- •Н.І.Тяпкіна теорія масової інформації навчально-методичний посібник для студентів факультету журналістики
- •Передмова
- •Терміни та поняття
- •Основи теорії інформації
- •Визначення інформації та основні напрямки вивчення
- •Концепції природи інформації
- •3.Закони та аксіоми теорії інформації
- •Поняття інформаційної взаємодії
- •Поняття інформаційної взаємодії
- •Потенційна та реальна інформація
- •Кореляція понять «інформаційна потреба та інформаційний інтерес»
- •Бар’єри або фільтри інформаційної взаємодії
- •Циркулювання масової інформації в суспільстві
- •Поняття соціальної інформації
- •2.Типологічна характеристика соціальної інформації
- •3. Природа і сутність масової інформації
- •Інформаційна культура суспільства і особистості
- •1.Інформаційний вибух
- •2. Інформаційна грамотність та інформаційна культура
- •Інформативність тексту
- •1. Текст як матеріальний посередник в інформаційному процесі.
- •2. Умови створення інформативного тексту
- •Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять
- •Тема: Способи передачі інформації в суспільстві.
- •Тема: Масова інформація і держава
- •Індивідуальне завдання
- •Перелік запитань для контролю з кожного модуля і дисципліни в цілому і модуль Концептуальні основи теорії інформації
- •Модуль 2 Функціонування інформації в суспільстві
- •Зразки тестових завдань Властивості інформації
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Почепцов г.Г. Информация и дезинформация. – к.: Ника-Центр 2001. - 256с.
- •Про інформацію Розділ I загальні положення
- •Розділ II інформаційна діяльність
- •Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї
- •Розділ IV учасники інформаційних відносин, їх права та обов'язки
- •Міжнародна інформаційна діяльність. Співробітництво з іншими державами, зарубіжними і міжнародними організаціями в галузі інформації
3. Природа і сутність масової інформації
Масова інформація є результатом соціальної взаємодії внаслідок масової комунікації, пов’язаної з наданням інформаційних послуг населенню. ЗМІ є основним джерелом масової інформації. Інші джерела масової інформації, що не належать до числа ЗМІ: кіно, театри, концертні зали тощо. Таким чином, масова інформація — це значно ширше поняття, ніж та інформація, яку розповсюджують ЗМІ.
У словосполученні "масова інформація" складник "масова" має важливе значення. На перший план висуваються такі ознаки масовості:
- спрямованість на масу (на все населення) при відсутності безпосереднього контакту, незалежно від розмірів і просторової розосередженості аудиторії;
- відповідність до потреб маси в інформації. Журналістика зорієнтована переважно на загальнозначущу інформацію, змістом якої є відображення життєдіяльності суспільства в повідомленнях, відомостях, знаннях;
- прагнення до консолідації, тобто вироблення спільної для багатьох позиції. Формуючи громадську думку навколо найважливіших проблем суспільного буття, журналістика сприяє об'єднанню людей за поглядами й інтересами;
- доступність для маси. Ця проблема має кілька аспектів. Передусім інформація має бути доступною читачам за змістом і формою, тобто зрозумілою їм, написаною простою мовою, має містити пояснення складних понять. По-друге, інформація повинна бути доступною економічно, тобто продаватися за невеликі гроші. і, нарешті, по-третє, ще один аспект доступності - зручність доставки;
- відкритість для співпраці. Журналістика містить потенційну можливість виступу кожного громадянина з будь-якого питання, аби цей виступ був здійснений на достатньому для сприйняття аудиторією рівні.
Контрольні питання для самостійної роботи
Як корелюють між собою поняття соціальної та масової інформації?
Скласти план-конспект Закону України «Про інформацію».
Виписати із Закону визначення інформації, масової інформації, масово-інформаційної діяльності, права та обов`язки учасників інформаційних відносин.
Який підхід (атрибутивний чи функціональний) використано в Законі України «Про інформацію»
Схарактеризувати поняття «маси».
Література:
Мрочко Л.В. Теорія и практика массовой информации. – М.: Флинта, 2006. – С.61-63.
Коган В.З. Теория информационного взаимодействия: Философско-социологические очерки. — Новосибирск: Изд-во Новосибирск. ун-та, 1991. — С. 28-30.
Партико З.В. Види й потоки масової інформації в суспільстві // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1176
Закон України «Про інформацію» // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12
Інформаційна культура суспільства і особистості
1.Інформаційний вибух
За твердженням фахівців, людство сьогодні досягло такого рівня пізнання, коли кількість інформації, що надходить до промисловості, управління та наукового світу, досягає тривожних пропорцій. Лавиноподібне зростання обсягів інформації у другій половині ХХ ст. спричинило так званий інформаційний вибух, наслідком якого є інформаційна криза – суперечність між швидко зростаючими обсягами потоків інформації та обмеженими можливостями людини. Так, наприклад, вчені, витрачаючи на інформаційну діяльність близько 50% свого робочого часу, спроможні ознайомитися не більше ніж з 10 - 12 % публікацій, що вийшли за рік навіть з найвужчої спеціальності. Внаслідок цього суттєво знижується ефективність використання інформації як важливого ресурсу [1].
Процес постійного збільшення обсягів інформації та зростання її ролі в забезпеченні життєдіяльності суспільства упродовж усієї історії людства незмінно супроводжувався розвитком і вдосконаленням інформаційної техніки й технології. «Світовий інформаційний вибух спричинив переворот у суспільній свідомості, примусив по-новому мислити, шукати нові підходи у всіх сферах суспільного життя» (В.Карпенко). Інформаційний вибух гостро ставить питання про вміння орієнтуватися в інформаційному потоці. Особливо така потреба є в працівників інформаційної сфери – журналістів, редакторів, бібліотекарів тощо, фахівців, інформаційна грамотність яких є складовою професіоналізму.