- •Глава 1 предмет і значення геології
- •1.1 Земля – планета Сонячної системи
- •1.2 Форма, розміри та будова Землі
- •1.3 Геотектонічні гіпотези і теорії
- •Контрольні питання
- •Глава 2 мінерали та гірські породи
- •2.1 Мінерали та їх властивості
- •2.2 Класифікація мінералів
- •2.3 Магматизм та магматичні гірські породи
- •2.4 Седиментогенез та осадові гірські породи
- •2.5 Метаморфізм та метаморфічні гірські породи
- •Контрольні питання
- •Глава 3 вивітрювання гірських порід
- •3.1 Фізичне вивітрювання
- •3.2 Хімічне вивітрювання
- •3.3 Біологічне вивітрювання
- •Контрольні питання
- •Глава 4 підземні води
- •4.1 Гідрогеологічні властивості гірських порід
- •4.2 Будова водоносного горизонту та умови циркуляції
- •4.3 Властивості та склад підземних вод
- •Контрольні питання
- •Глава 5 тектонічні процеси
- •5.1 Прояви тектонічних процесів
- •5.2 Коливальні рухи
- •5.3 Тектонічні деформації та елементи залягання гірських порід
- •Контрольні питання
- •Глава 6 вік земної кори. Поняття про геохронологію
- •6.1 Відносна геохронологія. Геохронологічна шкала
- •6.2 Абсолютна геохронологія
- •6.3 Геологічна історія земної кори
- •Контрольні питання
- •Глава 7 геологічна будова території україни
- •7.1 Український кристалічний щит і Воронезька антекліза
- •7.2 Дніпровсько-Донецька западина
- •7.3 Донецька складчаста споруда
- •7.4 Причорноморська западина
- •7.5 Волинсько-Подільська та Скіфська плити
- •7.6 Львівська западина
- •7.7 Гірські споруди Карпат, Криму та Добруджи
- •Контрольні питання
- •Глава 8 геологія родовищ нафти і газу
- •8.1 Хімічний склад нафти і газу
- •8.2 Походження нафти і газу
- •8.3 Поняття про породи-колектори
- •8.4 Умови залягання нафтогазових покладів
- •8.5 Ресурси і запаси нафти та газу
- •Контрольні питання
- •Глава 9 корисні копалини україни
- •9.1 Горючі корисні копалини
- •9.2 Інші корисні копалини
- •Контрольні питання
- •Глава 10 види і методи геологічних досліджень
- •10.1 Методи досліджень у геології
- •10.2 Геологорозвідувальні роботи
- •10.3 Геологічна документація. Складання геологічних карт, розрізів та стратиграфічних колонок
- •Контрольні питання
- •Глава 11 поняття про ноосферу. Охорона надр та геологічного довкілля
- •11.1 Людська діяльність як геологічний фактор
- •11.2 Ноосфера як сфера діяльності людини
- •11.3 Охорона надр та геологічного довкілля
- •Контрольні питання
- •Література
- •36601, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
8.2 Походження нафти і газу
Походження (генезис) нафти і газу – є дискусійною проблемою вже протягом більше ніж 100 років. Вона має не лише наукове, а й величезне практичне значення. Знання умов та джерел формування нафтогазових покладів дозволяє не лише продуктивно проводити їх прогнозування, пошук і розвідку, а й раціонально здійснювати розроблення родовищ.
Оскільки єдиної думки про походження нафти та вуглеводневих газів не існує, розглядаються дві протилежні за сутністю наукові концепції – органічного і неорганічного генезису вуглеводнів. Оскільки теорія органічного походження вуглеводнів виглядає обґрунтованішою, прихильників її є значно більше. Геологи, спираючись на неї, відкрили багато родовищ у всьому світі. Ці родовища пов’язані в основному зі складчастими (антиклінальними) структурами в осадових товщах різного віку і складу. Завдяки роботам Г. Потоньє (1905), І.М. Губкіна (1932), а пізніше А. Леворсена (1954), В.В. Вебера (1955) і М.М. Страхова (1956), було розвинуто теорію нафтоматеринських світ та показано можливі схеми формування вуглеводнів з розсіяної в них органічної сировини.
Принципова схема перетворення органічної речовини в нафту і газ є такою. Органічна речовина рослинного й тваринного походження відкладається в осадових породах у розсіяному або концентрованому вигляді. Найсприятливіші для цього умови створювалися у прибережних (шельфових) зонах морів, у лагунах та затоках, в озерах та болотах. Перетворенню органічної речовини в нафту або газ сприяє відновлювальне середовище. Історично-геологічні закономірності розповсюдження покладів вуглеводнів свідчать про переважно органогенне їх походження у верхній, розвіданій частині осадової товщі, з якою пов’язано 90% відомих родовищ нафти і газу. Про це свідчить і ізотопний склад вуглецю, який у вуглеводнях наближається тут до його складу в органічній речовині.
Проте не варто відкидати і можливість утворення нафти і газу абіогенним шляхом. Відносно неорганічного синтезу вуглеводнів донедавна існувало три гіпотези (карбідна, космічна і вулканічна). А у 60-их роках український геолог академік В.Б. Порфір’єв обґрунтував магматичну гіпотезу утворення вуглеводнів. Карбідну (мінеральну) гіпотезу утворення вуглеводнів, при взаємодії пари води з карбідами важких металів, висунув ще у 1877 р. Д.І. Менделеєв. Гіпотезу космічного генезису запропонував у 1889 р. М.О. Соколов.
Експерименти та фізико-хімічні розрахунки доводять можливість утворення вуглеводнів шляхом неорганічного синтезу. Проте виникає питання – чи є можливим утворення величезних об’ємів вуглеводнів – нафти і газу – саме таким шляхом? З іншого боку – як пояснити за допомогою органічної теорії нафтогазонагромадження формування родовищ нафти й газу в кристалічних масивах та зонах глибинних розломів? На ці питання цілком коректні відповіді дає магматична гіпотеза нафти і газу. В.Б. Порфір’євим та його послідовниками (І.І. Чебаненком і Г.М. Доленком, Є.Б. Чекалюком і В.А. Краюшкіним та іншими) було доведено, що утворення родовищ нафти й газу пов’язане з процесами, що відбуваються у верхній мантії Землі. Звідти вуглеводні мігрують по зонах глибинних розломів до земної поверхні, де і можуть формуватися нафтогазові родовища в порово-тріщинних породах-колекторах фундаменту та осадового чохла.
Існують також «змішані» гіпотези походження нафти і газу (М.І. Павлюка, І.І. Чебаненка). Вони намагаються примирити прихильників органічного та неорганічного походження вуглеводнів.
Аналіз цих теорій дає вагомі підстави зробити висновок про полігенне (як органічне, так і неорганічне) походження нафти й газу. На думку авторів, у верхніх осадових шарах літосфери переважають вуглеводні органічного походження. А у мантійних областях, у зонах глибинних розломів, а у деяких випадках і в межах кристалічних щитів та масивів – вуглеводні, що утворилися неорганічним шляхом. Справедливість такого припущення досить часто підтверджується ізотопними дослідженнями.