Контрольні питання

1. Що називають нафтою?

2. На чому ґрунтуються технологічні класифікації нафта?

3. Які гази мають назву природних горючих газів?

4. Як утворюється газовий конденсат?

5. Які існують наукові теорії походження нафти та вуглеводневих газів?

6. Як органічна речовина перетворюється у нафту і газ?

7. На чому ґрунтується неорганічна теорія виникнення нафти й газу?

8. Що називають природними геологічними колекторами нафти й газу?

9. На які типи поділяються нафтогазові колектори?

10. Чим характеризується пористість гірських порід?

11. Яка різниця між загальною і відкритою пористістю?

12. Що називають ефективною пористістю?

13. Якими параметрами визначається проникність гірських порід

14. Що називають покладом нафти чи газу?

15. Які породи відіграють роль покришки?

16. Що називають пасткою для нафти і газу?

17. Що називають резервуаром нафти й газу?

18. Що називають зоною розущільнення гірських порід?

19. Які типи нафтогазових пасток ви знаєте?

20. Схарактеризуйте літологічні та тектонічно екрановані пастки?

21. Що називають ресурсами та запасами нафти й газу?

22. На які категорії поділяються ресурси та запаси вуглеводнів?

23. Де зосереджена переважна більшість світових ресурсів нафти та газу?

24. Які найбільші нафто- та газоносні регіони України?

25. В яких геологічних умовах утворюються газогідрати?

Глава 9 корисні копалини україни

За потужністю мінеральносировинної бази Україна входить у число провідних держав світу. Займаючи усього 0,4% земної суші, де проживає 0,8% населення планети, вона у своїх надрах має 5% світового мінерально-сировинного потенціалу. В Україні розвідано більше ніж 20 тис. родовищ та проявів більше ніж 200 видів корисних копалин, 120 з яких людство використовує сьогодні. З них більше ніж 8 тис. родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення. Найбільше економічне значення мають кам’яне вугілля, нафта і газ, залізні й марганцеві руди, самородна сірка, кам’яна та калійна солі, нерудні будівельні матеріали, мінеральні води. Їх родовища знаходяться у різних геологічних регіонах. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Велику Британію, Францію, ФРН, Канаду та інші великі держави світу. Зокрема, за запасами і видобутком залізних , марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна займає провідне місце серед країн Європи й світу.

9.1 Горючі корисні копалини

На початок 2011 року в Україні державним балансом ураховано 385 родовищ вуглеводнів у трьох нафтогазоносних регіонах. З них у Східному регіоні – 228, у Західному – 112, а у Південному – 45 родовищ. Початкові потенційні ресурси вуглеводнів держави становлять близько 9,4 млрд. т умовного палива.

Основною нафтогазоносною структурою є Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область, що відкрита у 1950-их роках з перспективною площею 78 тис. квадратних кілометрів.

Нафтові та газові поклади приурочені до нещільних зон порід кристалічного фундаменту і відкладів девонського, кам’яновугільного, пермського, тріасового та юрського віку, що містяться у теригенних і карбонатних породах. Нафтові родовища залягають переважно на глибинах до 4500 м, газові й газоконденсатні – до 5000…6000 м. Найбільші родовища газу – Шебелинське, Західнохрестищенське, Єфремівське (сумарні запаси перевищують 970 млрд. м³). Найбільші нафтові родовища – Леляківське, Гнідницевське, Глинсько-Розбишівське, які дали понад 80% нафти Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної провінції (рис. 9.1).

Карпатська нафтогазоносна область охоплює Передкарпаття, Українські Карпати і Закарпаття.

Рисунок 9.1 – Схема нафтогазогеологічного районування Дніпровсько-Донецької западини:

І – крайові розломи; ІІ – межі нафтогазоносних районів; А – Монастирищенсько-Софіївський, Б – Срібненський, В – Глинсько-Солохівський, Г – Машівсько-Шебелинський, Д – Співаківський, Е – Кальміус-Бахмутський, Є – Північного борту, Ж – Рябухінсько-Північноголубівський, З – Антонівсько-Білоцерківський, И – Руденківсько-Пролетарський, І – Октябрсько-Лозівський, К – Анастасіївсько-Рибальський, Л – Лисичанський, М – Красноріцький; ІІІ – перспективні площі; ІV – газові родовища; V – нафтогазові родовища; газонафтові родовища; VI – нафтові родовища; VІІ – газоконденсатні, нафтогазоконденсатні родовища; родовища (цифри на карті): 1 – Ярошівське, 2 – Леляківське, 3 – Талалаївське, 4 – Глинсько-Розбишівське, 5 – Яблунівське, 6 – Солохівське, 8 – Машівське, 9 – Західнохрестищенське, 10 – Єфремівське, 11 – Шебелинське, 12 – Коробочкінське; 13 – Дружелюбівське, 14 – Зачепилівське, 15 – Ольхівське

Більшість родовищ – у Передкарпатському прогині. Поклади нафти зосереджені у палеогенових, а газу – у верхньоюрських, верхньокрейдових та міоценових відкладах. Глибина залягання нафтових родовищ – 500…4800 м, газових – від 100 до 500 м. Поклади вуглеводнів приурочені головним чином до піщаних, рідше – карбонатних товщ. Найбільші нафтові родовища – Волинське і Бориславське (рис. 9.2).

Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція охоплює Причорноморську западину з Кримським півостровом, а також акваторію Чорного й Азовського морів. Тут розвідано понад 60 родовищ нафти і газу. Промислові газові, газоконденсатні та нафтові поклади знаходяться у палеогенових і нижньокрейдових гірських породах на глибинах 100 – 4500 м. На шельфі Чорного моря родовища газу є вже на глибинах 300 – 750 м.

Найбільші газові родовища – Штормове, Фонтанівське, Голіцинське. Переважна більшість вуглеводневих родовищ пов’язана із зонами глибинних розломів (рис. 9.3).

К’амяне вугілля – єдина горюча викопна сировина, запаси якої у двох вугільних басейнах – Донецькому та Львівсько-Волинському – можуть забезпечити потреби України у найближчі 200 – 300 років. У паливно-енергетичному балансі держави вугілля займає провідне місце. Якщо в структурі світових запасів вугілля становить 67%, нафта – 18% і газ – 15%, то в Україні відповідно 94,5%, 2%, і 3,6%. Ресурси вугілля в державі до глибини 1500 м на початок ХХІ ст. становлять більше ніж 115 млрд. т. Розвідані його запаси – понад 60 млрд. т, а перспективні ще понад 20 млрд. т.

Рисунок 9.2 – Схема Волино-Карпатської нафтогазоносної провінції:

Родовища: а – нафтові, б – газові, в – межі нафтогазоносних областей;

нафтогазоносні області: І – Передкарпатська, ІІ – Складчастих Карпат, ІІІ – Закарпатська, ІV – Волинсько-Подільська

Умови залягання вугілля в Донбасі є складними: глибина більше ніж 1000 м, товщина пластів, що вирізняються крутизною, – 0,5 – 2,0 м. Видобуток вугілля у Львівсько-Волинському басейні простіший. Товщина пластів тут до 2,0 м, а запаси – 1 млрд. т.

Буре вугілля. Його родовища в основному зосереджені в Дніпровському вугільному басейні, а також на Донбасі, у Закарпатській, Харківській, Полтавській областях і майже не розробляються. Вони пов’язані з палеоген-неогеновими відкладами. Головні родовища – Коростишівське (Житомирська обл.), Звенигородське (Черкаська обл.), Олександрівське (Кіровоградська обл.). Запаси бурого вугілля в Україні – до 3,0 млрд. т.

Рис. 9.3 – Схема родовищ вуглеводнів у Криму та українській акваторіі Чорного й Азовського морів:

1 – родовища газу(а) і нафти (б), 2 – діючі газопроводи, 3 – проектні газопроводи, 4 – діючі газопроводи-відводи, 5 – проектні газопроводи-відводи, 6 – виходи природного газу з дна моря

Горючі сланці. Значні запаси горючих сланців (3,7 млрд. т) відкриті у Болтиській западині на межі Кіровоградської й Черкаської областей, де вони приурочені до палеогенових відкладів. Уміст креогену в них становить 30…40%, вихід смол – 10…20%. Поклади цього виду корисних копалин виявлено також у Дніпровсько-Донецькій западині, на Волинсько-Подільській плиті, в Карпатах і Кримських горах. Важливість горючих сланців для України зростає у зв’язку з технологічними можливостями промислового вилучення з них природного газу.

Торф. В Україні є понад 2500 родовищ торфу, запаси якого оцінюють у 2,2 млрд. т. Поклади його зосереджені у Поліссі – Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській, а також у Львівській областях. Промислове розроблення торфу в нашій державі постійно знижується.