- •1.Предмет і метод “іук”
- •2. Пе́рвісна культу́ра
- •Палеоліт
- •Абстрактне мистецтво
- •Залізний вік
- •3. Трипільська культура.
- •4. Скіфська культура
- •5. Античні грецькі колонії
- •6. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •7. Значення культури к.Р в розвитку та встановленні східнослов’янських народів
- •8. Хрещення Русі
- •9.Особливості світорозуміння людини часів к.Р.
- •10. Роль візантійської культури в розвитку давньорускої культури
- •11.Діяльність Кирила та Мефодія та виникнення писемності на Русі
- •12. Перлини архітектури к.Р
- •13. Розквіт образотворчого мистецтва: давньоруські мозайки, фрески, книжкова мініатюра, іконопис
- •14. Усна народна творчість к.Р , Билинний епос
- •15. Особливості рукописної книги к.Р “Остомирове Євангіліє”
- •16. Шкільна освіта та книжна справа к.Держави
- •17. Література доби к.Р. Літописи
- •18.Руська Правда - видатна пам’ятка давньоруського права
- •19«Повчання дітям» Володимира Мономаха як пам’ятка християнської слов’янської моралі і дидактики
- •20.«Слово о полку Ігоревім» — велична пам'ятка генію народу
- •21.Особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства.
- •22. Характерні Особливості архітектури 14ст. Замки-фортеці Правобережної України
- •23. Культура литовсько польскої доби, боротьба правословьян та католицизму , як ситуація клультрного вибору
- •24.Просветительская деятельность братств
- •25. Василий Константин Острожский
- •26 Діяльність Івана Федорова на Україні
- •27. Культура та освітянська діяльність Петра Могили
- •28. Значення Києво Могилянської акаемії для розвитку школи
- •29. Роль козацтва в історії України
- •30. Кобзарство як феномен української козацької культури
7. Значення культури к.Р в розвитку та встановленні східнослов’янських народів
Народ Київської Русі створив багату, самобутню і на той час високу матеріальну й духовну культуру, що розвинулась на основі попередніх здобутків східних слов'ян.
Здобутки в ремісницькій техніці, архітектурі й живопису. Київська Русь славилася своїми ремісниками, які майстерно виготовляли знаряддя праці, зброю, предмети домашнього вжитку.
Давньоруські гончарі, удосконаливши техніку виробництва, виготовляли гарний глиняний посуд (глечики, горщики, миски, блюда та ін.), оздоблений кольоровою поливою й різними візерунками.
Ковалі робили добротні залізні лемеші і чересла для плугів, ножі, сокири, серпи, підкови для коней, замки, мечі, щити, кольчуги, шоломи тощо. На поверхню усіх цих виробів часто накладалися художні оздоби й написи. Особливо славилося мистецтво ювелірів, які вміли обробляти дорогоцінні метали, робити з них чудові прикраси.
.Будівельними матеріалами були в них цегла-плінфа, цементівка (розчин, що складався з вапна, товченої цегли, кераміки), камінь тощо. Окрасою Києва стали такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор. Золоті ворота (головний в'їзд до міста), Успенський собор, ряд кам'яних князівських теремів, Відомими стали архітектурні споруди Чернігова (Спаський собор), Переяслава (Михайлівський собор), Галича та багатьох інших міст. Чимало споруд збереглося до наших днів. Вони засвідчують високий розвиток архітектури наших предків.
Архітектура дала поштовх поширенню живопису. Князівські палаци й культові храми прикрашалися різьбою по дереву і кості, настінними мозаїками, фресками, різьбленими ' кам'яними деталями, іконами. Таке оздоблення можна побачити сьогодні в Софійському соборі в Києві. Давньоруські художники майстерно оздоблювали шкіряні оправи рукописних книжок. За часів Київської Русі у Печерському монастирі діяла навіть майстерня живопису, де працював талановитий художник Аліпій.
Усна народна творчість і музика. З давніх часів у східних слов'ян існувала багата усна народна творчість: обрядові пісні, билини, казки, легенди, прислів'я, приказки тощо. У Київській Русі значного поширення набули билини — поеми, присвячені важливим подіям, особливо боротьбі з ворогами.[ З курсу літератури відомі билини «Ілля Муромець і Соловей-розбійник», «Добриня Нікітич і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змієвич» та інші, в яких оспівувалися подвиги богатирів
Розвивалося музичне мистецтво. Серед музичних інструментів були відомі дудки, сопілки, флейти, гуслі, лютні, бубни тощо. Вони поділялися на духові, щипкові й ударні. Музика записувалась нотними знаками. При дворах князів створювалися музичні ансамблі, а при церквах — хори. Писемність, літописання та література. Писемність у Київській Русі з'явилася задовго до запровадження християнства. Про це свідчать документи — договори київських князів з імператорами ' Візантії другої половини IX і першої половини X ст., а також берестяні грамоти, знайдені й прочитані ученими.» Після введення християнства на Русі з давньоруської і церковнослов'янської мов утворилася писемна мова, з'явилося більш досконале слов'янське письмо — кирилиця, створене болгарським просвітителем Кирилом у IX ст
У Київській Русі з'явилася й художня література переважно церковного змісту. І Найбільш визначні твори — «Слово про закон і благодать» митрополита Іларідна, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Ізборники» Святослава Ярославича.