Тема 7. Мондіалізм та сучасні геоекономічні моделі.

Мондіалізм: класичне визначення та принципи діяльності. Витоки ідеї повної планетарної інтеграції. Переміщення центру мондіалізму до США.

Теорії конвергенції. «Кінець історії» Ф.Фукуями. «Геоекономіка» Ж.Атталі. Посткатастрофічний мондіалізм К.Санторо.

Мондіалістські структури. Римський клуб: історія оргшанізації та мета функціонування. Ауреліо Печчеї (засновник Римскього Клубу) як голова Економічної ради Атлантичного Інституту. Більдерберзький клуб. Тристороння комісія та Рада міжнародних відносин. Комітет 300. Міжнародні фінансові центри. Національні спецслужби та міжнародні латентні структури.

Екуменізм – вселенський сучасний рух різних, переважно протестанських церков, що ставить за мету всесвітнє об’єднання церков. Релігійне бачення світового політичного розвитку.

Взаємозв’язок геополітичних циклів з економічними. Моделі майбутньої геоекономіки. Глобальні дії транснаціональних корпорацій.

Змістовий модуль 2

Сучасний геополітичний простір та його центр-периферійні відносини. Національна безпека і національні інтереси в системі геополітичних відносин.

Тема 8. Прикладна геополітика.

Геополітика – інструмент конкретної ситуації. Критики геополітичного дуалізму. Світовий ринок праці та стратегії соціальної політики в реалізації національних інтересів. Моделі майбутньої геоекономіки та глобалізація. Національні програми конвергенції та регіоналізація глобальної економіки. Сінергетика геоекономічного простору. Демографічні та трудові ресурси в геополітичних стратегіях.

Військово-стратегічний потенціал та геополітика: гіпотетичний зв’язок.

Електоральна «геополітика» А.Зігфріда (1875- 1959). Світова система і система кордонів. Фактичні кордони та кордони ідентичностей. Функції держави та сучасні підходи до аналізу співвідношення держави та нації: примордіалістський (прогресивістські) – держава як місце реалізації одого з головних прав людини – права етнічної групи на самовизначення; геополітичний (за Гідденсом) – держава як “контейнер” влади, що прагне лояльності громадян.

Геополітика та інформаційна сфера. Національні проблеми інформаційної безпеки в умовах інформаційної та комунікаційної глобалізації. Тенденції розмивання національної ідентичності та зміни предметної області геополітики. “Кочове суспільство номадів” та транснаціональні корпорації.

Тероризм і геополітика: гіпотетичний зв’язок. Форми та прояви тероризму. Класовий, ідеологічний екстремізм у Європі: демографічні кореляції.

Тероризм та національно-визвольна війна: сучасне тлумачення при визначенні суб’єктів геополітичного простору. Ісламізм (релігійно обгрунтований тероризм) як стратегія «непрямої дії» проти світських режимів арабських держав і проти «Заходу» як кредитора цих режимів. Маргінальний екстремізм та міжнародний тероризм як прояви постмодерністського розвитку арабських суспільств, направленого проти держави як інституту, що не виконує соціальні функції, як реакція на провал стратегії національно-визвольного руху мусульманских держав після оголошення суверенітету, на провал спроб гідного включення в світову систему.