1. .Об’єкт та предмет геополітики.

2. Закони, категорії та методи геополітичної науки

3. Принцип «географічного детермінізму» та його вплив на виникнення та розвиток геополітики.

4. Військово-стратегічні підходи як одне з науково-теоретичних джерел геополітики

5. Особливості Вестфальскої геополітичної епохи.

6. Система «центр-периферійних відносин» у Венську епоху.

7. Потсдамська епоха та глобалізація геополітики.

8. Деколонізація та теорія “четвертого світу”

9. Беловежська епоха: альтернативи біполярному світопорядку

10. «Світо-системи» та «світо-економіки» в концепціях (У. Валлерстайна, І, Бродель, С.Коена, Й.Галтунга)

11. Народження «імперії» та форми контролю над «просторами» ( на вибір; Французська імперія, Англійська, Російська, Отоманська та ін. тут передбачається картографічне зображення «залежних територій», «етапів територіального розширення»).

12. Поняття кордон: тлумачення, розмежування понять «державний», «політичний», «соціокультурний», «етнічний». Історія кордону (за вибором: наприклад, «Афгано-пакістанський кордон (лінія Дюранда) та пуштунське населення»; «Україно-російський кордон: історія розмежування та встановлення»: «Перші лінійні кордони в історії та їх договірно-правова основа встановлення»).

13. Поняття «простір», «кордон» («межа»), «центр-периферійні відносини» та їх к геокультурна інтерпретація.

14. Біогеографічна концепція Ф. Ратцеля та його закони «просторової експансії».

15. Рудольф Челлен та його концепція «держави як органічної форми житття».

16. А.Ласеон, К.Лампрехт, Л. фон Ранке, Фридрих Науманн та втілення ідеї єдності “географічної долі” в концепціях «Серединної Європи» (Mitteleurope)

17. К.Хаусхофер та його концепція «панрегіоналізму»

18. К.Хаусхофер: і теорія «нового європейського порядку»

19. Геополітика як геометодологія в працях Адольфа Грабовські, Макса Баумана, М. Зам’ятіна,

20. Теорія К.Шміта: Бегемот проти Левіафана та її інтерпретація сучасними ісламськими фундаменталістами (панісламізм).

21. Витоки «атлантизму» та загальні принципи англо-американської геополітики.

22. Хелфорд Макіндер і теорія “Хартленда”.

23. Концепція “Rimlend” Ніколаса Спікмена та її практична реалізація США (картографічне зображення американських “залежних” територій, “вільно-приєднаних”, “дружніх режимів” та ін. стратегічних просторів та військово-морських баз).

24. Концепція «морської сили» А. Мехена та її практична реалізація США (картографічне зображення розташування ВМС США)

25. «Панамериканізм» та його концептуальні засади.

26. Геополітичні теорії та витоки «американської політики стримування СРСР». (Дж.Кеннана, Г.Алперовіца, У.Ростоу, К.Грея, Д.Майнінга («теорія бікульткури»), Б. Доула, К.Холмса, С.Тєлботта)

27. Південно-Східна Азія в «холодній війні»: головні стратегії геополітичних суб’єктів.

28. Бжезінський З. та його стратегії щодо американського панування в Євразії.

29. План «Анаконда» та битва за «глобальні» цінності під час «холодної війни». Сучасні версії щодо закінчення холодної війни.

30. Сучасна стратегія національної безпеки США.

31. Геополітичні інтереси США в країнах Закавказ’я та стратегії їх реалізації.

32. Кавказська «стратегія» Вашингтону

33. Південна Євразія в стратегії США.

34. Нова військова доктрина, «ядеріні ініціативи» США та еволюція НАТО (картографічне зображення країн –учасниць НАТО з відображенням етапів приєднання).

35. Військово-стратегічна співпраця США, Китаю, Росії в оцінках сучасних геополітиків.

36. Ядерне стримування в політиці США та Росії в постбіполярний період. Еволюція теорії «контрфактуальної історії» Г. Алперовіца.

37. Епоха Мейдзі: підгрунтя паназіазізму та японського націонал-соціалізму наприкінці ХIХ- початку ХХ століття.

38. Особливості Кіотської геополітичної школи.

39. «Паназіазім» та японське євразійство.

40. Концептуальне оформлення статусу Росії як суб’єкту геополітичних відносин (етапи та форми територіального розширення, набуття та обгрунтування «імперського» статусу).

41. Системи геополітичного контролю над простором в концепції В.П.Семенова- Тян- Шанського (в праці «О могущественном территориальномвладении применительно к России»)

42. Становлення та розвиток концепції «панславізму».

43. Категорії «місторозвиток» , «Туран» в концепції П.Савицького.

44. Микола Алексєєв і теорія «Євразійської держави»

45. Витоки, загальні ідеї та еволюція націонал-більшовизму в Росії: від М.Устрялова до сучасних інтерпретаторів його ідей (А. Дугін, Е.Лімонов та ін).

46. Ідея пасіонарності та цикли євразійської історії за теорією Л.Н. Гумільова

47. Євразійська ідея слав’яно-тюрського союзу в праці Л. Гумільова “Чорна легенда”.

48. Неоєвразійство в працях В.Жириновського, А.Мітрофанова.

49. Геополітичніа стратегія сучасної Росії в порівняльному аналізі картоїдів Л. Цимбурського, В. Жириновського, Г. Зюганова.

50. Стратегія Еврагейт та ЄЕП для Євразії (картографічне зображення головних газо- та нафто- трубопроводів Євразії).

51. БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай), ШОС (Шанхайська Організація Співпраці) та інші форми східноєвропейської співпраці як геополітичні проекти: сумісність та перспективи.

52. Україна в геополітичних концепціях євразійства

53. «Велика гра» проти Росії в працях Емріка Шопрада.

54. Поль Відаль де ла Блаш та його «принципи географії людини» (концепція

55. поссибілізму).

56. Антіекспансіонізм французської геополітики: історична обумовленість та концептуальне обгрунтування в працях І. Лакоста, Ж. Готтмана.

57. Ж.Тіріар як представиник європейських «нових правих» та його «континенталістська» концепція націонал-коммунотаризму як велико-європейського націонал-більшовизму .

58. Континенталізм К.Террачано як представника європейських «нових правих».

59. «Центр у Центрі» в концепції «Європейської імперії» Г.Й. ф.Лохаузена.

60. Концептуальні особливості проекту «Європа від Владівостока до Дубліна»

61. Шарль де Голль та його уявляення щодо «Європи від Атлантики до Уралу»

62. Сучасні процеси військово-політичної інтеграції в Європі та їх оцінювання в концепціях Жана Парвулеско та Жака Атталі (порівняльний аналіз).

63. Геоекономіка нового світового порядку за прогнозами Ж.Атталі («Антіекономіка», «На порозі нового тисячоліття. Прийдешній світопорядок»)

64. Країни Східної Європи в новому геополітичному просторі.

65. Об’єднана Європа як історичний та геополітичний проект.

66. Європейські промислові ТНК в Центрально-Східній Європі та СНД: стратегія євроінтеграції чи глобалізації (в контексті проблеми «Євроінтеграція - форма глобалізації чи антиглобалізм?»)

67. Єврорегіони як геополітична стратегія відтворення клаптевої Європи: концептальне оформлення позиції.

68. “Невизнані держави” Європи або “територіально-політичні утворення з невизначенним статусом” у Європі як геополітичні об’єкти.

69. Балканська криза: геополітичний вимір.

70. Загальні інструменти зовнішньої політики та політики безпеки ЄС: реальність та геополітичні проекти.

71. Виникнення та еволюція пан-ісламізму. Геополітичний простір «ісламу».

72. Виникнення та розвиток пан-арабізму та ісламського націоналізму (наприклад, пан-тюркізму) та їх протиріччя із пан-ісламізмом. Сучасний пан-ісламізм.

73. Ісламізм, екстремізм та тероризм на Ближньому Сході: тлумачення понятій та їх використання у геополітиці. (Хамас, Фатх, Хезболлах - втілення «непрямих екстремістських дій» під час національно-визвольної війни чи терористичні угруповання. Позиції США, Росії, Ізраїлю та країн близькосхідного регіону. )

74. Іран в геополітичному протистоянні «телурократії» і «талассократії».

75. Новітні тенденції в розвитку ісламського руху на Північному Кавказі.

76. “Невизнані держави” Західної Азії або “територіально-політичні утворення з невизначенним статусом” Західної Азії як геополітичні об’єкти.

77. Проблема поширення ядерної зброї та зброї масового ураження (ЗМУ) в зоні ісламу.

78. Становлення та реалізація концепції ісламського світового економічного порядку.

79. Джерела фінансування терористичних організацій та їх державна підтримка: форма «державного тероризму», форма «новітнього геополітичного протистояння», форма ведення «світової війни»?

80. Етапи формування сучасної території української держави. Особливості політико-правового оформлення її державних кордонів.

81. Територія сучасної України в концепціях західних геополітиків кінця 19-початку 20 століття.

82. Україна в польских геополітичних концепціях та доктринах (р. Дмовський, с. Грабський, л. Мочульский, м. Калускі та ін.).

83. «Чорноморська доктрина» для України (від Ю. Липи до Д. Корчинського).

84. «Стримування Росії» за сценарієм Ю. Тимошенко.

85. «Євроатлантичне Причорномор’я» або новітня інтерпретація концепції “Міжмор’я”.

86. Поліцентричність та ієрархічність глобального устрою світу в сучасних геополітичних теоріях (С. Коен, А.Страус, Й.Галтунг).

87. Теоретичні проблеми світових геополітичних циклів гегемонії у працях Н.Кондратьєва, І.Валлерстайна.

88. Теорія мондіалізму (Ф.Фукуяма, Ж. Атталі, К Санторрро)

89. Перспективи розвитку світової енергетики. Енергетична проблема геополітичних відносин (картографічне зображення головних нафтота газо трубопроводів).

90. Демографічна складова геополітичних трансформацій сьогодення (на прикладі проблеми ідентичності у Франції).

91. "Культурна революція" і її ідейні провісники в геополітичній беллетристиці (П. Бьюкенен –«Загибель Заходу», А. Кестлер «Сліпуча тьма", Олдос Хакслі «Цілі та засоби прекрасного нового світу», Ж. Парвулеско «Війна кінця між континентами» та ін.)

92. Наркобізнес як геополітична проблема (картографічне зображення наявних наркокоридорів).

93. Володарі ядерної зброї та їх геополітичні наміри: сучасний стан (та картографічне зображення).

94. Латинська Америка: статус в геополітичних концепціях та можливості повернення на геополітичну арену.

95. «Новий «новий світовий порядок»: обгрунтування тези (концепції Деніела Дрезнера в праці «Новий «новий світовий порядок», Роберта Харві «Глобальний безлад», Девіда Харві «Новий імперіалізм»)

96. Програми реконструкції та розвитку Африки в системі геополітичних відносин.

97. Колоніальне минуле країн Африки та сучасні стратегії відновлення «безкорисного колоніалізму».

98. Виникнення, загальне спрямування та еволюція «руху неприєднання» в геополітичних координатах.

5.Самостійна робота студентів заочного відділення (відділення політології)

Опрацювання рекомендованої літератури,

Ознайомлення з предметом курсу за наступними питаннями