51) Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів.

Стаття 159. Законність і обґрунтованість судового рішення

1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Важливою умовою чинності судових рішень, постановлених адміністративними судами, є їх відповідність низці вимог матеріального та процесуального характеру. Так, для того щоб рішення адміністративного суду мало юридичну силу, необхідно, аби воно було: законним, обґрунтованим, повним, безумовним та безальтернативним, ясним (зрозумілим), точним, виконаним у передбаченій КАС України процесуальній формі (дотримання процесуальної форми).

Отже, для того щоб судове рішення могло виконувати функцію захисту порушених прав чи інтересів, які охороняє закон, воно має відповідати певним вимогам, тобто має бути правосудним.

Відповідно до КАС України, судове рішення має бути законним і обґрунтованим. Власне ці дві вимоги, які пред'являються до судових рішень і утворюють поняття правосудності.

Так, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення адміністративним судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Також визнано, що законність необхідно трактувати як не суто формальне дотримання вимог закону, а у більш широкому значенні – у світлі верховенства права.

З вказаною вище думкою слід погодитися, оскільки Конституція передбачає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Причому ці докази мають бути отриманими у визначеному законом порядку, неприпустимо витребувати і залучити до справи матеріали на підтвердження висновків і мотивів рішення після його постановлення.

Повнота судового рішення полягає у тому, що суд у ньому дає вичерпну відповідь на ті питання, які було винесено на обговорення і вирішення у залі судового засідання.

Безумовність рішення означає, що в його резолютивній частині не допускаються умови, із виконанням яких пов'язується виконання рішення адміністративного суду; виконання рішення суду не має залежати від настання чи ненастання певних умов. У рішенні в категоричній формі мають бути вказані дії-обов'язки, які покладено на учасників спірних правовідносин.

Безальтернативність, як вимога, що пред'являється до судового рішення, не допускає можливості вибору різних способів виконання такого рішення. Особа, на яку судовим рішенням покладено виконання певного правового обов'язку, відповідно до цієї вимоги, може виконати це рішення виключно одним, зазначеним цим рішенням, способом.

Ясність (зрозумілість) рішення означає, що рішення викладається чітко, однозначно і зрозуміло. Зрозумілість полягає у тому, що висновки суду у судовому рішенні обов'язково мають прямо випливати із мотивації, а також не допускати неоднозначного трактування.

Точність (чіткість) рішення означає, що воно має бути викладене без помилок у назвах, датах, описок, із дотриманням правил граматики. Дотримання процесуальної форми рішення суду. Суть цієї вимоги полягає у тому, що і ухвали, і постанови адміністративних судів, за своїм змістом і зовнішнім оформленням, мають відповідати вимогам, закріпленим у КАС України.

Крім зазначених вимог, які пред'являються до судових рішень, вони також мають бути доступними для широкого кола громадян. Вільний доступ до судових рішень, зокрема адміністративних судів, є законодавчою гарантією законності та гласності діяльності цих судових органів, об'єктивного і справедливого здійснення ними правосуддя в адміністративних справах.