- •Глава 1 предмет і значення геології
- •1.1 Земля – планета Сонячної системи
- •1.2 Форма, розміри та будова Землі
- •1.3 Геотектонічні гіпотези і теорії
- •Контрольні питання
- •Глава 2 мінерали та гірські породи
- •2.1 Мінерали та їх властивості
- •2.2 Класифікація мінералів
- •2.3 Магматизм та магматичні гірські породи
- •2.4 Седиментогенез та осадові гірські породи
- •2.5 Метаморфізм та метаморфічні гірські породи
- •Контрольні питання
- •Глава 3 вивітрювання гірських порід
- •3.1 Фізичне вивітрювання
- •3.2 Хімічне вивітрювання
- •3.3 Біологічне вивітрювання
- •Контрольні питання
- •Глава 4 підземні води
- •4.1 Гідрогеологічні властивості гірських порід
- •4.2 Будова водоносного горизонту та умови циркуляції
- •4.3 Властивості та склад підземних вод
- •Контрольні питання
- •Глава 5 тектонічні процеси
- •5.1 Прояви тектонічних процесів
- •5.2 Коливальні рухи
- •5.3 Тектонічні деформації та елементи залягання гірських порід
- •Контрольні питання
- •Глава 6 вік земної кори. Поняття про геохронологію
- •6.1 Відносна геохронологія. Геохронологічна шкала
- •6.2 Абсолютна геохронологія
- •6.3 Геологічна історія земної кори
- •Контрольні питання
- •Глава 7 геологічна будова території україни
- •7.1 Український кристалічний щит і Воронезька антекліза
- •7.2 Дніпровсько-Донецька западина
- •7.3 Донецька складчаста споруда
- •7.4 Причорноморська западина
- •7.5 Волинсько-Подільська та Скіфська плити
- •7.6 Львівська западина
- •7.7 Гірські споруди Карпат, Криму та Добруджи
- •Контрольні питання
- •Глава 8 геологія родовищ нафти і газу
- •8.1 Хімічний склад нафти і газу
- •8.2 Походження нафти і газу
- •8.3 Поняття про породи-колектори
- •8.4 Умови залягання нафтогазових покладів
- •8.5 Ресурси і запаси нафти та газу
- •Контрольні питання
- •Глава 9 корисні копалини україни
- •9.1 Горючі корисні копалини
- •9.2 Інші корисні копалини
- •Контрольні питання
- •Глава 10 види і методи геологічних досліджень
- •10.1 Методи досліджень у геології
- •10.2 Геологорозвідувальні роботи
- •10.3 Геологічна документація. Складання геологічних карт, розрізів та стратиграфічних колонок
- •Контрольні питання
- •Глава 11 поняття про ноосферу. Охорона надр та геологічного довкілля
- •11.1 Людська діяльність як геологічний фактор
- •11.2 Ноосфера як сфера діяльності людини
- •11.3 Охорона надр та геологічного довкілля
- •Контрольні питання
- •Література
- •36601, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
8.5 Ресурси і запаси нафти та газу
Для визначення наявності у надрах певної території нафти і газу використовують такі поняття, як «ресурси» й «запаси».
Ресурси – очікувана кількість нафти, газу та конденсату в надрах геологічного об’єкта (нафтогазоперспективного комплексу, провінції тощо). Ресурси мають імовірний характер.
Запаси – вирахувана кількість нафти, газу і конденсату, що знаходяться у нафтогазоносних пластах виявлених покладів (родовищ).
При виконанні геологорозвідувальних робіт з уточнення будови та нафтогазонасиченості гірських порід ресурси можуть бути переведені у запаси. Запаси від ресурсів відрізняються тим, що існує факт встановлення продуктивності пласта, тобто факт відкриття покладу.
За ступенем геологічної вивченості ресурси нафти і газу поділяються на дві групи: прогнозні та перспективні.
За ступенем обґрунтованості серед прогнозних ресурсів вуглеводнів виділяють:
– категорія Д2 – прогнозні ресурси значних регіональних геологічних структур, нафтогазоносність яких ще не доведено;
– категорія Д1 – прогнозні ресурси літолого-стратиграфічних комплексів у межах значних регіональних структур з доведеною нафтогазоносністю.
Перспективні ресурси (категорія С3) – обсяги нафти і газу у геологічних об’єктах, що підготовлені до глибокого буріння та кількісно оцінені за результатами геолого-геофізичних досліджень. Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошуково-розвідувальних робіт.
Запаси нафти і газу за ступенем вивченості поділяють на дві групи: розвідані та попередньо розвідані.
Попередньо розвідані запаси (категорія С2) – група запасів нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні й інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для техніко-економічного обґрунтування промислового значення родовища. До категорії С2 належать запаси покладу (або його частини), нафтогазоносність якого визначена за результатами випробування та дослідження свердловин, а також поверхневих геологічних і геофізичних досліджень. До цих запасів належать також запаси нерозвіданих частин покладів, що прилягають до ділянок з розвіданими запасами. Попередньо розвідані запаси використовують для визначення перспектив родовища, планування геологорозвідувальних робіт чи геолого-промислових досліджень, а також для проектування розроблення покладів.
Розвідані запаси – обсяги нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні й інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для складання проектів розроблення та облаштування родовищ.
Геологічне вивчення розвіданих запасів є різним за площею та детальністю. Згідно з цим розвідані запаси поділяють на категорії:
– категорія С1 – запаси покладу (його частини), промислова нафтогазоносність якого встановлена за результатами дослідно-промислового розроблення та випробування свердловин з промисловими припливами нафти або газу, а також геологічних і геофізичних досліджень у невипробуваних свердловинах з детальністю, достатньою для обґрунтування економічної доцільності промислового розроблення родовища;
– категорія В – запаси покладу (його частини), нафтогазоносність якого встановлена на основі отриманих промислових припливів нафти чи газу, на різних гіпсометричних позначках, а також основні особливості покладу, що визначають умови його розроблення, вивчені з повнотою, достатньою для виконання проекту розроблення покладу.
– категорія А – запаси покладу (його частини) вивчені з детальністю, яка забезпечує повне визначення типу, форм і розмірів покладу, ефективної нафто- й газонасиченої товщини, типу колектора, характеру зміни колекторських властивостей, нафто- та газонасиченості продуктив-них пластів, складу нафти, газу і конденсату, а також основних особливостей покладу, від яких залежать умови розроблення родовища.
Родовища нафти виявлені на всіх континентах, окрім Антарктиди, а також у шельфових зонах Світового океану. У світі відомо понад 30 тис. родовищ нафти, з них 15…20% – нафтогазові. Близько 85% світового видобутку нафти дають 5% родовищ. Найбільші її запаси у Саудівській Аравії, Кувейті, Росії, Ірані, Іраку, Норвегії, США, Азербайджані, Мексиці, Венесуелі, Об’єднані Арабські Емірати, Бразилії.
Переважна кількість розвіданих запасів природного газу (понад 90%) міститься в газових або газоконденсатних родовищах. Розвідані запаси газу в світі – понад 80 трлн. м3. Із надр видобуто близько 60 трлн. м3 при щорічному видобутку понад 2 трлн. м3 газу. Розвідані запаси газу становлять (у млрд. т умовного топлива): світові – 180; європейські – 70; українські – 1,5. За прогнозами вичерпання планетарних запасів природного газу слід очікувати у 2050 – 2070 роках.
Усього в світі відомо більше ніж 10 тис. газових родовищ, однак основні запаси газу зосереджені у невеликому числі унікальних (більше за 1 трлн. м3) і найбільших (0,1 – 1,0 трлн.м3) газових та газоконденсатних родовищ.
За геологічним віком газоносність осадових порід розподіляється таким чином: у палеозойських відкладах – 23,5%; у мезозойських – 65,5% і у кайнозойських – 11,0%. З піщаними колекторами пов’язано 76,3% запасів, а з карбонатними – 23,7%. Глинистими покришками контролюється 65,7% запасів газу, соленосними – 34,3%. Переважна більшість запасів газу зосереджена в пастках структурного типу.
Найбільші запаси природного газу зосереджені у надрах США, Норвегії, Канади, Мексики, Алжиру, Росії, Туркменистану, Індонезії.
Слід зазначити, що перші промислові нафтові родовища Європи відкрито в Україні у 1810 р., м. Борислав (Івано-Франківськ).