- •1.Предмет і метод “іук”
- •2. Пе́рвісна культу́ра
- •Палеоліт
- •Абстрактне мистецтво
- •Залізний вік
- •3. Трипільська культура.
- •4. Скіфська культура
- •5. Античні грецькі колонії
- •6. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •7. Значення культури к.Р в розвитку та встановленні східнослов’янських народів
- •8. Хрещення Русі
- •9.Особливості світорозуміння людини часів к.Р.
- •10. Роль візантійської культури в розвитку давньорускої культури
- •11.Діяльність Кирила та Мефодія та виникнення писемності на Русі
- •12. Перлини архітектури к.Р
- •13. Розквіт образотворчого мистецтва: давньоруські мозайки, фрески, книжкова мініатюра, іконопис
- •14. Усна народна творчість к.Р , Билинний епос
- •15. Особливості рукописної книги к.Р “Остомирове Євангіліє”
- •16. Шкільна освіта та книжна справа к.Держави
- •17. Література доби к.Р. Літописи
- •18.Руська Правда - видатна пам’ятка давньоруського права
- •19«Повчання дітям» Володимира Мономаха як пам’ятка християнської слов’янської моралі і дидактики
- •20.«Слово о полку Ігоревім» — велична пам'ятка генію народу
- •21.Особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства.
- •22. Характерні Особливості архітектури 14ст. Замки-фортеці Правобережної України
- •23. Культура литовсько польскої доби, боротьба правословьян та католицизму , як ситуація клультрного вибору
- •24.Просветительская деятельность братств
- •25. Василий Константин Острожский
- •26 Діяльність Івана Федорова на Україні
- •27. Культура та освітянська діяльність Петра Могили
- •28. Значення Києво Могилянської акаемії для розвитку школи
- •29. Роль козацтва в історії України
- •30. Кобзарство як феномен української козацької культури
1.Предмет і метод “іук”
історія української культури - це навчальна дисципліна яка дає уявлення про етапи історичного розвитку, культури, забезпечує розуміння зв’язку всіх складових культури – мистецтва, етнографії, матеріальної культури, наукового знання. усіх форм духовних цінностей, формує світогляд.
.
Курс історія української культури спрямований на збагачення і розширення гуманітарної підготовки студентів; ця навчальна дисципліна дає уявлення про етапи історичного розвитку, культури, забезпечує розуміння зв’язку всіх складових культури – мистецтва, етнографії, матеріальної культури, наукового знання. усіх форм духовних цінностей, формує світогляд. Завданням курсу є розвинути у студентів почуття патріотизму, національної свідомості, високого рівня духовності, адже саме навернення людей до культури у її глибокому розумінні сприяє утвердження загальнолюдських цінностей. При цьому не ставиться завдання зробити студентів професіоналами у царині літератури, мистецтва, музики, моралі тощо. Однак не може бути кваліфікований фахівець, який не має поняття про справжню культуру виробництва, дизайн, культуру управління, мовлення тощо.
Культура, як термін походить від лат. сultura – обробіток освіта , розвиток.
Культуру поділяють на матеріальну і духовну:
Матеріальна культура – це сукупність матеріальних благ, створених людською працею на кожному етапі суспільного розвитку.
Духовна культура (духовність) – це рівень інтелектуального, морального, естетичного та емоційного розвитку суспільства.
2. Пе́рвісна культу́ра
Пе́рвісна культу́ра — культура первісної доби, найбільшого періоду в історії людства — від виникнення людини (близько мільйона років тому) і до появи державності.
Палеоліт
Епоха палеоліту (давній кам'яний вік) починається з початком антропогенезу, а закінчується в Х тисячолітті до н. е.
Рання людина була повільнішою і слабкішою, ніж великі хижаки, не мала такої природної зброї, як ікла та кігті. Люди навчилися компенсувати ці недоліки, використовуючи камінь, кістку, дерево. Майстри раннього палеоліту створювали гострі знаряддя, сильно б'ючи каменем об камінь. Вибиралися тверді гірські породи, частіше за все кремінь. Найдавніша з відомих на Землі — це стоянка ранніх людей. Вона має вигляд скупчення каменів і кісток тварин. Вік стоянки датують двома мільйонами років.
Предки сучасної людини все більше відділялися від тваринного світу. Виготовлення знарядь праці, випрямлення постави, зміна ходи, спільні узгоджені дії. Приблизно 300—200 тисяч років тому люди оволоділи вогнем. Одним з його джерел, ймовірно, були дерева, що загорілися від блискавок. Спочатку вогонь тільки підтримували.
Близько 200 тисяч років тому почалася льодовикова епоха. Люди опинилися в дуже жорстких природних умовах, проте виявили себе гідними їм протистояти. Найістотніші зміни належать до останньої стадії палеоліту — так званого верхнього палеоліту (XXXV—X тисячоліття до н. е.). На цей час сформувалася людина сучасного антропологічного типу — «людина розумна» — кроманьйонець (за назвою грота Кро-Маньйон у Франції — місця перших знахідок викопних останків таких людей). Люди в цей період заселили всі континенти. Виникла спеціалізація знарядь —ножі, скребки, пилки, наконечники. Від майстра вимагалася віртуозна точність обробки каменю: щоб виготовити кам'яний ніж, наприклад, треба було вдарити понад 250 разів.
Люди вже жили не тільки у створених природою схованках (печерах, гротах), з'явилися різні види штучного житла: вириті в землі і накриті зверху кістками мамута; повністю побудовані з бивнів, з вогнищем у центрі; довгі, овальні, з декількома вогнищами. Основним осередком, очевидно, була родова община, яка нараховувала біля сотні людей.
Виникнення мистецтва
Верхній палеоліт — це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом у пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво ставало засобом передачі досвіду.
Художники палеоліту зображували переважно тварин: зубрів, коней, оленів, мамутів. Перші малюнки недосконалі, але згодом майстерність досягла вражаючого рівня.Фігури тварин стали малювати упевненою лінією, дотримувалися пропорції. З'явилася штриховка, суцільне розфарбування, застосування різних кольорів, що допомагало відображенню об'єму.
Неоліт
Останній етап кам'яного віку — неоліт (новий кам'яний вік) — охоплює орієнтовно VI — IV тисячоліття до н. е. Відбулося докорінне перетворення життя людства, пов'язане з переходом від привласнюючих форм господарювання (мисливства, рибальства і збиральництва) до відтворюючих (землеробства і скотарства
Для неоліту характерна поява багатьох технічних новинок: свердлування, пиляння і шліфування каменю, ткацький верстат, гончарство і гончарний круг, спорудження човнів, зародження монументальної архітектури. Новими рисами позначено суспільне життя — материнську змінила батьківська родова община, виникла парна сім'я.