3,58	3,35	3,02	2,95	2,87	2,77	2,80
Організація (установа, заклад)	8,31	8,09	8,18	8,12	8,01	8,83	8,57
Громадська організація	3,48	3,91	4,10	4,22	4,35	4,47	4,62

Особливо гострою і соціально небезпечною є проблема зростаючої диференціації доходів населення України. Так, співвідношення 10% населення, що має найвищий рівень доходів і 10% населення, що має найнижчий їх рівень у 1993 р. становить – 6,7:1, у 1998 р. – 16:1, у 2007 р. – 30:1. У США цей розрив (децільний коефіцієнт) становить – 8,9:1, у Великобританії – 6,8:1, у Франції – 6,5:1, в Італії – 6,0:1, у Німеччині 5,7:1, в Японії – 4,3:1 [9].

Важливим для аналізу соціальної структури економіки є також розподіл населення за групами (класами, верствами), що відображає становище людей у суспільстві. Та соціальна структура, що офіційно представлялася у колишньому СРСР (два дружні класи – робітники і селяни та одна верства – інтелігенція) не відповідає сучасним умовам. Уявлення про сучасну соціальну структуру населення України, як і інших пострадянських держав, ще не сформувалися. Однак певні розробки на цю тему є. Так, російський учений А.В.Дмітрієв виділяє п’ять основних груп: адміністративна правляча еліта; робітничий клас; інтелігенція; «нова буржуазія»; селянство [14]. Кожна з цих груп має додаткові підрозділи. Окрім того, тут не враховані такі вагомі і постійно зростаючі групи, як декласовані елементи і представники кримінальних структур.

Удосконалення соціальної структури економіки вимагає :

• ефективних змін у системі власності: оптимізацію частки державного сектору, удосконалення його функціонування; розвитку малого і середнього бізнесу; формування в якості пріоритетної змішаної форми власності; формування ефективних власників;

• регулювання доходів населення, усунення великої диференціації доходів населення, подолання бідності;

• формування в якості найбільш чисельного середнього класу, суттєвого зменшення маргінальних та кримінальних елементів у структурі населення.

Зовнішньоекономічну структуру економіки можна характеризувати аналізуючи структуру експорту, структуру імпорту або співвідношення експорту і імпорту. Зупинимося на аналізі структури експорту, яка характеризує роль країни у міжнародній галузевій спеціалізації, яка може мати різну спрямованість (машинно-технологічну або сировинну) залежну від переважання частки продукції обробної промисловості чи сировини, матеріалів, енергоносіїв у її експорті. Звичайно, переважання машинно-технологічної спрямованості свідчить про високий науково-технічний рівень національної економіки, а наявність сировинної спрямованості - здебільшого про низький рівень економічного розвитку країни.

Основу товарної структури експорту України традиційно складають сировинні товари, передусім, продукція металургії, хімічної промисловості, мінеральні продукти та продукт рослинного походження (рис. 7.4.).

Рис. 7.4. Товарна структура експорту України у І півріччі 2008 р.

Дані, відображені на рис. 7.4., показують що у І півріччя 2008 р. в структурі експорту нашої країни 45,1 % складали недорогоцінні метали та вироби з них, причому левова частка припадає на чорні метали (чавун, сталь, прокат), 11,7 % припадало на продовольчі товари та сільськогосподарську сировину, 10,2 % складали мінеральні продукти, 9,7 % - продукція хімічної промисловості, пластмаси та каучук. Експорт продукції машинобудівної галузі складав лише 16,1 %.

Вкрай мізерною є присутність України на ринках динамічної продукції з високою часткою доданої вартості, постачання якої на світовий ринок уможливило б значно наростити обсяги вітчизняного експорту (табл. 10.4.).

Аналіз товарної структури експорту України свідчить, що глобалізація для неї проходить у вигляді ресурсного пограбування. Реалізована в нашій країні практика традиційної індустріальної модернізації веде до хронічного відставання і низького рівня міжнародної конкурентоспроможності середньо розвиненої країни як сировинного придатка передових західних країн.

Структура імпорту – відображає залежність національної економіки від світової у ресурсах, товарах і послугах, які країна не виробляє, або виробництво яких у цій країні є неефективним. Особливе значення при аналізі структури імпорту має питома вага паливно-сировинних матеріалів та кінцевої продукції, що дає можливість оцінити рівень економічного розвитку країни.

Товарна структура імпорту України у І півріччі 2008 р. відображена на рис. 7.5.

Рис. 7.5. Товарна структура імпорту України у І півріччі 2008 р.

Дані рис. 7.5. свідчать про значну залежність України від імпорту мінеральних продуктів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів. Це обумовлюється, насамперед, потребами вітчизняного експортного виробництва (табл.. 7.8).

Таблиця 7.8.