1.4. Теорія науки

Визначення теорії, наукової теорії, теорії науки. Означення наукових теорій. Означення природничо-географічних теорій. Основи наукової теорії. Вихідні та похідні складові теорії науки. Форми розвитку наукових знань. Утвердження нової наукової теорії.

Визначення теорії науки. Означення наукових теорій

Теорія (грец. тєарєо) - спостерігаю, досліджую) - це система поглядів, уявлень, ідей, положень і формулювань, комплекс цілеспрямовано вибудуваних знань про певний фрагмент дійсності - про об'єкт пізнання. Теорія, її знання відображає, описує, пояснює, передбачає існування пізнаного об'єкта. Теорія може належати науці, філософії, теософії, теології тощо і за своїм означенням може бути науковою, філософською, теософською, теологічною та іншою.

В науці розрізняють теорію в широкому та вузькому розумінні (див. с. 12). Теорія у вузькому розумінні є формою систематизації та розвитку наукових знань, вона найрозвиненіша і найдосконаліша серед інших форм наукових знань. Розвиненість, логічність і досконалість форми, достовірність систематизованих знань, тобто наукового змісту, зосередженість пізнавального відображення на конкретному об'єкті дослідження і відповідна конкретність змісту та обсягу - все це визначальні риси окремої наукової теорії. Наукова теорія - одна з багатьох у науці, присвячена певній частині об'єктів дослідження чи певним їхнім сторонам - властивостям науково пізнаваних сутностей.

Теорію науки (у широкому розумінні теорії) складає сукупність усіх наукових теорій галузі. Теорія науки є цілісною системою знань, що має ряд основ - світоглядних, методологічних та емпіричних, чітку логічну структуру, точно сформульовані вихідні поняття і твердження - принципи, аксіоми, постулати, а також похідні складові -закономірності, закони, узагальнення та висновки. Від цілісної теорії науки слід відрізняти її частини, фрагменти, підходи до неї: окремі наукові теорії, про що йшлось, а також концепції, проблеми, ідеї, думки, погляди, точки зору, гіпотези, припущення, інтерпретації фактів.

Означення теорій - це пом'якшений синонім типології теорій. Вживання терміна "типологія" зобов'язує до поглибленого наукознавчого підходу, що не

відповідає цілям короткого огляду. "Означення" дає можливість обмежитись констатаціями. Наведемо їх.

Географічні та інші наукові теорії поділяються на дедуктивні та недедуктивні. Істинність тверджень дедуктивних теорій встановлюється шляхом логічного виведення із вихідних тверджень. Істинність недедуктивних теорій аргументується науковими фактами.

За типом відображення пізнаваної реальності розрізняють теорії змістовні та формальні. Змістовні теорії систематизовано і реалістично (не в умовних символах, а в безпосередньому достовірному науковому знанні) відображають конкретні частини реальності. Формальні теорії є символізованими формами абстрактних знань, безпосередньо не пов'язаних із конкретними реаліями буття, абстрагованих від них, належних пізнанню загальнонаукового рівня.

Наукові географічні, зокрема природничо-географічні теорії - переважно змістовні. Серед них виділяють фундаментальні теорії та концепції, на яких грунтується систематизація і вдосконалення наукового знання, які формують пануючий у науці спосіб мислення. їм належить провідне, основоположне місце у своїй науці, визначальне для становлення наукового напряму чи науки в цілому. Фундаментальні теорії своїм змістом узагальнюють, підсумовують вирішення дослідницьких проблем певного етапу розвитку науки і відкривають перспективи подальшого наукового розвитку.

У фізичній географії фундаментальними є концепція ландшафтної ("географічної") оболонки, теорія ландшафтних комплексів та теорія еволюції ландшафтних комплексів, що формується зараз на перетині ландшафтознавства, історичної географії та палеогеографії.

Концепцією (лат. сопсерііо — сукупність, система) називають систему поглядів на певне явище чи процес, спосіб розуміння, пояснення об'єктів дослідження. Наукова концепція - це змістовний стрижень теоретичного дослідження, що визначає напрям наукового пізнання і формує логічний каркас для систематизації результуючих знань. Загальні фактологічні основи теоретичних знань представлено на сс. 12-13.