3. Кореляція понять «інформаційна потреба та інформаційний інтерес»

Будь-яка діяльність людини, у тому числі й споживання інформації, спрямована на задоволення потреб та інтересів. Існує чимало визначень терміну «потреба» з різних точок зору і позицій. В даному випадку нас цікавить поняття «інформаційна потреба». Інформаційну потребу слід розглядати як потребу в повідомленнях певного змісту, форми, якості і кількості. Ці відомості потрібні людині для орієнтації в навколишній дійсності для вибору лінії поведінки та досягнення внутрішньої рівноваги і гармонії з соціальним середовищем [1, с.100-101]. При виникненні невизначеності виникає потреба в інформації. Якщо інформаційна потреба виявляється в особливо усвідомлених формах, то виникає інформаційний інтерес.

Поняття «Інформаційна потреба» і «інформаційний інтерес» різні. Якщо потреба в інформації об'єктивна і може існувати взагалі, то інтересу, який має суб'єктивний характер, «взагалі» не існує. Інтерес до інформації виникає на основі потреби, але не зводиться до неї. Інформаційний інтерес залежить від багатьох об'єктивних чинників. Він відображає соціально-демографічні, соціально-політичні, професійні і інші якісні параметри людини. Він пов’язується також і з психологічними чинниками, наприклад, увагою, спрямованістю особи тощо. Цей інтерес лежить в основі вибору інформації, виступає як «фільтр», через який «просівається» інформація, і є орієнтиром в інформаційному потоці.

4. Бар’єри або фільтри інформаційної взаємодії

На шляху інформації, адресованій аудиторії, знаходяться й так звані «бар'єри», або «фільтри», які мають як об'єктивну, так і суб'єктивну природу. Бар’єри - це сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, які заважають розповсюдженню, використанню та сприйняттю наукової інформації суб'єктом та становлять загрозу для вільного циркуляції інформації. Існує чимало точок зору на кількість таких перешкод, їх види та класифікацію. [1, с.101-102]. А.Д. Урсул, В.З.Коган виділяють такі типи інформаційних бар’єрів: мовні, політичні, історичні, вікові, професійні, тезаурусні, контрсугестивні, ситуативні, темпоральні тощо.

Достатньо докладна класифікація бар'єрів, що заважають оптимальній інформаційній взаємодії ЗМІ і аудиторії, приводиться О.В. Єлчаніновою. Вона вважає, що споживачеві інформації доводиться «долати» географічні, історичні, державно-політичні, відомчі, економічні, технічні, термінологічні, мовні, психологічні, резонансні бар'єри [там само].

Найбільш раціональну класифікацію бар'єрів пропонує В.Н.Ковальов, який вважає, що всі їх види залежать перш за все від уваги споживача до джерела інформації, її розуміння (доступності), ставлення до змісту після сприйняття, виробленої установки на подальше споживання інформації.

Необхідно зазначити, що уникнути цих бар'єрів (фільтрів) практично неможливо. Свідомо чи несвідомо споживач інформації стикається з ними. Реципієнт постійно перебуває у стадії вибору як джерела інформації, так і форми подачі змісту, оформлення інформації.

Контрольні питання для самостійної роботи

• Розкрійте зміст поняття «інформаційна взаємодія».

• Які структура і механізм інформаційної взаємодії в системі «мас-медіа — масова аудиторія»?

• Дайте визначення понять «Інформаційна потреба» і «інформаційний інтерес». У чому їх відмінність?

• Розкрійте зміст понять «бар'єри» і «фільтри».

Література:

1. Мрочко Л.В. Теорія и практика массовой информации. – М.: Флинта, 2006. – 140 с.

2. Смелкова З. С. Риторические основы журналистики. Работа над жанрами газеты: Учебное пособие / З. С. Смелкова, Л. В. Ассуирова, М. Р. Савова, О. А. Сальникова. — М.: Флинта: Наука, 2002. — 320 с.

3. Шпаковская С.В., Шпаковский В.О. Теория и практика массовой информации. – Пенза, 2003.