- •САмостійна робота № 1
- •Загальні методичні вказівки Класифікація органічних сполук.
- •Типи органічних реакцій.
- •Алкани, циклоалкани в природі та техніці.
- •Дієнові вуглеводні, їх характеристика.
- •Багатоядерні ароматичні вуглеводні з ізольованими бензольними ядрами.
- •Нафта, її переробка та склад.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 2
- •Загальні методичні вказівки Похідні вуглеводнів. Ізомерія та номенклатура.
- •Фізичні та хімічні властивості похідних вуглеводнів.
- •Фторпохідні органічні сполуки. Добування та застосування.
- •Основні представники галогенопохідних, їх застосування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 3
- •Загальні методичні вказівки Феноли та нафтоли.Ізомерія і номенклатура.
- •Засоби добування та властивості фенолів та нафтолів.
- •Прості ефіри – номенклатура, ізомерія, властивості.
- •Основні представники. Епоксиди.
- •Етилен оксид в харчовій промисловості.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 4
- •Загальні методичні вказівки Кетони – ізомерія, номенклатура.
- •Властивості та добування кетонів.
- •Окремі представники, їх характеристика.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 5
- •Загальні методичні вказівки Двоосновні карбонові кислоти – ізомерія та номенклатура.
- •Властивості, добування та застосування двоосновних карбонових кислот.
- •Мурашина та оцтова кислота, їх характеристика та добування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 6
- •Загальні методичні вказівки Похідні карбонових кислот,їх характеристика.
- •Галогенангідриди –номенклатура, засоби добування та властивості.
- •Ангідриди карбонових кислот –добування, властивості.
- •Окремі представники: оцтовийта фталевий ангідриди.
- •Пероксиди, їх характеристика.
- •Складні ефіри –властивості,добування.
- •Мила, їх властивості.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 7
- •Загальні методичні вказівки Дубильні речовини.
- •Галова кислота, її властивості.
- •Альдегідо- та кетонокислоти. Добування та номенклатура.
- •Окремі представники кетонокислот. Пировиноградна кислота.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 8
- •Загальні методичні вказівки Засоби добування нітросполук.
- •Нітробензол.
- •Аліфатичні діазосполуки.
- •Аміди кислот.
- •Сечовина, її властивості.
- •Нітрили кислот.
- •Акрилонітрил в хімічній промисловості
- •Органічні сполуки сірки.Застосування та добування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 9
- •Загальні методичні вказівки Важливі представники п’ятичленнихгетероциклів з одним гетероатомом.
- •Важливі представники п’ятичленних гетероциклів з двома гетероатомами.
- •Важливі представники шестичленних гетероциклів з одним гетероатомом.
- •Складні гетероциклічні сполуки, їх характеристика.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 10
- •Загальні методичні вказівки Методи досліджень ліпідів.
- •Добування та переробка жирів та масел.
- •Поверхнево-активні речовини.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 11
- •Загальні методичні вказівки Стереохімія моносахаридів.
- •Найважливіші представники моносахаридів, їх застосування у харчовій промисловості.
- •Таутомерія моносахаридів в розчинах.
- •Високомолекулярні полісахариди.
- •Крохмаль, його будова, властивості та застосування у харчовій промисловості.
- •Целюлоза, її будова, властивості та застосування у промисловості.
- •Глікоген, як тваринний крохмаль.
- •Пектинові речовини, їх властивості.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 12
- •Загальні методичні вказівки
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 13
- •Загальні методичні вказівки Аденозинтрифосфорна кислота
- •Біосинтез білків
- •Терпени, їх характеристика, класифікація та властивості.
- •Біциклічні терпени.
- •Стероїди, їх властивості та роль в житті людини.
- •Гормони, їх властивості та роль в житті людини.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 15
- •Загальні методичні вказівки
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Рекомендована література
Окремі представники кетонокислот. Пировиноградна кислота.
Найпростіший по будові є α-оксопропіонова кислота, яку зазвичай називають пировиноградною кислотою. У назві відображається спосіб її добування –нагріванням виноградної (винної) кислоти.У процесі цієї реакції молекула винної кислоти втрачає двоокись вуглецю і воду:
Н ООС – СН – СН – СООН СН2 = С – СООН СН3 – С – СООН
ОН ОН ОН О
Пировиноградна кислота – рідина з характерним запахом.При подільшомунагріванні вона втрачає ще одну молекеулу двоокисі вуглецю і перетворюється у оцтовий альдегід:
СН3 – СО – СООН СН3 – СНО
Подібна реакція декарбоксилірування при нагріванні характерна і для інших α-кетокислот.
Завдання для виконання самостійної роботи
Відповісти на запитання:
Що називають дубильними речовинами?
Добування дубильних кислот.
Використання дубильних речовин у промисловості.
Катехін – це …?
Галова кислота та її відношення до дубільних речовин.
САмостійна робота № 8
Тема: Нітросполуки. Аміди. Нітрили. Органічні сполуки сірки. Азо- і діазосполуки, їх характеристика.
Повинні знати: засоби добування, властивості, застосування нітросполук, окремі представники
Повинні вміти: писати структурні формули нітросполук, амідів, нітрилів, органічних сполук сірки
План.
Засоби добування нітросполук.
Нітробензол.
Сечовина, її властивості.
Азо- і діазосполуки, їх властивості.
Аліфатичні діазосполуки.
Аміди кислот.
Нітрили кислот.
Акрилонітрил в хімічній промисловості.
Органічні сполуки сірки.Застосування та добування.
Загальні методичні вказівки Засоби добування нітросполук.
Нітросполуками називаються речовини, які містять у молекулі нітрогрупу (-NO2), азот якого пов’язаний з атомом вуглецю. У склад молекули органічної сполуки можуть входити одна або декілька нітрогруп. У залежності від будови радикалу, з яким пов’язана нітрогрупа, розрізняють аліфатичні, аліциклічні, ароматичні та гетероциклічні нітросполуки. Будова нітрогруп відрізняється рядом особливостей, впливаючи на фізичні та хімічні властивості нітросполук.
Добування.Основним засобом добування нітросполук є реакція нітрування. Нітрування може проводитися азотною кислотою, нітрующуюсумішшю (суміш азотної та сірчаної кислот), оксидами азоту. У залежності від будови даної речовини, умов нітрування, характерунітрующого агента під час реакції виникає декілька різних продуктів. Загальна схема реакції має наступний вид:
R – H R – NO2
чи нітрування чи
Ar – H ArNO2
Нітрування алканів та циклоалканів може бути здійснено по реакції Коновалова чи у газовій фазі. Нітрування ароматичних сполук – є приклад реакції електрофільного заміщення. Нітрогрупа є замісником другого роду, тому друга та третя нітрогрупи вступають у метаположення. Якщо добування нітробензолу може бути успішно здійснене при температурі 30 – 400С, то введення другої нітрогрупи вимагає більш високої температури 90 – 1000С, а третя – 130 – 1500С,Ю а також сильного нітруючого агенту.
Для добування первинних або вторинних аліфатичних нітросполук можна використовувати взаємодію галогеналкілів з нітрітами срібла або натрію. У якості побічних продуктів утворюються ефіри азотистої кислоти, які можна легко відділити, так як вони мають значно нижчі температури кипіння, а також у відмінності від нітроалкілів легко гідролізуються водою:
Третинні нітросполуки цим шляхом отримати не можна.