2. Сутність, принципи, напрямки та засоби інвестиційної політики

Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій з метою отримання прибутку і/або досягнення іншого корисного ефекту.

Інвестиційна політика – це комплекс державних заходів, які визначають джерела, основні напрямки та об’єми використання інвестиційних вкладень в економіку країни, її різні сфери та галузі.

На інвестиційну політику держави впливають такі фактори:

• рівень розвитку в цілому;

• структура економіки та завдання щодо її удосконалення;

• стан основних виробничих фондів, ефективність їх використання;

• рівень науково-технічного розвитку країни;

• фінансові можливості та ефективність державного управління;

• ступінь розвитку інститутів ринкової інфраструктури.

Державне регулювання інвестиційних процесів здійснюється на основі таких принципів:

• послідовна децентралізація інвестиційного процесу – передача функцій забезпечення інвестиціями суб’єктів господарювання;

• підвищення ролі власних (внутрішніх) джерел інвестування національної економіки;

• перенесення центру ваги з безповоротного бюджетного фінансування у виробничій сфері на кредитування;

• виділення бюджетних коштів на конкурсній основі переважно для реалізації державних пріоритетів, програм, спрямованих на здійснення структурної перебудови економіки, формування ефективної виробничої та соціальної інфраструктури;

• удосконалення нормативної та правової бази з метою збільшення обсягів залучених інвестицій;

• удосконалення системи страхування інвестицій;

• обов’язкова державна експертиза кожної інвестиційної програми і проекту для визначення їхньої відповідності цілям і пріоритетам соціально-економічної політики, економічної та соціальної ефективності;

• здійснення відповідними державними органами контролю за цільовим використанням централізованих інвестицій.;

Основними напрямками державної інвестиційної політики є:

• визначення пріоритетних сфер та об’єктів інвестування;

• проведення гнучкої амортизаційної політики;

• податкове регулювання інвестиційної діяльності;

• бюджетне та грошово-кредитне регулювання інвестиційного процесу;

• регулювання участі інвесторів у приватизації;

• регулювання фондового ринку;

• залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави.

Регулюючий вплив держави на інвестиційну діяльність здійснюється за допомогою таких заходів:

- прямого управління інвестиціями (планування і формування необхідних обсягів централізованих державних коштів; розміщення держконтрактів і контроль за їх виконанням; визначення умов реалізації інвестиційних проектів, тощо);

• формування сприятливого інвестиційного клімату, підтримки інвестиційної активності (регулювання ставки облікового процента, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету, податкових ставок, норм амортизації. Надання певних гарантій, функціонування надійної інформаційної системи, ефективних державних органів інвестиційної політики, тощо);

• суворого контролю за законністю здійснення інвестиційної діяльності всіма її учасниками та інвесторами.

Метою державної інвестиційної політики є створення і підтримка ефективного конкурентного середовища, реалізація програм структурної перебудови економіки, спрямування інвестицій у пріоритетні сфери і галузі, забезпечення сталого економічного зростання.