3. Translate into English at sight.

ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ У ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ

Незважаючи на зусилля міжнародного співтовариства щодо запобігання збройних конфліктів і мінімізації їхніх наслідків для цивільного населення, такі конфлікти продовжують спричиняти загибель тисяч мирних громадян. Чималу кількість серед них становлять діти, жінки й інші уразливі групи населення, включаючи біженців і переміщених осіб. Жертвами збройних конфліктів стає й персонал, що здійснює гуманітарну допомогу. У ході збройних конфліктів у різних районах світу застосовуються витончені методи знищення людей, бузувірська практика ставлення до поранених, хворих, мирного населення, заохочуються масові депортації, захоплення заручників, скоюються наруги над тілами загиблих.

Потрібно зробити додаткові зусилля щодо залучення значного потенціалу політичних і міжнародно-правових засобів захисту жертв збройних конфліктів і зробити жорсткішими межі дозволу при веденні бойових дій. Важливо домогтися того, щоб всі сторони збройного конфлікту сумлінно виконували міжнародні стандарти в області гуманітарного права, установлені Гаазькими й Женевськими конвенціями. Міжнародне співтовариство не повинне миритися з діями тих, хто ігнорує міжнародні стандарти щодо захисту цивільного населення, використовує насильство й терор відносно мирних громадян і гуманітарного персоналу.

Від Ради Безпеки потрібна активна політична підтримка діяльності гуманітарних організацій, у т.ч. у питаннях забезпечення захисту цивільного населення в ході збройних конфліктів. Необхідність такої підтримки, однак, аж ніяк не повинна розглядатися із силового кута, під кутом зору якоїсь безальтернативності залучення військово-силових важелів. Сила — останній засіб впливу на конфліктуючі сторони, наявний в руках міжнародного співтовариства. Прибігати до неї можна тільки коли використані, причому безуспішно, всі політико-дипломатичні важелі.

Далеко не кожна гуманітарна криза, навіть коли страждає цивільне населення, може бути кваліфікована у такий спосіб. Як свідчить досвід (наприклад, Сомалі), недостатньо обґрунтоване й виважене, а тим більше невдало реалізоване міжнародне силове втручання «гуманітарного характеру» чревате різким загостренням конфлікту з усіма негативними наслідками, у т.ч. і для цивільного населення.

Серйозне занепокоєння викликають спроби просувати підхід, відповідно до якого наявність гуманітарної кризи в тій або іншій країні є достатньою підставою для однобічного збройного втручання в обхід Ради Безпеки.

Проблема захисту цивільного населення в збройних конфліктах має комплексний характер і вимагає комплексного підходу з боку міжнародного співтовариства, з упором саме на політико-правові методи. Ми підтримуємо зусилля, спрямовані на додатковий захист окремих груп населення, насамперед дітей, у ході збройних конфліктів. Не раз Росія висувала гуманітарні ініціативи, у тому числі про необхідність створення системи моніторингу й швидкого реагування міжнародного співтовариства на порушення норм міжнародного права. Важливе значення ми надаємо й реалізації концепції про необхідність національного або міжнародного карного переслідування осіб, відповідальних за військові злочини й злочини проти людства.

Свій внесок в установлення норм міжнародного гуманітарного права покликані внести й проведені в Росії заходи, присвячені сторіччю Першої конференції миру.